1.3 Поняття права інтелектуальної власності

Цивільний кодекс України (ст. 418) дає наступне визначення права інтелектуальної власності: «Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений законодавством».

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності або обмежений у його здійсненні, крім випадків передбачених законом.

Слід відзначити, що право власності, як і будь-яке інше право прийнято розглядати в об’єктивному і суб’єктивному значеннях.

Право інтелектуальної власності в об’єктивному значенні – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини в процесі створення і використання результатів інтелектуальної діяльності. Тобто – це сукупність цивільно-правових актів, які регулюють зазначені відносини.

У суб’єктивному значенні право інтелектуальної власності – особисті немайнові і майнові права, що відповідно до чинного законодавства належать авторам того чи іншого результату інтелектуальної діяльності.

Право власності та право інтелектуальної власності – це різні правові інститути, хоча вони і мають багато спільного. Спільні та відмінні ознаки цих понять наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Спільні та відмінні ознаки права власності та права

інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності	Право власності
1 Установлюється на певний строк 2 На окремі об’єкти інтелектуальної власності правова охорона встановлюється лише після кваліфікації пропозицій та державної реєстрації об’єкта 3 Установлюється на нематеріальні об’єкти – безтілесні ідеї 4 Установлюється на об’єкти, здатні до тиражування	1 Не обмежене будь-яким строком 2 Об’єкт власності не потребує спеціальної кваліфікації. Державна реєстрація необхідна лише у випадках, передбачених законом (нерухомість, транспортні засоби тощо) 3 Встановлюється на матеріальні об’єкти 4 Установлюється на об’єкти, не здатні до тиражування
Право власності виникає шляхом виробництва об’єкта, право інтелектуальної власності виникає також шляхом створення твору, винаходу тощо Право власності виникає шляхом укладання цивільно-правових договорів, так само виникає і право інтелектуальної власності

На рис. 1.2 наведена класифікація об’єктів інтелектуальної власності, що такими визначені в Цивільному кодексі України.

Для зручності всі об'єкти поділені на три групи: об'єкти авторського права і суміжних прав, об'єкти промислової власності, нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності.

Рисунок 1.2 – Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності

Об'єктом власності є право на результати інтелектуальної діяльності людини. Це право має подвійну природу. З одного боку, творець (автор) нематеріального об'єкта власності і творець матеріального об'єкта власності мають подібні права власності, так як право на результат творчої діяльності забезпечує його власнику виняткову можливість розпоряджатися цим результатом на свій розсуд, а також передавати іншим особам, тобто воно подібне до права власності на матеріальні об'єкти (майнові права). З іншого боку, поряд з майновим правом, існує деяке духовне право творця на результат творчої праці, так зване право автора. Тобто автор має сукупність особистих немайнових (моральних) прав, що не можуть відчужуватися від їхнього власника в силу їхньої природи, та майнових прав. Іншими словами, якщо майнове (економічне право) на результат творчої праці може бути віддільним від творця (переданим іншій особі в обмежене чи необмежене користування), то моральне (немайнове) право автора невіддільне від творця і не може бути передано іншій особі.

Право інтелектуальної власності є сумою тріади майнових прав (права володіти, права користуватися, права розпоряджатися) та немайнових прав (право на авторство, право на недоторканність твору тощо) (рис.1.3).

Рисунок 1.3 – Конструкція права інтелектуальної власності

Деякі науковці вважають, що право інтелектуальної власності – це виключне право власника дозволяти або забороняти іншим особам користуватися результатами творчої діяльності. Але в українському законодавстві закріплена конструкція прав інтелектуальної власності, що відображені на рис. 1.3. Тому в подальшому можна буде користуватися саме таким поняттям права інтелектуальної власності.

Майнові й особисті (немайнові) права на результат творчої діяльності взаємозалежні і найтіснішим чином переплітаються, утворюючи нерозривну єдність. Двоякість права є найважливішою особливістю інтелектуальної власності.