- •Тема 1. Структурно-функціональні блоки головного мозку 10
- •Тема 2. Основні типи пластичності нейронних зв'язків 16
- •Тема 1. Види й властивості уваги 30
- •Тема 2. Фізіологічні механізми уваги 31
- •Тема 1. Філогенетичні рівні та види пам'яті 48
- •Тема 2. Періодизація пам'яті 67
- •Тема 3. Мнестичні та амнестичні фактори 84
- •Тема 1. Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку 93
- •Тема 2. Процесуально-динамічний аспект мислення 100
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1.Фізіологічний субстрат когнитивної діяльності Тема 1.Структурно-функціональні блоки головного мозку
- •Тема 2.Основні типи пластичності нейронних зв'язків
- •2.1Синаптична пластичність
- •2.2Нейрональна пластичність
- •2.3Інші форми клітинної пластичності
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Вплив рівня загальної активності на ефективність вищої нервової діяльності
- •Робота 2.Демонстрація ефекту звикання
- •Робота 3.Пластичність нейронних зв'язків (срс)
- •Розділ 2.Психофізіологія уваги Тема 1.Види й властивості уваги
- •Тема 2.Фізіологічні механізми уваги
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Стійкість уваги
- •Робота 2.Концентрація уваги
- •Робота 3.Розподіл уваги
- •Робота 4.Перемикання уваги
- •Робота 5.Вибірковість уваги
- •Робота 6.Комплексна оцінка уваги
- •Розділ 3.Психофізіологія пам'яті Тема 1.Філогенетичні рівні та види пам'яті
- •1.1Процеси пам'яті
- •1.2Типологія пам'яті
- •1.3Види пам'яті
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1. Типи, види, форми пам'яті (срс)
- •Робота 2.Індивідуальні особливості формування умовного зв'язку
- •Робота 3.Опосередковане запам'ятовування
- •Робота 4.Ефективність відтворення і впізнавання
- •Робота 5.Умови продуктивності мимовільного запам'ятовування
- •Тема 2.Періодизація пам'яті
- •2.1Сенсорна пам'ять
- •2.2Короткочасна пам'ять (лабільна фаза)
- •2.3Довготривала пам'ять (стабільна фаза)
- •2.4Оперативна пам'ять
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Визначення обсягу короткочасної пам'яті
- •Робота 2.Визначення обсягу оперативної пам'яті
- •Робота 3.Динаміка заучування матеріалу різного типу
- •Робота 4.Комплексне дослідження пам'яті за Векслером
- •Тема 3.Мнестичні та амнестичні фактори Робота 1.Запам'ятовування різних обсягів матеріалу (срс)
- •Робота 2.Фактори ретроградної амнезії
- •Робота 3.Роль емоційного підкріплення в запам'ятовуванні
- •Робота 4.Вплив побічної діяльності на утримання мнемічних слідів
- •Робота 5.Вплив організації матеріалу на його відтворення
- •Робота 6.Роль вправи (срс)
- •Розділ 4.Психофізіологія мислення Тема 1.Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку
- •Тема 2.Процесуально-динамічний аспект мислення
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Дослідження процесів узагальнення й абстрагування
- •Робота 2.Визначення рухливості та пластичності розумових процесів
- •Робота 3.Комплексна оцінка інтелекту (iq)
- •Розділ 5.Окремі ендогенні фактори ефективності когнітивних процесів
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Загальні властивості нервової системи
- •Робота 2.Швидкість сенсо-моторних реакцій
- •Робота 3.Властивості темпераменту (срс)
- •Робота 4.Вегетативна реактивність (срс)
- •Робота 5.Рухова асиметрія (срс)
- •Робота 6.Індивідуальні особливості та нейродинамічний базис когнітивних функцій людини (срс)
- •Додатки До розділу 2 Додаток 2.1. Таблиця Зінченко
- •Додаток 2.2. Таблиця Бурдона – Анфімова
- •Додаток 2.8. Таблиця Крепеліна
- •Додаток 2.9. Таблиці Шульте
- •Додаток 2.10. Модифікації таблиць Шульте
- •Додаток 2.11. Таблиця Мюстенберга
- •Додаток 2.12. Таблиці Кюссі
- •Додаток 2.13. Бланк Торндайка
- •Додаток 2.14. Бланк і завдання для методики "Лабільність мислення"
- •Додаток 2.15 . Інструкції та ключ для методики "Переплутані інструкції"
- •Додаток 2.16. Таблиця Ландольта
- •До розділу 3 Додаток 3.1. Особистісні опитувальники Опитувальник г. Айзенка еpi (57)
- •Шістнадцятифакторний опитувальник Кеттелла (16 rf)
- •Опитувальник формально-динамічних властивостей особистості в. М. Русалова (офдво)
- •Додаток 3.2. Пари слів, пов'язані зовнішніми, конкретними та понятійними зв'язками
- •Додаток 3.3. Фрагмент зв'язного тексту
- •Додаток 3.4. Ефективність відтворення і впізнання
- •Додаток 3.5. Таблиця випадкових чисел
- •Додаток 3.6. Таблиці для оцінки обсягу зорової пам'яті
- •Додаток 3.7. Картки м. Б. Зикова
- •Додаток 3.9. Зразки безглуздих складів (60)
- •Додаток 3.10. Зразки випадкових слів (100)
- •Додаток 3.11. Зразки текста і малюнків для методики Векслера
- •Додаток 3.12. Каса слів з різним емоційним забарвленням
- •Додаток 3.13. Складне зображення для вивчення запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті за п'єроном
- •До розділу 4 Додаток 4.1. Твердження для визначення домінуючого типу мислення за методикою г. В. Резапкіної
- •Додаток 4.2. Набір карток із зображеннями тварин і предметів
- •Додаток 4.3. Пари понять, пов'язаних загальною ознакою (зразок)
- •Додаток 4.4. Набори понять (зразок)
- •Додаток 4.5. Пари понять з різними типами зв'язку (зразок)
- •Додаток 4.6. Картки з наборами слів і предметів
- •Додаток 4.7. Картки для оцінки лабільності мислення (зразок)
- •Додаток 4.8. Бланки для оцінки ролі досвіду
- •Додаток 4.9. Анаграми (зразок)
- •Додаток 4.10. Бланки для визначення активності вербального і наочно-образного мислення
- •Додаток 4.11. Прогресивні матриці Равена
- •Додаток 4.12. Тест iq Айзенка
- •До розділу 5 Додаток 5.1. Критичні значення 1 для вилучення крайніх
- •Додаток 5.2. Критичні значення для вилучення крайніх
- •Додаток 5.3. Рекомендовані статистичні методи (Реброва о. Ю., 2002)
- •Додаток 5.5. Критичні значення f для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.6. Критичні значення t
- •Додаток 5.7. Критичні значення χ2
- •Додаток 5.8. Критичні значення d
- •Додаток 5.9. Критичні значення т
- •Додаток 5.10. Критичні значення u для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.11. Критичні значення корреляции r Пирсона
- •Додаток 5.12. Критичні значення корреляции rs Спірмена
- •Предметний покажчик
- •Список Літератури
- •Рекомендовані Інтернет-ресурси
- •ПРактична психофІзІологІя увага, пам'ять, мИсЛенНя
Робота 3.Властивості темпераменту (срс)
Мета. Визначення типологічних ознак особистості. Обладнання та матеріали. Особистісні запитувальники Айзенка, Кеттела, В. М. Русалова (див. дод. 3.1).
Процедура дослідження. Студенти самостійно обирають опитувальник, за яким визначають властивості особистості. Окрему увагу слід приділити точному виконанню інструкції.
Обробка результатів. За інструкцією визначають певні психічні властивості особистості. Порівнюють з власним суб'єктивним сприйняттям.
Питання. 1. Чи збігаються результати тестів з власною оцінкою? 2. Які ендогенні та екзогенні фактори можуть впливати на результати? 3. Запропонуйте засоби усунення впливу сторонніх факторов на результати тестів. 4. Назвіть переваги та недоліки методу опитування.
Робота 4.Вегетативна реактивність (срс)
Мета. Визначити реактивність вегетативноъ нервової системи. Завдання. Простежити динаміку вегетативного баланса у спокої, при фізичному та розумовому навантаженні. Прилади й матеріали. Тонометр, фонендоскоп, секундомір, калькулятор. Підготовка. Студенти заздалегіть ознайомлюються з принципами роботи тонометра. Прилад складається з гумової камери, зашитої в ганчіркову манжету, нагнітаючої груші і манометра. Розташуйтеся у зручній позі біля стола. Щільно оберніть манжету навколо середини лівого плеча так, щоб її нижній край знаходився на 2,5–3 см вище ліктьового згину. Положення стрілки манометра має відповідати нулю. В області ліктьового згину на променевій артерії встановіть фонендоскоп.
Процедура дослідження. 1. Визначте тиск і пульс у спокої. Нагнітайте повітря у манжету до рівня 160–180 мм рт. ст. (до повного зникнення пульсу). Повільно випускайте повітря з манжети. Знижуючи тиск у манжеті, уважно слухайте фонендоскопом пульс і при появі першого звуку зафіксуйте систолічний тиск (СТ). Продовжуйте прослуховувати пульсові поштовхи, і в момент повного зникнення звуку знову зафіксуйте діастолічний тиск (ДТ). Пульс вимірюйте пальпаторним методом протягом хвилини. Виконайте функціональну пробу з фізичним навантаженням – (20 присідань за 30 с). Відразу після проби зафіксуйте СТ, ДТ і ЧСС. 2. Коли параметри кровообігу повернуться до початкових значень, виконайте ортостатичну пробу. Для цього протягом 5 хв зберігайте горизонтальне положення, і на прикінці цього інтервалу зареєєструйте ЧСС. Після цього спокійно займіть положення стоячи. Пульс підраховуйте на 1-й і 3-й хвилині перебування у вертикальному положенні, АТ – на 3-й і 5-й хвилині.
Обробка результатів. 1. Вегетативний індекс Кердо розраховують за формулою: ВІК = (1 – ДД / ЧСС) × 100. Зміни ВІК після функціональної проби в нормі становлять ±10%. Його збільшення вказує на переважання симпатичних впливів, зменьшення – парасимпатичних. 2. При ортостатичній пробі збудливість центрів симпатичної іннервації визначається за ступенем почастішання пульсу, а повноцінність вегетативної регуляції – за часом його стабілізації. У нормі пульс збільшується на 9–27 %, а повертається до початкових значень на 3-й хвилині.
Питання. 1. Самостійно сплануйте та проведіть функціональну пробу з розумовим навантаженням. Оцініть відмінності та загальні риси вегетативного реагування на різні функціональні проби. 2. Який з результатів, на вашу думку, буде більш тісно пов'язаний з ефективністю пам'яті, уваги, мислення? 3. Обгрунтуйте наявність залежностей між вегетативною реактивністю та особливостями мислення, уваги.
