- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
4.4. Конструкції випарних апаратів
4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
Випарні апарати, які використовуються в промисловості, класифікують:
за типом поверхні нагрівання (парові сорочки, змійовики, трубчатки різних видів);
за розміщенням поверхні нагрівання в просторі (апарати з вертикальною, горизонтальною, інколи з похилою нагрівальною камерою);
за видом теплоносія (водяна пара, високотемпературні теплоносії, електричний струм тощо);
за рухом теплоносія (рухається ззовні або усередині труб нагрівальної камери);
за видом циркуляції розчину;
за кратністю циркуляції розчину.
Розрізняють випарні апарати з вільною, направленою природною і примусовою циркуляціями розчину, а також прямотечійні, в яких випарювання розчину відбувається за одне його проходження через апарат без циркуляції розчину, і апарати, що працюють з багаторазовою циркуляцією розчину. Залежно від організації процесу розрізняють періодично і безперервно працюючі випарні апарати.
Нижче детально розглянуто тільки найпоширеніші, передусім типові конструкції випарних апаратів.
4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
Періодично працюючі відкриті випарні чаші з паровими сорочками (для роботи за атмосферного тиску) і закриті котли з сорочками, що працюють під вакуумом, є найпростішими апаратами цього типу. У випарних апаратах з сорочками відбувається малоінтенсивна неврегульована циркуляція випарюваного розчину через різницю густин більш нагрітих і холодніших частинок, тому коефіцієнти теплопередачі є низькими.
Випарні апарати з сорочками тільки зрідка використовують в невеликих виробництвах для випарювання сильно агресивних і в’язких розчинів та розчинів, які дають тверді осади (коли поверхня нагрівання може бути захищеною від корозії за допомогою хімічно стійких покриттів і легко очищеною), оскільки поверхні нагрівання сорочок і відповідно навантаження цих апаратів є незначним. Для очищення поверхні нагрівання інколи використовують мішалки.
Змійовикові випарні апарати мають велику поверхню нагрівання на одиницю об’єму (рис. 4.7). В корпусі 1 апарата розміщені парові змійовики 2, а в паровому просторі встановлено краплевловлювач 3. Під час проходження через краплевловлювач потік вторинної пари змінює напрямок свого руху, і з нього виділяються винесені парою краплі рідини.
Рис. 4.7. Змійовиковий випарний апарат: 1 – корпус; 2 – парові змійовики; 3 – краплевловлювач
Оскільки у довгих змійовиків через накопичення конденсату поверхня нагрівання погано використовується, то їх виготовляють з окремих секцій, які можна послідовно відключати, залежно від зміни допустимого рівня розчину в періодично працюючому апараті.
В апаратах цього типу здійснюють випарювання хімічно агресивних речовин у невеликих кількостях. Вони є компактнішими і відрізняються дещо більшою інтенсивністю теплопередачі порівняно з апаратами з сорочками. Проте обслуговування змійовиків є складним.
Випарні апарати з горизонтальною трубчастою нагрівальною камерою із вертикальним циліндричним корпусом (рис. 4.8) відносяться до цієї ж групи. В нижній частині корпусу 1 таких апаратів знаходиться нагрівальна камера 2, що містить пучок горизонтальних прямих труб, якими рухається гріюча пара. Для зменшення механічного винесення рідини парою призначена верхня частина апарата, яка є сепаратором 3.
Рис. 4.8. Випарний апарат з горизонтальною трубчастою нагрівальною камерою і вертикальним циліндричним корпусом: 1 – корпус; 2 – нагрівальна камера; 3 – сепаратор
Відомі також аналогічні апарати з горизонтальним корпусом (напівциліндричної або скриньової форми), які відрізняються від вертикальних меншою висотою шару випарюваного розчину, що значно знижує температурні втрати внаслідок гідростатичної депресії. Крім цього, горизонтальні апарати мають більший об’єм парового простору, що полегшує випарювання в них сильно пінистих розчинів. Однак ці апарати мають і значні недоліки порівняно з вертикальними: є громіздкими і металомісткими; є не придатними для випарювання розчинів, що кристалізуються, через складність механічного очищення зовнішньої поверхні труб; мають невисокі коефіцієнти тепловіддачі в горизонтальних парових трубах (всередині яких нагромаджується шар конденсату).
Через вказані недоліки випарні апарати з вільною циркуляцією розчину заміняють на випарні апарати досконаліших конструкцій, зокрема вертикальні трубчасті апарати.
