8.3. Основні технології навчання
У сучасній педагогіці розроблено широкий спектр технологій навчання, які різняться цілями, концептуальними положеннями, особливостями методики.
Кожний учитель у процесі педагогічної діяльності створює "свою" авторську технологію навчання, яка передбачає її проектування, експериментування, досягнення оптимального результату. При цьому педагогічна майстерність полягає в тому, щоб дібрати необхідний зміст, застосувати оптимальні методи і засоби навчання відповідно до програми і поставлених освітніх цілей. На вибір технології впливають особистість педагога, особливості контингенту школярів, психологічний клімат в учнівському колективі. Отже, технологія навчання опосередковується властивостями особистості, але повністю ними не визначається.
Провідними технологіями навчання є проблемне, програмоване, перспективно-випереджувальне, диференційоване, розвивальне навчання та ін. (табл. 8.2).
Нині серед учителів здобувають визнання й інші технології: пошуково-дослідницькі, критеріально орієнтованого навчання, імітаційні, інформаційні та ін. Збільшується значення і дидактичні можливості комп'ютерних технологій, які спрямовані на створення інтелектуальних навчальних систем, інтерактивних програм, мультимедійних засобів, дистанційного навчання, неконтактної інформаційної взаємодії. Багато фахівців характеризують сучасний етап розвитку освіти як перехід від традиційних масових засобів інформації (підручники, кінофільми, телебачення) до інформаційних (комп'ютеризовані системи збереження інформації, лазерні канали зв'язку, мікроелектронні прилади тощо). Це створює можливості для вільного доступу і користування вчителями й учнями навчальною і науковою літературою.
У дидактичній теорії залишається проблема вибору та обґрунтування технологій навчання у професійній діяльності вчителя, формування авторської освітньої технології, оскільки ідеальної технології чи ідеальної методики не існує, адже неможливо врахувати всі аспекти організації педагогічного процесу, внутрішні особливості діяльності його суб'єктів. Для того щоб зробити будь-яку технологію авторською, необхідно наповнити її особистісним смислом, урахувати особливості учнів, колективу, обставини реального життєвого оточення. Окрім цього, важливими орієнтирами у виборі освітньої технологи е врахування об'єктивних дидактичних закономірностей і принципів; усвідомлення дидактико-діагностичних цілей у контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи; сформованість дидактико-тех-нологічних умінь визначати структуру змісту навчального матеріалу, його розвивальний характер, обґрунтовувати оптимальні методи, форми та умови навчання.
Продовження таблиці 8.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
і систематизація; конкретизація абстрактного матеріалу; розроблення системи навчальної діяльності учнів |
со |
Перспективно випереджувальне навчання з коментованим управлінням (С. Лисенкова) |
Засвоєння ЗУН; орієнтир на стандарти; успішне навчання всіх учнів |
Успіх - основна умова розвитку учня; комфортність навчання; запобігання помилкам, а не робота над ними; диференціація (завдання для кожного); послідовність, системність змісту навчального матеріалу; індивідуалізація навчання |
Випереджувальний розгляд деяких складних питань програми (перспективна підготовка); коментоване управління, використання опорних схем, у першому класі навчання здійснюється без домашніх завдань; диференційоване опитування; наступність навчання |
4. |
Диференційоване навчання (М. Гузик, І. Закатова) |
Навчання учнів із урахуванням їхніх можливостей і здібностей; адаптація навчання до особливостей різних груп учнів |
Створення гомогенних класів (шкіл) за інтересами, здібностями, професійними намірами; допомога учням - відповідно до результатів навчання |
Диференціація завдань; вивчення теми через послідовне проведення п'яти типів уроків: урок-лекція, комбіноване семінарське заняття, урок узагальнення і систематизації знань, урок міжпредметного узагальнення матеріалу, урок-практикум |
5. |
Технологія індивідуалізації |
Розвиток здібностей учня, запобігання |
Основа індивідуалізації - вивчення особливостей |
Індивідуальні навчальні завдання, плани, |
Продовження таблиці 8.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
навчання: метод проектів, батівська система, план Трампа (І. Унт, A. Границька, B. Шадриков) |
його неуспішності; формування навчальної мотивації та особистісних якостей |
учнів (ЗУН, інтелектуальних можливостей і пізнавальних інтересів); поєднання індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності; індивідуальний темп і стиль роботи |
програми, робочі зошити; надання свободи вибору окремих елементів процесу навчання; формування адекватної самооцінки учнів |
6. |
Технологія програмованого навчання: блочне навчання, модульне навчання (Б. Скінер, Н. Краудер) |
Навчання на основі науково розробленої програми, яке враховує індивіду ал ьні особливості учня |
Управління засвоєнням навчального матеріалу за допомогою машин; навчальний матеріал поділений на невеликі частини (порції) інформації |
Покрокове розкриття і вивчення навчального матеріалу, використання спеціальних технічних засобів, забезпечення зворотного зв'язку |
7. |
Комп'ютерні (інформаційні) технології навчання |
Формування вмінь роботи з інформацією, дослідницьких умінь, умінь приймати оптимальне рішення, цілісне інформаційне забезпечення |
Оптимальне поєднання індивідуальної і групової роботи; підтримка психологічного комфорту; принцип адаптивності, управління |
Використання на всіх етапах процесу навчання; формалізована модель змісту, статистична, текстова, графічна, ілюстративна інформація; індивідуальна допомога учневі |
8. |
Укрупнення дидактичних 1 одиниць 1 (П. Ерднієв) |
Забезпечення цілісності математичних знань, послідовності розділів і тем; створення |
Одночасне вивчення взаємопов'язаних дій, операцій, теорем; єдність процесів складання |
Вправа-тріада: початкове завдання, обернене завдання, узагальнення; основні етапи роботи |
Продовження таблиці 8.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
синтезованих підручників |
І розв'язування завдань; забезпечення системності знань, єдності свідомого і підсвідомого компонентів мислення |
над вправою: створення математичної вправи, виконання вправи, перевірка відповіді (контроль), перехід до спорідненої складнішої вправи |
9. |
Поетапне формування розумових дій (Л. Виготський, П. Гальперін, Н. Тализіна) |
Ефективне засвоєння програмових ЗУН |
Мислення - результат інтеріоризації практичних дій; основа навчання - діяльність з використанням орієнтовної основи дДЙ(ООД) |
Організація самостійної роботи з новими завданнями; робота з конспектами і тестами; контроль на всіх етапах засвоєння; використання чотирьохурочного циклу: урок-пояснення, урок-розв'язання задач, урок-узагальнення, самостійна робота |
10. |
Система розвивального навчання (Л. Занков) |
Високий загальний розвиток особистості; гармонізація змісту |
Цілеспрямований розвиток на основі комплексної розвивальної системи; системність і цілісність змісту; провідна роль теоретичних знань; навчання на високому |
Кожний елемент знань засвоюється у зв'язку з іншими; розвиток спостережливості та пізнавального інтересу; використання колективних - |
Закінчення таблиці 8.2
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
рівні утруднень; просування у вивченні матеріалу швидкими темпами; усвідомлення учнем процесу учіння; включення раціональної та емоційної сфери; індивідуальний підхід |
та індивідуальних форм, інформаційних і пошукових методів; стимулювання самостійної діяльності учнів |
11. |
Технологія розвивального навчання Д. Ельконіна - В. Давидова |
Формування теоретичної свідомості і мислення; формування не тільки ЗУН, а й способів розумових дій (СРД); відтворення в учінні логіки наукового пізнання |
Розвивальне навчання побудоване за логікою теоретичного мислення (провідна роль теоретичних, змістових узагальнень, дедукція, змістова рефлексія; в основі системи теоретичних звань - змістові узагальнення) |
Проблемний виклад знань; метод навчальних завдань; моделювання способу розв'язання завдань; опора на пізнавальну мотивацію діяльності; спрямованість навчальної діяльності на вивчення внутрішніх взаємозв'язків |
12. |
Оптимізація процесу навчання (Ю. Бабанський) |
Створення системи наукового планування і управління дидактичним процесом; забезпечення науково обґрунтованого вибору і здійснення найкращого для конкретних умов варіанта завдань, змісту, форм і методів навчання |
Системність, конкретизація, генералізація, міра - методологічна основа оптимізації |
Вибір методів навчання визначається: закономірностями і принципами, цілями і завданнями, змістом і методами, навчальними можливостями учнів, особливостями зовнішніх умов навчання |