Тема 6. Нетарифні засоби регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Література: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11

План заняття:

6.1 Нетарифні засоби регулювання. їх класифікація і характеристика.

6.2 Механізм впливу нетарифних засобів регулювання на економіку країни.

6.3 Інструменти нетарифного регулювання.

6.4 Кількісні обмеження: ліцензування і квотування.

6.5 Фінансові засоби нетарифного регулювання: експортні кредити, експортні субсидії, імпортні депозити, антидемпінгові заходи.

6.6 Приховані засоби нетарифного регулювання.

Питання:

1. Наведіть класифікацію нетарифних засобів регулювання.

2. Розкрийте механізм впливу нетарифних засобів регулювання на економіку країни.

3. Наведіть класифікацію квот за напрямом дії та масштабом охоплення.

4. Здійсніть порівняльний аналіз ефективності застосування імпортного тарифу та імпортної квоти.

5. Назвіть перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню.

6. Опишіть види та способи розподілу ліцензій.

7. Наведіть механізм оформлення документів для отримання ліцензій.

8. Розкрийте сутність антидемпінгових заходів.

9. Наведіть визначення демпінгової маржі та величини шкоди національним виробникам.

10. Нарахування антидемпінгового та компенсаційного мита.

11. Розкрийте сутність політики державних закупівель.

12. Наведіть сутність та особливості прихованих засобів нетарифного регулювання: сертифікація, стандартизація, технічні бар'єри, вимоги щодо вмісту місцевих компонентів, вимоги щодо упакування та маркування товарів, політика державних закупівель тощо.

Практичні завдання:

Задача №2. Використовуючи дані, наведені в Додатку, розрахувати загальну суму ліцензійних платежів на базі платежів роялті. Виплата роялті здійснюється за однаковою щорічною ставкою протягом усього строку ліцензійного договору.

Задача №3. Використовуючи інформацію, наведену в Додатку, розрахувати, як зміняться щорічні платежі й загальна сума ліцензійних платежів у порівнянні зі звичайними платежами роялті (без обліку інфляційних процесів) за ліцензійним договором, укладеним українським та німецьким підприємством, який передбачає комбіновану (паушальну) форму оплати об'єкта ліцензії з обов’язковим авансовим платежем.

Ситуаційне завдання №1: Дочірня компанія НАК «Нафтогаз України» «Укргазвидобування» і британсько-нідерланський концерн Shell підписали договір про спільну здобич вуглеводнів в Дніпропетровсько-Донецькому басейні.

  «Об'єм інвестицій у разі успішної розвідки може скласти 800 млн. дол. Угода дає можливість найближчим часом збільшити здобич газу в Україні», - заявив міністр енергетики і вугільної промисловості Ю. Жваво. На початковому етапі геологорозвідки західна компанія припускає вкласти близько 200 млн. дол. Для цього доведеться пробурити 15–20 розвідувальних свердловин, а повномасштабна розробка зажадає від 500 до 1000 свердловин. Всі вони будуть глибокими - до 6000 м., а при їх створенні почнуть застосовувати нові технології, зокрема гідророзрив. Очікується, що проект дозволить здобувати раніше незадіяні ресурси енергоносія, наприклад, газ з щільних пісковиків.

Для довідки: «Укргазвідобування» і Shell в грудні 2005 р. підписали договір про співпрацю. У його рамках була виконана програма сейсмічних досліджень на ліцензійних ділянках під керівництвом останньої.

Компанія Shell не єдина, хто повідомив про намір розробити родовища нетрадиційного газу Україні. На початку року перший віце-прем'єр Андрій Клюєв заявив, що Україна надасть російсько-британській компанії ТНК-ВР ділянки в Донецькій, Луганській і Дніпропетровській областях для здобичі метану, зокрема, шахтного. Зацікавленість в реалізації подібних проектів виразили компанії Chevron Corporation, Total і ExxonMobil. «Але поки все це знаходиться на етапі декларації про наміри», - відзначає заступник директора науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.

Українська сторона просить гарантувати їй, що після отримання компаніями ліцензій родовища не будуть законсервовані, як це відбулося, наприклад, в Польщі. А західні нафтогазові компанії побоюються повторення досвіду Vanco, коли українські чиновники переглядають умови угод після їх висновку.

Газовий толчок  [Електронний ресурс] / Д. Кутецька//

Украинский бизнес: Эксперт Украина. – 2011 . – №33 (315). – Режим доступу: http://www.expert.ua/articles/16/0/6951.

Питання:

1. Чим обумовлено надання дозволу «Укргазвидобування» на виконання програми сейсмічних досліджень на ліцензійних ділянках іноземним здобивачам?

2. Які наслідки для України може мати отримання іноземними компаніями ліцензій здобич вуглеводнів? Проаналізуйте також з точки зору іноземних компаній, що мають намір розробити родовища нетрадиційного газу Україні.

3. Що обумовлює привабливість та спірність розробки родовищ нетрадиційного газу Україні?

Ситуаційне завдання №2: Тільки чотирьом українським підприємствам в 2011 р. дали дозволи на постачання м'ясної і молочної продукції в країни Митного союзу.

Такі результати проведеної в червні 2011 р. інспекції 32 українських фабрик представниками Россільгоспнадзору, Мінсільгосппроду Білорусі і Мінсільгоспу Казахстану. Інспектори прийшли до висновку, що вироблені в Україні продукти не відповідають стандартам (зокрема, в м'ясній продукції нібито знайшли свинину з Китаю).

При цьому постачання з підприємств (молочники «Техмолпром» і «Хмельницька маслосирбаза», птицефабрика «Снятінська Нова», а також фірма ВМП, що виробляє свинину), що отримали добро, можуть бути обмежені, якщо протягом місяця вони не нададуть гарантій усунення відмічених в ході інспекції недоліків. Шість підприємств потрапили під тимчасові обмеження. Їм теж дали місяць на усунення вад. Ще 22 фабрики (більшість з них тільки збиралися почати експорт в РФ) вирішено вважати такими, що не пройшли інспекцію. «Фітосанітарна служба України офіційного документу з переліком підприємств і претензіями поки не отримала», - повідомили в Управлінні ветеринарно-санітарної експертизи і безпеки харчових продуктів Мінагрополітіки.

Зараз право на постачання до Росії, Білорусі і Казахстану м'ясної, молочної і кормової продукції є у 63 українських підприємств, всі вони продовжують експорт.

Мабуть, власті РФ намагаються захистити власних товаровиробників, адже наша продукція дешевше російської. Наприклад, в червні 2011 р. російські молочники просили Мінсельхоз обмежити імпорт українського сиру. У 2010 р. Росія імпортувала його 384 тис. тонн, з них 17% - з України.

«Найсильніше ця заборона позначиться на вітчизняному ринку яловичини, оскільки експортні ціни були на 20% вище внутрішніх», - вважає експерт по ринку м'яса і м'ясопродуктів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Елизавета Святкивськая.

М’ясна войнушка [Електронний ресурс] / Є. Святськівська//

Украинский бизнес: Эксперт Украина. – 2011 . – №27 (311). – Режим доступу: http://www.expert.ua/articles/16/0/6951.

Питання:

1. Чим обумовлено висновки інспекції з представників Росії, Білорусі і Казахстану щодо обмежень і заборони 28 українських підприємствам експортувати м'ясну, молочну і кормову продукцію в країни Митного союзу?

2. Які наслідки для України може мати не отримання українськими підприємствами дозволу на експорт м'ясної і молочної продукції в країни Митного союзу?

Ситуаційне завдання №3: Білорусь відмінила антидемпінгове мито на карамель «КОНТІ.

Білорусь відмінила антидемпінгове ввізне мито на карамель виробництва української кондитерської групи «КОНТІ», яке було введено в 2008 р. строком на три роки.

Як повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на прес-службу групи «КОНТІ», таке рішення закріплене ухвалою Ради міністрів Білорусі № 60 від 19 січня 2011 р.

Для довідки: антидемпінгові заходи відносно імпорту карамелевої продукції з України Білорусь ввела з серпня 2008 року строком на три роки. Розмір мита на карамель без змісту какао складала 11,76% від митної вартості, на ту, що містить какао - 23,9%.

Група «КОНТІ» заснована в 1997 році і входить в трійку лідерів кондитерського ринку України і десятку найбільших гравців в Росії. Основними виробничими активами групи є фабрика в Курську (РФ), а також Донецька, Константіновськая, Горлівська кондитерські фабрики (Україна). Основні ТМ групи: AMOUR, «Bonjour-десерт», «Супер-контік», «Беліссимо», «Мелодика», «Мамулін торт», BisKonti, «Джек», «Контітофіта» і «Золота Лілія».

«Компанія «КОНТІ» узяла на себе цінові зобов'язання з постачання карамелі на територію Білорусі по цінах, не нижче за нормальну ціну цього товару, і зобов'язується надавати в митний орган інвойс (рахунок) і сертифікат про походження товару», - говориться в повідомленні.

«Огляд цін».-2011.- №4.-С.15.

Питання:

1. Чим було обумовлено введення та відміна антидемпінгового ввізного мита на карамель виробництва української кондитерської групи «КОНТІ» Білоруссю?

2. Які наслідки може мати відміна антидемпінгового ввізного мита на карамель виробництва української кондитерської групи «КОНТІ»? Проаналізуйте з позицій інтересів групи «КОНТІ», України та споживачів Білорусі.

Ситуаційне завдання №3: «Російська влада схвалила обмеження постачань сталевих труб з України».

Комісія Митного союзу Єдиного економічного простору (Росія, Білорусь, Казахстан) вирішила встановити мито 18,9-37,8% на імпорт українських нафтегазопровідних і гарячедеформованих труб діаметром до 820 мм,  а також обсадних і насосно-компресорних труб.

Уряд Росії схвалив проект угоди про врегулювання постачань деяких видів сталевих труб, вироблених в Україні,  на територію Білорусі, Казахстану і Росії (Розпорядження уряду Росії від 22 вересня 2011 № 1625-р).

У проекті угоди говориться, що дія антидемпінгових мит, встановлених за наслідками перегляду антидемпінгових заходів, що діють відносно імпорту обсадних, насосно-компресорних, нафтопровідних, газопровідних і гарячедеформованих труб загального призначення, припиняється відносно постачань товару у зв'язку з ухваленням Українською стороною добровільних зобов'язань по обмеженню постачань товару на території Росії, Білорусі і Казахстану. При цьому постачання товару на території Росії, Білорусі і Казахстану здійснюються в рамках квот.

У період з 1 жовтня по 31 грудня 2011 р. об'єм квот, в межах яких здійснюється постачання труб з України, до Білорусі складає 18 тис. тонн, Казахстан - 14 тис. тонн і до Росії - 300 тис. тонн (з урахуванням постачань, здійснених в 2011 р.).

«Огляд цін».-2011.-№ 5.-С.34.

Питання:

1. Чим було обумовлено встановлення мита на імпорт українських нафтегазопровідних труб діаметром до 820 мм?

2. Які наслідки для України може мати ухвалення українською стороною добровільних зобов'язань по обмеженню постачань товару на території Росії, Білорусі і Казахстан? Проаналізуйте також з позицій інтересів країн Митного союзу.

3. Чи є ринок країн Митного союзу щодо труб великого діаметру насиченим? Які перспективи розвитку це відкриває для українських виробників?