Тема 17. Методи страхування ризиків в зед

Література: 3, 5, 8, 9, 10, 11, 20.

План заняття:

17.1 Сутність та класифікація ризиків ЗЕД.

17.2 Характеристика транспортних, комерційних, політичних, валютних, митних ризиків та ризиків в міжнародних розрахунках.

17.3 Методи страхування ризиків в ЗЕД.

17.4 Особливості самострахування.

17.5 Способи транспортного страху­вання та умови страхування вантажів в ЗЕД.

Питання:

1. Надайте характеристику транспортних, комерційних, політичних, митних ризиків.

2. Визначте особливості самострахування.

3. Наведіть способи транспортного страху­вання.

4. Опишіть особливості страхування валютних ризиків.

5. З’ясуйте особливості страхування ризиків при експортно-імпортних операціях.

6. Оцініть необхідність страхового захисту зовнішньоекономічних операцій.

7. До якого моменту продавець несе всі ризики загибелі або пошкодження товару відповідно до умови СІF "Інкотермс, 2010 р."?

Практичні завдання:

Ситуаційне завдання: Повернувши банкам своп-операції, регулятор дав можливість імпортерам страхувати валютні ризики, а фінустановам спростив формування резервів.

НБУ на вимогу МВФ лібералізував порядок торгівлі іноземною валютою. Банки отримали право виставляти з 11 травня 2011 р. двосторонні котирування на валютному ринку, а з 30 травня - проводити операції з валютними свопами. Про це сказано в ухвалі НБУ №111 від 11 квітня 2011 р. Учасники валютного ринку розраховують, що нове положення зменшить ризики імпортерів і спростить для них доступ до валюти.

Згідно ухвалі, операції на умовах «своп», тобто продаж валюти із зобов'язанням зворотного викупу в певний термін по заздалегідь фіксованому курсу, банки зможуть укладати на строк до одного року. Ухвала знімає і обмеження на торгівлю валютою першої групи класифікатора, тобто доларів, євро, франків, ієн. «Якщо раніше кредитно-фінансові установи могли виходити на міжбанк виключно як продавці або як покупці валюти, то тепер зможуть протягом дня купувати і продавати», - відзначив експерт аналітичного департаменту X-Trade Brokers Ukraine Володимир Олексюк. Таким чином, з початку літа 2011 р. імпортери і експортери зможуть хеджувати свої валютні ризики, укладаючи через банки своп-операції, заздалегідь знаючи про майбутню вартість покупки або продажу валюти. Підприємці дістануть можливість будувати чіткіші бізнес-плани і не закладати в ціну товару валютні ризики. Особливо це важливо для тих, хто набуває імпорту не за американський долар, до якого, по суті, прив'язана гривня, а за євро, рублі, франки або ієни. Своп-операції з ними будуть особливо цікаві, оскільки конвертувати гривні в ці валюти дорожче, ніж в долари.

Причому надалі, купуючи валюту на міжбанку по заявці клієнта, банк зовсім не зобов'язаний тут же продати замовникові весь об'єм валюти, як не зобов'язаний реалізовувати на міжбанку залишок валюти наступного дня, якщо її не викупив клієнт. Іншими словами, банкам дозволили виходити на міжбанківський ринок для покупки валюти за власні засоби. Регулятор зняв і обмеження на об'єм продажу валюти фізичним особам.

Фінустанови зможуть проводити операції «своп» не тільки на українському, але і на міжнародному валютному ринку. Знімається також заборона на проведення форвардних операцій у разі порушення лімітів валютної позиції. А крім того, фінінститути позбавляються від цілого ряду бюрократичних зобов'язань в частині зберігання копій заявок клієнтів і відміток про їх виконання.

Банкіри вітають ухвалу регулятора, підкреслюючи, що давно чекали послаблень на валютному ринку. Мабуть, головна користь від цього рішення в тому, що банкам буде надана можливість хеджувати валютні ризики на користь клієнтів, що займаються зовнішньою торгівлею. «Експортери зможуть застрахуватися від ризику падіння вартості долара або євро, імпортери, навпаки, - від зростання вартості цих валют. Регулятор зможе у результаті отримати більш прогнозований валютний ринок: ті ж імпортери не агресивно збільшуватимуть об'єми валюти, що купується, у разі очікування зростання її вартості, а просто можуть укласти своп», - вважає керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX Club в Україні Микола Івченко. Начальник управління грошових і валютних ринків VAB Банку Наталія Шишацкая переконана, що впровадженням такого фінансового інструменту, як валютний своп, можна добитися досить високої прогнозованості валютних коливань на тривалий період.

Можливість хеджування валютних ризиків стимулюватиме приплив іноземного капіталу до України. Правда, на цей рахунок особливо спокушатися не варто. «Як показує практика, ці інвестиції або носять спекулятивний характер, або направлені в сектори економіки з високою швидкістю обороту грошей - в банківську систему і торгівлю. Введення схеми свопування навряд чи спровокує бурхливий приток прямих іноземних інвестицій до України», - прогнозує Івченко.

Валютні свопи між банками і НБУ служитимуть середньостроковим ціновим орієнтиром для банківського сектора і стануть альтернативою валютним інтервенціям НБУ, вважають експерти. Крім того, вони зможуть стати джерелом довгострокової гривневої ліквідності для фінустанов, які привертають гроші за кордоном. «Прив'язка свопів з НБУ до облікової ставки  (Нацбанк при здійсненні своп-операцій почне орієнтуватися не на рівень девальвації гривні, а на розмір облікової ставки) сприятиме посиленню ролі даного індикатора в монетарній системі України. Як підсумок, очікується підвищення об'єму операцій на валютному ринку, скорочення спреду між кредитними і депозитними ставками і подальша активізація кредитної діяльності банків», — вважає аналітик компанії Dragon CapitalАнастасия Туюкова. Експерт відзначає, що питання, пов'язане з розрахунком відкритої валютної позиції (виключення позабалансових операцій і резервів під валютні кредити із загального розрахунку), буде декілька стримувати процес - банки зможуть укладати свопи тільки у розмірі лімітів валютної позиції.

Як наслідок знятих обмежень відбудеться збільшення волатильности валютного курсу на міжбанку. До речі, в очікуванні набуття чинності ухвали НБУ багато фінустанов почали скуповувати долари, щоб згодом їх вигідно продати. В результаті американська валюта на декілька днів подорожчала. Так, 12 травня 2011 р. обмінний курс на міжбанківському валютному ринку перевищив вісім гривень за долар, що відбулося вперше з лютого 2010 р.

Банкіри чекають, що регулятор на цій ухвалі не зупиниться і продовжить курс на лібералізацію валютного ринку. «Ринок чекає рішень по приведенню порядку обліку відкритої валютної позиції відповідно до міжнародних принципів. По суті, мова йде про відміну антикризової ухвали №109 від 2008 р., тобто про повернення до того порядку регулювання валютного ринку, який існував до настання фінансової кризи. Згідно ухвалі, НБУ зобов'язав банки формувати резерви під валютні кредити в гривні, тим самим різко понизивши попит на валюту», - повідомив директор казначейства Райффайзен Банку Аваль В. Кравченко. Пункт про відміну 109-ої ухвали містить і меморандум з МВФ.

Проте регулятор не поспішає анулювати всю ухвалу цілком, побоюючись різкого зростання попиту на валюту. Очевидно, це обмеження буде скасовано тільки після фіксації чіткої тенденції по зменшенню частки прострочених валютних кредитів і зниженню відповідних резервів. Тільки тоді банки почнуть активно привертати кредити з-за кордону для видачі валютних позик своїм клієнтам, і можна буде констатувати, що наслідки кризи 2008 р. на валютному ринку подолані. «Ми вже почали відміняти цю ухвалу, дозволивши банкам працювати в рамках валютної позиції, одночасно купувати і продавати. Вирішили арбітраж. Зрозуміло, що повністю від політики валютного контролю НБУ не відмовиться. Ми розуміємо, що у нас є явне перевищення імпорту товарів над експортом, і розуміємо, чим перекривається цей недолік. Добре, якщо це прямі інвестиції. Але це в основному портфельні інвестиції. Мова йде про ”гарячому капіталі”, який нас всіх лякає, тому додаткову лібералізацію валютного ринку ми поки проводити не будемо», - розповів в інтерв'ю «Експертові» голова НБУ Сергій Арбузов.

Свопом по ринку   [Електронний ресурс] / І. Олексієнко, О. Гончаренко, А. Блінов//

Украинский бизнес: Эксперт Украина. – 2011 . – №20 (304). – Режим доступу: http://www.expert.ua/articles/16/0/6951.

Питання:

1. Які фактори впливають на продовження урядом і НБУ курсу на лібералізацію валютного ринку України після кризи 2008 р.?

2. Які наслідки для інвестування та для кредитної діяльності банків може мати впровадження такого фінансового інструменту, як валютний своп? Які при цьому виникають ризики?

3. Які наслідки для фінансової сфери та економіки України має лібералізація валютного ринку, а саме приведення порядку обліку відкритої валютної позиції відповідно до міжнародних принципів. Які при цьому виникають ризики?

4. Які наслідки буде мати надання можливості банкам хеджувати валютні ризики на користь клієнтів, що займаються зовнішньою торгівлею?

5. Які інструменти валютної політики має використовувати держава для регулювання фінансових ризиків та недопущення різкого зростання попиту на валюту після кризи 2008 р.?