11. Розкрийте сутність і особливості соціально - педагогічних технологій.

Соціально-педагогічна технологія - один зі сформованих на основі попереднього досвіду або виявлених та обгрунтованих шляхів досягнення певної соціально-педагогічної мети (Л.В. Мардахаев). Вона може розглядатися: як обгрунтування (опис) етапів, методів і засобів соціально-педагогічної діяльності, що забезпечують досягнення певного результату; як доцільна, оптимальна послідовність діяльності, спрямована на досягнення певної соціально-педагогічної мети.

В якій мірі можна сьогодні говорити про технологізації соціально-педагогічної діяльності? Фахівці не прийшли до єдиної думки.

Так, Л.Є. Нікітіна вважає, що стосовно соціального педагога поки можна говорити лише про комплекс використовуваних методів і прийомів у сукупному професійному досвіді. Стосовно до діяльності соціального працівника підходи технологізації у світовій практиці розроблені більшою мірою, ніж для педагога, але соціальний педагог насамперед педагог, а лише потім соціальний працівник. Для соціального педагога актуальні традиційні методи виховання і виховної роботи.

Л.В. Мардахаев вважає, що в кожній конкретній ситуації соціальному педагогу необхідно усвідомити:

Соціально-педагогічну мету (до чого прагнути, чого варто домагатися);

Умови її реалізації;

Особливості та можливості об'єкта;

Особливості місця реалізації;

Можливості за часом для реалізації мети;

Особливості суб'єкта соціально-педагогічної діяльності, його можливості.

На цій основі підбирається або одна з наявних технологій, або моделюється нова, спеціальна технологія для даного випадку.

Таким чином, технологізація соціальних процесів, у тому числі соціально-педагогічних, об'єктивно неминуча. Разом з тим очевидно, що неможливо технологізувати всю соціально-педагогічну діяльність. Різні напрямки роботи соціального педагога в різному ступені піддаються технологізації. Наприклад, діяльність з охорони прав дитини в більшості випадків побудована на заздалегідь розроблених технологіях, значна частина яких має узаконену процедуру виконання. Робота в "відкритої" середовищі (на вулиці), навпаки, максимально спонтанна, інтуїтивна, хоча й вона не позбавлена ​​деякого технологічного підкріплення (типові технології спілкування, подолання міжособистісних конфліктів тощо). Швидше можна говорити про необхідність постійного пристосування типових алгоритмів до конкретної ситуації з урахуванням неповторності об'єктів, унікальності їх характеристик, обов'язковості індивідуального цілепокладання.

12. Методи соціально-педагогічної діяльності

Під методами діяльності в соціальній педагогіці розуміють сукупність прийомів, операцій, за допомогою яких досягається поставлена мета, розв'язується конкретне завдання.

Методичний прийом - це частина методу, яка виконує частковий характер методу. Операція - це дія спрямована на виконання поставленого завдання.

Засіб - це сукупність матеріальних, емоційних, інтелектуальних та інших умов, які використовуються соціальним педагогом для досягнення мети.

Розмежування між поняттями "прийом", "операція" і "засіб" майже відсутнє. Метод одночасно може бути прийомом, засобом і навпаки.

Методи, які використовуються у діяльності соціального педагога носять міждисциплінарний характер. Тобто значна частина методів запозичена з психології, педагогіки, соціології і соціальної роботи. Сукупність методів, прийомів та засобів утворює методику соціально-педагогічної діяльності, яку слід розглядати значно ширше ніж метод.

Методи соціально-педагогічної діяльності можна розділити на:

- педагогічні, які спрямовані на виховання, перевиховання, корекцію, реабілітацію, навчання соціального досвіду;

- соціологічні, які дозволяють зібрати необхідну інформацію: аналіз документів; спостереження, опитування, аналіз змісту газет, кінофільмів, публічних виступів;

- психологічні, які забезпечать зняття психологічного навантаження: тренінг; психотерапія: сугестивна, раціональна, аналітична і групова. Сугестивна психотерапія використовується до пацієнтів і клієнтів як під гіпнозом, так і в стані бадьорості, має на меті визначення хворобливих проявів через навіювання. Раціональна психотерапія здійснюється при лікуванні хворого в стані бадьорості шляхом бесіди, в ході якої лікар обговорює з хворим захворювання, а також навчає його прийомам спротиву хворобі. Аналітична психотерапія враховує реакцію людини на патогенний вплив середовища, тобто вплив який викликає захворювання. Групова психотерапія ґрунтується на позитивному впливові, який чинять один на одного члени групи;

- фінансово-економічні методи спрямовані на розв'язання матеріальних проблем: економічні пільги і санкції;

- правові методи, які допоможуть відновити права і обов'язки клієнта як члена суспільства, знайти юридичні документи, які сприятимуть розв'язанню проблеми клієнта;

- медико-соціальні методидопоможуть вивчити вплив соціальних факторів на стан здоров'я населення і розробити профілактичні заходи усунення шкідливого впливу і попередити можливі захворювання;

- організаційні методи, пов'язані з організацією трудової діяльності клієнта і громадською діяльністю незахищених верств населення;

- комунікативні методи спрямовуються на дотримання етикету спілкування між клієнтом і соціальним педагогом;

- філософські методи: метод емпіричного пізнання (спостереження і експеримент) дозволить обґрунтувати проблему із теоретичних засад;

- логічні методи дозволять соціальному педагогу будувати структуру роздумів над проблемою, використовуючи методи індукції, дедукції, традукції, аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, класифікації.

Вибір методів для соціально-педагогічної діяльності залежить від поставленої мети і завдань.

До окремої групи методів будемо відносити нетрадиційні методи, які повинні бути в арсеналі соціального педагога.

1. Методи лікувальної педагогіки. 2. Виховання природою, передбачає знайомство з природою і оздоровлення засобами природи.

3. Використання народної педагогіки