Тема 4. Характеристика системи митного регулювання зед

Література: 1,3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 18

План заняття:

1. Сутність митного регулювання ЗЕД.

2. Принципи митного регулювання.

3. Митні органи України: задачі, функції, структура.

4. Види і методи здійснення митного контролю.

5. Характе­ристика митних режимів.

6. Товарна номенклатура ЗЕД.

7. Порядок митного оформлення товарів.

8. Основні митні документи та специфіка їх оформлення.

9. Плата за митне оформлення товарів.

10. Декларування товарів: форми та процедури.

11. Митна вартість та методи її визначення

12. Мито як інструмент економічного регулювання. Єдиний митний тариф.

13. Види мита. Види митних ставок.

Питання:

1. Розкрийте економічну роль тарифів.

2. Розкрийте сенс митно-тарифного регулювання ЗЕД.

3. Розкрийте сутність нетарифного регулювання ЗЕД.

4. Наведіть порядок формування митної вартості.

5. Які методи обчислення митної вартості використовуються в Україні?

6. Перелічіть товари та предмети, що звільняються від мита.

7. Назвіть органи митного регулювання та їх задачі.

8. Який вид мита застосовується в Україні при ввезенні товарів, у виробництві яких використовувалися субсидії?

9. На який момент нараховується митна вартість товару: подання вантажної митної декларації, підписання контракту, перетинання товаром кордону країни-споживача чи отримання товару споживачем?

10. На який строк встановлюється сезонне ввізне і вивізне мито?

11. Яким чином впливає введення митного тарифу на економіку країни?

12. Якими є головні критерії процедури пропуску товарів через митний кордон? Пропуск залежить від об'єкта угоди, від суб'єкта угоди, від форми угоди чи країни походження товарів.

13. Який орган видає в Україні сертифікат про походження товару?

Практичні завдання:

Ситуаційне завдання №1: «Одеський порт втрачає прибутки»

Найбільший морський торговий порт в Україні - Одеський - у вересні 2011 р., коли зазвичай перевалка вантажів росте, скоротив її на 5%. В основному це відбулося із-за зниження переробки металопродукції і нафтоналивних вантажів. Крім того, показники порту могли бути вище, якби  митниця  не затримувала оформлення контейнерних вантажів, відзначають на підприємстві.

У вересні Одеський морський торговий порт (ОМТП) скоротив переробку вантажів на 5% - до 2 млн. т. - в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р., повідомили на підприємстві. За підсумками 9 місяців 2011 р. переробка виросла всього на 0,6%, до 18,9 млн. т. Падіння загальної вантажопереробки відбулося багато в чому за рахунок зниження операцій з наливними вантажами: у січні-вересні порт переробив 7,6 млн. т. (-11,8%), тоді як переробка сухих вантажів склала 11,3 млн. т. (+11,1%). “У порту продовжується зниження переробки стратегічних для нас вантажів - металопродукції (-784,5 тис. т.) і нафтоналивних вантажів (-951 тис. т.). Скоротилася перевалка зерна - на 3,5%, до 1,67 млн. т.”, - відзначають в ОМТП.

Росте перевалка контейнерів, а також навалювальних вантажів. Оператори двох контейнерних терміналів порту за 9 місяців 2011 р. переробили 334,3 тис. (+34,3%) TEU. Але зростання, на думку в.о. начальника порту Юрія Васькова, могло бути і більше, коли б не проблеми із затримкою в оформленні вантажів. “Затримка з оформленням контейнерів стримує зростання. На 40% у вересні місяці ми точно могли вирости”, - відзначив він.

Про проблеми з розмитненням вантажів раніше заявляли роздрібні мережі. Труднощі виникли щонайменше у трьох компаній - Metro C&C, Auchan і “Спорт Майстер”.  Митниця  не оформляла контейнери з вантажем, оскільки в порту СБУ проводила перевірки фактів контрабанди. У ОМТП говорять, що процес оформлення контейнерів зараз займає близько 12 год., тоді як ще 2 місяці тому - 4 год. Пан Васьков відзначає тривалість процедури оформлення контейнерів з вантажами: “Зменшилася кількість вантажів, які перевіряють, але їх оформлення як і раніше проходить дуже довго”.

Проблеми з оформленням контейнерів також виникли в Ільічевському порту. Офіційних даних по перевалці вантажів у вересні порт ще не публікував. Але проблеми з оформленням  митницею  вантажів залишилися. Це вже позначилося на об'ємах перевалки. Директор департаменту організації митного контролю і оформлення Держтаможні Сергій Семка заявив, що проблеми з оформленням в портах вирішуються: “За останній період в портах наголошується позитивна динаміка за всіма показниками переробки контейнерів і середньодобовим об'ємом їх випуску”. Він відзначив, що труднощі у компанії припинилися тільки після “спілкування на високому рівні”.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Black Sea Trans Костянтин Ільніцкий говорить, що система організації пропуску вантажів на  митниці  стримує зростання контейнерних перевезень не перший рік: “Але цього року дійшло до того, що міжнародний контейнерний оператор Maersk заявив, що за таких умов і темпах роботи  митниці  пустить частину вантажів через Польщу, щоб потім доставляти їх до України по суші”. За словами пана Ільніцького, у операторів є питання не тільки до митниці, але і до ряду інших служб, відповідальних за контроль пропуску вантажів: “Це екологи, санітарні і ветеринарні служби, органи держбезпеки. Із-за всіх цих простоїв виникають неймовірні затори, а порти недоотримують прибуток.

[Електронний ресурс] // Новини Finance.ua. – Електрон. текстові дані (34592 байти). – 15.11.2011. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2008/01/15/115789. – Назва з екрану.

Питання:

1. Які заходи слід вжити уряду України, щоб система організації пропуску вантажів на  митниці  не стримувала зростання контейнерних перевезень?

2. Які наслідки для України має стримування зростання контейнерних перевезень у портах? Проаналізуйте з точки зору споживачів, підприємств-виробників, посередників, перевізників, ОМТП, ринку праці, держави, економіки в цілому.

3. Чим обумовлені наміри міжнародного контейнерного оператора Maersk  пустити частину вантажів, що направляються до України через Польщу, щоб потім доставляти їх до країни по суші?

Ситуаційне завдання №2: Верховна Рада прийняла законопроект, що встановлює експортні мита на зерно.

За закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України і затвердження ставок вивізного (експортною) мита на деякі види зернових культур» проголосували 226 народних депутатів.

Згідно закону, мита діятимуть 1 червня до 1 січня 2012 р. На пшеницю вони встановлені на рівні 9% (але не менше 17 євро за т.), на кукурудзу - 12% (але не менше 20 євро) і на ячмінь — 14% (але не менше 23 євро). З моменту набуття чинності нового закону уряд зобов'язаний відмінити квоти на експорт зерна (у березні їх дія була продовжена до 1 липня 2011 р., 5 травня були скасовані квоти на експорт кукурудзи).

Учасники ринку позитивно сприйняли новий закон. «Введення експортних мит - набагато ефективніша міра, ніж квоти. Вони краще регулюють ринок і є прозорішим механізмом», — вважає голова ради директорів компанії KSG Agro Сергій Касьянов. Адже механізм розподілу експортних квот неодноразово викликав нарікання трейдерів.

Із-за введення експортних мит на деякі продукти Україна неодноразово піддавалася нападкам міжнародних організацій, зокрема, СОТ. Тим часом з 1999 р. діють вивізні мита на соняшник (тоді їх розмір складав 23% від митної вартості). Цей захід дозволив скоротити експорт насіння і збільшити виробництво соняшникової олії з власної сировини, що дозволило Україні стати лідером по його експорту на світовому ринку. Починаючи з 1 січня 2007 р. ставка вивізного мита на насіння соняшнику щорічно зменшується на один процентний пункт (до 10% митної вартості). З 1 січня 2011 р. вона складає 11%.

[Електронний ресурс] // Новини Finance.ua. – Електрон. текстові дані (34592 байти). – 15.11.2011. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2008/01/15/115789. – Назва з екрану.

Питання:

1. Як вплинуло схвалення проекту Закона «Про внесення змін до Податкового кодексу України і затвердження ставок вивізного (експортною) мита на деякі види зернових культур» на регулювання українського зернового ринку? Чому?

2. Як впливають положення Закону на експортну діяльність українських трейдерів зерна?

3. Чому Україна неодноразово критикувалася міжнародними організаціями із-за введення експортних мит на деякі продукти?

4. Чому вважається, що введення експортних мит на деякі види зернових культур є набагато ефективнішим заходом, ніж квоти?