- •Тема 1. Структурно-функціональні блоки головного мозку 10
- •Тема 2. Основні типи пластичності нейронних зв'язків 16
- •Тема 1. Види й властивості уваги 30
- •Тема 2. Фізіологічні механізми уваги 31
- •Тема 1. Філогенетичні рівні та види пам'яті 48
- •Тема 2. Періодизація пам'яті 67
- •Тема 3. Мнестичні та амнестичні фактори 84
- •Тема 1. Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку 93
- •Тема 2. Процесуально-динамічний аспект мислення 100
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1.Фізіологічний субстрат когнитивної діяльності Тема 1.Структурно-функціональні блоки головного мозку
- •Тема 2.Основні типи пластичності нейронних зв'язків
- •2.1Синаптична пластичність
- •2.2Нейрональна пластичність
- •2.3Інші форми клітинної пластичності
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Вплив рівня загальної активності на ефективність вищої нервової діяльності
- •Робота 2.Демонстрація ефекту звикання
- •Робота 3.Пластичність нейронних зв'язків (срс)
- •Розділ 2.Психофізіологія уваги Тема 1.Види й властивості уваги
- •Тема 2.Фізіологічні механізми уваги
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Стійкість уваги
- •Робота 2.Концентрація уваги
- •Робота 3.Розподіл уваги
- •Робота 4.Перемикання уваги
- •Робота 5.Вибірковість уваги
- •Робота 6.Комплексна оцінка уваги
- •Розділ 3.Психофізіологія пам'яті Тема 1.Філогенетичні рівні та види пам'яті
- •1.1Процеси пам'яті
- •1.2Типологія пам'яті
- •1.3Види пам'яті
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1. Типи, види, форми пам'яті (срс)
- •Робота 2.Індивідуальні особливості формування умовного зв'язку
- •Робота 3.Опосередковане запам'ятовування
- •Робота 4.Ефективність відтворення і впізнавання
- •Робота 5.Умови продуктивності мимовільного запам'ятовування
- •Тема 2.Періодизація пам'яті
- •2.1Сенсорна пам'ять
- •2.2Короткочасна пам'ять (лабільна фаза)
- •2.3Довготривала пам'ять (стабільна фаза)
- •2.4Оперативна пам'ять
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Визначення обсягу короткочасної пам'яті
- •Робота 2.Визначення обсягу оперативної пам'яті
- •Робота 3.Динаміка заучування матеріалу різного типу
- •Робота 4.Комплексне дослідження пам'яті за Векслером
- •Тема 3.Мнестичні та амнестичні фактори Робота 1.Запам'ятовування різних обсягів матеріалу (срс)
- •Робота 2.Фактори ретроградної амнезії
- •Робота 3.Роль емоційного підкріплення в запам'ятовуванні
- •Робота 4.Вплив побічної діяльності на утримання мнемічних слідів
- •Робота 5.Вплив організації матеріалу на його відтворення
- •Робота 6.Роль вправи (срс)
- •Розділ 4.Психофізіологія мислення Тема 1.Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку
- •Тема 2.Процесуально-динамічний аспект мислення
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Дослідження процесів узагальнення й абстрагування
- •Робота 2.Визначення рухливості та пластичності розумових процесів
- •Робота 3.Комплексна оцінка інтелекту (iq)
- •Розділ 5.Окремі ендогенні фактори ефективності когнітивних процесів
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Загальні властивості нервової системи
- •Робота 2.Швидкість сенсо-моторних реакцій
- •Робота 3.Властивості темпераменту (срс)
- •Робота 4.Вегетативна реактивність (срс)
- •Робота 5.Рухова асиметрія (срс)
- •Робота 6.Індивідуальні особливості та нейродинамічний базис когнітивних функцій людини (срс)
- •Додатки До розділу 2 Додаток 2.1. Таблиця Зінченко
- •Додаток 2.2. Таблиця Бурдона – Анфімова
- •Додаток 2.8. Таблиця Крепеліна
- •Додаток 2.9. Таблиці Шульте
- •Додаток 2.10. Модифікації таблиць Шульте
- •Додаток 2.11. Таблиця Мюстенберга
- •Додаток 2.12. Таблиці Кюссі
- •Додаток 2.13. Бланк Торндайка
- •Додаток 2.14. Бланк і завдання для методики "Лабільність мислення"
- •Додаток 2.15 . Інструкції та ключ для методики "Переплутані інструкції"
- •Додаток 2.16. Таблиця Ландольта
- •До розділу 3 Додаток 3.1. Особистісні опитувальники Опитувальник г. Айзенка еpi (57)
- •Шістнадцятифакторний опитувальник Кеттелла (16 rf)
- •Опитувальник формально-динамічних властивостей особистості в. М. Русалова (офдво)
- •Додаток 3.2. Пари слів, пов'язані зовнішніми, конкретними та понятійними зв'язками
- •Додаток 3.3. Фрагмент зв'язного тексту
- •Додаток 3.4. Ефективність відтворення і впізнання
- •Додаток 3.5. Таблиця випадкових чисел
- •Додаток 3.6. Таблиці для оцінки обсягу зорової пам'яті
- •Додаток 3.7. Картки м. Б. Зикова
- •Додаток 3.9. Зразки безглуздих складів (60)
- •Додаток 3.10. Зразки випадкових слів (100)
- •Додаток 3.11. Зразки текста і малюнків для методики Векслера
- •Додаток 3.12. Каса слів з різним емоційним забарвленням
- •Додаток 3.13. Складне зображення для вивчення запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті за п'єроном
- •До розділу 4 Додаток 4.1. Твердження для визначення домінуючого типу мислення за методикою г. В. Резапкіної
- •Додаток 4.2. Набір карток із зображеннями тварин і предметів
- •Додаток 4.3. Пари понять, пов'язаних загальною ознакою (зразок)
- •Додаток 4.4. Набори понять (зразок)
- •Додаток 4.5. Пари понять з різними типами зв'язку (зразок)
- •Додаток 4.6. Картки з наборами слів і предметів
- •Додаток 4.7. Картки для оцінки лабільності мислення (зразок)
- •Додаток 4.8. Бланки для оцінки ролі досвіду
- •Додаток 4.9. Анаграми (зразок)
- •Додаток 4.10. Бланки для визначення активності вербального і наочно-образного мислення
- •Додаток 4.11. Прогресивні матриці Равена
- •Додаток 4.12. Тест iq Айзенка
- •До розділу 5 Додаток 5.1. Критичні значення 1 для вилучення крайніх
- •Додаток 5.2. Критичні значення для вилучення крайніх
- •Додаток 5.3. Рекомендовані статистичні методи (Реброва о. Ю., 2002)
- •Додаток 5.5. Критичні значення f для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.6. Критичні значення t
- •Додаток 5.7. Критичні значення χ2
- •Додаток 5.8. Критичні значення d
- •Додаток 5.9. Критичні значення т
- •Додаток 5.10. Критичні значення u для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.11. Критичні значення корреляции r Пирсона
- •Додаток 5.12. Критичні значення корреляции rs Спірмена
- •Предметний покажчик
- •Список Літератури
- •Рекомендовані Інтернет-ресурси
- •ПРактична психофІзІологІя увага, пам'ять, мИсЛенНя
Опитувальник формально-динамічних властивостей особистості в. М. Русалова (офдво)
Інструкція. При відповіді на питання поставте відмітку у клітинку з номером, який відповідає твердженню, що найбільш точно описує вашу поведінку.
1 – не характерно, 2 – мало характерно, 3 – доволі характерно, 4 – характерно.
Бланк для відповідей
|
|||||||||||||||||||||||||||||
№ |
Відповідь |
№ |
Відповідь |
№ |
Відповідь |
№ |
Відповідь |
№ |
Відповідь |
№ |
Відповідь |
||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
||||||
1 |
|
|
|
|
26 |
|
|
|
|
51 |
|
|
|
|
76 |
|
|
|
|
101 |
|
|
|
|
126 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
27 |
|
|
|
|
52 |
|
|
|
|
77 |
|
|
|
|
102 |
|
|
|
|
127 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
28 |
|
|
|
|
53 |
|
|
|
|
78 |
|
|
|
|
103 |
|
|
|
|
128 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
29 |
|
|
|
|
54 |
|
|
|
|
79 |
|
|
|
|
104 |
|
|
|
|
129 |
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
30 |
|
|
|
|
55 |
|
|
|
|
80 |
|
|
|
|
105 |
|
|
|
|
130 |
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
31 |
|
|
|
|
56 |
|
|
|
|
81 |
|
|
|
|
106 |
|
|
|
|
131 |
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
32 |
|
|
|
|
57 |
|
|
|
|
82 |
|
|
|
|
107 |
|
|
|
|
132 |
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
33 |
|
|
|
|
58 |
|
|
|
|
83 |
|
|
|
|
108 |
|
|
|
|
133 |
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
34 |
|
|
|
|
59 |
|
|
|
|
84 |
|
|
|
|
109 |
|
|
|
|
134 |
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
35 |
|
|
|
|
60 |
|
|
|
|
85 |
|
|
|
|
110 |
|
|
|
|
135 |
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
36 |
|
|
|
|
61 |
|
|
|
|
86 |
|
|
|
|
111 |
|
|
|
|
136 |
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
37 |
|
|
|
|
62 |
|
|
|
|
87 |
|
|
|
|
112 |
|
|
|
|
137 |
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
38 |
|
|
|
|
63 |
|
|
|
|
88 |
|
|
|
|
113 |
|
|
|
|
138 |
|
|
|
|
14 |
|
|
|
|
39 |
|
|
|
|
64 |
|
|
|
|
89 |
|
|
|
|
114 |
|
|
|
|
139 |
|
|
|
|
15 |
|
|
|
|
40 |
|
|
|
|
65 |
|
|
|
|
90 |
|
|
|
|
115 |
|
|
|
|
140 |
|
|
|
|
16 |
|
|
|
|
41 |
|
|
|
|
66 |
|
|
|
|
91 |
|
|
|
|
116 |
|
|
|
|
141 |
|
|
|
|
17 |
|
|
|
|
42 |
|
|
|
|
67 |
|
|
|
|
92 |
|
|
|
|
117 |
|
|
|
|
142 |
|
|
|
|
18 |
|
|
|
|
43 |
|
|
|
|
68 |
|
|
|
|
93 |
|
|
|
|
118 |
|
|
|
|
143 |
|
|
|
|
19 |
|
|
|
|
44 |
|
|
|
|
69 |
|
|
|
|
94 |
|
|
|
|
119 |
|
|
|
|
144 |
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
45 |
|
|
|
|
70 |
|
|
|
|
95 |
|
|
|
|
120 |
|
|
|
|
145 |
|
|
|
|
21 |
|
|
|
|
46 |
|
|
|
|
71 |
|
|
|
|
96 |
|
|
|
|
121 |
|
|
|
|
146 |
|
|
|
|
22 |
|
|
|
|
47 |
|
|
|
|
72 |
|
|
|
|
97 |
|
|
|
|
122 |
|
|
|
|
147 |
|
|
|
|
23 |
|
|
|
|
48 |
|
|
|
|
73 |
|
|
|
|
98 |
|
|
|
|
123 |
|
|
|
|
148 |
|
|
|
|
24 |
|
|
|
|
49 |
|
|
|
|
74 |
|
|
|
|
99 |
|
|
|
|
134 |
|
|
|
|
149 |
|
|
|
|
25 |
|
|
|
|
50 |
|
|
|
|
75 |
|
|
|
|
100 |
|
|
|
|
125 |
|
|
|
|
150 |
|
|
|
|
Я часто відчуваю потребу в русі.
Я не шукаю нових рішень відомих проблем.
Я постійно хочу здобувати нові знання.
У вільний час я із задоволенням займаюся фізичною працею.
Я швидко рахую подумки.
Я сильно переживаю, коли здаю іспит менш успішно, ніж очікував.
Я віддаю перевагу усамітненню, а не великій компанії.
Мені легко одночасно виконувати кілька справ, наприклад, дивитися телевізор і читати.
Мені легко виконувати розумову роботу, що вимагає тривалої уваги.
Я переживаю, коли виконую завдання не так, як слід.
Я легкий на підйом.
Я засмучуюся, коли виявляю свої помилки при виконанні інтелектуальної роботи.
Я легко переключаюсь з однієї справи на іншу, займаючись ручною роботою.
Я швидко вирішую арифметичні завдання.
Я легко включаюсь в розмову.
Я – рухлива людина.
Я втомлююся від тривалої розумової роботи.
Я легко переключаюсь з вирішення однієї проблеми на іншу.
Я віддаю перевагу швидкій ходьбі.
Моя мова повільна і некваплива.
Я часто висловлюю свою думку, не подумавши.
Я засмучуюся, якщо мені не вдається щось змайструвати самому.
Я люблю інтелектуальні ігри, в яких потрібне швидке прийняття рішення.
Я відчуваю незручність через те, що у мене поганий почерк.
Я часто відчуваю побоювання, що можу не впоратися з роботою, яка вимагає розумової напруги.
Я ранима людина.
Я неохоче виконую термінову розумову роботу.
Я часто не можу заснути від того, що мені не вдається знайти рішення якої-небудь проблеми.
Я завжди виконую свої обіцянки незалежно від того, зручно це мені чи ні.
Я засмучуюся, посперечавшись з друзями.
У мене псується настрій, коли я довго не можу вирішити якусь проблему.
Мені легко займатися фізичною працею тривалий час.
Я відчував би себе дискомфортно, якби на тривалий час був позбавлений спілкування людьми.
Я ніколи не спізнювався на побачення або на роботу.
У мене багато друзів і знайомих.
Я регулярно читаю про нові досягнення науки і техніки.
Я сильно хвилююся перед майбутнім іспитом.
Зазвичай мої думки течуть неквапливо.
Мені подобається майструвати речі своїми руками.
Я успішно виконую роботу, що вимагає тонких і скоординованих рухів.
Мені легко готуватися до декількох іспитів одночасно.
Буває, що я говорю про речі, в яких не розбираюся.
Моя мова часто випереджає мої думки.
Я схильний перебільшувати свої невдачі, пов'язані з розумовою діяльністю.
Я люблю брати участь у спортивних іграх, що вимагають швидких рухів.
Під час бесіди мої думки часто перескакують з однієї теми на іншу.
Мені легко було б здати два іспити в один день.
Я відчуваю в собі надлишок інтелектуальної енергії.
Мені подобаються ігри, що вимагають швидкості і спритності рухів.
Мені важко говорити швидко.
Мені легко зав'язувати знайомства першим.
Я відчуваю досаду , коли у мене не вистачає спритності для участі в спортивних іграх на відпочинку.
Я швидко думаю в будь-якій ситуації.
Робота, що вимагає повної віддачі розумових сил, відштовхує мене.
Я засмучуюся від того, що пишу повільно й іноді не встигаю записувати необхідну інформацію.
Я переживаю, коли мене не розуміють у розмові.
Я говорю вільно, без запинок.
Я охоче виконую фізичну роботу.
Мені легко виконувати одночасно кілька завдань, що вимагають розумової напруги.
Я віддаю перевагу роботі, що не вимагає великого фізичного навантаження.
Я сильно хвилююся під час іспиту.
Мені потрібно багато часу, щоб розібратися у тій чи іншій проблемі.
Як правило, я не вступаю в спілкування з малознайомими людьми.
Я легко навчаюся ремеслу (рукоділлю).
Мені подобаються завдання на кмітливість.
Я віддаю перевагу одноманітній фізичній роботі.
Нерідко я конфліктую з друзями через те, що говорю, не подумавши.
Мені подобається постійно перебувати серед людей.
Я пишу швидко.
Я швидко втомлююся від фізичної роботи.
Я балакуча людина.
Іноді я перебільшую негативне ставлення до себе з боку своїх близьких.
У мене часто псується настрій через те, що зроблена мною річ виявляється не зовсім вдалою.
Я легко ображаюся, якщо мені вказують на мої недоліки.
Під час фізичної роботи я часто роблю перерви для відпочинку.
Мені подобається різноманітна ручна праця.
Мені легко внести пожвавлення в компанію.
Я відчуваю тривогу, переходячи вулицю перед транспортом, який рухається.
Мені легко провести пряму лінію без лінійки.
Я можу без роздумів поставити запитання незнайомій людині.
Мене дратує швидка мова співрозмовника.
Я із задоволенням виконую розумову роботу.
Я вважаю свої рухи повільними і неквапливими.
Багато хто вважає мене фізично сильним.
Коли я жваво розповідаю про щось, я вдаюся до міміки і жестів.
У мене бувають думки, які мені не хотілося б повідомляти оточуючим.
Для підготовки до іспитів я витрачаю часу менше, ніж інші.
У моїй мові багато тривалих пауз.
Мене засмучує, що я фізично менш розвинений, ніж хотілося б.
Я сильно хвилююся перед відповідальною розмовою.
Я втомлююся, коли доводиться довго розмовляти.
Я відчуваю в собі надлишок фізичних сил.
Рухи моїх рук швидкі й стрімкі.
Я вільно почуваю себе у великій компанії.
Мені подобаються завдання, що вимагають постійного перемикання уваги.
Я віддаю перевагу завданням, не пов'язаним з великим розумовим навантаженням.
Я волію вирішити завдання до кінця, перш ніж узятися за інше.
Навіть в тісному колі друзів я залишаюся мовчазним.
У роботі по господарству я легко переключаюсь з однієї справи на інші.
Я вважаю себе майстром на всі руки.
Я легко висловлюю свої думки в присутності незнайомих людей.
Я досить швидко виконую фізичну роботу.
Мене засмучують незначні помилки, припущені при вирішенні якої-небудь задачі.
Я швидко читаю вголос.
Я переживаю через те, що у мене немає достатньо виражених здібностей для оволодіння цікавим ремеслом.
Я грунтовно планую майбутню розумову роботу, щоб уникнути можливих помилок.
Я не відрізняюся оригінальністю в рішенні завдань.
Мене засмучує, що я недостатньо добре володію ремеслом.
Я сильно хвилююся , коли мені доводиться з'ясовувати стосунки з друзями.
Я маю потребу в людях, які мене підбадьорюють і втішають.
Я намагаюся уникати важкої фізичної роботи.
У вільний час мене тягне поспілкуватися з людьми.
Я волію подумати, зважити і лише потім висловитися.
На вечірках і в компаніях я тримаюся відокремлено.
Я легко зміг би накреслити складну геометричну фігуру.
У компанії я зазвичай починаю розмову першим.
Я легко сприймаю швидку мову.
У мене повільні рухи, коли я що-небудь майструю.
Я швидко вирішую головоломки.
Тривала підготовка до іспитів стомлює мене.
Я іноді пліткую.
Я влію виконувати фізичну роботу у швидкому темпі.
Мені подобається швидко говорити.
Коли я виконую роботу, що вимагає тонкої координації рухів, я відчуваю деяке хвилювання.
Я люблю великі компанії.
Я не намагаюся уникати конфліктів.
Я здатний виконувати тривалу фізичну роботу без стомлення.
Мені приємні швидкі рухи.
Я люблю самоту.
Мені легко настроїтися на виконання нового завдання.
Мені насилу вдалося б зробити потрібну річ своїми руками.
Я вважаю себе фізично сильною людиною.
Я віддаю перевагу роботі, яка потребує віддачі інтелектуальних сил.
Мені важко втриматися від висловлення зненацька виниклої ідеї.
Я з легкістю можу звернутися з проханням до іншої людини.
Мені подобається робота, яка потребує швидких рухів.
Я віддаю перевагу повільний, спокійній розмові.
Я відчуваю почуття образи від того, що оточуючі мене люди, як мені здається, обходяться зі мною гірше, ніж я того вартий.
Розумова робота для мене більш приваблива, ніж фізична.
Зазвичай я дочитую книгу до кінця, перш ніж узятися за нову.
У ручній праці мене дратують найменші неполадки.
Я зазвичай повільно виконую інтелектуальні завдання.
Я люблю багато читати.
Коли я щось майструю, я звертаю увагу навіть на незначні похибки.
Багато хто вважає, що я – досить кмітлива людина.
У розмові я легко ображаюся.
Приступаючи до вирішення навіть нескладного завдання, я відчуваю почуття невпевненості.
При спілкуванні з людьми я часто відчуваю себе невпевнено.
Я легко переглядаю свої рішення і приймаю нові.
Серед моїх знайомих є люди, які мені явно не подобаються.
Оцінка результатів. Відповіді обраховуються за допомогою ключа. Для первинних шкал низьким є значення від 12 до 25 балів, середнім – від 26 до 34 балів, високим – від 35 до 48 балів. Контрольна шкала варіює від 6 до 24 балів. Респонденти з результатом 18-24 бала схильні до неадекватної самооцінки.
Ергічність:
ЕрП (психомоторна): 1, 4, 32, 58, 60, 70, 75, 84, 92, 111*, 127, 132.
ЕрІ (інтелектуальна): 3, 9, 17*, 36, 48, 54*, 82, 96*, 120*, 133*, 139, 143.
ЕрК (комунікативна):7*, 33, 35, 63, 68, 77, 94, 98*, 112, 114*, 125, 129*.
Пластичність:
ПП (психомоторна): 11, 13, 39, 40, 64, 66*, 76, 79, 99, 100, 115, 131*.
ПІ (інтелектуальна): 2*, 8, 18, 41, 47, 59, 95, 97*, 107*, 130, 140*, 149.
ПК (комунікативна): 15, 21, 43, 46, 51, 67, 80, 101, 113*, 116, 134, 135.
Швидкість:
ШП (психомоторна): 16, 19, 45, 49, 69, 83*, 93, 102, 118*, 122, 128, 136*.
ШІ (інтелектуальна): 5, 14, 23, 27*, 38*, 53, 62*, 65, 87, 119, 142*, 145.
ШК (комунікативна): 20*, 50*, 57, 71, 81*, 85,88*, 91*, 104, 117, 123, 137*.
Емоційність:
ЕП (психомоторна): 22, 24, 52, 55, 73, 78, 89, 105, 108, 124, 141, 144.
ЕІ (інтелектуальна): 6, 10, 12, 25, 28, 31, 37, 44, 61, 103, 106, 147.
ЕК (комунікативна): 26, 30, 56, 72, 74, 90, 109, 110, 126, 138, 146, 148.
КШ (контрольна шкала): 29, 34, 42*, 86*, 121*, 150*.
Зірочкою відмічені номери питань, для яких необхідне перекодування (1→ 4; 4→ 1; 2 → 3; 3 → 2).
На основі первинних шкал розраховують індекси комунікативної, інтелектуальної та комунікативної активності. Кожен з них варіює від 36 до 144, і в середньому складає 90 ± 12.
ІПА (індекс психомоторної активності) дорівнює сумі балів за шкалами, які відносяться до психомоторної сфери: ІПА = ЕрП + ПП + ШП.
ІІА (індекс інтелектуальної активності) дорівнює сумі балів за шкалами, які відносяться до інтелектуальної сфери: ІІА = ЕрІ + ПІ + ШІ.
ІКА (індекс комунікативної активності) дорівнює сумі балів за шкалами, які відносяться до комунікативної сфери: ІКА = ЕрК + ПК + ШК.
Індекс загальної активності (ІЗА) дорівнює сумі балів трьох шкал активності: ІЗА = ІПА + ІІА + ІКА. Цей показник варіює від 108 до 432, середнє значення складає 180 ± 36.
Індекс загальної емоційності (ІЕ) дорівнює сумі емоційних шкал: ІЕ = ЕП + ЕІ + ЕК. Його середнє значення складає 90 ± 12.
Типи темпераменту за В. М. Русаловим |
|||
Активність |
Емоційність |
||
< 78 |
90 ± 12 |
> 102 |
|
< 144 |
"Флегматик" |
"Змішаний не активний" |
"Меланхолик" |
180 ± 36 |
"Змішаний не емоційний" |
"Невизначений" |
"Змішаний емоційний" |
> 216 |
"Сангвіник" |
"Змішаний активний" |
"Холерик" |
На основі вище означених індексів ви-діляють типи темпераменту.
