
- •Передмова
- •Загальні вказівки щодо вивчення дисципліни
- •Змістовий модуль і Ациклічні вуглеводні та їхні похідні
- •Теорія будови органічних сполук. Ізомерія. Номенклатура
- •1.1 Загальна характеристика органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.2 Теорія хімічної будови органічних сполук о.М. Бутлерова
- •Питання для самоперевірки
- •1.3 Класифікація органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.4 Ізомерія органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.5 Номенклатура органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.6 Типи реакцій за участю органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2 Насичені та ненасичені вуглеводні аліфатичного ряду: алкани, алкени, алкіни, алкадієни
- •2.1 Насичені вуглеводні (алкани)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2 Ненасичені вуглеводні
- •2.2.1 Алкени (або олефіни, або етиленові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2.2 Алкадієни (дієнові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2.3 Алкіни (ацетиленові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3 Природні джерела вуглеводнів. Переробка нафти. Найважливіші нафтопродукти. Асфальти, бітуми, їх використання в будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4 Галогенопохідні вуглеводнів
- •Питання для самоперевірки
- •Змістовий модуль іі. Кисневмісні органічні сполуки
- •Тема 5 Спирти (алканоли, алкоголі)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6 Аліфатичні альдегіди і кетони
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7 Карбонові кислоти та їхні похідні
- •7.1 Карбонові кислоти
- •Питання для самоперевірки
- •7.2 Складні ефіри (естери). Жири та мила
- •Питання для самоперевірки
- •Змістовий модуль ііі Ароматичні та високомолекулярні сполуки
- •Тема 8 Ароматичні вуглеводні та їхні похідні
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9 Феноли
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10 Високомолекулярні сполуки. Органічні полімерні матеріали в будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Загальні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •Перший тип вправ контрольної роботи
- •Другий тип вправ контрольної роботи
- •Третій тип вправ контрольної роботи
- •Четвертий тип вправ контрольної роботи
- •П’ятий тип вправ контрольної роботи
- •Запитання до контрольної роботи
- •Список рекомендованої літератури
- •Навчальне видання
- •Вправи та завдання
- •З органічної хімії
- •Навчально-методичний посібник
- •Роботу до друку рекомендував ю.В. Журавльов
Питання для самоперевірки
1 Які існують природні джерела вуглеводнів?
2 Що являє собою нафта за хімічним складом?
3 Які основні методи переробки нафти? В чому вони полягають?
4 Які з природних джерел алканів є найважливішими?
5 До якого з процесів відносять процес первинної переробки нафти?
6 У чому полягає суть крекінгу нафти? Які продукти при цьому одержують?
7 Що таке піроліз? Чим він відрізняється від крекінгу?
8 Які вуглеводні входять до складу природного газу?
9 Які продукти утворюються під час коксування кам'яного вугілля?
Тема 4 Галогенопохідні вуглеводнів
Галогенопохідними вуглеводнів називаються сполуки, в яких один або більше атомів водню заміщені атомом (атомами) галогену. Залежно від числа водневих атомів у вуглеводні, що заміщені на галогени, розрізняють моно- і полігалогенопохідні (ди-, три- і більше). Характер радикалу, що сполучений з галогеном, визначає насиченість або ненасиченість галогенопохідних.
Загальною формулою насичених моногалогенопохідних є СnН2n+1Нal. Атом галогену може знаходитися біля первинного, вторинного і третинного атома вуглецю, тому розрізняють первинні, вторинні і третинні галогеналкани, або галогеналкіли: CH3
|
СН3–СН2–СН2–Сl CH3–CH–CH3 CH3–C–CH3 .
первинний | |
1-хлорпропан Br Cl
(пропілхлорид) вторинний, третинний
2-бромпропан 2-метил-2-хлорпропан
(втор-пропілбромід) (трет-бутилхлорид)
Назви галогенопохідних можна будувати згідно з правилами систематичної або раціональної номенклатури. За першим варіантом до назви алкану додають у вигляді префікса назву галогену (хлоро-, бромо- тощо) і цифрою показують його положення. За другим варіантом до назви радикалу додають закінчення -хлорид, -бромід тощо. Назву галогену також дозволяється наводити у прикметниковій формі перед назвою вуглеводневого радикалу, наприклад, хлористий пропіл С3Н7Сl, бромистий етил C2H5Br. Крім того збереглися деякі тривіальні назви: хлороформ CHCl3, чотирихлористий вуглець CCl4.
Ізомерія галогенопохідних залежить від двох факторів: будови вуглецевого ланцюга та положення в ньому галогену. Наприклад:
СН3 – СН2 – СН2 – Вr CH3 – CH – CH3 .
│
1-бромпропан Br
2-бромпропан
Галогенопохідні одержують безпосередньо галогенуванням алканів, приєднанням галогенів або галогеноводнів до алкенів і алкінів, заміщенням функціональних груп галогенами.
Під час вивчення хімічних властивостей галогенопохідних треба мати на увазі, що введення в молекулу вуглеводню атома галогену різко змінює властивості органічної сполуки. Порушується електронна симетрія молекули, сильно зростає полярність молекул, яка зумовлена зміщенням пари електронів зв'язку С–Hal до електронегативного галогену (F, Cl, Br, I):
σ+ σ-
R – СН2 – Наl.
Внаслідок високої полярності зв'язку С–Hal галогенопохідним властива значна реакційна здатність. Галоген порівняно легко відщеплюється, заміщуючись на різні групи.
Оскільки атом вуглецю, що з'єднаний з галогеном, має частковий позитивний заряд, то він атакується негативною (нуклеофільною) частинкою. Зв'язок розривається, тому на місце атома галогену стає інший атом або група атомів. Такий тип хімічної реакції називається реакцією нуклеофільного заміщення. Реакції заміщення дозволяють перейти від галогенопохідних практично до всіх класів органічних сполук. Наприклад:
С2Н5Сl + NaOH → C2H5OH + NaCl;
етилхлорид етиловий
спирт
С2Н5J + AgNO2 → C2H5NO2 + AgJ.
етилйодид нітроетан
Крім нуклеофільного заміщення для галогенопохідних характерні реакції елімінювання – відщеплення атомів галогену або галогену і водню з утворенням ненасичених вуглеводнів, наприклад:
СН3–СН2Сl → CH2=CH2 + HCl.
етилхлорид етилен
Галогенопохідні знаходять практичне застосування в різних галузях промисловості, в тому числі у виробництві полімерних матеріалів, що застосовуються в будівництві.
Найважливішими представниками галогенопохідних є хлоретен (вінілхлорид) CH2=CHCl, тетрафторетен (тетрафторетилен) CF2=CF2, які широко використовуються для виробництва полімерів: полівінілхлориду (ПВХ), перхлорвінілових смол та фторопластів (тефлонів) – надзвичайно стійких до агресивних середовищ.