Вимога до структури капіталу за джерелами формування

=

Власний капітал підприємства має по своєму обсягу перевищувати потребу у формуванні постійних активів. Це створює умови для формування власного обігового капіталу та є запорукою стабільного розвитку підприємства, його фінансового забезпечення, зниження ризикованості діяльності.

Необхідний розмір формування власного капіталу (Вк_необх) має відповідати наступній вимозі:

ВК_необх=ПА_необх+ВОбА_необх,

де ПА_необх – потреба у формуванні постійних активів;

ВОбА_необх – необхідний розмір формування обігових активів за рахунок власних фінансових ресурсів.

Під фінансовими фондами підприємства розуміють сукупність його власних коштів, яка має певний порядок формування та використання.

Облік кожного фінансового фонду підприємства ведеться на окремому рахунку. Надходження та використання коштів фонду відображає оборотна відомість за відповідним бухгалтерським розрахунком. Залишок коштів з окремих фондів знаходить відтворення у розділі “Власний капітал” пасиву балансу підприємства.

Відповідно до діючого законодавства та статуту підприємства, як правило, утворюються наступні фінансові фонди.

Склад фінансових фондів підприємства

Фінансові фонди підприємства

С творення яких регламентується законодавством

С творення яких відбувається самостійно

С татутний фонд
		Ф онд соціального розвитку

Ф онд виробничого розвитку

Р езервний фонд

Ф онд заохочення

Ф онд охорони праці

Ф онд сплати дивідендів

Ф онд індексації вартості основних фондів

Р езерв на покриття майбутніх витрат

Ф онд поповнення обігових коштів

І нші фонди спеціального призначення

Найбільш суттєве значення в процесі створення та діяльності підприємства має його статутний фонд.

Статутний фонд підприємства: форма, роль, та розміри формування

Статутний фонд

Сукупність матеріальних та грошових коштів підприємства, що є його власністю та фіксується в статуті підприємства

форма роль розмір

Критерій розподілу прав власності на дане підприємство між його засновниками; межа відповідальності власників за результати діяльності підприємства

Обумовлений чинним законодавством залежно від обсягів діяльності або визначений, виходячи з можливостей засновників та іміджу підприємства

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні, статутний фонд – це сукупність вкладів (в грошовому виразі) учасників (власників) в майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності у розмірах, передбачених установчими документами.

Мінімальний розмір статутного фонду регламентований діючим законодавством тільки для господарських товариств та деяких спеціальних видів діяльності, як правило, пов’язаних з фінансовими операціями (банки, страхові компанії і таке інше). Для підприємств інших організаційно-правових форм господарювання обсяг статутного фонду визначається засновниками і залежить, насамперед, від виду та масштабу діяльності (в торгівлі – обсягів роздрібного товарообігу, розміру матеріальних ресурсів, необхідних для його забезпечення).

Сформований розмір статутного фонду підприємства не тільки забезпечує його необхідним стартовим капіталом, а й певним чином впливає на можливості зовнішнього фінансування (як правило, величина кредитів пов’язується з розміром статутного фонду підприємства), а також ділову репутацію, особливо при роботі з іноземними партнерами.

Розмір внесків в формування статутного фонду господарських товариств закріплює право засновника на відповідну частину майна підприємства в будь-який момент його діяльності (частина майна, що йому належить, визначається пропорційно до внеску до статутного фонду). Розподіл чистого прибутку між засновниками також проводиться пропорційно до внеску кожного з них до статутного фонду (якщо установчими документами не передбачений інший порядок розподілу прибутку). Тому співвідношення часток участі та порядок оцінки внесків до статутного фонду на стадії формування господарського товариства має виключно важливе значення.

Джерелами формування статутного фонду є власні грошові кошти, майно та інші активи засновників. Відповідно до Закону України “Про господарські товариства” внесками учасників та засновників господарських товариств можуть бути: будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні коштовності; цінні папери; права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність); грошові кошти, зокрема в іноземній валюті. Забороняється використовувати при формуванні статутного фонду бюджетні кошти, кредитні ресурси та кошти, залучені під заставу.

Розмір та порядок формування статутного фонду підприємства визначається засновниками та фіксується в установчих документах.

В процесі господарської діяльності власник підприємства має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду за власним розсудом, керуючись міркуванням про економічну доцільність. При цьому зменшення статутного фонду до величини, меншої за установлений мінімальний розмір на момент реєстрації, не допускається.