
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №3
- •«Географічні інформаційні системи»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №4 Практична робота «Аналіз політичної карти регіону»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №6 Практична робота «Позначення на контурній карті зон життєво важливих інтересів України, їх аналіз»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №7 Захист проекту
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №8
- •«Зони етнічних конфліктів. Проблеми врегулювання»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №13 Дискусія «Ліси потребують допомоги»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №16 Захист проекту «Збереження Чорного й Азовського морів»
- •Практикум №18 Презентація постера «Ландшафт, який хочеться зберегти»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №23 Дискусія «Екологічні біженці: чи варто їх приймати?»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №28 Проект «Пріоритетні наукові дослідження в Україні»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №35 Ділова гра «Зустріч глобалістів та антиглобалістів»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №42 Практична робота «Складання картосхеми "Види міжнародного туризму"»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №43 Практична робота «Презентація одного з туристичних регіонів світу»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №46
- •«Держави-карлики Європи»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №50
- •«Рекреаційний потенціал країн Карибського басейну»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №51 Практична робота «Складання порівняльної економіко-географічної характеристики Перу, Чілі і Колумбії»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №54
- •«Пар – "європейське серце" Африки»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Література
- •Для записів
- •Для записів
Практикум №8
Семінар
«Зони етнічних конфліктів. Проблеми врегулювання»
Мета: розкрита причини появи й загострення етнічних конфліктів; ознайомити учнів із можливими шляхами їх урегулювання; розвивати уявлення учнів про світовий порядок утворення суверенних держав; виховувати повагу до міжнародного права та до прав інших народів, уміння дискутувати й аргументовано відстоювати власні висловлювання.
Обладнання: підручник, настінна політична карта світу, картки із зображенням районів міжетнічних конфліктів – Кіпру, Молдови, Сербії, Судану, Шри-Ланки.
Інструктивно-методична картка.
Кілька груп учнів отримують картки з описом того чи іншого міжетнічного конф лікту або конфліктної ситуації. Картки також містять завдання, які учні мають виконати усно. Учитель визначає час роботи групи над змістом картки. Під час самостійної роботи учні можуть користуватися атласами та іншими доступними джерелами інформації. Учитель у цей час виступає у ролі консультанта.
Картка №1. Республіка Кіпр – суверенна держава, яка має площу приблизно 9,3 тис. км² та населення понад 750 тис. жителів, із яких понад 75 % становлять греки (православні) і майже 23 % - турки (мусульмани). У 1974 р. в результаті спроби військового перевороту, яку здійснили офіцери-греки, у північну частину були введені війська Туреччини. Тут були проведені етнічні «чистки», унаслідок яких місцеві греки (близько 200 тис. осіб) були змушені переселитися в південну частину острова, а в 1983 р. було створено Турецьку Республіку Північний Кіпр (її визнала лише Туреччина). Сюди переселилися також кілька десятків тисяч осіб із Туреччини.
Завдання.
1. Чому У країна не визнає Турецьку Республіку Північний Кіпр?
2. Як ви вважаєте, яка група греки чи турки – не бажають жити в одній державі? Чому вони прагнуть мати власну окрему державу?
3. Запропонуйте свій план розв’язання цього конфлікту.
Картка №2. Курди – іраномовний народ, загальна кількість якого за різними даними становить 16-30 млн осіб (найчисленніший народ із тих, які ніколи не мали власної етнічної держави). За релігією мусульмани-суніти. Компактно населяють схід Туреччини, захід Ірану, північ Іраку та Сирії. В Іраку вони мають певну автономію. В Ірані така автономія була короткий час у XX ст. Турецькі курди ведуть збройну боротьбу за суверенітет. Вони мають власні збройні формування.
Завдання.
1. Назвіть можливі причини прагнення курдів до суверенітету.
2. Як ви вважаєте, наскільки реальне створення курдської держави в межах території, де курди становлять більшість жителів (див. карту)? Які обставини ускладнюють розв’язання цієї проблеми? Обґрунтуйте свої твердження.
3. Запропонуйте свій план розв’язання цього конфлікту.
Картка №3. Основну частину населення острова Шри-Ланка складають буддисти-сингали (75 % населення) та індуїсти-таміли (17 %). При цьому таміли становлять абсолютну більшість на півночі й заході острова. Тому вони спершу виступали за надання автономії цій території, далі перейшли до збройної боротьби, а потім проголосили свою незалежну державу Таміл-Ілам, яка проіснувала до 2009 р., коли впала під ударами урядових військ. При цьому керівник самопроголошеної держави загинув. Уряд оголосив про повну перемогу над повстанцями.
Завдання.
1. Як ви вважаєте, чи завершився на цьому конфлікт?
2. Чому, на вашу думку, таміли порушили питання про надання їм автономії? Що могло підштовхнути їх до зміни своєї позиції та проголошення суверенної держави Таміл-Ілам?
3. Запропонуйте свій план розв’язання цього конфлікту.
Висновок.
Після закінчення роботи з картками керівники кожної групи по черзі називають конфлікт, над яким вони працювали, та його суть і пропонують власний погляд на шляхи й результати його розв’язання. Учні інших груп у цей же час можуть ставити питання (відповідають члени відповідної групи) або опонувати висловленим думкам.
Практикум №9
Практична робота
«Оцінка ресурсозабезпеченості країн і регіонів світу»
Мета: сформувати поняття про ресурсозабезпеченість, навчитися розраховувати її показник і опанувати уміння давати порівняльну оцінку ресурсозабезпеченості окремих країн і регіонів світу за допомогою статистичних даних і карт атласу.
Обладнання: тематичні карти атласу, статистичні дані, додаткові джерела інформації.
Інструктивно-методична картка.
За оцінками учених, забезпеченість всього світу окремими видами ресурсів складає від декількох десятків до декількох сотень років.
Ресурсозабезпеченність окремої території може бути недостатньою, достатньою або високою.
Оцінка ресурсозабезпеченності дається шляхом порівняння з середньосвітовими показниками.
Наприклад: запаси нафти в Саудівській Аравії оцінюються в 35,5 млрд т. Таким чином, при щорічному видобутку в 402 млн т ресурсозабезпеченність країни нафтою складає приблизно 90 років, що в два рази вище за середньосвітовий показник (136 млрд т : 3,1 млрд т = 44 роки). Отже, рівень забезпеченості Саудівської Аравії нафтою високий.
Оскільки, з одного боку, можуть зрости об'єми щорічного видобутку корисних копалин або використання природних ресурсів, а з іншої — можуть бути відкриті нові родовища копалин або відновлені запаси природних ресурсів, показник ресурсозабезпеченості — величина приблизна.
Розрахувати ресурсозабезпеченість можна двома способами:
А) Ресурсозабезпеченість = Запаси / Щорічний видобуток
Б) Ресурсозабезпеченість = Запаси / Населення
Робота виконується за варіантами, в кожному з яких порівнюються дві країни
різних регіонів світу.
1. Використовуючи дані, приведені в таблиці 1, розрахуйте першим із запропонованих способів ресурсозабезпеченість двох країн окремими видами мінеральних ресурсів (корисних копалини). Отримані результати занесіть в таблицю 1 (за зразком).
Таблиця 1
|
Нафта |
Залізна руда |
Природний газ |
Вугілля |
||||||||
Назва країни |
запаси (млрд т) |
здобич (млн т) |
ресурсозабезпеченість (років) |
запаси (млрд т) |
здобич (млн т) |
ресурсозабезпеченість (років) |
запаси (млрд т) |
здобич (млн т) |
ресурсозабезпеченість (років) |
запаси (млрд т) |
здобич (млн т) |
ресурсозабезпеченість (років) |
США |
4,6 |
368 |
|
10 |
35 |
|
5,7 |
550 |
|
1400 |
941 |
|
Японія |
= |
0,7 |
|
= |
= |
|
|
2,1 |
|
= |
6,2 |
|
Німеччина |
0,07 |
7 |
10 |
7,5* |
? |
? |
0,31 |
18 |
18 |
244 |
205 |
1190 |
Франція |
= |
4 |
|
7* |
15 |
|
= |
3,3 |
|
? |
9,0 |
|
Австралія |
0,3 |
30 |
|
28,1 |
107 |
|
? |
29,5 |
|
350 |
230 |
|
Росія |
7,2 |
320 |
|
50 |
45 |
|
24,1 |
615 |
|
3500 |
326 |
|
Польща |
= |
= |
|
- |
- |
|
? |
4,5 |
|
230 |
200 |
|
Республіка Корея |
= |
= |
недостатня |
= |
= |
недостатня |
= |
= |
недостатня |
= |
5,7 |
недостатня |
Бразилія |
- |
|
|
18,0 |
135 |
|
= |
2,8 |
|
= |
5,1 |
|
Китай |
3,2 |
14 7 |
|
50* |
160 |
|
0,20 |
17,3 |
|
1200 |
1300 |
|
Індія |
0,36 |
37 |
|
18 |
12 |
|
? |
17,0 |
|
192 |
287 |
|
Нігерія |
2,4 |
95 |
|
? |
? |
|
2,8 |
30,1 |
|
= |
0,05 |
|
= — запаси або здобич незначні; ? — дані відсутні; * — залізні руди низької якості
Дані про запаси корисних копалини в різних джерелах можуть відрізнятися, оскільки в одних випадках йдеться про загальні запаси, в інших — про розвіданих або достовірних.
2. Із запропонованого переліку виберіть головні чинники, що визначають рівень ресурсозабезпеченості країни корисними копалинами :
склад гірських порід щорічна здобич
розміри території країни рівень розвитку економіки
об'єм запасів географічне положення
3 Використовуючи ці таблиці, розрахуйте другим із запропонованих способів забезпеченість двох країн земельними ресурсами і сільськогосподарськими угіддями. Отримані результати занесіть в таблицю (за зразком).
Назва країни |
Чисельність населення (млн чол.) |
Земельні ресурси країни (млн га) |
Забезпеченість земельними ресурсами 1 мешканця (га/чол.) |
Площа сільськогосподарських угідь(млн га) |
Забезпеченість сільськогосподарськими угіддями 1 мешканця (га/чол.) |
США |
294 |
937,3 |
|
428 (187,7) |
|
Японія |
127,6 |
37,2 |
|
5 (4,4) |
|
Німеччина |
82,4 |
35,7 |
0,43 |
18 (12) |
0,21 (0,146) |
Франція |
60 |
54,4 |
|
31 (19,4) |
|
Австралія |
19,7 |
768,7 |
|
491 (47,196) |
|
Росія |
143 |
1707,5 |
|
*(132,3) |
|
Польща |
38,5 |
31,3 |
|
19 (14,6) |
|
Республіка Корея |
47,7 |
9,8 |
0,2 |
* (2,1) |
* (0,044) |
Бразилія |
178,4 |
851,2 |
|
238 (50,7) |
|
Китай (без Гонконгу і Макао) |
1304 |
959,6 |
|
387 (95,7) |
|
Індія |
1065 |
328,8 |
|
181 (169,6) |
|
Нігерія |
124 |
92,4 |
|
32,7 (*) |
|
* — дані відсутні
4. Використовуючи ці таблиці, порівняєте забезпеченість порівнюваних країн водними і земельними ресурсами.
Назва країни |
Чисельність населення (млн чол.) |
Сумарні річні запаси водних ресурсів (км³) |
Забезпеченість сумарними водними ресурсами 1 мешканця (м³) |
Площа лісових угідь (млн га) |
Забезпеченість лісовими угіддями 1 мешканця (га) |
США |
294 |
2478 |
8428 |
296 |
1,006 |
Японія |
127,6 |
547 |
4307 |
25,3 |
0,199 |
Німеччина |
82,4 |
171 |
2085 |
7,2 |
0,08 |
Франція |
60 |
198 |
3300 |
15,1 |
0,251 |
Австралія |
19,7 |
343 |
19 055 |
68,7 |
3,8 |
Росія |
143 |
4498 |
31 454 |
850 |
5,94 |
Польща |
38,5 |
56 |
1473 |
8,7 |
0,23 |
Республіка Корея |
47,7 |
66 |
1404 |
4,9 |
0,104 |
Бразилія |
178,4 |
6950 |
39 044 |
514,5 |
2,89 |
Китай (без Гонконгу і Макао) |
1304 |
2800 |
2147 |
115 |
0,088 |
Індія |
1065 |
2085 |
1957 |
64 |
0,06 |
Нігерія |
124 |
280 |
1677 |
14,8 |
0,119 |
З порівнюваних країн краще забезпечена:
а) водними ресурсами - ______________________
б) лісовими ресурсами - ______________________
5. Які галузі промисловості отримають розвиток, якщо країна має в розпорядженні наступними корисними копалини : нафта, вугілля, залізна руда?
У таблиці 1 знайдіть країну, що має значні запаси цих корисних копалини. Перевірте свої припущення по картах атласу.
Висновок.
Вкажіть, яка з порівнюваних країн краще забезпечена природними ресурсами. Обгрунтуйте свою точку зору.
Практикум №10
Творча робота
«Створення картографічної моделі світового експорту та імпорту
паливно-енергетичних ресурсів»
Мета: поглибити знання учнів про мінеральні природні ресурси, виявити закономірності їх просторового поширення; розвивати вміння розпізнавати корисні копалини за їхніми зовнішніми ознаками; прищеплювати учням навички картографування географічної інформації та аналізу тематичних карт.
Обладнання: підручник, настінна тектонічна карта світу, контурні карти, зразки кам'яного й бурого вугілля, торфу, нафти, картки-заготовки схеми «Поділ корисних копалин на групи», картки для виконання практикуму.