
- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
Контрольні задачі до і–ііі розділів
І-ІІІ.1. У скільки разів збільшиться термічний опір стінки сталевого змійовика, згорнутого із труби з діаметром 38 2,5 мм, якщо покрити її шаром емалі завтовшки 0,5 мм? Вважати, що стінка є плоскою. Коефіцієнт теплопровідності емалі – 1,05 Вт / (м · К).
І-ІІІ.2.
Паропровід завдовжки 40 м з діаметром
51
2,5 мм покритий шаром
ізоляції завтовшки 30 мм; температура
зовнішньої поверхні
ізоляції t2
=
= 45 °С, внутрішньої – t1 = 175 °С.
Визначити
кількість
теплоти, що втрачає паропровід за 1
год. Коефіцієнт теплопровідності
ізоляції
=
0,116
Вт
/ (мК).
І-ІІІ.3. Сталева труба з діаметром 60 3 мм ізольована шаром корка завтовшки 30 мм і зверху ще шаром совеліту (85 % магнезії + 15 % азбесту) завтовшки 40 мм. Температура стінки труби –110 °С, а зовнішньої поверхні ізоляції – 10 °С. Обчислити годинну втрату холоду з 1 м довжини труби.
І-ІІІ.4.
Як
зміниться втрата холоду в умовах
попередньої задачі,
якщо внутрішній шар зробити совелітовим
(
= 40 мм), а
зовнішній – корковим (
= 30 мм)?
І-ІІІ.5. Знайти температуру внутрішньої поверхні обмурування апарата (рис. І-ІІІ.19), якщо температура на її зовнішній поверхні становить 35 °С. Товщина обмурування – 260 мм. Термометр, заглиблений на 50 мм від зовнішньої поверхні, показує температуру 70 °С.
Рис. І–ІІІ.19. До контрольної задачі І-ІІІ.5
І-ІІІ.6. Обчислити коефіцієнт теплопровідності для: а) рідкого хлороформу за t= 20 °С; б) сірчистого газу за t = 160 °С та абсолютного тиску 1 кгс / см2 (~0,1 МПа); в) 25 % водяного розчину хлористого кальцію за t = 30 °С.
І-ІІІ.7. Необхідно випарувати 1600 кг/год рідини, що кипить за t = 137 °С і надходить у випарник за цієї самої температури. Питома теплота випаровування рідини r = 377103 Дж / кг. Температура пари, що гріє, повинна бути не нижчою, ніж 150 °С. Визначити витрату гріючої пари: а) сухої насиченої рнадл. = = 4 кгс / см2 (~0, 4 МПа); б) перегрітої до 250 °С, рнадл. = 4 кгс / см2 (~0,4 МПа); в) перегрітої до 250 °С, рнадл = 3 кгс / см2 (~0,3 МПа). Питома теплоємність перегрітої пари 2,14·103 Дж / (кгК).
Показати процеси зміни стану пари, що гріє, на діаграмі Т – S. Конденсат гріючої пари відводиться за температури конденсації.
І-ІІІ.8. До якої температури будуть нагріті глухою парою 2 т розчину хлористого кальцію, якщо витрата гріючої пари (рабс. = 2 кгс / см2, тобто ~0,2 МПа) за 2,5 год становить 200 кг, а витрата теплоти на нагрівання апарата та втрати теплоти в навколишнє середовище становлять у середньому 2030 Вт? Початкова температура розчину – 10 °С. Питома теплоємність розчину – 2,5103 Дж / (кгК).
І-ІІІ.9. Визначити кількість переданої теплоти в протитечійному конденсаторі, у якому конденсується 850 кг / год пари сірковуглецю під атмосферним тиском. Пара сірковуглецю надходить у конденсатор з температурою 90 °С. Рідкий сірковуглець виходить із конденсатора за температури на 8 °С нижчої від температури конденсації. Питома теплоємність пари сірковуглецю 0,67103 Дж / (кгК).
І-ІІІ.10. У кожухотрубний конденсатор надходить 120 кг/год сухої насиченої пари діоксиду вуглецю під тиском рабс. = 60 кгс / см2 (~6,0 МПа). Рідкий діоксид вуглецю виходить із конденсатора під тим самим тиском за температури конденсації. Приймаючи різницю температур діоксиду вуглецю й води на виході води з конденсатора такою, що дорівнює 5 К, визначити необхідну витрату води, якщо вона надходить у конденсатор з температурою 10 °С.
І-ІІІ.11. Колона для ректифікації рідкого повітря покрита шаром теплової ізоляції з шлакової вати завтовшки 250 мм. Температура рідини всередині колони –190 °С, температура повітря в приміщенні – 20 °С. Яка кількість теплоти може проникати із навколишнього повітря в колону через 1 м2 поверхні, якщо знехтувати термічними опорами з боку рідини, оточуючого повітря й металевої стінки колони?
І-ІІІ.12.
Як
зміниться коефіцієнт теплопередачі в
апараті,
якщо
замінити сталеві труби з діаметром 38 x
2,5 мм на мідні
такого
самого розміру: а) у паровому калорифері
для повітря,
у
якому
пов.
=
41 Вт / (м2
·
К),
гр.
пари =
= 11600 Вт / (м2К);
б)
у випарному апараті, у якому
кип.розч.
=
2320 Вт
/ (м2К),
гр.
пари
= 11600 Вт / (м2К)?
Забруднень поверхні не враховувати.
І-ІІІ.13. Як зміниться величина коефіцієнта теплопередачі в теплообмінному апараті, виконаному із сталевих труб завтовшки 3 мм, якщо на поверхні труб відкладеться шар накипу (водяного каменю) завтовшки 2 мм: а) у водяному холодильнику для газу, у якому газу = 58 Вт / (м2К), води. = 580 Вт / (м2К); б) у випарному апараті, у якому кип. розч. = 2780 Вт / (м2 К), гр. пари = 11600 Вт / (м2К)?
І-ІІІ.14. Яке найбільше питоме теплове навантаження (у Вт/м2) може бути у випарнику толуолу, якщо сталеві труби випарника завтовшки 4 мм по обидва боки покриті іржею? Товщина одного шару іржі – 0,6 мм. Випарник обігрівається насиченою парою (рнадл. = 3 кгс/см2, тобто ~0,3 МПа). Толуол кипить під атмосферним тиском. Вважати, що термічний опір стінки й двох шарів іржі значно більший від суми інших термічних опорів.
І-ІІІ.15. Гарячий концентрований розчин, що виходить із випарного апарата з температурою 106 °С, використовується для нагрівання до 50 °С холодного разбавленого розчину, що надходить на випарювання з температурою 15 °С. Концентрований розчин охолоджується до 60 °С. Визначити середню різницю температур для прямотечійної та протитечійної схем.
І-ІІІ.16. У багатоходовому кожухотрубному теплообміннику, що має чотири ходи в трубному просторі та один хід у міжтрубному (рис. І-ІІІ.20), толуол охолоджується водою від 106 до 30 °С. Вода, що проходить трубами, нагрівається від 10 до 34 °С. Визначити середню різницю температур у теплообміннику.
І-ІІІ.17.
1930
кг/год
бутилового
спирту необхідно охолоджувати від
температур 90
до 50 °С у протитечійному
теплообміннику
з поверхнею 6 м2.
Охолодження здійснюється водою з
початковою температурою 18 °С.
Коефіцієнт теплопередачі теплообмінника
– 230 Вт / (м2К);
вважати
як середню арифметичну.
Скільки
кубічних
метрів
води за 1 год необхідно пропустити через
теплообмінник?
І-ІІІ.18. На складі устаткування є кожухотрубний теплообмінник, що складається з 19 латунних труб діаметром 18 2 мм, завдовжки 1,2 м. Чи достатня його поверхня для конденсації 350 кг/год насиченої пари етилового спирту, якщо прийняти коефіцієнт теплопередачі таким, що дорівнює 700 Вт / (м2К), початкову температуру води – 15 °С, а кінцеву – 35 °С? Конденсація спирту передбачається за атмосферного тиску, рідкий спирт відводиться за температури конденсації.
Рис. І-ІІІ.20. До контрольної задачі І-ІІІ.16
І-ІІІ.19. Кожухотрубний протитечійний теплообмінник (рис. І-ІІІ.21) перед контактним апаратом на сірчанокислотному заводі має поверхню теплообміну 360 м2. Очищений газ колчеданних печей надходить у міжтрубний простір теплообмінника за температури 300 °С, виходить за температури 430 °С. Гарячий газ із контактного апарата входить у труби теплообмінника за температури 560 °С. Витрата газу – 10 т/год, питома теплоємність газу в середньому 1,05103 Дж / (кг К). Втрати теплоти через кожух теплообмінника становлять 10 % від кількості теплоти, отриманої газом, що нагрівається. Визначити коефіцієнт теплопередачі в теплообміннику.
І-ІІІ.20. Визначити коефіцієнт теплопередачі в спіральному теплообміннику за такими даними: поверхня теплообміну – 48 м2; в апараті підігрівається 85,5 т / год води від температури 77 до 95 °С; нагрівання здійснюється насиченою парою за рнадл = 23 кгс / см2.
Рис. І-ІІІ.21. До контрольної задачі І-ІІІ.19
І-ІІІ.21.
Визначити
необхідну поверхню протитечійного
теплообмінника під час охолодження
0,85 м3
/
год
сірковуглецю від температури
кипіння під атмосферним тиском до 22 °С.
Охолоджувальна
вода нагрівається від температури 14 до
25
°С;
=
270 Вт / (м2
К);
= 720 Вт/(м2К).
Товщина сталевої стінки –
3 мм. Врахувати наявність
забруднень – іржі й накипу,
прийнявши
=
= 0,00069 (м2К)
/ Вт. Визначити
також витрату
води.
І-ІІІ.22. Потрібно конденсувати 10 т / год насиченої пари н-гексану за температури 70 °С. Охолодження конденсатора може здійснюватись: а) водою, що нагрівається від 16 до 36 °С; б) повітрям, яке нагрівають від температури 25 до 48 °С. Коефіцієнт тепловіддачі пари гексану, що конденсується, в обох випадках прийняти таким, що дорівнює 1700 Вт / (м2К). Коефіцієнти тепловіддачі для води та повітря взяти орієнтовно (середні значення) за табл. І-ІІІ.7, для води – під час турбулентного протікання трубами, для повітря – під час поперечного обтікання труб. Рідкий гексан відводиться за температури конденсації. Термічні опори стінки забруднень не враховувати. Питома теплота конденсації гексану – 33,3104 Дж / кг. Визначити витрати води й повітря (у м3 / год) і необхідні поверхні теплообміну.
І-ІІІ.23. Метан під надлишковим тиском 5 кгс / см2 (~0,5 МПа) проходить міжтрубним простором кожухотрубного теплообмінника паралельно до труб зі швидкістю 4,6 м / с. Середня температура метану – 75 °С. Теплообмінник складається з 37 сталевих труб діаметром 18 2 мм, вміщених у кожух, внутрішній діаметр якого 190 мм. Визначити коефіцієнт тепловіддачі.
І-ІІІ.24. 3700 кг / год метилового спирту підігрівається від температури 10 до 50 °С, проходячи трубним простором теплообмінника, що складається з 19 труб з діаметром 16 2 мм. Визначити коефіцієнт тепловіддачі, якщо прийняти температуру стінки 60 °С.
І-ІІІ.25. У кожухотрубному теплообміннику трубами з діаметром 46 3 мм проходить зі швидкістю 0,7 м / с вода, що нагрівається. Визначити коефіцієнт тепловіддачі, якщо середня температура поверхні стінки, що контактує з водою, 90 °С, а середня температура води – 46 0С.
І-ІІІ.26.
Визначити
коефіцієнт теплопередачі для повітря,
яке охолоджується під абсолютним тиском
2 кг / см2
(
0,2
МПа) від 90
до
30
°С в міжтрубному просторі кожухотрубного
теплообмінника з поперечними перегородками.
Труби з діаметром 25
2 мм розміщені за рухом газу в шаховому
порядку. Швидкість повітря у вирізі
перегородки (у найвужчому перерізі
пучка труб) 8 м / с (рис. І–ІІІ. 22б).
І-ІІІ.27. Повітря атмосферного тиску нагрівається насиченою водяною парою в кожухотрубному конденсаторі з трубками діаметром 25 2 мм. Середня температура повітря – 60 °С. Порівняти коефіцієнти теплопередачі для двох випадків: 1) повітря проходить зі швидкістю 10 м / с (L / d > 50), гріюча пара конденсується в міжтрубному просторі (рис. І-ІІІ.22, а); 2) повітря проходить міжтрубним простором, що має поперечні перегородки. Швидкість повітря у вирізі перегородки (у найвужчому перетині пучка труб) 10 м / с (рис. І-ІІІ.22, б), гріюча пара конденсується в трубах. Прийняти коефіцієнт тепловіддачі пари таким, що дорівнює 11 600 Вт / (м2К).
І-ІІІ.28.
Під
час теплообміну двох турбулентних
потоків (Re
> 10000) в першого потоку
= 230
Вт / (м2К),
в другого
= 400
Вт / (м2К).
У
скільки
разів
збільшиться коефіцієнт теплопередачі,
якщо швидкість першого потоку зросте
удвічі, а швидкість другого
– утричі (за інших незмінних умов)?
Термічний
опір стінки не враховувати.
Рис. І-ІІІ.22. До контрольної задачі І-ІІІ.27
І-ІІІ.29. Визначити коефіцієнт тепловіддачі для 98 % сірчаної кислоти, що проходить кільцевим (міжтрубним) простором горизонтального теплообмінника типу “труба в трубі” зі швидкістю 0,9 м/с. Середня температура кислоти – 72 °С, середня температура стінки – 58 °С. Зовнішня труба теплообмінника має діаметр 54 4,5 мм, внутрішня – 26 3 мм.
І-ІІІ.30. Чотирихлористий вуглець нагрівається в трубному просторі горизонтального кожухотрубного теплообмінника. Середня температура чотирихлористого вуглецю – 26 °С, швидкість його в трубах – 0,15 м/с. Середня температура поверхні забруднення труб, що контактує з чотирихлористим вуглецем – 34 °С. Діаметр труб – 25 2 мм. Визначити коефіцієнт тепловіддачі чотирихлористого вуглецю.
І-ІІІ.31. Через трубний простір кожухотрубного теплообмінника перекачується розчин хлористого кальцію (23,8 %), що нагрівається за середньої температури –20 °С. Швидкість розсолу в трубах – 0,5 м / с, середня температура поверхні стінки, що контактує з розчином, – 10 °С. Коефіцієнт об’ємного розширення розсолу – 0,3510-3 К-1, внутрішній діаметр труб – 0,021 м, довжина труб – 4 м. Визначити коефіцієнт тепловіддачі для розсолу.
І-ІІІ.32.
Розчин
хлористого натрію (21,2 % (мас.))
нагрівається
в трубному
просторі кожухотрубного
теплообмінника
від –15 до –12 °С. Внутрішній діаметр
труб – 21 мм, довжина
труб
– 3 м. Швидкість розсолу в трубах – 0,3 м
/ с.
Середня температура
поверхні
забруднення стінки,
що
контактує з
розсолом –
tст
= –6,5 °С. Визначити
коефіцієнт тепловіддачі від розсолу
до
стінки. Коефіцієнт об’ємного розширення
розсолу
=
0,3510-3 К-1.
І-ІІІ.33. Етилацетат охолоджується в трубному просторі горизонтального кожухотрубного теплообмінника. Внутрішній діаметр труб – 21 мм, довжина труб – 3 м. Середня температура етилацетату, що охолоджується, tсер = 50 °С, середня температура поверхні забруднення стінки з боку етилацетату – tст = 40 °С. Швидкість етилацетату – 0,04 м / с. Визначити коефіцієнт тепловіддачі від етилацетату до стінки. Коефіцієнт теплопровідності = 0,1128 Вт / (мК).
І-ІІІ.34. Бензол охолоджується в трубах горизонтального кожухотрубного теплообмінника. Внутрішній діаметр труб – 21 мм, довжина труб – 4 м. Середня температура охолоджуваного бензолу – 50 °С, середня температура поверхні забруднення стінки з боку бензолу tст = 30 °С. Швидкість бензолу – 0,05 м / с. Визначити коефіцієнт тепловіддачі від бензолу до стінки.
І-ІІІ.35. У вертикальному кожухотрубному теплообміннику бензол прокачується через труби знизу догори під час охолодження від 70 до 30 °С. Внутрішній діаметр труб – 21 мм, висота труб – 4 м. Швидкість бензолу – 0,05 м / с. Середня температура поверхні забруднення стінки з боку бензолу – 30 °С. Визначити коефіцієнт тепловіддачі від бензолу до вертикальної поверхні стінки.
І-ІІІ.36. Вода нагрівається в умовах вільного руху. Зовнішній діаметр горизонтальних труб – 76 мм. Визначити коефіцієнт тепловіддачі, якщо температуру поверхні труби прийняти такою, що дорівнює 45°С. Середня температура води – 25 °С.
І-ІІІ.37. В умовах вільної конвекції охолоджується толуол. Середня температура толуолу – 50 оС. Діаметр горизонтальних труб 38 x 2 мм. Температура зовнішньої поверхні забруднення труб, що контактує з толуолом, – 30 °С. Визначити коефіцієнт тепловіддачі толуолу.
І-ІІІ.38. Вертикальний кожухотрубний теплообмінник складається з 91 труби діаметром 57 3 мм, заввишки 4 м. Внутрішньою поверхнею труб стікає плівкою вода в кількості 52 м3 / год, яка нагрівається від 18 до 25 °С. Середня температура внутрішньої поверхні труб – 26 °С. Визначити коефіцієнт тепловіддачі.
І-ІІІ.39. Вертикальною стінкою плівкового холодильника стікає плівкою 60 % сірчана кислота в кількості 2,1 л / с на 1 м ширини стінки. Висота холодильника – 5 м. Середня температура поверхні стінки – 24 °С, середня температура кислоти – 50 °С. Обчислити коефіцієнт тепловіддачі для кислоти, якщо коефіцієнт її теплопровідності дорівнює 0,43 Вт / (мК).
І-ІІІ.40. Обчислити коефіцієнт тепловіддачі киплячого під атмосферним тиском 20 % – ного водяного розчину хлористого натрію. Різниця температур поверхні, що гріє, і киплячого розчину – 10 К. Для киплячого розчину = = 0,658 Вт / (мК).
І-ІІІ.41. В кубі ректифікаційної колони під атмосферним тиском усередині вертикальних труб заввишки 4 м кипить толуол з невеликим вмістом бензолу (наявність бензолу не враховувати). Діаметр труб – 25 2 мм. Визначити коефіцієнт тепловіддачі для киплячого толуолу. Прийняти температуру поверхні забруднення стінки з боку толуолу 125,3 °С.
І-ІІІ.42. У міжтрубному просторі вертикального кожухотрубного теплообмінника, що складається з 261 труби діаметром 25 2 мм, конденсується під атмосферним тиском 4 т / год насиченої пари метилового спирту. Визначити коефіцієнт тепловіддачі.
І-ІІІ.43. Насичена водяна пара конденсується на зовнішній поверхні пучка горизонтальних труб. Зовнішній діаметр труб – 38 мм. Розміщення труб – шахове. Розрахункова кількість труб по висоті – 11. Температура конденсації – 160 °С. Визначити середній коефіцієнт тепловіддачі, прийнявши температуру зовнішньої поверхні труб 152 °С. Пара містить 0,5 відносних % повітря.
І-ІІІ.44. Метиловий спирт (100 %) нагрівається в трубному просторі одноходового кожухотрубного теплообмінника від 15 до 42 °С. Протитоком у міжтрубному просторі тече вода, що охолоджується від 90 до 40 °С. Теплообмінник з кожухом 400 мм складається із 111 сталевих труб діаметром 25 2 мм. Швидкість метилового спирту в трубах – 0,75 м / с. Коефіцієнт тепловіддачі для води – 840 Вт / (м2К), сумарна теплова провідність стінки й обох її забруднень – 1700 Вт / (м2К), середня температура поверхні забруднення, що контактує зі спиртом – 38 °С. Визначити необхідну площу поверхні теплообміну.
І-ІІІ.45. Повітря підігрівається в трубному просторі одноходового кожухотрубного теплообмінника від температури 20 до 90 °С за середнього абсолютного тиску 810 мм рт. ст. Витрата повітря за нормальних умов становить 7770 м3 / год. У теплообміннику 197 труб діаметром 38 2 мм. У міжтрубний простір подається насичена водяна пара під абсолютним тиском 2 кгс / см2 (~0,2 МПа). Коефіцієнт тепловіддачі пари – 10000 Вт / (м2К), сумарна теплова провідність стінки та обох її забруднень – 1700 Вт / (м2К). Визначити необхідну площу поверхні теплообміну.
І-ІІІ.46.
Повітря
атмосферного тиску в кількості 5200 м3
/
год
(за
нормальних умов) нагрівається в
трубному
просторі
кожухотрубчастого
теплообмінника від 2 до 90 С.
Кількість труб – 111. Діаметр труб – 38
2 мм. Абсолютний тиск
водяної пари,
що
гріє,
2 кгс
/ см2
(~0,2
МПа).
Визначити
необхідну довжину труб
і
витрату
гріючої пари,
якщо її вологість
– 6
%. Прийняти К
.
І-ІІІ.47.
Змійовиком
проходить 1,5 т
/ год
толуолу,
що
охолоджується
від
90 до 30 °С. Охолодження (протитоком)
здійснюється
водою, що
нагрівається
від 15 до 40 °С. Труба змійовика – сталева
діаметром
57
3,5 мм;
=
= 580 Вт / (м2К).
Діаметр витка змійовика
– 0,4 м. Визначити
необхідну довжину змійовика й витрату
води.
Термічний опір стінки і її забруднень
прийняти
0,0007 Вт
/ (м2К),
а відношення
Рr
/
Рrст
для толуолу
дорівнює
0,75.
І-ІІІ.48. У теплообміннику типу “труба в трубі”, що складається із двох концентричних труб: внутрішньої діаметром 44,5 3,5 мм і зовнішньої діаметром 89 х 5 мм, охолоджується від 70 до 30 °С толуол у кількості 1900 кг/год. Толуол рухається кільцевим простором між зовнішньою й внутрішньою трубою; внутрішньою протікає холодна вода, що нагрівається від 14 до 21 оС. Середня температура поверхні забруднення з боку толуолу – 26 °С, з боку води – 20 °С. Визначити коефіцієнт теплопередачі. Врахувати термічні опори забруднень стінки з боку толуолу й з боку води (середньої якості). Розрахунок зробити: а) без врахування впливу Рr / Рrст; б) з врахуванням впливу Рr / Рrст.
І-ІІІ.49. Вертикальна стінка випарного апарата покрита шаром ізоляції [ = = 0,12 Вт / (м · К)] завтовшки 45 мм. Температура киплячого розчину – 120 °С, температура повітря в приміщенні – 20 оС. Визначити втрату теплоти випромінюванням і конвекцією з 1 м2 за 1 год, приймаючи температуру поверхні стінки, яка контактує з киплячим розчином, такою, що дорівнює температурі останнього.
І-ІІІ.50. Горизонтальним паропроводом діаметром 51 2,5 мм, завдовжки 50 м рухається насичена пара під тиском рабс = 4 кгс / см2 (~0,4 МПа). Визначити кількість конденсату, що утвориться протягом доби в неізольованому трубопроводі. Температура повітря в цеху – 15 °С.
І-ІІІ.51. У скільки разів зменшиться втрата теплоти, якщо паропровід, розглянутий у попередній задачі, покритий теплоізоляційним шаром завтовшки 40 мм із коефіцієнтом теплопровідності, що дорівнює 0,093 Вт/(мК).
І-ІІІ.52. Апарат ізольований шаром шамотної цегли завтовшки 125 мм [ = = 0,68 Вт / (м·К)] і шаром ізоляційної маси [ = 0,12 Вт / (мК)]. Температура зовнішньої поверхні металевої стінки апарата – 500 °С. Знайти достатню товщину ізоляційного шару, щоб температура його зовнішньої поверхні не перевищувала 50 °С за температури повітря в цеху 25 °С.
І-ІІІ.53. У сушарці, вздовж її плоскої стінки завдовжки 6 м, проходить зі швидкістю 2,5 м / с гаряче повітря з атмосферним тиском, що має середню температуру 85 °С. Сталева стінка сушарки завтовшки 5 мм ізольована ззовні шаром теплоізоляції завтовшки 30 мм. Температура повітря в приміщенні становить 18 °С. Визначити кількість теплоти, що втрачається за 1 год із 1 м2 стінки сушарки конвекцією й випромінюванням. Врахувати теплову провідність забруднення внутрішньої стінки сушарки.