Питання для самоконтролю

1 Розкрийте сутність інтелектуального капіталу.

2 Поясніть класифікацію інтелектуального капіталу.

3 У зв’язку з чим виникає необхідність оцінки інтелектуальної власності?

4 Визначте сутність оцінки інтелектуальної власності.

5 Наведіть теоретичні підходи до оцінки інтелектуальної власності.

6 Опишіть методи оцінки вартості інтелектуального капіталу.

7 Поясніть методологію оцінки вартості інтелектуальної власності.

8 Наведіть основні ознаки нематеріальних активів.

9 На підставі чого здійснюється бухгалтерський облік інтелектуальної власності?

10 Як формується ціна нематеріального активу?

11 Які особливості віднесення інтелектуальної власності на баланс підприємства Ви знаєте?

12 Які об’єкти не визнаються нематеріальними активами?

13 Як відбувається переоцінка нематеріальних активів?

14 Розкрийте значення інтелектуальної власності в господарській діяльності підприємства.

Тематика рефератів

1. Інтелектуальний капітал як економічна категорія.

2. Методологія оцінки нематеріальних активів.

3. Підходи до розрахунку вартості інтелектуальної власності.

4. Нематеріальні активи як об’єкт бухгалтерського обліку.

5. Формування ціни на нематеріальні об’єкти.

Тема 8 міжнародні угоди в сфері інтелектуальної власності

8.1 Міжнародні угоди в сфері інтелектуальної власності.

8.2 Міжнародні конвенції з питань охорони авторського права та суміжних прав.

8.3 Міжнародно-правова охорона промислової власності.

8.4 Міжнародно-правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг. Міжнародно-правова охорона знаків для товарів і послуг.

Основні джерела: 20, 26. Додаткові джерела: 11-19.

Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності необхідне, так як у видках, коли зачіпаються інтереси інших держав, верховенства над українськими законами набувають міжнародні угоди.

Тому необхідно уважно розглянути це питання і головне систематизувати отриманні знання, щоб чітко розуміти в якому випадку до якої угоди необхідно звернутися.

Короткий виклад матеріалу для самостійного вивчення теми

8.1 Міжнародні угоди в сфері інтелектуальної власності

Основи для створення Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) були закладені Паризькою конвенцією про охорону промислової власності та Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів. На базі об'єднання Міжнародних бюро зазначених конвенцій було створено Об'єднане міжнародне бюро з охорони інтелектуальної власності. У грудні 1974 р. ВОІВ стала однією із 16 спеціалізованих установ ООН. Членами ВОІВ на 1 листопада 1999 р. є 161 держава світу, в тому числі й Україна.

Активна діяльність ВОІВ здійснюється у напрямах реєстраційної діяльності, забезпечення міжурядового співробітництва з питань інтелектуальної власності і програмної діяльності.

Усі ці напрями діяльності ВОІВ своїм основним завданням мають всіляко сприяти зростанню уваги до ролі і значення інтелектуальної власності в соціально-економічному розвитку суспільства, сприяти всіма доступними засобами розвитку науки, культури і техніки в усьому світі через стимулювання творчої діяльності, а також широкому обміну між народами досягненнями науки, культури і техніки.

Вищим органом ВОІВ є Генеральна асамблея, що складається з усіх держав-членів ВОІВ, які також є членами Бернського або Паризького союзу. Керівними органами ВОІВ є також Конференція, Координаційний комітет і Міжнародне бюро ВОІВ (або секретаріат).

До компетенції Генеральної асамблеї і Конференції належать питання визначення основних напрямів діяльності ВОІВ та їх змісту. Координаційний комітет є одночасно консультативним органом з питань, що викликають загальний інтерес і виконавчим органом Генеральної асамблеї і Конференції. Четвертим органом є Секретаріат, який займається документацією та організаційними питаннями.

ВОІВ є одним із найважливіших міжнародних органів, який досить успішно впливає на розвиток інтелектуальної власності в світі. ВОІВ розробляє і приймає широкомасштабні програми організації і розвитку співробітництва між різними державами у сфері промислової власності шляхом надання конкретної допомоги в організації цієї роботи, заохочення раціоналізаторської і винахідницької діяльності. Допомога країнам надається шляхом надання патентної інформації, програм для законодавців і працівників судової системи, юридичних консультацій, підготовки кадрів тощо.

У сфері авторського права і суміжних прав ВОІВ розробляє Постійні програми розвитку авторського права і суміжних прав за запитами всіх країн, які цього потребують, у тому числі йі тих, що розвиваються, надає допомогу в цій справі регіональним організаціям ВОІВ, консультує з цих питань. ВОІВ активно сприяє розвитку національного законодавства з авторського права і суміжних прав.

При ВОІВ працює Академія інтелектуальної власності, в якій проходять перепідготовку фахівці з інтелектуальної власності.

ВОІВ надає також істотну матеріально-технічну допомогу країнам, що розвиваються, особливо оргтехнікою, необхідною для організації успішної роботи національних органів з інтелектуальної власності. Працівники ВОІВ виїжджають на місця для надання конкретної допомоги в організації роботи національних відомств.

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) є складовою частиною Угоди COT (Світової організації торгівлі), яка набрала чинності з 1 січня 1995 року.

Угода ТРІПС – це угода про торговельні аспекти інтелектуальної власності, об'єкти якої часто стають об'єктами торгівлі, у тому числі й міжнародної.

Члени Угоди зобов'язані дотримуватися її положень і застосовувати режим, передбачений нею, до осіб інших держав, яких в Угоді прийнято називати «громадяни». Цим терміном позначаються фізичні і юридичні особи.

До інтелектуальної власності за угодою належать усі категорії інтелектуальної власності, які є предметом авторських і суміжних прав, товарних знаків, географічних зазначень, промислових зразків, патентів, компонування інтегральних мікросхем і закритої інформації.

Основним принципом Угоди є принцип національного режиму, за яким громадяни однієї країни-члена користуються в іншій країні-члені таким самим правовим режимом як і її громадяни щодо охорони права інтелектуальної власності. До уваги беруться лише ті винятки, що встановлені міжнародними угодами.

Другим принципом Угоди є принцип найбільшого сприяння, який встановлює, що будь-які переваги, пільги, привілеї або імунітет, надані членам Угоди громадянам будь-якої іншої держави (незалежно від членства), надаються невідкладно і безумовно громадянам усіх країн-членів за можливими окремими винятками.

Угодою встановлені обов'язкові стандарти параметрів окремих об'єктів інтелектуальної власності. Ці стандарти мінімальні, але держави, що приєдналися до Угоди, нижче зазначених у ній параметрів опускатися не можуть. Частина II Угоди ТРІПС якраз і визначає стандарти, що стосуються наявності, обсягу і використання прав інтелектуальної власності. Це означає, що в країні-члені Угоди громадяни мають бути наділені передбаченими Угодою правами. Обсяг зазначених прав має бути не вужчим за визначений Угодою. Чинне законодавство країни-члена Угоди має забезпечити реальне виконання зазначених прав. Зрозуміло, що йдеться про права в сфері інтелектуальної власності.