Робота 4.Перемикання уваги

Мета. Вивчення та оцінка здатності до перекмикання уваги, порівняльний аналіз методик оцінки перемикання уваги. Завдання. 1. Оцінити роль швидкості перемикання уваги для підтримки його обсягу. 2. Оцінити динаміку швидкості переробки інформації в часі. Обладнання та матеріали. Коректурна проба Іванова-Смоленського, таблиці Крепеліна, Шульте в різних модифікаціях (дод. 2.7–2.10), секундомір. Підготовка. Заздалегідь експериментатор готує стимульний матеріал і протоколи дослідження.

Процедура дослідження

Коректурна проба за А. Г. Івановим-Смоленським. Випробуваний повинен знаходити і закреслювати у кожному рядку ті 2 букви, які стоять першими. Як варіанти можна використовувати наступні інструкції. 1. Викреслювати в парних рядках – один набір сигнальних букв (наприклад, "в" і "н"), а в непарних – інший (наприклад, "а" і "з"). 2. Обводити одну сигнальну букву і підкреслювати іншу, після кожної рисочки змінюючи спосіб виділення (наприклад, у перші 30 с обводити "в" і підкреслювати "н", в другі 30 с – підкреслювати "в" і обводити "н", в треті 30 с – знов обводити "в" і підкреслювати "н" і т. ін.).

Обробка результатів. Рівень перемикання уваги (С) розраховують за формулою С = 100 × (С_разом – С_о) / С_разом (%), де С_о – кількість помилково оброблених рядків (в яких є щонайменше одна помилка), С_разом – загальна кількість рядків у пройденій випробуваним частині бланка. Результат перераховують в бали за допомогою табл. 2.1 і в нормі повинен бути не менше 80 %.

Методика Е. Крепеліна "Рахування". Випробуваний повинен під кожною вертикальною парою чисел вписати у непарних рядках їх суму, а в парних – різницю. Через кожні 30 с експериментатор подає сигнал "Риска", після якого випробовуваний повинен перейти на наступний рядок. Робота за даною методикою зазвичай триває до 4 хв.

Обробка результатів. Результати досліду оцінюють за швидкістю і точністю виконання завдання за 15-секундні інтервали і за весь дослід. Для кожного 15-секундного відрізка розраховують наступні показники. Швидкість (S) – кількість оброблених пар чисел, в нормі становить не менше 80 % від загального обсягу таблиці. Точність (Т) – відсутність помилок, оцінюється за формулою Уіппла: Т = 100 × m / n (%), де m – кількість правильних результатів, n – кількість оброблених пар чисел. Відсоткові значення перераховують у бали за допомогою табл. 2.1. Коефіцієнт працездатності (К_R) обчислюють за формулою К_R = Т_12–16 / Т_1–4, де Т_1–4 і Т_12–16 – середня точність обробки 1–4 і 12–16 рядків відповідно. У середньому цей показник знаходиться в межах 0,8 < К_R < 1,2.

Таблиця 2.7. Оцінка ефективності вико-нання проби Шульте
Е, с	Бали
< 31	5
31–35	4
36–45	3
46–55	2
> 55	1

Методика Шульте з п'ятьма таблицями. Випробуваному пропонують якнайшвидше відшукати і назвати числа в порядку зростання. Якщо випробуваний не може знайти число протягом 5 с, експериментатор підказує йому, але секундомір не зупиняє. Відзначають час, витрачений на кожні 5 чисел, на кожну таблицю і загальний час виконання проби.

Обробка результатів. 1. Оцінюють ефективність виконання завдання (Е) за формулою Е = t / 5, де t – загальний час виконання проби (с). Результат оцінюють в балах за допомогою табл. 2.7. Розрахо-вують коефіціент швидкості впрацьовування (В) за формулою В = t₁ / Е, де t₁ – час роботи з першою таблицею, Е – середній час роботи (ефективність). Результат < 1 – показник високої швидкості впрацьовування. Збільшення В вказує на виснаження уваги або розвиток втоми. 2. За даними проби будують графік, що відображає динаміку обробки інформації. Оцінюють рівномірність роботи і розташування оптимуму на графіку. Рівномірність виконання проби в межах кожної таблиці свідчить про високий, а уповільнення на початку кожної таблиці – про низький рівень перемикання уваги. Розташування піку продуктивності може свідчити про швидкість впрацьовування і розвитку втоми. За наявності астенії характер кривої може вказувати на її тип: при гіперстеничній астенії швидкість характеризується високим початковим рівнем, різким спадом і тенденцією до підйому в кінці дослідження; при гіпостеничній астенії швидкість характеризується невисоким початковим рівнем і поступовим і неухильним зниженням до кінця проби. Ці особливості можуть бути використані при диференціації атеросклеротичної астенії від соматогенних або психогенних астенічних станів, які спостерігаються у людей похилого віку.

Методика Шульте – Горбова. Дослід 1. За сигналом експериментатора випробовуваний повинен відшукувати і називати чорні числа у зростаючому порядку, а після цього – білі в порядку зменшення. Час виконання проби фіксується. Дослід 2. Випробуваному пропонують вказувати числа в наступному порядку: 1-ше чорне і 24-те біле, 2-ге чорне і 23-є біле, 3-є чорне і 22-ге біле і т. д. Час виконання проби фіксується. Випробуваний і експериментатор міняються місцями і процедура дослідження повторюється. Стимульний матеріал повторюватися не повинен.

Обробка результатів. Визначають час вибору (t_виб) окремо для двох дослідів за формулою t_виб = t_заг / n, де t_заг – час виконання проби, n – кількість чисел, знайдених при виконанні проби. Різниця між часом вибору у другій (t_виб2) і першій пробі (t_виб1) характеризує переключення уваги і в середньому не перевищує 20 %.

Методика Шульте – Марищука – Сисоєва. Як варіант методики Шульте використовують таблицю з парами "число-буква". У цьому випадку випробуваний повинен протягом 3 хв не називати числа вголос, а записувати пари "число-буква" в два стовпчики в зошиті (у перший стовпчик – чорні пари за зростанням, у другій – білі пари за зменшенням.

Обробка результатів. Для оцінки результатів використовують заздалегідь заготовлений ключ (див. дод. 2.10). Як показник перемикання в даному випадку використовують кількість помилок (табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Оцінка перемикання уваги в балах
Кільк. правильних відповідей	4	5–11	12–17	18–23	24–31	32–37	38–43	44–47	48
Кільк. помилок	45	44–38	37–32	31–26	25–18	17–12	11–6	5–2	1
Оцінка	1	2	3	4	5	6	7	8	9

Методика М. С. Лебединського "Живі-неживі". Завдання випробуваного полягає у швидкому називанні по черзі 10 пар слів, що позначають істот і неживі предмети. Експериментатор у протоколі реєструє слова і час, витрачений на складання окремих пар.

Обробка результатів. Кількісним показником перемикання служить середній час, необхідний випробуваному на складання пари, і кількість помилок. У нормі випробуваний без помилок називає пари слів з частотою 1 слово/с. Якісною ознакою високого рівня перемикання є різноманітність відповідей і відсутність повторів. Навпаки, якщо випробуваний обмежується певним колом понять, і з істот називає тільки звірів або комах, з предметів – тільки меблі або транспорт, і допускає повторення одних і тих же слів, можна зробити висновок про зниження перемикання уваги.

Питання. 1. Порівняйте свої результати з результатами інших випробуваних, назвіть можливі причини відмінностей. 2. Порівняйте ефективність перемикання уваги, отриману з використанням різних методик. Назвіть можливі причини відмінностей. 3. На результати проби Крепеліна впливають властивості особистості (наприклад, тривожність) і темпераменту. У яких випадках це є недоліком, а яких – перевагою проби? 4. Чи відрізняються оцінки властивостей уваги, отримані з використанням таблиці Крепеліна і буквених коректурних проб? Як можна пояснити відмінності?