Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Назвіть функції та види уваги.

2. Назвіть види уваги на надайте їх стислу характеристику.

3. Поясніть наявність зв'язку між рівнем неспання і ефективністю уваги. Чи відповідає цей зв'язок закону Йоркс-Додсона?

4. Назвіть та стисло охарактеризуйте властивості ергічного компнента уваги.

5. Назвіть та стисло охарактеризуйте властивості часового компнента уваги.

6. Опишіть фізіологічний базис уваги.

7. Яку роль відіграє орієнтовний рефлекс у динамиці уваги?

8. Назвіть основні структури мозку, які забезпечують регуляцію уваги, та охарактеризуйте зв'язки між ними.

9. Як за змінами ЕЕГ виявити зміни стану уваги?

10. Наведіть умови і механізми розвитку і зміни різних видів уваги.

Робота 1.Стійкість уваги

Мета. Оцінка стійкості, переключення і розподілу уваги та їх динаміки з використанням різних методів. Завдання. 1. Оцінити різні властивості уваги. 2. Вивчити динаміку продуктивності уваги в часі. 3. Обрати оптимальну пробу для оцінки різних властивостей уваги для дорослих здорових випробовуваних. Обладнання та матеріали. Бланк Зінченко для коректурної проби Бурдона (дод. 2.1), протокол до методики "Зворотній відлік" (табл. 2.1), секундомір, метроном. Підготовка. Експериментатор заздалегідь готує бланк. Випробуваний зручно розташовується за столом, підписує бланки.

Таблиця 2.1. Протокол дослідження концентрації уваги
Дослід 1
Число	№	1	2		3		4		5	6	7		8		9		10	11	12		13		14		r
100-7…	Різниця
	t, с																								t
	Δt
	Ключ	93	86		79		72		65	58	51		44		37		30	23	16		9		2
Дослід 2
Число	№	1		2		3		4		5		6		7		8		9		10		11		r
200-17…	Різниця
	t, с																							t
	Δt
	Ключ	183		166		149		132		115		98		81		64		47		30		13

Процедура дослідження

Коректурна проба Бурдона. Відноситься до числа найбільш поширених методів оцінки уваги, стомлюваності, темпу психомоторної діяльності, працездатності та стійкості до монотонної діяльності в умовах тривалого перевантаження зорового аналізатора. Використовується бланк Зінченко. Завдання випробуваного – за сигналом "Почали" швидко і точно відшукувати і закреслювати букви, які назвав експериментатор. Кожні півхвилини за сигналом "Риска" випробовуваний повинен відзначати вертикальною рискою знак, на якому в даний момент зосереджена його увага. За сигналом "Стоп" потрібно поставити подвійну ветикатльну межу і припинити пробу. Завдання експериментатора – перед початком проби назвати 2 сигнальні букви (зазвичай це "к" і "р"), подати сигнал "Почали", кожні півхвилини подавати сигнал "Риска", і через 5 хв подати сигнал "Стоп". Якщо за цей час випробуваний не встиг закінчити, відзначається буква, на якій він зупинився, і проба припиняється.

Обробка результатів. Результати проби звіряють з ключем та перераховують в бали (табл. 2.2). Для кожного півхвилинного відрізка розраховують і відображають на графіку як функцію часу наступні показники. Швидкість (S) – кількість переглянутих знаків (у балах). Зміна швидкості може свідчити про маніакальний і паралітичний синдром (надзвичайно швид-кий темп) або депресію (над-звичайно повільний темп).

Таблиця 2.2. Оцінка швидкості й точності виконання коректурної проби в балах
S			Т, U, К, R, С, А
знаки при виконанні проби протягом		ба-ли	%	ба-ли
10 хв	5 хв
< 1 010	< 505	1	< 70	1
1 010–1 175	505–587	3	70–72	2
1 175–1 340	588–670	5	72–73	3
1 340–1 505	671–752	7	73–74	4
1 505–1 670	753–835	9	74–76	5
1 670–1 835	836–917	10	76–77	6
1 835–2 000	918–1 000	11	77–79	7
2 000–2 165	1 001–1 082	12	79–80	8
2 165–2 330	1 083–1 165	13	80–81	9
2 330–2 495	1 166–1 247	14	81–83	10
2 495–2 660	1 248–1 330	15	83–84	11
2 660–2 825	1 331–1 412	16	84–85	12
2 825–2 990	1 413–1 495	17	85–87	13
2 990–3 155	1 496–1 577	18	87–88	14
3 155–3 320	1 578–1 660	19	88–90	15
3 320–3 485	1 661–1 742	20	90–91	16
3 485–3 650	1 743–1 825	21	91–92	17
3 650–3 815	1 826–1 907	22	92–94	18
3 815–3 980	1 908–1 990	23	94–95	19
3 980–4 145	1 991–2 072	24	95–96	20
4 145–4 310	2 073–2 155	25	96–98	21
> 4 310	> 2156	26	> 98	22

Таблиця 2.3. Точність і продуктивність уваги, обсяг і швидкість переробки зорової інформації
Вік	Т, ум. од.	Р, ум. од.	V, біт	I, біт/с
7–8	0,71	711	260	0,74
9–10	0,80	860	282	0,83
11–12	0,85	944	340	1,02
≥ 13	0,87	1157	375	1,11

Точність (Т) – відсутність помилок (і помилково позити-вних, і помилково негативних), оцінюється за формулою Уіп-пла: Т = 100 × (m–r)/n (%), де m – кількість правильно викре-слених букв, r – кількість зай-вих викреслених букв (хибно-позитивних відповідей), n – кількість сигнальних букв у пройденому фрагменті. Відсот-кові значення перераховують у бали (див. табл. 2.2). За 5 хв психічно здорові люди роблять не більше 10–5 помилок, при органічних ураженнях мозку – 40–60 помилок. При загально-му зниженні працездатності кількість помилок рівномірно наростає до кінця роботи в міру стомлення; при деяких функціональних розладах пси-хічної діяльності розподіл по-милок в часі є нерівномірним. Продуктивність (Р) розрахову-ють за формулою Р = Т×S / 100, де Т – точність (ум. од.), S – швидкість (кількість знаків). Результати порівнюють з нормою, наведеною в табл. 2.3. На графіку відображають динаміку швидкості, точності та продуктивності уваги протягом 5 хв Стійкість продуктивності уваги (U) оцінюють різними способами: 1. За співвідношенням продуктивності для 1-го і 10-го півхви-линного відрізка (U = Т₁₀ / Т₁). У нормі для дорослої людини цей показник не повинен бути менше 0,8, тобто 80 % (див. табл. 2.2). 2. За формулою
U = S + Т, де S і Т – бальні оцінки швидкості і точності відповідно. Се-редній рівень стійкості уваги знахо-диться в межах 16 < U < 34.

Методика "Зворотній відлік". Дослід 1. Випробуваний повинен від-раховувати від 100 одне й те ж однозначне число (зазвичай це 7), щоразу називаючи вголос результат. Експериментатор записує кожний названий результат і час, який потрібен випробуваному для віднімання.

Дослід 2. Процедура досліду 1 повторюється, проте тепер потрібно віднімати двозначне число (зазвичай 13 або 17). Як варіант, замість секундоміра використовують метроном, встановлений на частоту 1 клацання/с. У рядку "Час" експериментатор відзначає точками кількість клацань у проміжку між озвучуванням результату віднімання.

Обробка результатів. 1. Аналіз часу виконання проби. Стійкість уваги оцінюють за збільшенням пауз до кінця тестування. В середньому паузи повинні тривати 2–4 с і до кінця тестування зменшуватися. Загальний час виконання тестування має становити не більш ніж 1,5–2 хв 2. Аналіз помилок. Перший тип – помилки в одиницях, які виникають переважно при переході через десяток, – свідчить про інтелектуальну недостатність. Другий тип – помилки в десятках – є ознакою нестійкості уваги.

Питання. 1. Оцініть свої точність і швидкість виконання проби порівняно з результатами інших випробуваних. Поясніть можливі причини відмінностей. 2. Порівняйте результати проби "Зворотній відлік" з результатами коректурної проби. Чи збігаються оцінки? Які можливі причини відмінностей? 3. Чи існує залежність між швидкістю і точністю виконання проби?