37. Формування статутного капіталу ат та тов: порівняльна характеристика.

Базовим елементом власного капіталу є статутний (номінальний) капітал — сума вкладів власників (учасників) підприємства в його активи за номінальною вартістю відповідно до статутних документів.

Статутний капітал – це зареєстрований у встановленому законом порядку та закріплений в установчих документах грошовий еквівалент майна, яке повинно бути передане підприємству у власність (повне господарське відання, оперативне управління) у вигляді внесків для забезпечення його господарської діяльності та як сплата його учасниками отримуваних ними майнових прав.

До СК можна вносити

-грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті;

-рухоме та нерухоме майно (машини, сировина, будівлі тощо);

-права користування майном;

-права користування землею, водою та іншими природними ресурсами;

-майнові права на об’єкти інтелектуальної власності (комп’ютерні програми, літературні твори тощо) ;

-корпоративні права, цінні папери, крім тих, що засвідчують відносини позики.

До СК НЕ можна вносити: бюджетні кошти (крім державних під-в); кошти отримані в кредит і під заставу; боргові цінні папери, емітентом яких є засновник; векселі до СК господарського товариства; майно, обмежене для обігу на території України (зброю тощо). ТОВ

ТОВ є суб’єктом колективної власності, має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визнач. статутними документами. Згідно із законодавством України у товаристві з обмеженою відповідал. створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідал. кожен з учасників зобов’яз. зробити до статутного капіталу внесок не менше 30 % зазначеного в установчих документах розміру, що підтвердж. документами, виданими банків¬ською установою.

АТ

Статутний капітал поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. Згідно з вітчизняним законодавством розмір статутного капіталу АТ повинен бути не меншим за суму, еквівалентну 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створ. товариства. Засновники АТ здійснюють свої внески у статутний капітал згідно із засновницьким договором, решта акціонерів — на умовах договору купівлі-продажу акцій, укладеного із засновниками; при збільшенні статутного капіталу — на основі договору з товариством чи фін. посередником.

38.Особливості оподаткув. Дивідендів (хар-ка за всіма видами податків).

Дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (Податковий кодекс).

Позитивне або від'ємне значення об'єкта оподаткування не впливає на порядок нарахування дивідендів.

Ст. 153.3 Податкового кодексу України

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами ПК чи ні.

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

ставка податку

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 %;

з 1 січня 2014 року - 16 %.

Ст. 153.3 Податкового кодексу України

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з податку покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в статті 151 Кодексу. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Платник податку - зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

Якщо сума авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань підприємства за податком на прибуток звітного періоду, сума перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Авансовий внесок податку на прибуток у зв‘язку з виплатою дивідендів = Податок на дивіденди.

Податок на дивіденди в України фактично є складовою податку на прибуток. Оскільки дозволяється зменшувати суму податку на прибуток на суму податку на дивіденди (авансового внеску податку на прибуток у зв‘язку з виплатою дивідендів)

Авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів:

- фізичним особам;

- у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, незалежно від того, чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів), чи ні;

- інститутами спільного інвестування;

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, то дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 153.3.2. (сплата авансового внеску). З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої материнської компанії, та відображає у податковій звітності такі дивіденди в порядку, визначеному центральним податковим органом;

Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу доходу.

Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом із джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає суму отриманих дивідендів до складу доходу за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів.

Авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм ПК або чинних міжнародних договорів України.

Податок з таких доходів утримується за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок. Сплачується до бюджету під час виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Джерело податку на дивіденди:

1)податок на прибуток.- Податок на дивіденди вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. “+” – Податок на дивіденди зменшує суму податку на прибуток.

2)власні кошти емітента(при виплаті дивідендів у разі відсутності податку на прибуток). - “-” – іммобілізація грошових коштів з дати оплати податку на дивіденди до дати зменшення податку на прибуток на суму виплаченого податку на дивіденди.