71) «Руська Правда»,її списки, структура, загальний зміст та історичне значення

— «Руська Правда» — перший відомий нам кодифікований збір¬ник Руської держави. Оригінал «Руської правди» не зберігся. Її текст пощастило від¬творити по 106 списках, що збереглись у Кормчих книгах та інших юридичних збірниках. Списки — це тексти «Руської правди», пере¬писані, вірогідно, місцевою адміністрацією, суддями, один в одно¬го. їх цікавив насамперед зміст постанов, а не форма їх викладу. До найстаріших належать списки: Синодальний (бібліотека Синоду), Академічний (бібліотека Академії Наук), Карамзінський та ін

За¬лежно від часу написання, обсягу та авторства дослідники поділя¬ють «Руську правду» на три редакції:

1.Найдавніша або «Коротка правда». (XIст), яка вміщує:

— «Правду Ярослава», час укладення якої відносять до періоду князювання Ярослава Мудрого (1-ша пол. XI ст.). Вона складалася з 18 статей, майже повністю присвячених кримінальному праву та процесу.

— «Правда Ярославичів». Укладена трьома синами Ярослава Мудрого і ухвалена на одному із князівських з’їздів у період між 1054 і 1073 рр. Складалася з 23 статей (статті 19-41), що доповнювали «Правду Ярослава» та були присвячені в основному злочинам проти особистих, майнових прав і деяким питанням кримінального процесу;

— «Локон вірний» (ст. 42). Виданий у 30-х роках XI ст. Стосувався надходжень від штрафів, накладених за протиправні діяння, а та¬кож винагород князівським слугам;

— «Урок мостникам». ( кінець XII — першою чвертю XIII ст.) Присвячений організації мос¬тіння головних торгових магістралей Новгорода;

2.«Розширена правда», час укладення якої відносять до періоду князювання Володимира Мономаха або його сина Мстислава (пер¬ша третина XII ст.). Зміст — повніший та об’ємніший, були статті, відсутні у «Короткій правді». Поділялася на дві частини:

— «Суд Ярослава Володимировича. Правда Руська», яка містила 52 статті — більшість норм «Короткої правди», що їх онуки і наступни¬ки Ярослава Мудрого доповнили новими юридичними нормами зі сфери цивільного, кримінального, кримінально-процесуального права;

— «Устав великого князя Володимира Всеволодовича Мономаха», що охоплювала статті 53—121. Окрім цивільного, кримінального, процесуального права Устав регулював шлюбно-сімейні відносини, питання спадщини, опікунства та інші галузі права. Кожній статті «Короткої правди» відповідали одна чи кілька статей Статуту зокре¬ма і «Розширеної правди» загалом;

3.«Скорочена правда», створена вилученням низки статей із «Розширеної правди». Більшість науковців відносять її появу до XV чи навіть XVII ст. Збереглася лише у двох списках

.Руська Правда є важливим історичним джерелом, яке допомагає дослідникам відтворювати діяльність адміністративного княжого апарату, виявляти нюанси суспільного розшарування, досліджувати вияви фінансових операцій, стежити за технікою управи ріллі, господарським знаряддям та врожаєм. Руська Правда становить важливе джерело для пізнання найдавніших норм українського звичаєвого права, а згодом княжого законодавства і судових вироків, вона мала безпосередній вплив на всі пам'ятки литовсько-руської доби, а зокрема на Судебник Казіміра Яґеллончика 1468 і Литовський Статут (1529, 1566, 1588). За посередництвом Литовського Статуту норми Руської Правди вміщені також у найвизначнішій пам'ятці українського права гетьманської доби «Права, по которымъ судится малороссійскій народъ» (1743). Сліди Руської Правди помітні також у працях та правничих збірниках інших слов'янських народів, зокрема польських статутах короля Казіміра В. 14 ст. та інших