3.2. Види податкових перевірок та організація їх проведення

З метою реалізації податкового контролю за фінансово-гос­подарською діяльністю платників податків державні контролю­ючі органи можуть використовувати різні форми проведення перевірок.

Залежно від обраного критерію всі види податкових пере­вірок умовно можна класифікувати таким чином:

♦     за способом організації перевірки поділяються на планові, позапланові, оперативні, рівночасні та зустрічні;

♦     за обсягом запланованих питань фінансово-господарської діяльності платника податків - інформативні, попередні, тематичні, комплексні, повторні.

Плановою виїзною перевіркою вва­жається перевірка платника податків щодо своєчасності, досто­вірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи орга­ну державної податкової служби і проводиться за місцезнаход­женням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така пла­нова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показ­никами фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної подат­кової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1)    за наслідками перевірок інших платників податків вияв­лено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх докумен­тальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит орга­ну державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2)     платником податків не подано в установлений строк по­даткову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передба­чено законом;

3)  виявлено недостовірність даних, що містяться у подат­ковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтверд­ження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отри­мання запиту;

4)  платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу дер­жавної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5)    у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отри­маних від особи, яка мала правові відносини з платником по­датків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх до­кументальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6)     проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7)     стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8)     у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків ниж- честоящого органу державної податкової служби здійснив пе­ревірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контро­люючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом дер­жавної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу держав­ної податкової служби, які проводили планову або позаплано­ву виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі наказу керівника (або його заступника) органа держав­ної податкової служби.

Оперативна перевірка - сукупність заходів контролюючих органів, спрямованих на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення розрахунків, обліку товарів та грошових коштів, а також порядок виконання операцій з купівлі і продажу іноземної валюти.

Оперативна перевірка повинна проводитися за окремими планами органів державної податкової служби у складі не мен­ше двох посадових осіб.

Проведення оперативної перевірки починається, як прави­ло, із фіксації службовою особою податкової служби факту за­купівлі споживачем товару (замовлення, одержання послуги) або з негласної контрольної закупівлі товару.

Рівночасна перевірка - одночасне проведення перевірок на декількох підприємствах чи перевірка однієї галузі народного господарства щодо дотримання ними вимог податкового зако­нодавства та правильності розрахунків з бюджетом. Як прави­ло, рівночасні перевірки є плановими.

Рівночасній перевірці, зокрема, підлягають:

♦ підприємства, що входять до складу однієї системи підпо­рядкування або за галузевим призначенням;

♦     підприємства, що займаються аналогічними видами діяльності;

♦     структурні підрозділи головного підприємства (філії, відді­лення, представництва, дочірні підприємства тощо);

♦     підприємства-партнери в господарських стосунках тощо.

Зустрічна перевірка - перевірка діяльності суб'єктів підприємницької діяльності та їх партнерів щодо господарських стосунків між ними з питань ведення фінансово-господарських операцій, правильності розрахунків з бюджетом та дотриман­ня податкового законодавства.

Зустрічні перевірки здійснюється державними податкови­ми органами в міру виникнення необхідності в їх здійсненні. Тобто в основному вони є позаплановими.

Зустрічна перевірка проводиться на підставі:

♦     письмового звернення керівництва податкового органу, що здійснює перевірку підприємства, до органу податко­вої служби за місцем знаходження його партнера (тобто місця взяття його на податковий облік) щодо господарсь­ких стосунків між ними протягом не більше десяти робо­чих днів з моменту отримання завдання;

♦     письмового розпорядження керівництва державного податкового органу на проведення перевірки партнерів підприємства із залученням фахівців із питань, що підля­гають перевірці.

Інформація про результати перевірки у дводенний термін після її закінчення подається відповідним органом державної податкової служби, що здійснював зустрічну перевірку, до орга­ну, який надав завдання на її проведення.

При здійсненні зустрічної перевірки проводиться по­рівняння (співставлення) первинних і бухгалтерських доку­ментів щодо їх достовірності, ідентичності та відповідності записів руху коштів чи товарно-матеріальних цінностей за кількістю, ціною і вартістю у партнера (відправника, продав­ця) й отримувача тощо.

Інформативна перевірка проводиться на новостворених підприємствах. Вона спрямована на попередження податкових правопорушень та визначення фактів того, що суб'єкт підприє­мницької діяльності має достатню інформацію щодо своїх зо­бов'язань та дотримується існуючих вимог ведення податкового та бухгалтерського обліку. При цьому слід зазначити, що за результатами інформативної перевірки працівники податкових органів не можуть проводити додаткових нарахувань та застосовувати фінансові санкції.

Тематична перевірка охоплює окремі питання фінансово- господарської діяльності платника податків. До таких перевірок необхідно віднести перевірки своєчасності сплати платежів до бюджету, відшкодування з бюджету податку на додану вартість, перевірку в разі ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності тощо. Такі перевірки проводяться в міру необхідності за рішенням керівника податкового органу.

Комплексна документальна перевірка являє собою всебічну перевірку діяльності платників податків щодо дотримання ними основ податкового та валютного законодавства, правильності розрахунків з бюджетами всіх рівнів, достовірності ведення бухгалтерського обліку, складення звітності тощо.

Суттєва роль при проведенні комплексної документальної перевірки належить визначенню достовірності даних податкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності. Вона встановлюється шляхом формальної чи арифметичної перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку або за допомогою спеціальних прийомів фактичного й документального контролю. Крім того, здійснення комплексної перевірки обов'язково передбачає проведення на підставі даних бухгалтерського й податкового обліку та звітності, поглибленого аналізу діяльності платника податків, його фінансового стану тощо.

Організаційні принципи проведення комплексної документальної перевірки ті ж, що і під час проведення виїзної планової перевірки.

Повторна перевірка - перевірка достовірності висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом.

Вищестоящий контролюючий орган має право прийняти рішення щодо повторної перевірки лише у разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Попередня (камеральна) перевірка завжди проводиться за місцем перебування податкового органу на основі податкових декларацій, розрахунків і документів, наданих платником в якості підстави для розрахунку й сплати податків, а також інших наявних документів про діяльність платника податків.

Основними етапами камеральної перевірки суб'єктів є:

1. Перевірка повноти подання платником документів податкової звітності.

2. Візуальна перевірка правильності оформлення документів податкової звітності (повноти та чіткості заповнення всіх необхідних реквізитів тощо).

3. Перевірка своєчасності представлення податкової звітності.

4. Перевірка правильності арифметичного підрахунку підсумкових сум податків, що підлягають сплаті до бюджету.

5. Перевірка обґрунтованості застосування платником ставок податку й пільг, їх відповідності чинному законодавству.

6. Перевірка правильності обчислення бази оподаткування. На цьому етапі здійснюється камеральний аналіз, що включає перевірку логічного зв'язку між окремими звітними і розрахун­ковими показниками, необхідними для обчислення бази оподаткування, взаємозв'язок показників фінансової звітності та податкових декларацій (розрахунків), оцінку фінансової і податкової звітності з погляду к відповідності наявним у податковому органі даним про діяльність платника тощо.

Крім камеральних, безвиїзними інколи можуть бути і документальні перевірки, тобто кабінетний аудит. Так, зокрема, проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності платників безпосередньо в податковій інспекції доцільне у таких випадках:

♦ якщо підприємство, що повідомило у встановленому законодавством порядку про свою ліквідацію, не має вже фактичної адреси місцезнаходження, а необхідні для перевірки документи знаходяться у будь-кого з відповідальних керівників за домашньою або іншою адресою;

♦ за відсутності можливості організувати перевірку на території підприємства (юридична адреса співпадає з домашньою адресою керівника, відсутність адміністративних приміщень, приміщення опечатане правоохоронними або контролюючими органами, наявність небезпеки для життя і здоров'я перевіряючих та інше);

♦ якщо платник податків належить до категорії дрібних і обсяг облікової документації у нього незначний.