3.6. Реалізація результатів перевірки

Рішення за результатами перевірки податковим органом приймаються згідно з нормами Законів України «Про держав­ну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зо­бов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про застосування реєстраторів розра­хункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та побуту», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячними і плодовими алкогольними на­поями та тютюновими виробами», Кодексом України про адм­іністративні правопорушення та ін.

Керівники податкового органу зобов'язані не пізніше 10 днів від дня підписання акта перевірки прийняти рішення про засто­сування до перевіреного підприємства установлених законодав­ством заходів фінансової відповідальності за допущені порушен­ня (за наявності підстав для прийняття такого рішення).

Рішення за результатами документальної перевірки повин­не прийматися на підставі ретельного вивчення акта докумен­тальної перевірки, додатків до нього, у тому числі заперечень, поданих платником податків, та висновку щодо них.

Направлення матеріалів до інших контролюючих органів, органів влади чи правоохоронних органів. Якщо в акті перевірки зафіксовані факти порушення законодавства, які не пов'язані з оподаткуванням, такі матеріали направляються до інших конт­ролюючих органів, органів влади чи правоохоронних органів відповідно до їх компетенції. Компетенція цих органів визна­чається чинним законодавством, положеннями про контролюючі органи кримінально-процесуальними нормами тощо.

3.7. Оскарження дій податкових органів

Кожна особа має право оскаржити рішення прийнятті контролюючими органами, в адміністративному або в судовому порядку.(ст.56 ПК) .

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі його компетенції, встановленої цим Кодексом або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з документами, розрахунками та доказами, протягом 10 календарних днів, що настають за днем надходження до платника податків податкового повідомлення - рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Скарги на рішення державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до центрального органу виконавчої влади що реалізує державну податкову політику.

Обов’язок доведення того що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПК, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним покладається на контролюючий орган.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення - рішення або будь-якого іншого рішення.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутись протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються такому платнику податків із зазначенням причин повернення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20 денний строк,, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.

Рішення центрального органу виконавчої влади що реалізує державну податкову політику, та центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Не підлягає оскарженню:

1) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків;

.2) податкове зобов’язання, що нараховане та/або утримане податковим агентом відповідно до норм цього Кодексу.

Якщо відповідно до П К контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення - рішення контролюючого органу.

У разі коли останній день строків, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Строки подання скарги на податкове повідомлення - рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених ПК.

Скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата відправлення скарги, зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

1) останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення - рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

2) днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

3) днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, ;;

4) днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом виконавчої влади що забезпечує формування державної фінансовоїп політики .

У разі коли норма Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків