- •1. Загальна частина
- •1.1. Призначення і технічна характеристика верстата
- •1.2. Основні характеристики керуючої системи
- •Технічна характеристика пристрою оск 2р22:
- •1.3. Визначення типу виробництва.
- •2. Технологічна частина
- •2.1. Аналіз конструкції та технологічності деталі
- •2.2. Обґрунтування методу отримання заготовки.
- •2.3. Проектування заготовки
- •2.3.1. Попередня розробка маршрутного технологічного процесу
- •2.3.2 Визначення між операційних припусків і допусків.
- •2.3.3. Визначення маси заготовки.
- •2.4. Остаточна розробка маршрутного технологічного процесу
- •2.4.1. Вибір обладнання
- •2.4.2 Вибір і обґрунтування різального, вимірювального інструменту та оснащення.
- •2.5. Проектування технологічного процесу
- •2.5.1 Опис операцій. Вибір базових поверхонь.
- •2.5.2 Визначення режимів обробки.
- •2.5.3. Нормування операцій.
- •2.5.4 Заповнення операційних карт механічної обробки
- •2.5.5. Розробка керуючої програми та побудова траєкторії руху інструмента
- •Керуюча програма
- •3. Конструкторська частина
- •3.1. Проектування технологічної оснастки
- •3.2. Розрахунок зусилля закріплення деталі при обробці та вибір розмірів механізму закріплення.
- •4. Експлуатаційно-налагоджувальна частина
- •4.1 Основні вузли верстата та їх конструктивні особливості
- •4.2 Монтаж верстата
- •4.2.1 Установка обладнаня на фундамент
- •4.2.2 Випробування верстатів і перевірка їх на точність
- •4.2.3 Особливості монтажа систем числового програмного
- •4.2.4 Монтаж гідро- і пневмообладнання верстата
- •4.2.5 Загальні відомості про монтаж електроустаткування верстата
- •4.3 Система змащення верстата
- •4.4 Налагодження верстата
- •4.5 Налагодження пристрою чпк верстата
- •4.6 Устрій та налагодження електрообладнання та автоматики верстата
- •4.7. Порядок введення керуючої програми
- •4.8 Порядок уведення корекції
- •4.9 Технічне обслуговування верстата
- •4.9.1 Основні види робіт з технічного обслуговування верстата
- •4.9.2 Регулювання механізмів верстата
- •5. Організаційна частина
- •5.1. Організація технічного обслуговування металообробного обладнання
- •5.2. Робота комплексних бригад по технічному обслуговуванню металорізального обладнання
- •5.3 Організація охорони праці і протипожежної безпеки. Охорона навколишнього середовища
- •6. Економічна частина
- •6.1. Розрахунок заробітної плати операторів і налагоджувальників верстатів з чпк
- •6.2. Визначення річного фонду заробітної плати
- •6.3. Визначення витрат основних матеріалів на вироблення деталі
- •6.4. Калькуляція цехової собівартості деталі
- •Висновок
- •Перелік посилань
2.5.5. Розробка керуючої програми та побудова траєкторії руху інструмента
Деталі, що обробляються на верстаті з ЧПК, можна розглядати як геометричні тіла, які складаються з простих (елементарних) геометричних фігур (циліндр, конус, сфера тощо).
У процесі оброблення деталь (заготовку) та інструмент на верстаті переміщуються одне відносно одного.
Керуюча програма задає траєкторію руху робочого органа (РО), тобто певної точки інструмента, так званого центра інструмента , або траєкторію руху стола. Однак умовно завжди вважається, що рухається саме інструмент. Для різця центром служить вершина різця або центр дуги (заокруглення) при вершині. Для прорізного (канавкового) різця центром вважається ліва вершина. Для свердла, зенкера, зенківки, цековки, мітчика центром є центр їх робочого торця.
Схема траєкторії руху центра інструмента називається циклограмою. Під час контурного оброблення центр інструмента повинен переміщуватися по еквідистанті контуру деталі.
Опорна або вузлова точка - це точка, в якій інструмент (центр інструмента) переходить з одного елемента на інший, де відбувається зміна режиму обробки або технологічна зупинка.
Для токарних верстатів із ЧПК розрізняють систему координат верстата і систему координат деталі.
Початок системи координат верстата 0в знаходиться в центрі дзеркала токарного патрона, тобто в центрі перерізу шпинделя перед посадковим конусом, на якому центрується патрон. Початок координат позначається символом.
Керуюча програма
№ кадра |
Зміст кадра |
№ кадра |
Зміст кадра |
|
|
|
|
3. Конструкторська частина
3.1. Проектування технологічної оснастки
На свердлильній операції для установки та закріплення деталі „Втулка напрямна” використовується простіша ділильна головка. У складальному корпусі, що містить кутник 3 та плиту 2, змонтований шпиндель 1, на одному кінці якого закріплений затискний трикулачковий патрон, а на другому фланець 4 з пружинним фіксатором.
Шпиндель фіксується в осьовому напрямку гайкою 5. в кутнику 3 є дванадцять отворів, які розташовані по колу з однаковим кроком. В них запресовані стальні загартовані втулки 11. Для розподілу кола відтягують рукоятку 6, пов'язану з плунжером 8 за допомогою штифта 7 та здійснюють необхідний поворот. Пружина 9 становить плунжер фіксатора у потрібне місце. В цьому стані шпиндель затискають тангенціальним затиском за допомогою рукоятки 10.