Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УТП.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Методи управління пропозицією.

До туристичної пропозиції належить усе, що може бути використано для задоволення туристичного попиту: готелі, ресторани, заклади розважального характеру, клімат, ландшафт тощо. Таким чином, туристична пропозиція охоплює різні елементи, які з метою оптимізації управління необхідно систематизувати.

Туристична пропозиція — це сукупність послуг і продуктів, які подаються на розгляд клієнта, котрий бажає здійснити туристичну подорож.

Об'єктом туристичної пропозиції є споживач — турист. Тому під час планування і розробки пакета послуг необхідно з'ясувати реальні потреби туриста й орієнтувати на них пропозицію.

Туристична пропозиція має бути достовірною і правдивою, оскільки в подальшому при здійсненні подорожі турист буде обов'язково порівнювати побачене в турагентстві й у реальності. Ступінь відповідності рекламованого і реального має бути максимальним, оскільки інший варіант розчарує туриста.

Туристична пропозиція складається з первинної (потенційної) і похідної (виробничої) пропозиції.

Первинна (потенційна) пропозиція цікава для туристів своєю природною корисністю і створюється не тільки для туристичних цілей. її визначають такі складники:

— природні особливості країни (географічне положення, клімат, топографія, рослинний і тваринний світ);

— соціально-культурні фактори (культура, традиції та звичаї, споруди світового значення, гостинність);

— загальна інфраструктура (шляхи сполучення, комунікації газо-, водо- й електропостачання, очисні споруди, заклади культури і дозвілля).

Похідна (виробнича) пропозиція складається з елементів, які створюються виключно для туристичного використання. У складі туристичної пропозиції можна виокремити туристичну інфраструктуру і туристичну супраструктуру.

  1. Канали збуту: поняття, типи, сутність та функції.

Канал збуту - це шлях, по якому товари рухаються від виробників до споживачів. Він включає в себе всіх фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з просуванням товарів і їх обміном.

Відносини між учасниками каналів збуту можуть будуватися як у усній угоді між виробниками і продавцем, так і на детальному письмовому контракті між ними.

Функції каналу збуту:

 · дослідна - збір інформації, необхідної для здійснення успішної реалізації продукту, насамперед, про споживачах;

· стимулююча - створення та поширення відомостей про товар, які активізують покупки;

· контактна - налагодження та підтримування зв'язків з реальними і потенційними покупцями;

· переговорна - проведення переговорів між виробниками і продавцями за погодження цін та інших умов продажу;

· організаційна - організація руху товару, тобто транспортування, складування і зберігання продуктів;

· фінансова - пошук і використання коштів для покриття витрат по функціонуванню каналу;

· ризикова - прийняття відповідальності за функціонування каналу.

Типи каналів збуту:

1. Прямі канали пов'язані з переміщенням товарів і послуг від виробників до споживачів без використання незалежних посередників (канали нульового рівня).

Використовуються - при складному технологічному виробництві (виробник забезпечує монтаж)

при виготовленні вузькоспеціалізованої продукції

при наявності конкретних заявок споживачів

Директ-маркетинг - представники відділу збуту підприємства регулярно відвідують своїх клієнтів

Телефон-маркетинг (телемаркетинг) - реалізація товарів і послуг по телефону або через Інтернет-магазин.

2. Непрямі канали пов'язані з переміщенням товарів і послуг від виробника до незалежного учасника руху товарів, а потім до споживача.

До послуг посередників вдаються підприємства, які згодні відмовитися від багатьох збутових функцій і додаткових витрат заради збільшення своїх ринків і обсягів збуту.

Переваги - збільшуються ринки та обсяги продажів

Недоліки - знижується контроль за збутом; послаблюється контакт зі споживачем.

Використання - при територіально роз'єднаних ринках, при більших витратах на утримання складів.

Показники:

Рівень каналу - будь-який посередник, що виконує роботу з пересування товарів.

Довжина (протяжність) каналу - число проміжних ланок.

Ширина каналу - кількість учасників у кожній ланці каналу реалізації.