- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
Кількість тепла Qпр, що передається випромінюванням від більш нагрітого твердого тіла з температурою Т1, К до менш нагрітого тіла з температурою Т2, К, визначають за рівнянням
, (1.41)
де F – поверхня випромінювання, м2; τ – час, с; с1-2 – коефіцієнт взаємного випромінювання; φ – середній кутовий коефіцієнт, що визначається формою та розмірами задіяних у теплообміні поверхонь, їх взаємним розміщенням в просторі і відстанню між ними.
Коефіцієнт
взаємного випромінювання
,
де εпр
– приведений ступінь чорноти, що дорівнює
добутку ступенів чорноти тіл, які
обмінюються променевим теплом
.
Значення кутового коефіцієнта φ наводяться в довідковій літературі. Якщо тіло, що випромінює тепло, знаходиться всередині іншого тіла (наприклад, нагрітий апарат знаходиться всередині приміщення), то φ = 1. У цьому випадку коефіцієнт взаємного випромінювання записують
. (1.42)
У
рівнянні (1.42) індекс “1” відноситься
до більш нагрітого тіла, розміщеного
всередині іншого, а індекс “2” – до
тіла, поверхня якого оточує перше тіло.
Якщо випромінювальні поверхні за
розміром однакові і паралельні, то
значення
визначають за рівнянням (1.42), підставляючи
в нього
.
Якщо поверхня випромінювання більш нагрітого тіла значно менша від оточуючої його поверхні випромінювання другого тіла, тобто F F, то С1-2 = С1 (коефіцієнт випромінювання більш нагрітого тіла). Для послаблення променевого теплообміну між тілами та для захисту від шкідливого впливу сильного випромінювання використовують перегородки – екрани, виготовлені з матеріалів, що добре відбивають промені. Екрани розміщають між двома поверхнями тіл, що обмінюються променевою енергією. Застосування екранування дає змогу ефективно зменшити кількість тепла, що передається до холоднішої поверхні випромінюванням.
Припустимо, що між двома паралельно розміщеними поверхнями з температурами Т1 і Т2 (Т1 > Т2) встановлено екран, температура якого Те, К. Умовно приймемо, що ступінь чорноти ε всіх тіл є однаковим. Тобто у разі встановленого процесу кількість тепла, що передається випромінюванням від більш нагрітої поверхні до екрана (Q1-e), дорівнює кількості тепла, що переноситься від екрана до менш нагрітої поверхні (Qe-2), тобто
. (1.43)
Враховуючи, що за умови рівності ступеня чорноти ε цих трьох тіл коефіцієнти взаємного випромінювання також рівні С1-е = Се-2, після скорочення отримаємо
або
. (1.44)
Підставимо
значення
у
вираз (1.44) і одержимо
. (1.45)
У разі відсутності екрана кількість тепла, що передається випромінюванням безпосередньо від поверхні 1 до 2, становитиме
. (1.46)
Порівнюючи вирази (1.45) і (1.46), можна зробити висновок, що у разі наявності екрана кількість тепла, що передається випромінюванням від поверхні 2, зменшується удвічі. Узагальнюючи цей висновок, можна вважати, що у разі встановлення n подібних екранів, кількість тепла, що передається, має зменшитись у n + 1 разів. За невисокого ступеня чорноти матеріалу екрана кількість тепла зменшиться ще більше.
