- •Перелік запитань на іспит
- •Основні характеристики підприємництва.
- •Класифікація підприємств.
- •Сутність та особливості підприємницької діяльності в туризмі.
- •Ринкове середовище господарювання підприємств.
- •Ресурси підприємства.
- •Загальні показники оцінки туристичної діяльності.
- •Місія, цілі і завдання підприємства.
- •Елементи організації.
- •Життєві стадії організації.
- •Чинники, які впливають на діяльність туристичних підприємств.
- •Життєві цикли організації.
- •Стилі управління підприємством.
- •Мета, принципи, методи та напрямки управлінського аналізу.
- •Аналіз конкурентоздатності підприємства.
- •Аналіз конкурентоздатності продукції/послуг.
- •Конкурентоздатність і якість.
- •Аналіз споживачів.
- •Визначення поняття «конкурентоздатність».
- •Фактори і критерії конкурентоздатності.
- •Методи визначення конкурентоздатності.
- •Види маркетингових стратегій.
- •Види базових економічних стратегій діяльності туристичних підприємств.
- •Базові стратегії конкуренції.
- •Ринкові стратегії забезпечення конкурентних переваг.
- •Цінові стратегії.
- •Планування стратегічної поведінки туристичного підприємства.
- •Портфельний аналіз.
- •Життєвий цикл товару/послуги.
- •Структура маркетингових заходів для кожного етапу життєвого циклу товару/послуги.
- •Асортиментна політика туристичного підприємства.
- •Місце реалізації тур продукту в економіці субʼєктів тур бізнесу.
- •Класифікація планів реалізації тур продукту.
- •Методи планування продажу тур продукту і окремих послуг.
- •Особливості та функції ціни на туристичні послуги.
- •Фактори диференціації цін на ринку послуг міжнародного туризму.
- •Структура вартості туристичного обслуговування та ціни тур продукту.
- •Маржинальний дохід, прибутковість і рентабельність туристичних підприємств.
- •Структура вартості готельного обслуговування, експлуатаційної та повної собівартості послуг розміщення, готельних тарифів та цін на додаткові послуги готелів.
- •Структура цін на продукцію, товари і послуги підприємств харчування.
- •Стратегія і тактика управління цінами на туристичних підприємствах.
- •Джерела формування та напрями використання доходу туристичних підприємств.
- •Стратегія формування доходу туристичних підприємств.
- •Політика оптимізації доходу туристичних підприємств.
- •Планування витрат туристичних підприємств.
- •Управління прибутком туристичних підприємств.
- •Управління рухом грошових коштів.
- •Методи управління попитом.
- •Методи оцінки попиту
- •Методи управління пропозицією.
- •Канали збуту: поняття, типи, сутність та функції.
- •Види та функції ринкових посередників в туризмі.
- •Організація каналу збуту.
- •Структура каналу збуту.
- •Схеми каналів збуту в туризмі.
- •Управління каналом збуту.
- •Поняття комунікативної політики.
- •Комунікаційна взаємодія субʼєктів туристичного ринку при просуванні туристичного продукту.
- •Елементи комунікаційної системи туристичного підприємства.
- •Використання прогресивних Інтернет-маркетингових комунікаційних технологій туристичними підприємствами.
- •Особливості управління системою маркетингу та рекламної діяльності туристичних підприємств.
- •Перспективні напрямки забезпечення розробки ефективної системи маркетингових комунікацій туристичних підприємств.
- •Оптимізація процесів організації рекламних кампаній у змі.
- •Визначення портрету споживача туристського продукту та цільової аудиторії засобу розповсюдження рекламного звернення.
- •Специфіка продажу в туристичній індустрії: в готельному, ресторанному та туристичному бізнесі.
- •Цілі та функції відділів продажу.
- •Структура та розмір торгового персоналу.
- •Організація роботи відділу продажу.
- •Розробка ефективної процедури продажу.
- •Управління торговим персоналом.
- •Поняття про якість.
- •Побудова моделі якості обслуговування туристичного підприємства.
- •Розробка програми якісного обслуговування.
- •Управління обслуговуванням.
- •Корпоративний стиль в обслуговуванні клієнтів.
Елементи комунікаційної системи туристичного підприємства.
Комунікація складається з дев’яти основ.елементів:
Відправник (джерело) — сторона, від імені якої звернення надсилається адресату. Відправником звернення є компанія, яка визначає цілі комунікації та цільову аудиторію, уточнює очікувану реакцію адресата на звернення.
Кодування — це представлення ідеї комунікації, яка передає адресатові інформацію у вигляді текстів, символівта образів. Відповідальність за кодування несе рекламне або спеціалізоване агентство, яке відповідає за розробку програми стимулювання збуту, торговий представник або
Рекламне звернення— це інформація, адресована цільовій аудиторії, представлена у формі набору символів. При формуванні звернень використовуються вербальні (словесні, текстові) і невербальні (жести, характерні пози) засоби комунікації.
Канал комунікаціїоб’єднує всіх учасників процесу комунікації та носії інформації з моменту кодування сигналу до отримання його адресатом. Передача інформації здійснюється через телебачення, відео, журнали, газети тощо. Основний критерій вибору каналу комунікації — його доступність і відповідність цільовій аудиторії.
Отримувач інформації (споживач, адресат) — цільова аудиторія, якій призначається звернення. Передусім це споживач, якому передається інформація про товари та послуги. Цільовою аудиторією є не тільки споживачі, а й ті, хто впливає на прийняття рішення про купівлю, чиї рекомендації для багатьох споживачів можуть стати вирішальними.
Декодування — спосіб розшифрування споживачами маркетингового звернення, внаслідок якого символи, які надходять комунікаційними каналами, набувають для споживача конкретного значення.
Декодування передбачає такі основні елементи впливу на споживача:
— поінформованість (ознайомлення зі зверненням);
— розуміння (інтерпретація та оцінка) і запам’ятовування (утримання в пам’яті);
— дії (здійснення купівлі).
Зворотна реакція — відгуки споживачів, їхні дії в результаті контакту зі зверненням. Ідеальний результат — купівля, що здійснюється в кілька етапів. Частиною зворотної реакції є зворотний зв’язок.
Зворотний зв’язок — та частина зворотної реакції, яку отримувач доводить до відома відправника (звернення за додатковою інформацією, випробовування товару, впізнавання серед марок- конкурентів та ін.).
Компанії, що передає своє звернення тим чи іншим каналом, слід врахувати можливість перешкоди, так звані шуми.
Перешкоди (шуми) — незаплановані викривлення інформації в результаті втручання в процес комунікації факторів зовнішнього середовища. Вирізняють три типи перешкод:
— фізичні перешкоди — накладання інформації, ушкодження носіїв рекламної комунікації (помилки в тексті реклами, поламаний рекламний щит);
— психологічні перешкоди — неадекватне сприйняття певних кодів, причиною якого стало ігнорування національних особливостей, політичних, релігійних аспектів. Усе це провокує негативну або неадекватну реакцію споживача;
— семантичні перешкоди — неоднозначне сприйняття деяких понять. Це стосується назв торгових марок, слоганів, текстів звернень.
