Тема 15. Державне регулювання діяльності вез в україні

Література: 3, 5, 8, 9, 10, 11, 17

План заняття:

15.1 Мета і завдання створення спеціальних економічних зон.

15.2 Світовий досвід вико­ристання режимів спеціальних економічних зон.

15.3 Класифікація ВЕЗ.

15.4 Передумови створення ВЕЗ в Україні.

15.5 Основні умови залучення іноземного капіталу у ВЕЗ.

15.6 Фінансове забезпечення діяльності ВЕЗ.

15.7 Оподаткування та валютний механізм у ВЕЗ.

15.8 Державне регулювання діяльності ВЕЗ.

15.9 Основні офшорні юрисдикції.

15.10 Цілі використання офшорних компаній.

15.11 Офшорні компанії. Основні види офшорних компаній.

15.12 Регулювання співпраці українських резидентів з офшорними компаніями. Законодавчі обмеження щодо співпраці з офшорами.

Питання:

1. Якими нормативними актами регулюється в Україні створення та функціонування вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку?

2. В чому полягає головна мета створення ВЕЗ та ТПР?

3. Які ВЕЗ на території України було створено? Які з них реально функціонують?

4. В чому полягає та з чим пов’язано призупинення повноцінного функціонування ВЕЗ в Україні?

5. Як здійснюється фінансове забезпечення діяльності вільних економічних зон?

6. Опишіть спосіб оподаткування і валютний механізм у вільних економічних зонах країн світу.

7. Яких заходів необхідно вжити для того, щоб ВЕЗ та ТПР ефективні сприяли економічному зростанню в Україні?

Практичне завдання:

Ситуаційне завдання №1: Податковий кодекс України позбавив СЕЗ  більшості податкових преференцій

Після внесення змін в Податковий кодекс України (ПКУ) про  функціонування спрощеної системи оподаткування, обліку і  звітності залишилося невирішеним у сфері податкового законодавства фундаментальне питання  функціонування спеціальних економічних зон (СЕЗ). Позиція розробників ПКУ така: оскільки в результаті зниження номінальних ставок ключових національних податків податкове навантаження на  економіку України буде одним з  найнижчих в  Європі, то немає сенсу надавати додаткові податкові преференції  інвесторам. Дане переконання представляється не зовсім обгрунтованим. Номінальні ставки в  європейських країнах сьогодні трохи вище, ніж будуть в  Україні після остаточного зниження податку на  прибуток до 16%, ПДВ  до 17%, а також можливого зменшення навантаження на  фонд оплати праці для працедавців у разі проведення пенсійної реформи. Разом з тим, для інвестицій, перш за все в  високотехнологічні галузі економіки, в  країнах ЄС  функціонують особливі фіскальні режими, проти яких Україна навіть з  найнижчими номінальними ставками неконкурентоспроможна.

Ухвалення ПКУ сприяло твердженню в  Україні нейтральної податкової системи. За винятком задоволеного обмеженого круга галузей, яким надані тимчасові пільги по  ПДВ і  податку на  прибуток, і  преференцій для малого бізнесу, податкова система не  містить інших пільгових режимів. Не  сказано в  ПКУ про  податкові пільги для СЕЗ. Вважається, що зі  вступом ПКУ до  дії СЕЗ будуть ліквідовані. Закон України «Про  основи створення і  функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», прийнятий в 1992 р., ніхто не  відміняв, як не  відміняв і  закони про  створення окремих СЕЗ.

ПКУ позбавив СЕЗ  більшості податкових преференцій, залишивши тільки пільги по  сплаті ввізного мита на  устаткування, яке не  виробляється в  Україні, і лише для учасників 17  технологічних парків. Очевидно, що це не сама витратна стаття для інвесторів. На сьогоднішній день склалася досить парадоксальна ситуація: практично ніяких економічних стимулів в межах СЕЗ підприємства не  мають, але  вимушені піддаватися додатковим перевіркам щодо дотримання умов реалізації інвестиційних проектів. Через це компанії, що розвивали бізнес в  СЕЗ, намагаються або перевести свою діяльність під загальний режим, або, що трапляється частіше, піти з  такої країни, де влада в  один день може пообіцяти певні пільги для розвитку, а  на  наступний  без якої-небудь компенсації і  пояснень їх  повністю ліквідовувати.

В  Україні поняття «СЕЗ» дискредитоване і  асоціюється у  більшості громадян, як правило, з  колосальними податковими пільгами, корупцією і  втраченими бюджетними коштами, на  яких нажив капітал не  один десяток псевдобізнесменів. Подібна практика дійсно мала місце, хоча є приклади і  досить успішних проектів, які дійсно дозволили привернути інвестиції в  високотехнологічні виробництва і  створити робочі місця. Із-за негативного відтінку будь-які ініціативи по  впровадженню спеціальних режимів економічної діяльності намагаються представляти окремо від  закону про  СЕЗ. Закон України «Про  спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» жодного разу не  посилається на  нього (і  взагалі не  згадує про  СЕЗ), хоча технопарки є одним з  найбільш поширених видів СЕЗ.

У  лютому на розгляд Верховної Ради був винесений законопроект, що пропонує формалізувати в  окремий режим економічної діяльності ще один вид СЕЗ  індустріальні (промислові) парки. Його ініціатором виступили представники і  влади, і  опозиції, тому здавалося, що існує деякий консенсус щодо цієї ідеї. Але  сам проект містив украй дискусійні норми, тому з часом був знятий з  розгляду парламентом. Шкода, що досить перспективну ідею можна втратити через те, що колись її  некоректно застосували в  Україні, і через те, що законодавці не  можуть чітко і  зрозуміло для суспільства донести її  суть і  потенціал.

Ідея індустріальних парків досить перспективна і  економічно зручна як для підприємств, так і  для держави. Проблема в  тому, що її  потрібно якісно імплементувати в  законодавство, для чого потрібний професійний підхід. У  іншому випадку можна отримати результат сумнозвісних СЕЗ 1995-2004 р.,  втрачені мільярди бюджетних коштів і лише мільйони привернутих інвестицій.

Які СЕЗи потрібні Україні? [Електронний ресурс] / О. Молдован//

Дзеркало тижня. Україна.- №27.- 22 липня 2011 . – Режим доступу:

http://dt.ua/ECONOMICS

Питання:

1. Проаналізуйте, яким чином вплинуло ухвалення нового Податкового кодексу на функціонування СЕЗ в Україні?

2. Чи згодні Ви з позицією розробників ПКУ, що оскільки в результаті зниження ставок основних податків податкове навантаження на  економіку України буде одним з  найнижчих в  Європі, то немає сенсу надавати додаткові податкові преференції інвесторам?

3. Які першочергові заходи необхідно впровадити державі для стабілізації функціонування і розвитку СЕЗ в Україні? Чи доцільне в перспективі функціонування СЕЗ в Україні?

Ситуаційне завдання №2: «СЕЗ і транспортні коридори»

Вигідне, з погляду транспортних перевезень, геополітичне розташування України зараз не використовується повною мірою. Тому, надалі, вирішення про створення зовнішньоторговельних зон доцільно розглядати у взаємозв'язку з питаннями із створення і розвитку міжнародних транспортних коридорів, як основних об'єднувальних елементів у складі цих коридорів.

Транспортний коридор Балтіка - Чорне море і Евро-азійський транспортний коридор, як єдине ціле, привернуть до України могутні транзитні потоки, включаючи зв'язки Південної Азії і Африки з Європою, зв'язки Близького Сходу з Європою, зв'язки Середньої Азії з Європою і створять одну з найбільш перспективних для України транспортних артерій міжконтинентального значення.

У складі цих коридорів потенційно можуть бути розташовані декілька вільних зон. Зокрема, це стосується проектів створення СЕЗ "Інтерпорт-Ковель" у Волинській області, міждержавній СЕЗ "Рені-Галац-Джурджулешти", СЕЗ "Порто-франко" в Одесі, СЕЗ "Аджалік" і СЕЗ "Антарктика" в Ільічевське.

Так СЕЗ «Інтерпорт-Ковель" називають новим центром для нової Європи. Через транспортно-складський центр цього "порту" на суші підуть потоки вантажів зі всієї Європи. У центрі проводитиметься їх комплексна обробка, перевалка з одних видів транспорту на інших, включаючи і перехід з вузьких європейських залізничних колій на широкі вітчизняні. Крім того, буде організовано зберігання вантажів і виконання багатьох інших послуг. Подібний "Інтерпорт" не має аналогів в країнах СНД.

Тільки в кінці 1998 р. вийшов указ президента України про створення СЕЗ в Ренійському торговому порту, яка повинна стати першим етапом формування міжнародної СЕЗ "Рені–Галац-Джурджулешти". Регіон Ренійського морського торгового порту представляє особливий інтерес для України по своєму геополітичному розташуванню, як південний прикордонний транспортний вузол країни, який відрізняється перспективністю транспортних зв'язків. Ренійський морський торговий порт знаходиться на перетині чотирьох транспортних коридорів: № 7 і № 9 по Крітських угодах ЄС, а також глобальних коридорів - Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС) і Евро-азійського транспортно-комунікаційного коридору. Вже сьогодні він має прямий зв'язок з 14 європейськими країнами, список яких може швидко розширитися за межі Європи завдяки прямому виходу до Чорного моря, а також до інших водних акваторій.

Саме цими особливостями обумовлений активний інтерес до регіону в трикутнику Рені (Україна) – Галац (Румунія) – Джурджулешти (Республіка Молдова) з боку трьох сусідніх держав. При цьому кожна з них володіє своєрідними "ключами" до регіону. Україна контролює порт, Румунія - канал Дунай - Чорне Море, Молдова - залізничні під'їзди. Враховуючи особливий міжнародний транспортно-комунікаційний статус цього регіону, уряди Румунії і Молдови вже давно почали самостійно проводити активні заходи. Про це, зокрема, свідчать наміри Молдови побудувати свій нафтовий термінал, з тим, щоб не бути пов'язаним безпосередньо з Ренійським портом. Основна ідея функціонування міжнародної СЕЗ лежить в тому, щоб активізувати вантажопотоки через український морський порт, румунський морський канал і молдавську залізницю, хоча вона включає і збільшення ступеня використання інших видів транспорту.

При цьому Україна повинна оцінити той факт, що вона володіє найбільш важливою складовою - інфраструктурою обслуговування транспортних потоків. При належному оперативному використанні саме цього чинника вона може утвердити свій вплив на діяльність регіону і транспортних коридорів взагалі. Адже відомо, що функціонуючі транспортні потоки через їх інерційність досить складно переорієнтовувати на нові напрями. Спроби ж усунутися від активної економічної політики в регіоні приведуть до того, що монопольне місце України займе одна з сусідніх держав, або ж транснаціональні корпорації. Як писав відомий американський вчений Рассел Акофф: "Плануйте. Інакше спланують вас".

У регіоні Ренійського торгового порту зосереджені інтереси багатьох держав, в першу чергу, України, Росії, Румунії і Молдавії. Враховуючи велике стратегічне значення даного регіону, доцільним і першочерговим в реалізації державної програми створення і функціонування міжнародних транспортних коридорів є розробка і реалізація саме проекту міжнародної СЕЗ "Рені (Україна) - Галац (Румунія) - Джурджулешти (Республіка Молдова)". Але у зв'язку з екологічною катастрофою на Дунаї, викликаною війною в Югославії, її реалізація стала досить проблематичною.

У складі транспортних коридорів ЄС №№ 3, 5, 7, 9 можуть бути розташовані декілька СЕЗ. Зокрема, це проекти створення СЕЗ "Мостіська", СЕЗ "Жовква", СЕЗ "Яворів" в Львівській області, СЕЗ "Закарпаття" та інші.

За оцінкою потенційні можливості по залученню додаткових міжнародних транспортних потоків досить великі. Об'єм цих перевезень вже найближчим часом може бути збільшений на 25-30%, а в перспективі, з наданням достатніх і якісних послуг і приведенням транспортної інфраструктури у відповідність з міжнародними вимогами, перевезення можуть бути збільшені у декілька разів. Відповідно зростуть і валютні надходження в державний і місцеві бюджети, суми яких по попередніх розрахунках можуть досягти декількох мільярдів американських доларів.

СЕЗ і транспортні коридори [Електронний ресурс] / Ю. Лутусов//

Дзеркало тижня. Україна.- №25.- Режим доступу:

http://dt.ua/ECONOMICS

Питання:

1. Чим обумовлений активний інтерес до регіону в трикутнику Рені (Україна) – Галац (Румунія) – Джурджулешти (Молдова) з боку трьох сусідніх держав.

2. Чи доцільно в перспективі розробка і реалізація проекту міжнародної СЕЗ "Рені (Україна) - Галац (Румунія) - Джурджулешти (Молдова)". Обгрунтуйте відповідь.

3. Яких заходів доцільно вжити державі для того, щоб СЕЗ були ефективні і сприяли економічному зростанню України?

Ситуацийне завдання №3: «У 2010 р. СЕЗ «Трускавець» не змогла привернути ні копійки інвестицій»

З початку реалізації проектів у вільних економічних зонах Львівщини поступило 1,4 млрд. грн. інвестицій, з них протягом 2010 р. -  43 млн. грн.., що на чверть менше, ніж в 2009 р., а в порівнянні з 2008 р. в 5 разів менше. Про це повідомило ГУ статистики в Львівській області.

В 2008 р. СЕЗ «Яворів» привернула 1,7 млн. USD інвестицій. Всі кошти в 2010 р. поступили в СЕЗ "Яворів". В СЕЗ "Курортополіс Трускавець" надходжень не було.

Серед регіонів України за об'ємом інвестицій, що поступили в СЕЗ і території пріоритетного розвитку, Львівщина зайняла четверте місце після Донецької, Закарпатської областей і АР Крим.

Фінансування інвестиційних проектів переважно здійснювалося за рахунок українських інвесторів, тоді як іноземні внесли лише п'яту частину коштів. Найбільшу активність проявили інвестори з Нідерландських Антільських островів, Польщі, Данії, Іспанії, Австрії і США

За станом на 1 січня 2011 р. в СЕЗ області реалізовувалося 73 інвестиційних проекта, зокрема в СЕЗ "Яворів"  - 65, в СЕЗ "Курортополіс Трускавець"  - 8. У зонах знято з реєстрації 40 проектів і 15 проектів реалізовано. У СЕЗ "Яворів" переважно інвестуються промислові проекти, транспорт і зв'язок, а в СЕЗ "Курортополіс Трускавець"  охорона здоров'я.

Законом України "Про Державний бюджет на 2005 рік" скасовані всі пільги для спеціальних і вільних економічних зон і технопарків.

У Львівській області діють 2 СЕЗ  "Яворів" і "Курортополіс Трускавець". У першу привернуто, за даними облдержадміністрації, 65 млн. USD, в другу  45 млн. USD. Обидві СЕЗ повинні діяти як мінімум до 2020 р.

[Електронний ресурс] / А. Алексєєв//

Дзеркало тижня. Україна.- №23.- Режим доступу:

http://dt.ua/ECONOMICS

Питання:

1. Яким чином вплинуло скасування в 2005 р. всіх пільг для СЕЗ і технопарків України на функціонування СЕЗ Львівщини?

2. В яких галузях інвестиційні проекти в СЕЗ є перспективними сьогодні? За яких причин? Чи перспективні інвестиційні проекти в СЕЗ з охорони здоров'я?

3. Яких заходів доцільно вжити державі для того, щоб СЕЗ на Львівщині були ефективні і сприяли економічному зростанню України?

Ситуаційне завдання №4: «Одеський порт виступає за створення припортової СЕЗ «Одеса 2025+».

Адміністрація Одеського порту виступила з ініціативою створення вільної економічної зони, логістично пов'язаної з портом і дислокованої в межах м. Одеса. Проект розроблений портом спільно з Агентством США по міжнародному розвитку «USAID ЛІНК Україна» (локальні інвестиції і національна конкурентоспроможність) і пропонується як частина функціонального плану розвитку м. Одеса.

23 серпня 2011 р. презентували сумісний проект перетворення близько 3 тис. га покинутих земель на північній околиці Одеси, в зону вільного економічного розвитку (СЕЗ). Був представлений бізнес-план «Функціонального плану міського розвитку, розширення Сухого порту і розвитку «заболочених територій» м. Одеса».

Проект передбачає створення в північній частині м. Одеса виробничо-логістичного комплексу, що включає промислову, торгову і складську складові. Частина території буде відведена під зону роботи з контейнерними вантажами (включаючи склади, термінали, стафіровочні комплекси). Проект передбачає також розширення сьогоднішнього припортового транспортно-логістичного комплексу, орієнтованого на контейнерні вантажі, – «Сухого порту». Цей об'єкт є стратегічною частиною комплексного плану розвитку контейнерних потужностей Одеського порту, центральним елементом якого є проект намивного контейнерного терміналу «Карантинний мол».

Новий проект дістав схвалення Мінінфраструктури України. «План по створенню нової СЕЗ органічно вписується в Генеральний план розвитку Одеси і концепцію розвитку порту на 50 років», – заявило міністерство. За інформацією відомства, наступним етапом просування проекту буде його розгляд Одеською облрадою як стратегічний пункт програми розвитку Одеського регіону на довгострокову перспективу. 

Одеський морський порт має досвід роботи в умовах СЕЗ (на території порту функціонувала СЕЗ «Порто-франко» з 2000 р. по 2005 р.). За період існування СЕЗ на пільговій території реалізовано 5 інвестиційних проектів загальною вартістю 50 млн. дол.

Перед портом поставлені завдання для того, щоб почалося інвестування в проект, це - внесення необхідних змін до національного законодавства, розробка конкурентоспроможного бізнес-плану, для розробки якого якраз і було привернуто Агентство «USAID ЛІНК Україна». План розвитку включає створення: торгово-розважального парку поряд з об'їзною дорогою; логістичної зони (склади, контейнерні термінали, комплекси по міжтранспортній перевалці і обробці вантажів і так далі); парку легкої індустрії (складальне виробництво, упаковка, харчова переробка); «зеленої території» площею 555 га.

Проект отримав назва «Одеса 2025+» і його концепція буде в найближчий день подана на розгляд сесії Одеської обласної ради як один із стратегічних проектів розвитку Одеського регіону в довгостроковій перспективі.

Очікується надходження іноземних інвестицій в 2011 р. в розвиток Одеського порту в об'ємі 2,5 млрд. грн.

У першому півріччі вантажообіг морських українських портів склав 56,3 млн. тонн, що в порівнянні з АППГ більше на 6,2 %. За цей же період було перероблено транзитних вантажів в морських портах України 20,6 млн. тонн, що перевищує торішній показник за АППГ на 26,6%. Основними вантажами, які перероблялися в українських морських портах за перше півріччя 2011 р., стали руда, зерно, метали, вугілля, нафта, нафтопродукти і контейнери.

ДП «Одеський морський торговий порт» (ОМТП) - крупний торговий порт міжнародного значення, розташований на північно-західному побережжі Чорного моря, в південно-західній частині Одеської затоки. Має один з найбільших в Європі пасажирських терміналів. Порт визнаний базовим круїзним портом України. Третій по вантажообігу на Чорному морі. Одеський порт має: 8 кілометрів причалів, реконструйований морський вокзал і готель, що стоїть в морі, близько ста плавучих і портальних кранів, портові буксири, декілька більш за крупних суден.

Електронний ресурс] // Корпоративные новости 29.10.2011.-

Режим доступу: http://zn.ua/ECONOMICS

Питання:

1. Чи є перспективними інвестиційні проекти СЕЗ «Одеса 2025+»? За яких причин?

3. Яких заходів доцільно вжити державі та учасникам СЕЗ для того, щоб проект СЕЗ «Одеса 2025+» було реалізовано?