
- •Тема 1. Структурно-функціональні блоки головного мозку 10
- •Тема 2. Основні типи пластичності нейронних зв'язків 16
- •Тема 1. Види й властивості уваги 30
- •Тема 2. Фізіологічні механізми уваги 31
- •Тема 1. Філогенетичні рівні та види пам'яті 48
- •Тема 2. Періодизація пам'яті 67
- •Тема 3. Мнестичні та амнестичні фактори 84
- •Тема 1. Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку 93
- •Тема 2. Процесуально-динамічний аспект мислення 100
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1.Фізіологічний субстрат когнитивної діяльності Тема 1.Структурно-функціональні блоки головного мозку
- •Тема 2.Основні типи пластичності нейронних зв'язків
- •2.1Синаптична пластичність
- •2.2Нейрональна пластичність
- •2.3Інші форми клітинної пластичності
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Вплив рівня загальної активності на ефективність вищої нервової діяльності
- •Робота 2.Демонстрація ефекту звикання
- •Робота 3.Пластичність нейронних зв'язків (срс)
- •Розділ 2.Психофізіологія уваги Тема 1.Види й властивості уваги
- •Тема 2.Фізіологічні механізми уваги
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Стійкість уваги
- •Робота 2.Концентрація уваги
- •Робота 3.Розподіл уваги
- •Робота 4.Перемикання уваги
- •Робота 5.Вибірковість уваги
- •Робота 6.Комплексна оцінка уваги
- •Розділ 3.Психофізіологія пам'яті Тема 1.Філогенетичні рівні та види пам'яті
- •1.1Процеси пам'яті
- •1.2Типологія пам'яті
- •1.3Види пам'яті
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1. Типи, види, форми пам'яті (срс)
- •Робота 2.Індивідуальні особливості формування умовного зв'язку
- •Робота 3.Опосередковане запам'ятовування
- •Робота 4.Ефективність відтворення і впізнавання
- •Робота 5.Умови продуктивності мимовільного запам'ятовування
- •Тема 2.Періодизація пам'яті
- •2.1Сенсорна пам'ять
- •2.2Короткочасна пам'ять (лабільна фаза)
- •2.3Довготривала пам'ять (стабільна фаза)
- •2.4Оперативна пам'ять
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Визначення обсягу короткочасної пам'яті
- •Робота 2.Визначення обсягу оперативної пам'яті
- •Робота 3.Динаміка заучування матеріалу різного типу
- •Робота 4.Комплексне дослідження пам'яті за Векслером
- •Тема 3.Мнестичні та амнестичні фактори Робота 1.Запам'ятовування різних обсягів матеріалу (срс)
- •Робота 2.Фактори ретроградної амнезії
- •Робота 3.Роль емоційного підкріплення в запам'ятовуванні
- •Робота 4.Вплив побічної діяльності на утримання мнемічних слідів
- •Робота 5.Вплив організації матеріалу на його відтворення
- •Робота 6.Роль вправи (срс)
- •Розділ 4.Психофізіологія мислення Тема 1.Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку
- •Тема 2.Процесуально-динамічний аспект мислення
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Дослідження процесів узагальнення й абстрагування
- •Робота 2.Визначення рухливості та пластичності розумових процесів
- •Робота 3.Комплексна оцінка інтелекту (iq)
- •Розділ 5.Окремі ендогенні фактори ефективності когнітивних процесів
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Загальні властивості нервової системи
- •Робота 2.Швидкість сенсо-моторних реакцій
- •Робота 3.Властивості темпераменту (срс)
- •Робота 4.Вегетативна реактивність (срс)
- •Робота 5.Рухова асиметрія (срс)
- •Робота 6.Індивідуальні особливості та нейродинамічний базис когнітивних функцій людини (срс)
- •Додатки До розділу 2 Додаток 2.1. Таблиця Зінченко
- •Додаток 2.2. Таблиця Бурдона – Анфімова
- •Додаток 2.8. Таблиця Крепеліна
- •Додаток 2.9. Таблиці Шульте
- •Додаток 2.10. Модифікації таблиць Шульте
- •Додаток 2.11. Таблиця Мюстенберга
- •Додаток 2.12. Таблиці Кюссі
- •Додаток 2.13. Бланк Торндайка
- •Додаток 2.14. Бланк і завдання для методики "Лабільність мислення"
- •Додаток 2.15 . Інструкції та ключ для методики "Переплутані інструкції"
- •Додаток 2.16. Таблиця Ландольта
- •До розділу 3 Додаток 3.1. Особистісні опитувальники Опитувальник г. Айзенка еpi (57)
- •Шістнадцятифакторний опитувальник Кеттелла (16 rf)
- •Опитувальник формально-динамічних властивостей особистості в. М. Русалова (офдво)
- •Додаток 3.2. Пари слів, пов'язані зовнішніми, конкретними та понятійними зв'язками
- •Додаток 3.3. Фрагмент зв'язного тексту
- •Додаток 3.4. Ефективність відтворення і впізнання
- •Додаток 3.5. Таблиця випадкових чисел
- •Додаток 3.6. Таблиці для оцінки обсягу зорової пам'яті
- •Додаток 3.7. Картки м. Б. Зикова
- •Додаток 3.9. Зразки безглуздих складів (60)
- •Додаток 3.10. Зразки випадкових слів (100)
- •Додаток 3.11. Зразки текста і малюнків для методики Векслера
- •Додаток 3.12. Каса слів з різним емоційним забарвленням
- •Додаток 3.13. Складне зображення для вивчення запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті за п'єроном
- •До розділу 4 Додаток 4.1. Твердження для визначення домінуючого типу мислення за методикою г. В. Резапкіної
- •Додаток 4.2. Набір карток із зображеннями тварин і предметів
- •Додаток 4.3. Пари понять, пов'язаних загальною ознакою (зразок)
- •Додаток 4.4. Набори понять (зразок)
- •Додаток 4.5. Пари понять з різними типами зв'язку (зразок)
- •Додаток 4.6. Картки з наборами слів і предметів
- •Додаток 4.7. Картки для оцінки лабільності мислення (зразок)
- •Додаток 4.8. Бланки для оцінки ролі досвіду
- •Додаток 4.9. Анаграми (зразок)
- •Додаток 4.10. Бланки для визначення активності вербального і наочно-образного мислення
- •Додаток 4.11. Прогресивні матриці Равена
- •Додаток 4.12. Тест iq Айзенка
- •До розділу 5 Додаток 5.1. Критичні значення 1 для вилучення крайніх
- •Додаток 5.2. Критичні значення для вилучення крайніх
- •Додаток 5.3. Рекомендовані статистичні методи (Реброва о. Ю., 2002)
- •Додаток 5.5. Критичні значення f для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.6. Критичні значення t
- •Додаток 5.7. Критичні значення χ2
- •Додаток 5.8. Критичні значення d
- •Додаток 5.9. Критичні значення т
- •Додаток 5.10. Критичні значення u для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.11. Критичні значення корреляции r Пирсона
- •Додаток 5.12. Критичні значення корреляции rs Спірмена
- •Предметний покажчик
- •Список Літератури
- •Рекомендовані Інтернет-ресурси
- •ПРактична психофІзІологІя увага, пам'ять, мИсЛенНя
Робота 1.Вплив рівня загальної активності на ефективність вищої нервової діяльності
Мета. Оцінка значення неспецифічних модулюючих систем для умовно-рефлекторної діяльності. Завдання. 1. Оцінити швидкість реалізації інструментальних рефлексів в базальних умовах, при зниженні та підвищенні рівня загальної активності. 2. Грунтуючись на літературних даних і результатах роботи пояснити механізми дії хлорпромазину і кофеїну, підтвердити закон Йоркс-Додсона (СРС). Обладнання та матеріали. "Проблемна камера", хлорпромазин, кофеїн. Об'єкт дослідження – 5 безпородних білих лабораторних щурів однієї статі і віку. Підготовка. 1. Заздалегідь у п'яти щурів виробляють один і той же інструментальний рефлекс. На відміну від класичного умовного рефлексу, рухова реакція в цьому випадку не викликається зовнішнім стимулом, а виробляється на основі підкріплення, яке слідує за певним рухом (наприклад, натискання на педаль для отримання корму). 2. Безпосередньо перед роботою розраховують максимально допустимі разові дози хлорпромазину і кофеїну виходячи з ваги кожної тварини.
П
роцедура
дослідження. Щурів
поодинці поміщають в "Проблемну
камеру" і перевіряють час реалізації
рефлексу. Одному
щуру
вводять хлорпромазин, одного
залишають для контролю, трьом іншим
вводять кофеїн,
з розрахунку 25, 50 і 75 %
від максимально допустимої разової
дози. Через 30 хв
повторно
вимірюють час реалізації рефлексу у
всіх п'яти щурів.
Обробка результатів. Дані записують, відображають на графіку (рис. 1.10). Оцінюють характер залежності між рівнем активності та ефективністю вищої нервової діяльності.
Питання. 1. Порівняйте власні результати з результатами Б. Кардо. У разі існування відмінностей об-грунтуйте їх. 2. Чи узгоджуються ваші дані та дані Б. Кардо з законом Йоркс-Додсона? 3. Опишіть меха-нізми впливу хлорпромазину і кофеїну на ефективність ВНД.
Робота 2.Демонстрація ефекту звикання
Звикання і сенситизація в сенсорних нейронах є одним з основних механізмів адаптації аналізаторів, зокрема, адаптації слухового аналізатора до зміни гучності звуку. Під цим терміном розуміють помітне зниження гучності звуку, який експонується тривалий час на фіксованому рівні.
Мета. Освоїти методи оцінки адаптивності слухового аналізатора. Обгрунтувати роль звикання в адаптації. Завдання. 1. Виявити загальні закономірності адаптації до звуку різної частоти і гучності. 2. Виявити індивідуальні відмінності ефекту звикання в слуховому аналізаторі. Обладнання та матеріали. Секундомір, аудіометр (рис. 1.11). Підготовка. Підключають заземлення (див. рис. 1.11: 3), мережу (див. рис. 1.11: 1), навушники (див. рис. 1.11: 6), вмикають аудіометр (див. рис. 1.11: 1). За допомогою перемикача 7 встановлюють частоту 250 Гц, перемикач інтенсивності тону 6 – на "0". Пропонують випробуваному надіти навушники.
Процедура дослідження
А
даптаційний
тест Кархарда "зникаючий тон"
проводять на декількох частотах,
зазвичай це 250, 2 000 і 6 000 Гц. Тестування
починають з визначення порогу сприйняття
даного тону, далі випробуваний прослуховує
звук, і у випадку "зникнення сприйняття"
повідомляє про це експериментатору.
Експериментатор плавно підвищує
інтенсивність звуку до повернення
порогового відчуття. Обстеження триває
доти, поки порогове відчуття не
втримається у сприйнятті протягом 7 хв
Вимірюється первинний рівень
інтенсивності, кінцевий рівень
інтенсивності та кількість підвищень
рівня звуку.
Обробка результатів. Показником норми служить відсутність зривів адаптації, тобто утримання в сприйнятті початкової порогової інтенсивності звуку протягом заданого часу.
Адаптаційний тест Фельдмана. Як і в попередньому тесті, використовують частоти 250, 2 000 і 6 000 Гц. 1. У лівий навушник подається контрольний звук інтенсивністю 70–80 дБ. У правий навушник подається адаптуючий сигнал, гучність якого випробуваний встановлює самостійно так, щоб вона відповідала гучності контрольного звуку. Цей перший вимір визначає гучність звуку перед адаптацією – передадаптаційний баланс. 2. Контрольний звук відключається, а адаптуючий продовжує пред'являтися. 3. Через 7 хв контрольний звук знову подається на протилежне вухо. Обстежуваний цього разу має урівняти гучність контрольного звуку з гучністю адаптуючого. Реєструють гучність контрольного сигналу, дібрану випробуваним.
Обробка результатів. Знаходять різницю в гучності контрольного звуку до і після адаптації. Адаптація, виміряна балансом гучності рівночастотних адаптуючого і контрольного звуку, які подавалися у різні вуха, обумовлена бінауральною взаємодією і забезпечується центральними структурами слухового аналізатора.
Питання. 1. Чи збігається з нормою ваш результат? 2. Як можна пояснити відмінності в результатах тестів Кархарда і Фельдмана? 3. На яких рівнях організації нервової системи в даному випадку спостерігається звикання? 4. Яку роль відіграє звикання в адаптації? 5. Чи існують індивідуальні відмінності в швидкості звикання?