- •1 Конструкторський розділ
- •1.1.Назва та призначення виробу, що проектується
- •1.2. Аналіз напрямку моди
- •1.3 Розробка моделей – пропорцій і вибір основної моделі
- •1.4 Опис зовнішнього вигляду моделі
- •1.5 Вибір системи конструювання
- •1.6. Вибір вихідних даних для побудови конструкції виробу
- •1.6.1. Розмірні ознаки типової фігури та прибавки
- •1.7. Розрахунок та побудова базової конструкції
- •1.8 Побудова модельної конструкції (технічне моделювання)
- •1.9 Специфікація деталей крою
- •2 Технологічний розділ
- •2.1 Аналіз роботи діючого швейного цеху , обґрунтування напрямку проектування нового потоку
- •2.1 Вибір пакету матеріалів та режимів обробки
- •2.3 Аналіз методів обробки та вибір обладнання
- •Розробка раціональної послідовності виготовлення виробу
- •2.4.1 Розробка послідовності у вигляді таблиці
- •2.4.2 Розробка графа технологічного процесу
- •2.5 Організація виробництва. Попередній розрахунок потоку.
- •2.6 Аналіз вихідних даних вибір та обґрунтування потужності та форми організації поточного виробництва
- •2.7 Складання технологічної схеми потоку
- •2.8 Аналіз технологічної схеми потоку
- •Розрахунок теп потоку:
- •2.9 Планування потоків в цеху
- •2.10 Організація контролю якості
- •3.1 Розрахунок виробничої програми.
- •3.2 Розрахунок показників по праці та кадрам.
- •3.2.1 Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу.
- •3.2.2 Розрахунок фондів оплати праці основних працівників.
- •Підсобно-виробничих та допоміжних робітників.
- •Річний фонд оплати праці виробничих робітників розраховується в таблиці 38.
- •3.2.3 Розрахунок загального фонду оплати праці промислово – виробничого персоналу та середньомісячної заробітної плати
- •3.3 Технічний розвиток та організація виробництва
- •3.4 Розрахунок собівартості продукції
- •3.4.1 Розрахунок матеріальних витрат
- •Розшифровка матеріальних витрат
- •3.4.2 Складання калькуляції собівартості
- •3.4.3 Розрахунок прибутку і рентабельності
- •3.6 Розрахунок техніко-економічних показників роботи підприємства
- •3.6.1 Розрахунок вартісних показників обсягу виробництва
- •3.6.2 Розрахунок показників продуктивності праці.
- •2.6.3 Техніко –економічні показники
- •З агальні висновки
- •Список посилань
- •Добрий день шановна комісія! Мене звуть Єльніков Андрій!
1.3 Розробка моделей – пропорцій і вибір основної моделі
З точки зору конструювання і моделювання, композиція – це складання, об’єднання всіх елементів форми художнього витвору в органічне, єдине ціле, яке виражає уявний, ідейно-художній зміст. Тому, композиція виражається в чотирьох основних термінах, які гармоніюють між собою: краса; гармонія; естетика; ізящність.
Тому, модельєр, який працює над композицією одягу, повинен зосередити свою увагу на тих характеристиках, які допомагають більш чітко виявити ведучі тенденції і характерні риси актуального напрямку моди. Кожна модель повинна мати композиційний центр. Це той акцент в моделі, на який ми відразу звертаємо увагу. Він може бути виражений кольором, формою, декоративними елементами та інше.
Для того, щоб композиція була актуальною та красивою, слід дотримуватись таких правил: наявність композиційного центру, єдність форми одягу та її призначення, відповідність матеріалу призначенню і формі одягу, відповідність декоративного оздоблення призначенню і формі одягу, частини і елементи конструкції повинні бути відповідними між собою, композиція повинна бути єдиною. Тому, було обрано костюм прилеглого силуету.
Оздоблення робить наш одяг красивішим, виразнішим, вносить певний емоціональний настрій. Відповідність оздоблення між собою і по відношенню до всього одягу способствує її гармонізації. Необхідно, щоб розмір оздоблення підкорявся розміру і оздобленню тій деталі, на якій воно розміщене. Якщо присутнє декілька оздоблень, то одне з них повинно бути головним. Воно повинно знаходитись в повній гармонії з загальним композиційним строєм витвору. Тому, в якості оздоблення було обрано вишивку паєтками з бісером червоного кольору.
1.4 Опис зовнішнього вигляду моделі
Костюм жіночий, святковий, літнього призначення, складається з блузки та брюк, блузка виготовлена з шифону рожевого кольору, брюки з габардину зеленого кольору.
Перед блузки має декольте, яке оздоблено декоративною планкою з вишивкою, горловина блузки підшита швом у підгин з закритим зрізом та з одночасним прокладанням еластичної тасьми.
Спинка з середнім швом у якому розташована потаємна застібка «блискавка».
Низ блузки оздоблений декоративною планкою з вишивкою.
На передній та задній половинці брюк талієві виточки, у лівому бічному шві брюк розташована потаємна застібка «блискавка».
Дана модель рекомендована для жінок молодшої вікової групи, розмірів 42-48, зростів 158-170.
1.5 Вибір системи конструювання
Обрати максимально ефективну методику дозволяє розвиток сучасних основ конструювання характеризується наявністю багатьох систем. Деякі з них схожі, а деякі відрізняються більш складними формулами або потребують більше вихідних даних, додаткових розрахувань, тобто в кожній системі є свої “ плюси ” i “мінуси”. Деякі системи краще використовувати для типових фігур, a інші підходять i для фігур з відхиленнями від типових. Тому необхідно ретельно обирати систему, бо від неї залежать майбутні конструкції, хоча, в основному базові конструкції всіх систем дуже схожі.
Завдяки спеціалістами країн - членів СЄВ була створена методика ЄМКОСЄВ. В основу покладений єдиний метод побудови конструкції чоловічого, жіночого i дитячого одягу, використовуються єдині системи розмірних ознак, класифікація одягу з точки зору конструкції, термінології, символіки i цифрового значення конструктивних точок, система i класифікація прибавок, структура формул i послідовність побудови конструкції одягу, конструкторська документація i єдине правило технічного креслення основи конструкції, єдині для основних видів одягу принципи градації деталей одягу. ЄМКО СЄВ є універсальною методикою, так як вона може бути використана в якості вихідної бази для розробки конструкції одягу різноманітних покроїв (з рукавом реглан, суцільно викроєним), різного призначення та з різноманітних матеріалів, для використання в умовах масового та індивідуального виробництва.
Розроблена лабораторією конструювання одягу ЦНІШП “ Єдина методика конструювання одягу ” базується на даних антропологи i розрахунково-графічної системи конструювання. Ця методика має перевагу перед методиками, які існували раніше: дає змогу конструктору будувати виріб i змінювати його за бажанням будь - який вузол конструкції. Таким чином методика давала універсальний спосіб побудови креслення виробу незалежно від моди i варіації моделі.
В основу методики покладений розрахунково-аналітичний метод. Згідно цьому методу будуються геометричні i графічні розгортки згладжених контурів фігури людини з відповідними прибавками на вільне облягання. Особливістю методики є максимальне використання розмірних ознак типових фігур i мінімальне використання розрахункових формул, в яких використовуються виміри фігури i прибавки.
Для розробки дипломного проекту я обрала систему ЦОТШЛ, так як ця методика перспективна, створює передумови для типізації, уніфікації i стандартизації деталей одягу, розповсюджена та має схожість з системою ЦНІШП. В даній системі використовується розрахунково-аналітичний метод побудування. Вона спирається на виміри фігури з урахуванням прибавок. Розрахунки не трудомісткі, формули не складні. Побудова конструкції виконується легко i не займає багато часу. Точки побудування мають позначення літерами, які відповідають лініям фігури людини. Макет базової конструкції добре сидить на фігурі. Система дуже проста i зручна. Реалізація розроблених матеріалів дозволяє підвищити науково - технічний рівень робіт удосконалити технічну базу на стадії конструювання одягу, підвищити якість одягу, скоротити трудові i матеріальні витрати за рахунок впровадження базових уніфікованих конструкцій одягу, удосконалення форми конструкторської документації, прискорити впровадження досвіду i науково - технічних досягнень шляхом взаємного обміну конструкторською документацією між виробництвами.
