
- •1. Загальні засади дидактики
- •1.1. Сутність, функції і завдання дидактики
- •1.2. Методологічна основа дидактики
- •Системний підхід
- •Синергетичний підхід
- •Діяльнісний підхід
- •Праксеологічний підхід
- •Гуманістичний підхід
- •Культурологічний підхід
- •Аксіологічннй підхід
- •Суб'єктний підхід
- •Акмеологічний підхід
- •Компетентнісний підхід
- •1.3. Основні категорії дидактики
- •1.4. Особливості структури теорії навчання
- •1.5. Основні дидактичні концепції
- •Йоганн-Генріх Песталоцці (1746-1827)
- •Йоганн-Фрідріх Гербарт (1776-1841)
- •Костянтин Ушинський (1824-1870)
- •Джон Дьюї (1859-1952)
- •Григорій Ващенко (1878-1967)
- •Петро Гальперін (1902-1988)
- •Василь Сухомлинський (1918-1970)
- •2. Процес навчання, його структура і види
- •2.1. Сутність, функції і структура процесу навчання
- •2.2. Структура діяльності вчителя
- •Цілепокладання
- •Планування
- •Організація навчальної роботи (навчальних дій)
- •Стимулювання навчальної активності
- •Контроль і регулювання
- •Аналіз результатів
- •2.3. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •2.4. Основні види навчання
- •Пояснювально-ілюстративне навчання
- •Проблемне навчання
- •Програмоване навчання
- •Комп'ютерне навчання
- •3. Закономірності, принципи і правила навчання
- •3.1. Зовнішні та внутрішні закономірності навчання
- •3.2. Принципи навчання
- •Принцип цілеспрямованості навчання
- •Принцип науковості
- •Принцип систематичності і послідовності
- •Принцип доступності
- •Принцип свідомості
- •Принцип активності
- •Принцип міцності
- •Принцип ґрунтовності
- •Принцип наочності
- •Принцип емоційності
- •Принцип індивідуального і диференційованого підходу у навчанні
- •Принцип зв'язку теорії з практикою
- •3.3. Правила навчання
- •4.Зміст освіти в національній школі
- •4.1. Сутність і основні компоненти змісту освіти
- •4.2. Навчальні плани та програми
- •4.3. Підручники і навчальні посібники
- •4.4. Види освіти
- •5. Методи засоби навчання
- •5.1. Метод і прийом навчання
- •5.2. Зміст і класифікації методів навчання
- •Методи організування і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •Класифікація методів за дидактичними цілями
- •Класифікація на основі зовнішніх форм прояву методів навчання
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Класифікація методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів
- •Класифікація методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Метод формування пізнавального інтересу
- •Метод формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні
- •Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- •Методи усного контролю
- •Методи письмового контролю
- •Методи лабораторного контролю
- •Графічна перевірка
- •Тестова перевірка знань
- •Класифікації за системним підходом
- •5.3. Проблема вибору методів навчання
- •5.4. Засоби навчання
- •6. Форми організації навчання
- •6.1. Сутність організаційних форм навчання
- •6.2. Урок як основна форма організації навчання
- •Сутність та основні класифікації уроків
- •Урок засвоєння нових знань
- •Урок формування і вдосконалення вмінь і навичок
- •Урок узагальнення і систематизації знань
- •Урок комплексного застосування знань, умінь і навичок
- •Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
- •Комбінований урок
- •Підготовка вчителя до уроку і аналіз його результатів
- •6.3. Інші форми організації навчання
- •7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
- •7.1. Сутність, функції і принципи контролю у навчальному процесі
- •7.2. Види контролю знань
- •7.3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •8. Технології навчання
- •8.1. Теоретичні основи технології навчання
- •8.2. Таксономія цілей навчання
- •8.3. Основні технології навчання
- •8.4. Кредитно-трансферна система організації навчання
- •Теоретичні основи ктсонп
- •Самостійна та індивідуальна робота і самоосвітня діяльність студентів в умовах ктсонп
3.2. Принципи навчання
Результативність навчання насамперед залежить від творчої реалізації вчителем вимог, сформованих у дидактичних принципах. їх розроблення залежить не тільки від педагогічних, а й соціальних, філософських, логічних, психологічних закономірностей. Принципи навчання як регулятивні норми практики, незважаючи на їхню всезагальність, зумовлені також цілями освіти і виховання, рівнем розвитку науки і практики навчання, їх реалізація здійснюється на всіх ступенях і рівнях навчання, в будь-якій педагогічній ситуації.
Принципи (лат. principium- основа, першооснова) навчання - система вихідних, основних вимог до навчання, виконання яких забезпечує ефективне здійснення завдань учіння і розвитку особистості.
Вони визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до загальних цілей і закономірностей, тобто регулюють основні компоненти процесу навчання. Основне в принципах навчання - це вимоги до організації пізнавальної діяльності учнів.
Основою принципів навчання є не лише власне педагогічні закономірності, а й соціальні, філософські, психологічні, гносеологічні, тому при їх обґрунтуванні необхідно брати до уваги логічні основи теорії пізнання і процесу засвоєння знань, закономірності функціонування психіки людини, рівень розвитку педагогічної науки і практики.
Загальна кількість принципів у дидактичній теорії чітко не визначена. Розвиток науки пов'язаний з постійним вивченням складних зв'язків і відношень між активними компонентами процесу навчання, тому є різні підходи до класифікації і послідовності принципів навчання.
Усі принципи навчання тісно взаємопов'язані, взаємопроникають і взаємоконтролюють один одного, і чим більше їх реалізовано під час уроку, тим вища його результативність та ефективність. Як зазначає В. Бондар, одні принципи чітко проявляють свою дію, інші е загальним дидактичним фоном, а деякі в конкретній навчальній ситуації реалізувати неможливо.
Знання та дотримання методологічних, методичних і психолого-педагогічних вимог системи сучасних принципів навчання сприяє ефективності цього процесу, виявленню його особливостей на рівні конкретних правил, рекомендацій щодо досягнення цілей навчання. Окрім визначення основних компонентів процесу навчання, принципи регулюють відносини між учасниками дидактичного процесу, забезпечують взаємозалежність і взаємозумовленість між компонентами процесу навчання взагалі і між його суб'єктами та об'єктами; визначають зміст діяльності вчителя і навчально-пізнавальної діяльності учнів; відображають внутрішню сутність і структуру діяльності суб'єктів навчання; сприяють розв'язанню суперечностей процесу навчання і самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів; зумовлюють характер і особливості навчально-пізнавальної діяльності учнів, її самоорганізацію і самоконтроль.
Запропонована послідовність дидактичних принципів відповідає логіці діяльності вчителя: від постановки цілей і завдань навчання до здійснення контролю його результатів.
Принцип цілеспрямованості навчання
Застосування цього принципу вимагає від учителя знання основної мети освіти, завдань навчання в сучасній школі, уміння в конкретній ситуації ставити оптимальні завдання навчання, розвитку і виховання, враховуючи реальні навчальні можливості учнів конкретного класу.
Згідно з програмними документами, основними освітніми завданнями є: оволодіння учнями системою наукових знань, практичних умінь і навичок, специфічних для кожного навчального предмета; розвиток розумових здібностей і пам'яті, волі, емоцій особистості, її потреб, інтересів, здібностей; формування наукового світогляду, моральної, трудової, естетичної, екологічної, фізичної культури та ін.
Плануючи зміст, методи і форми навчання, учитель повинен забезпечити усвідомлення учнями всього комплексу завдань кожного уроку. Ці завдання мають відображати основні ланки процесу засвоєння знань: від сприймання навчальної інформації до використання знань на практиці. Принцип цілеспрямованості навчання ставить такі вимоги:
- чітко уявляти мету і результати навчання;
- "переводити" цілі навчання у внутрішні мотиви та пізнавальний інтерес учнів;
- забезпечувати усвідомлене виконання навчальних дій;
- проектувати проміжні та кінцеві результати навчання;
- конкретизувати основну мету навчання в завданнях;
- показувати учням перспективи успішного навчання.