Прибуток підприємства План

1. Сутність прибутку як економічної категорії, умови зростання та функції.

2. Система аналітичних показників прибутку підприємства, їх характеристика.

3. Чинники, що впливають на прибуток та рентабельність підприємтва.

В умовах ринкових відносин прибуток займає особливе місце в системі господарювання. Він складає основу економічного розвитку підприємства, забезпечуючи його життєздатність, виступає не тільки як основне джерело фінансування діяльності підприємства, але і як найважливіша складова доходів державного і місцевого бюджетів.

Прибуток – це найважливіша економічна категорія, мета діяльності підприємств і основна умова функціонування підприємств у ринковій економіці.

Прибуток є найважливішим якісним показником ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства являє собою визначену форму прибавочного продукту в умовах товарно-грошових відносин і характеризує остаточний фінансовий результат діяльності підприємства.

Як в оцінному результативному показнику в прибутку узагальнюється стан доходів, витрат підприємства, продуктивності праці і його ефективності, інших якісних показників.

Відповідно до П(с)БО №3 прибуток – це ума на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Будучи орієнтиром підприємницької діяльності, прибуток одночасно є метою та умовою цієї діяльності, тому що є фінансовою основою для подальшого розвитку підприємства. Необхідний розмір прибутку визначається потребами підприємства в розвитку, задоволенні економічних інтересів працівника, трудового колективу і суспільства.

Основним джерелом формування прибутку в торгівлі виступають реалізовані торговельні надбавки. По більшості товарів розмір торговельних надбавок підприємства торгівлі установлюють виходячи з фактичних витрат і забезпечення необхідного прибутку для стійкого положення на ринку товарів і послуг. Отже чим більше величина надбавки, тим більше і сума прибутку, що одержить підприємство за умови продажу цього товару. Однак не слід випускати з виду, що розмір надбавки може не тільки не принести очікуваного прибутку, але і привести підприємство до збитків.

Умови зростання прибутку:

- розширення асортименту товарів;

- впровадження інновацій комерційного характеру з метою збільшення обсягів продажу нових товарів, що користуються підвищеним попитом;

- відсутність страху перед комерційним ризиком;

- розумне використання коштів одержаних від економії витрат;

При цьому необхідно вибрати стратегію комерційної діяльності: або знижувати ціну товарів відповідно до зменшення попиту на наявні товари в розрахунку на те, що це приведе до підвищення обсягу продажу і може збільшити прибуток, або не змінювати ціну, орієнтуючись на збереження стабільності помірного попиту. Вибравши перший варіант стратегії, можна, крім того, досягти прискорення обертання коштів (власного зворотного капіталу). По другому варіанту можливе заморожування власного капіталу на якийсь час у результаті може виникнути необхідність залучення позикового капіталу, що приведе до додаткових фінансових витрат на сплату відсотків за надані кредити, позички.

Підприємства будь-яких організаційно-правових форм прагнуть до максимізації прибутку. Це випливає з основних функцій, що вона виконує, а саме:

- оціночна функція(є мірилом оцінки господарчої діяльності підприємства, виступає індикатором успішності);

- розподільча функція (використовується як інструмент обліку і розподілу чистого доходу суспільства між бюджетами різних рівнів і підприємствами, служить джерелом наповнення державного бюджету);

- стимулююча функція (використовується як джерело матеріального заохочення праці працівників, виступає джерелом винагороди власників акцій, є джерелом самофінансування розвитку підприємства).

У процесі управління прибутком використовуються різні ознаки її класифікації. По виду діяльності і порядку розрахунку прибуток визначається щодо кожної галузі окремо.

Зміст прибутку розкривається через його показники. Сума прибутку – це абсолютний показник, що характеризує перевищення доходів підприємств над його витратами.

Оскільки підсумком діяльності підприємства можуть бути замість «прибутку» «збитки», то в П(с)БО дається узагальнена назва «фінансовий результат», що диференціюється щодо видів діяльності підприємства.

Для оцінки фінансового результату та ефективності господарської діяльності підприємства використовують систему аналітичних показників прибутку:

- фінансовий результат від операційної (основної) діяльності (прибуток, збиток)

П = ∑ЧОД - ∑ А - ∑В -∑В

- фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток, збиток)

П =П +Д -В ;

- фінансовий результат від звичайної діяльності після оподаткування (чистий прибуток, збиток)

П =П -∑ Податку на прибуток

Приклад 1.

Визначити суму чистого прибутку підприємства, якщо обсяг реалізації складає 320,4тис.грн. Рівень чистого торговельного доходу 20,5%, сума іншого операційного доходу 4,8 тис. грн., у звітному періоді підприємство займалося фінансовою діяльністю у результаті якого отримало 7,5 тис. грн.. доходу, а витратила 2,2 тис. грн.

Рівень адміністративних витрат та витрат на збут складає 18,0 %

1. Визначаємо суму чистого торговельного доходу

∑ЧТД= = =65,7 тис. грн..

2. Визначаємо суму чистого операційного доходу

∑ЧОД=∑ЧТД+Дін=65,7+4,8=70,5 тис. грн..

3. Визначаємо суму адміністративних витрат та витрат на збут

∑Вт(ф)= тис. грн.

4.Визначимо прибуток від операційної діяльності

П від опер діял. = ∑ЧОД-∑Вт(адм) - ∑Вт(збут)= 70,5-57,7=12,8 тис. грн..

5. Визначаємо прибуток від звичайної діяльності до оподаткування:

П від звич. діял. до опод.=П від опер. діял.+Д від фін. діял.- Вт(фін)=12,8+7,5-2,2= 18,1 тис. грн..

6. Визначимо кінцевий фінансовий результат тобто чистий прибуток:

Пг= =13,6 тис.грн.

Результативність діяльності підприємства, виконання плану прибутку, динаміку чистого прибутку від основної діяльності можна простежити на основі абсолютних показників прибутку.

Абсолютна величина прибутку виступає узагальнюючим підсумковим показником, що характеризує обсяг фінансових коштів підприємства для розрахунків з бюджетом, формування фондів підприємства, призначених для стимулювання і розширеного відтворення. Але цей показник не відображає ступеня ефективності господарської діяльності підприємства.

У сучасних умовах, які характеризуються інфляційними процесами, абсолютні показники не дають можливості об’єктивної оцінки фінансових результатів.

Необхідно порівняти результати (у даному випадку масу прибутку) з витратами, ресурсами, що забезпечили одержання прибутку. Тому для характеристики ефективності господарської діяльності підприємства, ступеня використання його ресурсів, раціональності допущених витрат використовуються показники відносної прибутковості, що в економічній практиці одержали назву рентабельності.

В умовах ринкової економіки рентабельність є найважливішим якісним показником роботи підприємства, у якому узагальнюється стан доходів, витрат підприємства, оборотності товарів, використання основних засобів, робочої сили, власного і позикового капіталів. Показник рентабельності свідчить про прибутковість господарчої діяльності в минулому періоді і про можливості його подальшого функціонування.

Рівень рентабельності визначається як відсоткове відношення суми отриманого прибутку до одного з показників функціонування підприємства: обсягу товарообігу, величини витрат, середнього розміру основних фондів та зворотних коштів, суми коштів фонду оплати праці і т.д.

Необхідно звернути увагу на те, що для розрахунку рентабельності можуть використовуватися як загальний так і чистий прибуток.

Рентабельність реалізації продукції (товарів)

Рр.= 100

Рр.=(Пр:Vр)×100; Рр.=(Пр:Т)×100

Даний показник характеризує суму прибутку від реалізації, одержаної підприємством на одну грн. вартості проданої продукції (товарів).

Рентабельність товарообігу (Рт) відображає залежність між прибутком та товарообігом і показує величину прибутку, отриману з одиниці проданого товару.

Оскільки бухгалтерський облік господарських операцій ведеться в грошовому виразі, то коефіцієнт рентабельності продажу, помножений на І показує який прибуток був отриманий з І проданих товарів. Чим більше прибутку, тим вище рентабельність товарообігу.

Коефіцієнт прибутковості продажу характеризує частку прибутку в товарообігу. По співвідношенню чистого прибутку і товарообігу можна більш точно судити про фінансовий результат діяльності торговельного підприємства.

Приклад 2. На підставі даних отриманих у прикладі 1 та з урахуванням того що на підприємстві працює 18 чоловік, а середньорічна вартість основних фондів складає 85,0 тис. грн., визначити рентабельність товарообігу, рентабельність основних фондів та ефективність використання робочої сили.

1.Визначимо рентабельність товарообігу

Рт=

2. Визначимо рентабельність основних фондів

Роф =

3. Визначимо ефективність використання робочої сили

Рч =

Рентабельність, розрахована стосовно чисельності зайнятих на підприємстві працівників, характеризує ефективність використання робочої сили і показує розмір отриманого прибутку в розрахунку на одного працівника.

Чим менше чисельність персоналу підприємства, тим, природно більше прибутку приходиться на одного працівника, що свідчить про підвищення ефективності використання робочої сили.

Тут безпосередньо виявляється принцип: з меншою чисельністю працівників – більший ефект. Крім того, мається можливість визначити залежність досягнутих результатів господарської діяльності підприємства від результату праці кожного працівника.

Для проведення аналізу фінансових результатів недостатньо тільки абсолютних показників прибутку, тому використовують систему відносних аналітичних показників рентабельності (прибутковості) роботи підприємства.

Показники рентабельності діяльності підприємства.

Найменування показника	Алгоритм розрахунку	Умовні позначення	Джерело інформації
1. Рентабельність продажів	Рр.=Пр/Т	Рр. – рівень рентабельності; Т – обсяг реалізованих товарів. Пр- прибуток від реалізації товарів.	Ф.№2 Ф.№2,п.035
2. Рентабельність активів	Рф=По/А	Рф – рентабельність фондів; По – прибуток від основної діяльності; А – активи підприємства.	Ф.№2, п100 Ф.№1, п.280*
3. Рентабельність основних фондів	Рф=По/ОФ	РФ – рентабельність фондів; ОФ – середньорічна вартість основних фондів.	Ф.№2, п100 Ф.№1, п.030*
4. Рентабельність витрат (окупність витрат)	Рв=По/ВЗ	Рв – рентабельність витрат; ВЗ – витрати звертання.	Ф.№2, п100 Ф.№2,(п.070+080+090)
5. Рентабельність матеріальних витрат	Рмв=По/МВ	Рмв – рентабельність матеріальних витрат; МВ – матеріальні витрати.	Ф.№2, п100 Ф.№ 2 п. 230
6. рентабельність трудових витрат	Ртв=По/ТВ	Ртв – рентабельність трудових витрат; ТВ – трудові витрати.	Ф.№2, п100 Ф.№2, п240
7.Рентабельність праці	Рп=По/Ч	Рп – рентабельність праці; Ч – чисельність працівників.	Ф.№2, п100 Данные ОК
8. Рентабельність поточних активів	Рпа=По/ПА	Рпа – рентабельність поточних активів; ПА – поточні активи.	Ф.№2, п100 Ф.№1, п.260+270*
9.Рентабельність власного (акціонерного) капіталу	Рак=По/СС	Рак – рентабельність акціонерного капіталу; СС – сума власного капіталу.	Ф.№2, п100 Ф.№2, п380/+430*
10. Рентабельність позикового капіталу	Рпк=По/ЗК	Рзк – рентабельність позикового капіталу; ЗК – позиковий капітал.	Ф.№2, п100 Ф.№2,(п.480+620+630*)
11. Рентабельність інвестиційного капіталу	Рік=По/ІК	Рік – рентабельність інвестиційного капіталу; Ік – Інвестиційний капітал (Власні кошти + довготривалі обов’язки)	Ф.№2, п100 Ф.№2,(п.380+430+480*)

Під впливом зовнішніх і внутрішніх умов господарчої діяльності підприємств істотно змінюються абсолютна сума і відносний рівень прибутку.

До зовнішніх факторів, що не залежать від діяльності підприємства відносяться: кон’юнктура ринку, рівень цін на споживані ресурси, норми амортизації, зміни в законодавчих і нормативних документах в області ціноутворення, кредитування, оподатковування підприємств, оплати праці працівників, вплив світового ринку і т.д. Структура попиту населення на товари і послуги може змінитися в зв’язку з державною політикою доходу. Стримування індексації реальних доходів населення (розміру мінімальної заробітної плати, пенсії, стипендії, різних грошових виплат соціального призначення) у залежності від темпів інфляції веде до скорочення купівельної спроможності і, отже, до зниження обсягу продажу товарів.

До внутрішніх факторів, що впливають на формування прибутку відносяться: рівень господарювання, компетентність керівників, менеджерів, конкурентноздатність продукції, організація виробництва (реалізації) товарів, обсяг реалізованих товарів, рівень цін реалізованих товарів, витрати підприємства, оборотність і склад капіталу, чисельність працівників, їх фондоозброєність і т.д.

Значення прибутку і рентабельності можна охарактеризувати так :

• прибуток – це фінансовий результат діяльності підприємства

• розмір прибутку визначає можливості підприємства щодо самофінансування свого розвитку, що характеризується коефіцієнтом самофінансування:

Кс= ,

де Кс – коефіцієнт самофінансування;

Пн – прибуток, що направляється у фонд нагромадження;

А – амортизаційні відрахування;

ПЗ – позикові засоби; кредиторська заборгованість і інші притягнуті засоби.

Коефіцієнт самофінансування показує, на скількох обсягів власних джерел перевищує обсяг притягнутих засобів.

• від розміру прибутку і рівня рентабельності залежить процес формування і поповнення власних зворотних коштів підприємства, що у свою чергу визначає платоспроможність і фінансову стійкість підприємства;

• досить рентабельне підприємство здатне залучати у свій господарчий обіг кредити, якщо ж прибутку немає або його мало, то залучення кредитів дуже небезпечно (можна розорити підприємство).

• якщо підприємство отримує достатній прибуток, то в нього є можливість створювати за рахунок відрахувань від прибутку фонд споживання та соціального розвитку колективу;

• рентабельне підприємство конкурентноздатне, може створювати фонд комерційного ризику, застосовувати активно глибоку цінову політику, не боячись наступати на конкурентів;

• рентабельне прибуткове підприємство привабливіше в порівнянні з нерентабельним для діяльності і розвитку, одержання інвестицій;

• якщо підприємство отримує прибуток у достатньому розмірі, то в такого підприємства є грошові кошти на рахунках у банках, наявність яких забезпечує підприємству абсолютну (термінову) ліквідність.

Види прибутку які використовуються в аналізі та плануванні

Цільовий прибуток - це прибуток, що залишається після сплати податків і відповідає потребам підприємства для виробничого і соціального розвитку.

Граничний прибуток – додатковий прибуток, що підприємство одержить від додаткового випуску і реалізації продукції. Вона розраховується як різниця між граничними доходами і граничними витратами.

Пгранич.=Дгранич. – Згранич.

Припустимий прибуток. Він залежить від ступеня визнання державними і суспільними інститутами необхідності одержання прибутку і від методів недержавного регулювання.

Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку що залишилася в підприємства після задоволення його потреб. Найчастіше він використовується на реінвестуванні.

Оподатковуваний прибуток - це частина прибутку, що по законодавству підлягає оподаткуванню.

Валовий прибуток – розраховується як різниця між чистим доходом (виторгом) від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.

Операційний прибуток (прибуток від основної діяльності). Визначається як сума валового прибутку і сума операційного доходу за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат.

П =(ВП+ЧОД)-(Вт(адм) +Вт(збут) +Вт(ін. операц),

де П - прибуток операційний (прибуток від основної діяльності);

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування визначається шляхом підсумовування операційного прибутку, фінансових і інших доходів за винятком фінансових та інших витрат.

Пзвич. діяльн=Поперац.+Д(від уч. кап)+Дфін.-Втфін-Вт(уч. кап)+Дін.-Втін.,

Прибуток від звичайної діяльності (після оподаткування). Визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і податку на прибуток.

Прибуток від надзвичайних подій – це різниця між сумою страхових розміщень, інших джерел і збитків від надзвичайних подій.

Чистий прибуток – розглядається як сума прибутку від звичайної діяльності і надзвичайним прибутком за мінусом податків.

Вивчаючи дану тему, студент зобов’язаний звернути увагу на те, що в залежності від галузевої належності підприємства по-різному формуються доходи і прибуток.

Так, у виробничих підприємствах грошові кошти, що надходять за реалізовану продукцію без акцизів та ПДВ називається «Чистим виторгом від реалізації». Якщо з неї відняти собівартість реалізованої продукції, то частина, що залишилася, буде складати прибуток від реалізації(валовий прибуток).

П =ЧV-Сс,

де П - прибуток від реалізації продукції;

ЧV – чиста виручка від реалізації продукції (тобто виторг без ПДВ і акцизного збору);

Сс – собівартість реалізованої продукції.

Прибуток виробничих підприємств може бути отриманим за рахунок різних видів діяльності. Сума всіх прибутків утворить загальний прибуток.

Як правило, основним елементом загального прибутку виробничого підприємства є прибуток від реалізації продукції.

Величина прибутку від реалізації може бути визначена по формулі:

П =(Ц -С )×V ,

де Ц - відпускна ціна відпускна ціна одиниці 1-ої продукції ( ціна виробника);

С - собівартість 1-ої продукції;

V - обсяг реалізованої продукції.