5.2. Робота комплексних бригад по технічному обслуговуванню металорізального обладнання

Досвід експлуатації верстатів з ЧПК показав доцільність організації централізованої ремонтної служби, об'єднуючої відділ головного механіка, ремонтно-механічний цех і службу технічного обслуговування верстатів з ЧПК, структура яких залежить від територіального розміщення виробничих цехів, ремонтної складності устаткування, типу і характеру виробництва.

Відділ головного механіка (ВГМ), на який покладаються функції організаційного і технічного керівництва, планування, обліку і контролю за якісною і ритмічною роботою всіх підрозділів ремонтної служби підприємства, має структуру, об'єднуючу конструкторсько-технологічне бюро, бюро планово-запобіжного ремонту, групу обліку устаткування і ін.

Ремонтно-механічний цех (РМЦ) крім адміністративних, планово-диспетчерських і технологічних підрозділів включає відділення: заготовче, токарне, фрезерне, шліфувальне, розточувальне, зуборізне; розбірно-промивальну, слюсарно-складальну, фарбувальну і інші ділянки. У РМЦ доцільно організувати ділянки дефектації, відновлення і зміцнення деталей і укрупнених вузлів, зокрема кулькових гвинтових пар, гідроапаратури приводів подач і гідросистем. У складі РМЦ необхідно передбачити: склади заготовок, запасних частин і комплектуючих виробів; склади інструменту і пристосувань; підрозділи контролю якості виконання ремонтних робіт і виготовлення запасних частин. Для виконання середніх і капітальних ремонтів програмного устаткування в РМЦ організовуються бригади слюсарів-ремонтників. Основними функціями РМЦ являються: 1) виготовлення запасних частин і деталей для механічних і гідравлічних систем верстатів з ЧПК; 2) відновлення, ремонт і модернізація точних механічних вузлів гідроапаратури приводів подач і гідросистем верстатів з ЧПК на спеціалізованих ділянках; 3) централізований середній і капітальний ремонт програмного устаткування; 4) крупний неплановий ремонт верстатів з ЧПК.

5.3 Організація охорони праці і протипожежної безпеки. Охорона навколишнього середовища

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних мір та засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Дія закону розповсюджується на всі підприємства, установи та організації, на всіх працюючих громадян.

Вимоги безпеки перед початком роботи:

1. Привести у порядок робочий одяг.

2. Прийняти верстат у змінника.

3. Перед включенням верстата вдосконалитись, що пуск верстата нікому не загрожує небезпекою.

4. Про несправності верстата негайно повідомити майстра.

5. Перевірити наявність та справність заземлюючих пристроїв.

6. Перед включенням ввідного автомату необхідно закрити дверцята електрошафів.

Вимоги безпеки під час роботи:

1. Виконувати вказівки по обслуговуванню та уходу за верстатом.

2. Встановлювати та знімати різальний інструмент тільки після повної зупинки верстата.

3. Не брати і не подавати через працюючий верстат будь які предмети.

4. Не видаляти стружку від верстата руками та інструментом, користуватися спеціальним крючком.

5. Забороняється працювати у рукавицях чи печатках.

6. Не опиратися на верстат під час роботи.

7. Не обдувати повітрям зі шлангу верстат чи обробляєму поверхню.

8. Надійно кріпити обробляєму деталь.

9. Для безпеки праці на верстаті з ЧПК необхідно:

• Виконувати загальні правила охорони праці;

• В перший період пуску не рекомендується працювати на максимальних оборотах шпинделя;

• При обробці деталей у патронах неможливий виступ кулачків за зовнішній діаметр патрона;

• Надійне кріплення деталі;

• Перевірити патрон та надійно закріпити.

10. Не здійснювати роботи на верстаті з відкритим огородженням.

11. Не торкатись до обертових частин верстата.

12. Не здійснювати прибирання, чистку, змащення, установку та знімання деталі при роботі верстата.

13. Постійно перевіряти рівень мастила.

14. У аварійній ситуації натиснути кнопку аварійної зупинки.

Заходи безпеки для обслуговуючого персоналу.

Персонал, допущений у встановленому на підприємстві порядку до роботи верстата, а також до робіт із програмування, налагодженню, експлуатації й ремонту верстата, зобов'язаний:

одержати інструктаж з техніки безпеки відповідно до заводських інструкцій, розробленими на підставі посібника з експлуатації, типові інструкції з охорони праці, «Правил технічної експлуатації верстатів із пристроєм числового програмного керування» (М.: ЕНІМС, 1972);

ознайомитися із загальними правилами експлуатації й ремонту верстата й вказівками по безпеці праці, які втримуються в даному посібнику, посібнику з експлуатації електроустаткування й експлуатаційної документації, прикладеної до пристроїв і комплектуючих виробів, що входять до складу верстата;

ознайомитися з конструктивними й технологічними особливостями верстата й пройти спеціальний інструктаж з роботи на верстаті даної моделі з даним типом ПЧПК.

Міри безпеки при транспортуванні й установці верстата.

При монтажі й демонтажі верстата для надійного зачалювання й переміщення його варто користуватися схемою транспортування, наведеної в розділі посібника «Порядок установки», з підйомом за станину верстата. Не допускається підйом верстата за отвори під рим-болти, передбачені в окремих вузлах верстата для монтажу й демонтажу вузлів при складанні й ремонті верстата.

При зачалюванні й транспортуванні транспортера стружки варто користуватися схемою підйому й транспортування, наведеної в супровідній документації на транспортер.

Підйом і транспортування шафи ПЧПК повинні вироблятися вантажопідйомними пристроями, що відповідають його масі з використанням передбачених на ньому рим-болтів.

Перед транспортуванням верстата в розпакованому виді необхідно переконатися в надійності закріплення рухливого огородження в транспортному або крайньому лівому робочому положенні, затиску задньої бабки рукояткою на станині верстата, твердому кріпленні пульта ЧПК в транспортному положенні.

При установці верстата варто передбачити наявність вільних зон для відкривання дверей шаф керування й шафи ПЧПК, а також зон для обслуговування верстата.

При розконсервуванні верстата варто керуватися вимогами безпеки за ДСТ 9.014 - 78 «ЕСЗКС. Тимчасовий протикорозійний захист виробів. Загальні технічні вимоги».

Підключити верстат до низкоомного цехового контуру заземлення в строгій відповідності з вказівками в «Посібнику з експлуатації електроустаткування».

Опір заземлення не повинен перевищувати 0,1 Ома.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори при технічному обслуговуванні.

При ремонтах і технічному обслуговуванні програмного обладнання найбільш істотними з небезпечних і шкідливих факторів є: 1) машини, що рухаються, і механізми; 2) гострі крайки й висока температура поверхні інструмента й обладнання, заготовок і часток, оброблюваного матеріалу, що відлітають; 3) висока електрична напруга; 4) відсутність зручних площадок, розташування робочих місць на значній висоті над рівнем підлоги; 5) високі рівні шуму й вібрації; 6) запиленість і загазованість повітряного середовища, підвищена рухомість повітря робочої зони; 7) вплив ультрафіолетового випромінювання при зварювальних роботах.

Хімічно небезпечні фактори обумовлені наявністю в повітрі робочої зони складної суміші шкідливих парів і аерозолів, що виникають при пайкі й зварюванні, а також летучими продуктами розчинників і ароматичних вуглеводнів, застосовуваних при очищенні вузлів і деталей обладнання.

Розчинники, нафтові мастила й МОР можуть спричинити також дратівний вплив на шкірні покриви. Крім дратівного впливу МОР є джерелом біологічної небезпеки, що пов'язана з розвитком хвороботворних мікроорганізмів і бактерій при тривалій її експлуатації.

Пожежна безпека при ремонті верстатів з ЧПК.

До факторів, що приводять до появи вогнища загоряння при ремонті обладнання з ЧПК, можна віднести; 1) порушення правил експлуатації електроустановок; 2) несправність технічних засобів захисту від статичної електрики; 3) порушення правил використання легкозаймистих рідин (ЛЗР); 4) самозапалювання дрантя, несправності опалювальних приборів; 5) порушення правил експлуатації обладнання, що приводить до розігріву тертьових частин при відсутності мастильного матеріалу; 6) необережне поводження з вогнем.

Система мер пожежної безпеки повинна бути спрямована на усунення причин, що приводять до утворення вогнищ загоряння у виробничих приміщеннях. При вході у виробничі приміщення вивішують таблички із зазначенням класу пожежонебезпеки, у приміщеннях забороняється встановлювати системи опалення, вентиляції, висвітлення, що не відповідають зазначеному класу пожежонебезпеки. Приміщення, обладнання й установки, розміщені в них, повинні регулярно очищатися від горючих матеріалів і сторонніх предметів. Джерела штучного висвітлення повинні бути розташовані так, щоб забезпечити безпечну відстань між освітлювальними арматурами й конструкціями або матеріалами, що піддані згорянню. Виробничі приміщення обладнують вогнегасниками, ящикам з піском, пожежним інвентарем і сигналізацією.