Тема 3. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в україні

Навчальні завдання:

1. Встановити цілі, методи, інструменти та принципи регулювання ЗЕД.

2. Розглянути еволюцію системи регулювання ЗЕД в Україні.

3. Розглянути органи державного регулювання ЗЕД та їх компетенції.

4. Систематизувати методи державного регулювання ЗЕД.

5. Дослідити алгоритм державної реєстрації суб’єктів ЗЕД.

Форми контролю:

• рішення ситуаційних вправ.

Питання та завдання для самоперевірки:

1. Назвіть цілі, методи, інструменти та принципи регулювання ЗЕД.

2. Визначте економічні та адміністративні методи регулювання ЗЕД.

3. Опишіть функції органів державного регулювання ЗЕД (виконавчих та законодавчих).

4. Опишіть функції органів державного регулювання ЗЕД (міністерств і відомств).

5. Опишіть функції органів місцевого самоврядування.

6. Охарактеризуйте функції торгово-промислової палати.

7. Охарактеризуйте роль недержавних органів ЗЕД: торгово-промислових палат, фондових та валютних біржі

8. Визначте особливості державної реєстрації суб'єктів ЗЕД в Україні.

Індивідуальні завдання:

1. Підготуйте стислий огляд літератури (періодичної та навчальної) й нормативних актів України за даною темою.

2. Підготуйте реферат за однією з тем НДРС.

3. Складіть 5 тестових завдань.

4. Надайте схематичне зображення методам та інструментам державного регулювання ЗЕД.

5. Користуючись матеріалами періодичних видань та джерелами інтернет, пов’язаними з зовнішньоекономічною діяльністю, доберіть одне ситуаційне завдання для обговорення.

6. Розв’яжіть тестові завдання:

1. До економічних заходів відносять регулювання зовнішньоекономічної діяльності:

1. впровадження квот;

2. впровадження ліцензій;

3. впровадження ембарго;

4. політику встановлення мит.

2. До адміністративних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносять:

1. впровадження квот;

2. політику встановлення акцизів;

3. політику встановлення системи оподаткування;

4. політику встановлення банківської облікової ставки.

3. До адміністративних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносять:

1. впровадження квот;

2. політику встановлення акцизів;

3. політику встановлення системи оподаткування;

4. політику встановлення валюти.

4. Заходи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що спрямовані на захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції є:

1. політикою невтручання;

2. протекціоністськими заходами;

3. заходами лібералізації;

4. командно-адміністративними заходами.

5. Заходи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які спрямовані на усунення обмежень у зовнішній торгівлі, що призводить до зростання конкуренції з боку іноземних компаній, є:

1. політикою невтручання;

2. протекціоністськими заходами;

3. заходами лібералізації;

4. командно-адміністративними заходами.

6. Біржа – це:

1. періодичний ринок, де зустрічаються покупець і продавець;

2. основна форма регулярно функціонуючого оптового ринку, в якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів, валюти або товарів, що продаються за стандартами чи взірцями;

3. організаційна форма торгівлі, яка реалізує конкурсний метод укладання контрактів купівлі-продажу та/або підряду на товар та/або послуги з попереднім визначеними характеристиками та вимогами;

4. традиційна форма міжнародної торгівлі, що є різновидом відкритих прилюдних/неприлюдних торгів, на яких реалізуються попередньо оглянуті товари певної номенклатури, предмети розкоші, антикваріат, витвори мистецтва.

7. Організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюються операції купівлі-продажу іноземної валюти і формуються курси валют (валютні котирування) на основі фактичного співвідношення попиту та пропозиції, - це:

1. валютна біржа;

2. фондова біржа;

3. товарна біржа;

4. біржа праці.

8. За організаційно-правовим принципом розрізняють два види бірж:

1. оптові та роздрібні;

2. публічні та приватні;

3. з торгівлі сировиною та кінцевою продукцією;

4. спеціалізовані та універсальні;

9. Торгово-промислова палата є:

1. недержавною не­прибутковою організацією;

2. державною не­прибутковою організацією;

3. недержавною ­прибутковою організацією;

4. державною ­прибутковою організацією.

10. До завдань торгово-промислової палати належить:

1. створення за ініціативою учасників суперечок третейські суди відповідно до законодавства України, галузеві або територіальні комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів;

2. видача експортні ліцензії в межах встановлених квот на певний період, частіше рік;

3. встановлення експортно-імпортних квот для свого регіону на визначений проміжок часу;

4. розгляд скарг про порушення законодавства про захист від недобро­совісної конкуренції, виносить рішення про порушення антимонопольного законодавства.

11. У межах кож­ної з адміністративно-територіальних одиниць може бути створено:

1. не більше двох торгово-промислових палат;

2. лише одна торгово-промислова палата;

3. будь-яка кількість торгово-промислових палат;

4. така кількість торгово-промислових палат, що не перевищує кількість районних центрів.

12. Комплекс заходів щодо залучення і використання іноземних інвестицій на території держави і щодо регулювання вивозу інвестицій за кордон - це:

1. зовнішньоінвестиційна політика;

2. зовнішньоторговельна політика;

3. політика експорту вітчизняних інвестицій;

4. немає правильної відповіді.