- •Перелік запитань на іспит
- •Основні характеристики підприємництва.
- •Класифікація підприємств.
- •Сутність та особливості підприємницької діяльності в туризмі.
- •Ринкове середовище господарювання підприємств.
- •Ресурси підприємства.
- •Загальні показники оцінки туристичної діяльності.
- •Місія, цілі і завдання підприємства.
- •Чинники, які впливають на діяльність туристичних підприємств.
- •Елементи організації.
- •Життєві стадії організації.
- •Життєві цикли організації.
- •Стилі управління підприємством.
- •Мета, принципи, методи та напрямки управлінського аналізу.
- •Аналіз конкурентоздатності підприємства.
- •Аналіз конкурентоздатності продукції/послуг.
- •Конкурентоздатність і якість.
- •Аналіз споживачів.
- •Визначення поняття «конкурентоздатність».
- •Фактори і критерії конкурентоздатності.
- •Методи визначення конкурентоздатності.
- •Види маркетингових стратегій.
- •Види базових економічних стратегій діяльності туристичних підприємств.
- •Базові стратегії конкуренції.
- •Ринкові стратегії забезпечення конкурентних переваг.
- •Цінові стратегії.
- •Планування стратегічної поведінки туристичного підприємства.
- •Портфельний аналіз.
- •Життєвий цикл товару/послуги.
- •Структура маркетингових заходів для кожного етапу життєвого циклу товару/послуги.
- •Асортиментна політика туристичного підприємства.
- •Місце реалізації тур продукту в економіці субʼєктів тур бізнесу.
- •Класифікація планів реалізації тур продукту.
- •Методи планування продажу тур продукту і окремих послуг.
- •Особливості та функції ціни на туристичні послуги.
- •Фактори диференціації цін на ринку послуг міжнародного туризму.
- •Структура вартості туристичного обслуговування та ціни тур продукту.
- •Маржинальний дохід, прибутковість і рентабельність туристичних підприємств.
- •Структура вартості готельного обслуговування, експлуатаційної та повної собівартості послуг розміщення, готельних тарифів та цін на додаткові послуги готелів.
- •Структура цін на продукцію, товари і послуги підприємств харчування.
- •Стратегія і тактика управління цінами на туристичних підприємствах.
- •Джерела формування та напрями використання доходу туристичних підприємств.
- •Стратегія формування доходу туристичних підприємств.
- •Політика оптимізації доходу туристичних підприємств.
- •Планування витрат туристичних підприємств.
- •Управління прибутком туристичних підприємств.
- •Управління рухом грошових коштів.
- •Методи управління попитом.
- •Методи оцінки попиту
- •Методи управління пропозицією.
- •Канали збуту: поняття, типи, сутність та функції.
- •Види та функції ринкових посередників в туризмі.
- •Організація каналу збуту.
- •Структура каналу збуту.
- •Схеми каналів збуту в туризмі.
- •Управління каналом збуту.
- •Поняття комунікативної політики.
- •Комунікаційна взаємодія субʼєктів туристичного ринку при просуванні туристичного продукту.
- •Елементи комунікаційної системи туристичного підприємства.
- •Використання прогресивних Інтернет-маркетингових комунікаційних технологій туристичними підприємствами.
- •Особливості управління системою маркетингу та рекламної діяльності туристичних підприємств.
- •Перспективні напрямки забезпечення розробки ефективної системи маркетингових комунікацій туристичних підприємств.
- •Оптимізація процесів організації рекламних кампаній у змі.
- •Визначення портрету споживача туристського продукту та цільової аудиторії засобу розповсюдження рекламного звернення.
- •Специфіка продажу в туристичній індустрії: в готельному, ресторанному та туристичному бізнесі.
- •Цілі та функції відділів продажу.
- •Структура та розмір торгового персоналу.
- •Організація роботи відділу продажу.
- •Розробка ефективної процедури продажу.
- •Управління торговим персоналом.
- •Поняття про якість.
- •Побудова моделі якості обслуговування туристичного підприємства.
- •Розробка програми якісного обслуговування.
- •Управління обслуговуванням.
- •Корпоративний стиль в обслуговуванні клієнтів.
Види базових економічних стратегій діяльності туристичних підприємств.
Теорія і практика підприємницької діяльності виділяють три види базових економічних стратегій - це виживання, стабілізація та розвиток.
Стратегія виживання характерна для підприємств, які знаходяться в кризовому стані через збитковість. Для виходу зі стану збитковості стратегія виживання в порядку захисту повинна передбачити заходи, спрямовані на одержання прибутку в найкоротший термін. При цьому вирішуються такі завдання: що запропонувати ринкові туристичних послуг, а від чого відмовитись, які функціональні стратегії використовувати для переходу до рентабельної діяльності.
Стратегія стабілізації є наступально-захисною. Вона використовується в умовах коливання прибутковості підприємства від збитковості до рентабельності і навпаки. Для здійснення стратегії стабілізації необхідно:
- ощадливо використовувати ресурси, щоб швидше стабілізувати рентабельність як мінімум на досягнутому рівні;
- домогтися позитивних зрушень в реалізації турпродукту та розширенні ринків збуту з орієнтацією на швидке пожвавлення діяльності;
- обґрунтувати програму фінансової стабілізації підприємства шляхом вишукування ефективних внутрішніх і зовнішніх джерел інвестування інноваційної діяльності.
Стратегія розвитку (росту) найбільш приваблива як для самого підприємця, так і для його інвесторів. Вона є наступальною і передбачає сукупність окремих стадій та адекватних їм проміжних стратегій загального життєвого циклу росту, а саме - початкову стратегію, стратегію проникнення і розширення ринку, стратегію прискореного росту і, нарешті, стратегію переходу до нового витка розвитку, який знову має початок і всі наступні стадії (стратегії).
Найбільш розповсюдженими в практиці туристичного підприємництва є стратегії розвитку, пов'язані з оновленням туристичного продукту на якісно вищому рівні, розширенням ринку туристичних послуг підприємства та використанням нових технологій обслуговування туристів.
Економічна наука виділяє чотири групи стратегій розвитку, які в туризмі мають специфічні особливості. До першої групи відносяться стратегії концентрованого росту, що ґрунтуються на зміні туристичного продукту або ринку туристичних послуг. У цьому випадку підприємство повинне поліпшити туристичний продукт або перейти до розробки нового, знайти можливості для зміцнення свого положення на ринку або відшукати нішу на новому ринку туристичних послуг. До другої групи стратегій росту відноситься інтегрований розвиток, що передбачає розширення туристичної діяльності за рахунок доповнення туристичних послуг новими видами. Третьою групою стратегій росту є стратегії диверсифікації туристичної діяльності. Вони застосуються в тому випадку, якщо підприємства не можуть розвиватися на діючому ринку туристичних послуг зі своїм турпродуктом. До четвертої групи стратегій розвитку туристичної діяльності відносяться стратегії перегрупування сил з метою підвищення ефективності. У таких випадках потрібна структурна перебудова діяльності, спрямована на оновлення туристичного продукту відповідно до змін ринкового попиту. Ця стратегія пов'язана з відновленням туристичної діяльності підприємства на якісно вищому рівні.
Великі туристичні підприємства можуть одночасно застосовувати декілька видів стратегій розвитку.На основі оцінки діючої економічної стратегії кожне підприємство обґрунтовує свою базову стратегію за відповідною процедурою.