Тема 3. Характеристика системи регулювання зед: рівні, органи, принципи, методи

Література: 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 18

План заняття:

3.1 Характеристика системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності: принципи, цілі, методи.

3.2 Національне та наднаціональне регулювання ЗЕД.

3.3 Характеристика органів державного регулювання зовнішньо-економічної діяльності в Україні та їх компетенції.

3.4 Органи місцевого самоврядування та регіональний аспект регулювання ЗЕД.

3.5 Недержавні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності: торгово-промислові палати, фондові та валютні біржі.

3.6 Економічні та адміністративні методи регулювання зовнішньо-економічної діяльності.

3.7 Правове регулювання ЗЕД.

3.8 Реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Питання:

1. Опишіть функції органів регулювання ЗЕД (недержавних і напівдержавних).

2. Охарактеризуйте діяльність регіональних органів влади в управлінні ЗЕД.

3. Перелічіть цілі державного регулювання ЗЕД.

4. Наведіть суб'єктів регулювання зовніш­ньоекономічної діяльності в Україні за Законом про ЗЕД.

5. Назвіть методи державного регулювання ЗЕД (по характеру і напряму впливу).

6. Опишіть особливості державної реєстрації суб'єктів ЗЕД в Україні.

Практичні завдання:

Ситуаційне завдання №1: Новації Митного кодексу України

Більшість з опитаних «Експертом» підприємців переконані, що сьогоднішня ситуація на митниці призводить до зростання цін на імпортні товари. Виною є корупція на українських кордонах. В результаті Україна знаходиться на останньому місці по простоті здійснення ЗЕД.

Переважна кількість товарів народного споживання ввозиться до нас з-за кордону по сірих схемах, які заохочує сама митниця. «Наприклад, реальна ціна бананів при закупівлі з урахуванням фрахту (плати за перевезення вантажів морським шляхом) складає 75 центів за кг. На українській митниці можна оформити їх по 60 центів за кілограм, якщо домовишся. Але ті, хто на ці домовленості йти не хоче, той же кілограм бананів оформлять вже за 1 дол. 40 центів і сплатять відповідний розмір податків», - розповідає Валерий Марчук, начальник відділу митно-брокерських послуг ТПП в Ільічевську.

Україна займає 139 місце в рейтингу легкості ведення бізнесу (рейтинг Світового банку Doing Business). На цій позиції Україна опинилася зокрема із-за величезного переліку документів, необхідних для митного оформлення товарів, - їх 65 штук. Нова версія кодексу скорочує кількість паперів до 40.

«Ми прописали випадки відмови і наслідків відмови в оформленні товару як для суб'єкта, так і для митного органу. Ввели поняття ”Помилки підприємця”, які раніше розцінювалися тільки як кримінал. Якщо імпортер помиляється дуже часто, у митної служби залишаться важелі впливу - поставити питання про навмисність таких дій і кваліфікації декларанта взагалі», - розповідає Шейко.

У новому законопроекті також пропонується декриміналізація товарної контрабанди, тобто контрабанди товарів народного споживання. Це питання важливе для перевізників, яких нерідко притягають до кримінальної відповідальності із-за недобросовісної імпортерів, - зараз перевізник є заручником вантажу, який він везе. По новому Митному кодексу кримінальним злочином вважатимуть тільки контрабанду зброї, наркотиків, людей і їх органів, а також культурних цінностей. Порушникам при перевезенні решти всіх вантажів загрожує тільки адміністративна відповідальність у вигляді штрафів і конфіскації товарів і транспорту.

Таблиця 2.1 Рейтинг легкості ведення міжнародної торгівлі

Країни	Бали
Сингапур	1
Гонконг (Китай)	2
Об’єднані Арабські Емірати	3
Естонія	4
Фінляндія	5
…Польша	49
… Білорусь	128
…Україна	139
….Молдова	141
…Киргистан	156
... Казахстан	181
Центрально-Африканська Республіка	182
Афганістан	183

Проте розділ кодексу про митну вартість вимагає доопрацювання. «У кодексі повинні бути чітко сформульовані права і обов'язки як декларанта, так і митного органу, зменшений перелік документів, які потрібні для підтвердження митної вартості, чітко виписані критерії, при яких митний орган може не погодитися з митною вартістю, заявленою декларантом. Повинна бути просто встановлена прозора процедура підтвердження митної вартості», - вважає менеджер податкового і юридичного департаменту консалтингової і аудиторської компанії KPMG Ukraine Віталій Науменко.

Не менш проблематичним залишається питання тривалості оформлення вантажів, що приводить до простоїв транспорту на митних постах і укорінює корупцію в рядах Державної митної служби України (ДМСУ). В кінці 2009 р. і початку 2010 р. в портах Одеси і Ільічевська ситуація була критичною. Вантажі простоювали тижнями. Митники звинувачували в цьому Службу безпеки України, що організувала позапланові перевірки у пошуках контрабандної і контрафактної продукції. «Сьогодні середній час митного оформлення близько 23 годин. До нас звертаються експедитори з скаргами, що їх вантаж простоює в порту вже три доби, інші скаржаться, що контейнери додивляються другий раз», — розповідає директор експедиторської компанії «Югавтотранс» Сергій Кисліцкий.

Розробники кодексу пропонують скоротити час оформлення до чотирьох годин з моменту пред'явлення митному органу товарів для оформлення. Імпортери байдужі до таких новацій і згадують так і нереалізований наказ 2009 р. Ігоря Калетника, згідно якому термін митного контролю і оформлення товарів по вантажній митній декларації не повинні були перевищувати дві години.

Після ухвалення нового кодексу ДМСУ має намір розширити сферу застосування системи управління ризиками, яка є основою при визначенні глибини митного контролю. В рамках системи працюватиме і база даних митної вартості. Бізнесмени не раз пропонували або ліквідовувати її, або зробити публічними, але депутати вирішили інакше. «База даних не повинна бути відкритою - адже інформація, що міститься в ній, конфіденційна, отримана з митних декларацій. Митний орган в даному випадку не відстежує митну вартість товару як таку, а вивчає лише правильність її визначення - ціну договору, фрахту, страховки», - пояснює Шейко.

У українській митній справі з'явиться система постаудит-контроля (тобто система перевірки імпортерів вже після того, як товар випущений у вільне звернення). Зараз як форма митного контролю існують лише перевірка  (систем обліку і звітності товарів, правильності нарахування і сплати податків) і норма, що надає митниці право здійснювати митний контроль після завершення митного оформлення. У новому кодексі постаудит-контроль впорядкований за прикладом розвинених країн - митники будуть обмежені в своєму праві проводити перевірки. Наприклад, в США працюють всього біля 10 тис. митників, які контролюють близько ½ млн. суб'єктів ЗЕД. Сенс аудиту поста - спрощення митних процедур на межі і ефективніший контроль після її перетину.

В Україні передбачається, що ДМСУ зможе перевіряти товар до першої події на внутрішньому ринку - тобто до продажу або оформлення товару на склад. При цьому звичайних імпортерів дозволяється перевіряти не частіше за один раз на рік, а уповноважених економічних операторів - не частіше, ніж раз на три роки.

Нова система уповноважених операторів буде чимось схожа на «білі списки», які і раніше існували на митниці. У список потрапляють компанії, що завоювали довіру митної служби роботою без порушень. Якщо раніше митниця сама заносила компанії в списки, внаслідок чого з'являлися «білі», «зелені», «чорні» реєстри, то в новому кодексі будуть встановлені чіткі критерії, відповідаючи яким можна стати уповноваженим оператором і швидше оформляти товари. Переваг у підприємств, які отримають статус економічного оператора, багато. Наприклад, їм надаватиметься можливість самостійно знімати митний друк і пломби, розміщувати товари на складах тимчасового зберігання без додаткових дозволів на те митних органів, надавати єдину декларацію на товари, які переміщені за певний проміжок часу.

Найкориснішими новаціями Митного кодексу підприємці називають спрощення формальностей, що затримують оформлення товару: скорочення переліку документів для визначення митної вартості, можливість оформити товар в будь-якому митному органі і право вносити зміни до декларації після подачі для оформлення. Розмір штрафу чітко не регламентований, суми санкцій коливаються в межах від 170 до 3400 грн. Автори нової версії кодексу пропонують закріпити конкретну суму за кожен вид порушення.

Таблиця 2.2 Показники міжнародної торгівлі України в рейтингу легкості ведення бізнесу

Показник / Роки рейтингу	2008	2009	2010	2011
Вартість експорту, дол. за контейнер	1375	1560	1560	1560
Вартість імпорту, дол. за контейнер	1495	1680	1680	1580
Документи для експорту (кількість)	6	6	6	6
Документи на імпорт (кількість)	8	8	8	8
Час на експорт, дн.	31	31	31	31
Час на імпорт, дн.	39	36	36	36

Додатково з'явилася норма про відповідальність митних інспекторів і ДМСУ в цілому за фінансові втрати суб'єкта. Зокрема, за бездіяльність, яка призвела до фінансових втрат імпортерів. Вони зазвичай втрачають, оплачуючи незапланований простій контейнера, наднормову роботу перевізника і стоянку на терміналі. Втім, і в кодексі, що діє, є ст. 63 про відповідальність чиновника за простій, що передбачає відшкодування збитків. Проте на практиці ніхто гроші не повертає, бо немає процедури і необхідних інструкцій.

Затверджений варіант кодексу є компромісом між підприємцями і митниками. З одного боку, МВФ, Світовий банк і ЄС вимагають від України лібералізації митного законодавства і боротьби з корупцією в цій сфері. З іншої - існує могутній адміністративний тиск на митницю: вона традиційно розглядається політиками як невичерпне джерело поліпшення свого фінансового положення. Щоб виправити цю ситуацію, потрібно радикально реформувати ДМСУ. Необхідно створити повноформатну електронну митницю і налагодити обмін інформацією з державами-партнерами. Тоді митна декларація і інші документи заповнюватимуться в електронному вигляді і автоматично звірятися з даними митниці країни-контрагента.

Лист в контейнері     [Електронний ресурс] / К. Сиченко//

Украинский бизнес: Эксперт Украина. – 2011 . – №19 (303). – Режим доступу: http://www.expert.ua/articles/16/0/6951.

Питання:

1. Які переваги і недоліки має новий Митний кодекс? Як вони відобразяться на веденні ЗЕД українськими підприємствами?

2. Чим відрізняються процедури митного оформлення за «чорним», «зеленим» та «білим» списком? З якою метою ДМСУ запроваджує такий поділ імпортерів? Як це зможе відобразитися на динаміці торгівлі?

3. Які переваги для імпортерів має занесення у «білий» список?

4. Схематично зобразите загальну процедуру митного оформлення в Україні.

5. Як вплине поява в українській митній справі системи постаудит-контроля на здійснення ЗЕД національними підприємствами?

Ситуаційне завдання №2: Євросоюз погодився не субсидувати продукцію сільгоспвиробників, яка поставляється до України.

Україна звернулася до членів ЄС з таким проханням у зв'язку з побоюванням, що після відміни ввізних мит при створенні зони вільної торгівлі європейська продукція почне витісняти з українського ринку вітчизняну. В результаті експерти чекають подорожчання імпортних продуктів харчування мінімум на 15-20%.

ЄС ухвалив рішення відмінити субсидування виробництва продуктів харчування, що поставлялися до України. Домовленість була досягнута в ході переговорів про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною і ЄС. “ЄС зняв всі субсидії на продукти, які експортуватимуться в Україну.

Країни ЄС субсидують виробників продуктів харчування для захисту внутрішнього ринку від імпортної продукції, щорічно направляючи на це близько 43 млрд. дол. У вартості їх продукції частка субсидій досягає 45-50% (в Україні - тільки 3%). Тому в ЄС продукти дешевші, ніж в Україні, і для захисту внутрішнього виробника з 2001 р. в країні були введені імпортні мита. Наприклад, для яловичини і м'яса птиці Митний кодекс, що діє, передбачає 15-процентне мито, для свинини і молокопродуктів – 10%.

Із створенням ЗВТ між Україною і ЄС ці мита повинні бути скасовані, і в Мінагрополітіки побоювалися, що дешеві продукти з ЄС почнуть витісняти вітчизняну продукцію з внутрішнього ринку. Надаючи субсидії на виробництво продуктів з їх подальшим експортом до України, ЄС ставив Україну в неконкурентні умови. Втім, в ЄС погодилися на пропозицію України відмовитися від субсидій. В умовах кризи ЄС з минулого року відмовився субсидувати виробництво твердої пшениці і оливкового масла, а з 2012 р. - яловичини, свинини, рису, горіхів, насіння і картопляного крохмалю.

Рішення ЄС приведе до зростання цін на продукти, що імпортуються з ЄС, упевнений аналітик ДК “Інвестиційний капітал Україна” Павло Бідак. Враховуючи, що розмір імпортних мит менший, ніж частка субсидій у вартості європейської продукції, її ціна на українському ринку не може не вирости. В першу чергу це торкнеться продуктів, що традиційно імпортуються з ЄС, - м'ясних і молочних, а також фруктів. Зростання цін на них складе не менше 15-20%, прогнозує пан Бідак.

Основний ефект від такого рішення випробує молочна галузь. “Ми з побоюванням чекали відкриття ринку з ЄС. Якщо Європа дійсно відмовилася від субсидій, ситуація для нас не погіршає. Більш того, у високому ціновому сегменті нам буде навіть простіше конкурувати з європейськими товарами”, - вважає гендиректор Баштанського сирзаводу Сергій Гавва. У меншій мірі це вплине на м’ясовиробників. “Наш ринок м'ясної продукції переважно покриває внутрішнє виробництво. Крім того, зараз виникли певні труднощі з сертифікацією української продукції в Росії. Це повинно збільшити пропозицію на внутрішньому ринку, а значить, привести до зниження цін”, - говорить директор м'ясокомбінату “Ритм” О. Киріченко.

Хоча уряд і зумів захистити українських виробників на внутрішньому ринку, це не забезпечує їх конкурентоспроможність в ЄС. На цьому ринку продукція, як і раніше, дотуватиметься урядами країн-членів ЄС. “Фактично уряд лише захистив українських виробників за рахунок споживачів, які не отримають дешевшу продукцію”, - відзначає директор економічних програм Центру ім. Разумкова В. Юрчишин.

Подорожчання продуктів з ЄС не повинне відбитися і на індексі споживчої інфляції. “Зазвичай при підрахунку інфляції враховуються продукти харчування вітчизняного виробництва. Тому підвищення цін на продукти, що імпортуються з Європи, не приведе до прискорення інфляції - навіть якщо і дасть статистичний ефект, самий незначний”, - пояснює економіст ДІК “Трійка Діалог Україна” І. Піонтковська.

[Електронний ресурс] / Ю. Панченко//

Комерсантъ України.- 2011.-№155 (1429) .-Режим доступу: http://www.komersant.ua/articles/16/0/6951.

Питання:

1. Які наслідки має вплив субсидування імпортної продукції сільгоспвиробників ЄС, що поставляється до України, на внутрішній ринок країни?

2. Які наслідки може мати відмова від субсидування продукції сільгоспвиробників ЄС, що поставляється до України?

3. Чи конкурентоспроможна продукція українських виробників при наявності субсидій на виробництво продукції виробників ЄС на внутрішньому та зовнішньому ринках?