4.2 Монтаж верстата

4.2.1 Установка обладнаня на фундамент

Точность и надежность собранного станка с ЧПУ зависят от монтажа. Монтаж следует выполнять в соответствии с требованиями чертежей и руководствами на станок и устройство ЧПУ.

Для защиты от внешних вибрационных возмущений оборудование с ЧПУ необходимо монтировать на фундаменте или виброизоляционных опорах. Согласно установочному чертежу укладывают на полу или в специальные каналы гидроразводку от насосной станции, трубы, бронированные шланги с электрожгутами и т. п.

Установка верстата на фундамент впливає на основні показники його працездатності. Найпоширеніша установка верстатів на фундаменти трьох видів (рис. 4.6): бетонні підлоги першого поверху (загальна плита цеху); стовщені бетонні стрічки (стрічкові фундаменти); спеціально проектовані масивні фундаменти (індивідуальні або групові), фундаменти звичайного типу ( що опираються на природну основу), пальові й віброізольовані (на гумових ковриках або пружинах).

Верстати на фундаментах (рис. 4.7) установлюють: із кріпленням анкерними болтами - на клинах із заливанням опорної поверхні станини цементним розчином або на регульованих опорних елементах (гвинтових або клинових) без заливання; без кріплення болтами із заливанням опорної поверхні станини цементним розчином; без кріплення болтами й без заливання на твердих металевих регульованих опорних елементах; на пружних (зокрема, на гумовометалічних) опорах.

Рисунок 4.6 - Фундаменти під верстати:

а — підлога (загальна плита); б — стрічковий (перетин у площині, перпендикулярної до осі стрічки); в — звичайного типу; г — пальовий; д — на гумових ковриках; е — на пружинах.

Рисунок 4.7 - Установка верстатів на фундаментах:

а, в — із заливанням опорної поверхні станини цементним розчином; б — без заливання розчином (із кріпленням болтами); г — на твердих регульованих опорах; д - на гумовометалічних опорах (без кріплення болтами).

Зазначену установку верстатів можна розділити на тверду й пружну. До твердої відносять установку верстата на тверді (металеві) опори із кріпленням або без кріплення, у яких фундаментом служить плита або бетонний блок, що опирається на природну основу або перекриття. До пружного відносять всі види установки верстата на пружних опорах і установки на твердих опорах, у яких фундаментом служить бетонний блок, що опирається на пружні опорні елементи (гумові коврики, пружини й т.п.).

Після установки на фундамент устаткування виверяють відповідно до рекомендацій.

4.2.2 Випробування верстатів і перевірка їх на точність

Кожний верстат після виготовлення або ремонту повинен задовольняти певним технічним умовам. Відповідно до діючих загальних технічних умов приймальні випробування верстатів повинні включати:

а) випробування верстата на холостому ходу, перевірку роботи механізмів і перевірку паспортних даних;

б) випробування верстата в роботі під навантаженням, а спеціальних верстатів — і на продуктивність;

в) перевірку верстата на геометричну точність, шорсткість поверхні й точність оброблюваної деталі;

г) випробування верстата на твердість;

д) випробування на вібростійкість при різанні.

Випробування верстата повинні проводитися в зазначеній послідовності. Перевірку шорсткості поверхні й точності оброблюваної деталі допускається проводити одночасно з випробуванням верстата в роботі й до перевірки геометричної точності.

Перевірка верстатів на точність полягає в перевірці їх геометричної точності, шорсткості поверхні й точності обробки. При перевірці на геометричну точність потрібно перевірити прямолінійність напрямних, площинність столів; горизонтальність або вертикальність установки стійок, що направляють, колон і плит; положення й точність обертання шпинделів; паралельність або перпендикулярність осей між собою або відповідними напрямними; погрішності ходових гвинтів, ділильних пристроїв і т.д. Геометричну точність перевіряють у відповідності зі стандартом для даного типу верстатів.

Одних геометричних перевірок для верстатів недостатньо, тому що при цьому враховують (або недостатньо враховують) твердість деталей верстата, якість їх обробки й складання, не говорячи вже про вплив твердості системи верстат - пристосування - інструмент - заготовка на точність обробки. Державними стандартами передбачена обов'язкова перевірка точності верстата шляхом обробки зразка й одночасно перевірка шорсткості поверхні оброблюваної деталі. Перевірку варто проводити після попереднього обкатування верстата вхолосту або після випробувань у роботі, причому головні елементи верстата повинні досягти робочих сталих температур. Вид зразка, його матеріал і характер обробки для різних верстатів зазначені у відповідних стандартах.