Розподіл навчального часу згідно з тематичним планом

Тема	Лекції	Самостійна робота
Тема 1 Загальні положення про інтелектуальну власність	2	4
Тема 2 Авторське право і суміжні права	2	4
Тема 3 Право промислової власності	2	4
Тема 4 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів та послуг	2	4
Тема 5 Договори в сфері інтелектуальної власності	2	4
Тема 6 Захист права інтелектуальної власності	2	4
Тема 7 Економіка інтелектуальної власності	2	4
Тема 8 Міжнародні угоди в сфері інтелектуальної власності	2	4
Тема 9 Стимулювання інтелектуальної власності	2	4
Усього	18	36

3 Навчально-методичне забезпечення

щодо вивчення дисципліни

«Інтелектуальна власність»

МОДУЛЬ 1 (16-40 балів)

Лекції – 6 год., самостійна робота – 12 год.

Тема 1 загальні положення про

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ

1.1 Поняття інтелектуальної власності.

1.1 Становлення системи правової охорони результатів інтелектуальної власності.

1.2 Поняття права інтелектуальної власності.

1.3 Становлення та розвиток законодавства України про інтелектуальну власність.

1.4 Загальні положення законодавства України про інтелектуальну власність.

1.5 Державне управління Інтелектуальною власністю в Україні.

Основні джерела: 24, 26. Додаткові джерела: 2, 6-10.

Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення теми доцільно розпочати з визначення сутності понять інтелектуальної власності, права інтелектуальної власності та його складових – авторського права, патентного права та правових засобів індивідуалізації учасників товарного обороту.

Далі необхідно розглянути етапи становлення системи правової охорони результатів інтелектуальної власності. Отриману інформацію потрібно систематизувати, оскільки вона передбачає наявність опису великої кількості подій, які мають чітку послідовність.

Після цього треба перейти до розгляду матеріалу, що стосується становлення та розвитку законодавства України в сфері інтелектуальної власності. Особливу увагу слід звернути на сучасний етап становлення законодавчої бази про інтелектуальну власність.

На основі отриманої інформації можна перейти до вивчення загальних положень українського законодавства в сфері інтелектуальної власності.

І, нарешті, треба розглянути основні завдання та принципи роботи Державного управління інтелектуальною власністю в Україні.

Короткий виклад матеріалу для самостійного вивчення теми

1.1 Поняття інтелектуальної власності

Термін і поняття «інтелектуальна власність» виникли порівняно недавно. Проте в спеціальній літературі поняття «власність» і «інтелектуальна власність» використовуються як однозначні. Можна вважати, що походження терміну «інтелектуальна власність» пов'язане з французьким законодавством кінця XVIII ст. Це поняття склалося під впливом французьких філософів-просвітителів. Проте термін «інтелектуальна власність» широко використовується й зараз. Найчастіше його розуміють як збірне поняття.

Поняття «інтелектуальна власність» має принаймні два основних значення: як цивільно-правовий інститут і як сукупність суб'єктивних прав творця на результат його творчої діяльності.

У найширшому розумінні інтелектуальна власність – це законодавчо закріплені права на результати інтелектуальної діяльності людини в різних сферах суспільного життя. До прийняття законів з охорони інтелектуальної власності країни світу, поступово вирішуючи певні внутрішні й зовнішні завдання, йшли кожна своїм індивідуальним шляхом. Узагальнюючи ці завданняі, можна сказати, що основними з них є:

• бажання економічного та соціального розвитку власної країни;

• стимулювання своїх громадян до творчості, розповсюдження та використання результатів інтелектуального надбання людства;

• потреба в юридичному визнанні майнових та немайнових прав авторів творів та доступу до них суспільства.

Витвір людського генія, наприклад, такий як ідея музичного твору або винаходу, не може, на відміну від матеріальних речей, гарантувати їх недоторканність сторонніми особами лише через те, що хтось інший вже володіє ними. Після того, як щось створене людським інтелектом стало відомим громадськості, творець вже не в змозі самостійно контролювати його використання. Саме це і є головним у законодавстві стосовно інтелектуальної власності.

На рис. 1.1 наведено основні поняття інтелектуальної власності.

За багаторічною світовою традицією, інтелектуальна власність поділяється на авторське право та промислову власність.

Авторське право надає авторам та іншим творцям інтелектуальних творів у галузі літератури, музики або мистецтва певні права, що дають останнім право дозволяти або забороняти протягом певного обмеженого в часі періоду ті або інші види використання власних творів. У широкому сенсі авторське право містить в собі положення про охорону авторського права в повному розумінні цього слова, а також охорону так званих "суміжних прав".

Рисунок 1.1 – Основні поняття інтелектуальної власності

П ромислова власність передбачає охорону винаходів за допомогою патентів, захист певних комерційних інтересів за допомогою законодавства на товарний знак і торгову назву, а також законодавства з охорони промислових зразків тощо. Крім того, до поняття промислової власності входить боротьба проти недобросовісної конкуренції.