Теми письмових робіт

Особливості китайської міфології.

Конфуціанська концепція „вень” та „золота доба” китайської цивілізації.

Етика і ритуал в традиційній китайській культурі.

Конфуцій: особистість і вчення.

Даосизм як напрямок давньокитайської філософії.

Релігії в стародавньому Китаї.

Морально-духовна практика даосизму.

Давньокитайська медицина в контексті сучасності.

Школи китайського буддизму.

Лао-Цзи: особистість і вчення.

Символіка буддійського храму.

Китайська ієрогліфічна каліграфія і гравюра.

Мова і іерогліфічна писемність.

Вчення про „символи і числа” як джерела сакралізації наукового знання.

„Канон перемін” (І Цзін) і магія даосів.

Каліграфія як елемент образотворчого мистецтва.

Монастир Шао-Лінь та бойові мистецтва Китаю.

Проблема безсмертя у даоській філософській традиції.

Класичний китайський театр: канонічні принципи театральної дії.

“Книга змін”: її місце у китайській традиційній культурі.

Традиційна китайська архітектура та садово-паркове мистецтво.

Бойові мистецтва Китаю та їх культурне значення.

Конфуціанство та конфуціанський кодекс у сучасному Китаї.

Буддизм та даосизм: синтез чи суперечності?

Література Джерела

• Афоризмы Конфуция.- К., 2000.

• Беседы и суждения Конфуция. – СПб., 1999.

• Вебер М. Конфуцианство и даосизм. / Избр. произведения. –М., 1991.

• Торчинов Е.А. Даосизм. Дао-дэ Цзин. – СПб., 1999.

• Торчинов Е.А Даосские практики. – СПб., 2001.

• Эррикер К. Буддизм. – М., 1999.

Додаткова література

*Древнекитайская философия в 2 т. – М., 1972.

*Древние цивилизации. – М., 1989.

*Зенгер Х. фон. Стратагемы. О китайском искусстве жить и выживать. –М.:Прогресс, 1995.

*История китайской философии. – М., 1989.

*Кобзев А. Канон перемен – Китайская библия. // Наука и религия. – 1991. – №2.

*Ліндсей Дж. Коротка історія культури. – К., 1995. – Т.1.

*Лукьянов А.Е. Истоки Дао. – М., 1992.

*Масленников В. Загадки "Книги перемен". // Наука и религия. – 1990. - №4-5.

*Меркулов И.П. Истоки сакрализации теоретической науки. //Вопросы философии. – 1998. - №10. – С.64-76.

*Мифы народов мира. Энциклопедия ( В 2 томах). – М., 1988.

*Проблема человека в традиционных китайских учениях . – М., 1988.

*Роули Дж. Принципы китайской живописи. – М., 1989.

*Симкин Г. Бирюзовая книга Китая. // Человек. – 1992. - №2.

*Симкин Г. Экология духа в высшей школе учителя Куна. // Человек. – 1992. - №5-6.

*Шейко В.М. Історія художньої культури: Візантія.Арабо-мусульманський світ.Китай. Японія. – Х.: ХДАК, 2001.

*Штейнер Е.С. О личности, преимущественно в Японии и Китае, хотя, строго говоря, в Японии и Китае личности не было. // Одиссей. – М., 1990.

*Шуцкий Ю.К. Китайская классическая "Книга перемен". – М., 1999.

*Этика и ритуал в традиционном Китае. – М., 1988.

*Эймс Р. Т. Индивид как фокус-поле в классическом конфуцианстве. //. Это человек. Антология. – М., 1995.

*Юань Кэ. Мифы древнего Китая. – М., 1987.

Тема 4. Культура античної Греції та античного Риму

1.Порівняльний аналіз суспільства Греції та Риму

2.Релігія і міфи

3.Архітектура і скульптара Давньої Греції

4.Видатні твори культури Давнього Риму

Завдання для обговорення в аудиторії:

Концепція “грецького дива” і історичний погляд: античність як тип культури. О.Шпенглер про прафеномени “аполонівської культури”. Еллінізм як греко-східний соціокультурний синтез. Римська інтерпретація грецької спадщини. Культурологічний зміст опозиції “язичництво-християнство” часів занепаду Римської імперії.

• Здійснити порівняльний культурологічний аналіз текстів, висловитися щодо висвітлюваної в них проблематики.

а) “Антична людина не знає жодної точки поза світом, тому вона не може і не спроможна подивитися на нього ззовні. Почуттям і уявленням, вчинком і ділом вона живе у світі. Будь-який її рух, навіть найвідважніший, спрямований у найбільш потойбічні сфери, лишається усередині цього світу...Її боги схожі на людину. Не тільки “чисте буття” Парменіда, “благо” Платона, але й “над-єдине” Плотіна – усі ці продукти гранично напруженого зусилля вибратися назовні із світу речей і людей лишаються дуже міцно привязаними до цього Всесвіту.” (Р.Гвардини. Конец нового времени.// Вопросы философии.-1990.-№4-С.128).

б) “Голос Європи – це голос стародавньої Греції. Для греків предметом любові було безпосередньо їх суспільство. Все що не робили самі греки вважалося вірним і правильним, а все що існувало в світі, окрім них,- оманливим, гріховним, що не мало права на існування. Вони були дуже сильні у своїх людських проявах, дуже природні, дуже артистичні. Греки жили повністю у цьому світі... Навіть поезія їх практична. Їх боги і богині не просто люди, а перш за все люди зі своїми людськими пристрастями і почуттями, якими володіє кожен з нас. Вони любили прекрасне, але, запевняю Вас, тільки у зовнішніх проявах: краса гір, снігів, квітів, краса форм і фігур, краса людського обличчя і, найбільш частіше, тіла- ось що подобалося грекам. Для всієї оточуючої Європи греки стали вчителями, Європа заговорила голосом Греції.” (С.Вивекананда. Христос- посланник.//Наука и религия.-1991.-№6.-С.21).

• Прокоментувати тексти, з’ясувати прикметні риси античної парадигми культури.

а) “Відправним пунктом і обєктом усієї грецької цивілізації є людина. Вона виходить з її потреб, вона має на увазі її користь, її прогрес. Щоб досягти цього, вона починає “орати” одночасно і світ, і людину, одне при допомозі іншого. Людина і світ в уявленні грецької цивілізації є відображенням одне одного – це дзеркала, які поставлені навпроти, які прочитують один одного. Цивілізація греків сполучає світ і людину. Вона звязує їх в боротьбі і в битві, зєднує плідною дружбою, імя якої- Гармонія”. (А.Боннар. Греческая цивилизация.- М.,1992. -Т.І.-с.42).

б) “Критики європейської культури, сягаючи її витоків, убачають “первородний гріх” європейської культури, її хибну засаду у грецькому логосі- розумі, який зрештою позбавив ореолу “божественного витвору” і зорієнтував духовні сили західної людини на оволодіння явищами і силами природи, на розвиток науки і техніки, і створення машинної цивілізації”.(Наукове життя. //Філософська і соціологічна думка. - 1991.- №4.- С.161).

• Про що йдеться в цьому тексті? Як ви його розумієте?

“У той же час, якраз софісти створили те середовище, в якому формувалися еллінські ідеї виховання і культури. Грецька думка і наука виросли не в лоні школи, як ми її зараз розуміємо. Їх не отримували як побічний продукт підготовки до корисних або вигідних професій. Для елліна вони були плодом його вільного часу /scholё/, а для вільного громадянина увесь час, який не відбирала у нього державна посада, війна, або відправа релігійного культу, був вільний. І от в цих умовах вільного часу вільних громадян софіст був споконвічно на місці, як перший представник образу життя, який здійснювався в розмірковуваннях і допитливій праці розуму”. (И.Хейзинга. Ноmo ludens. В тени завтрашнего дня. - М.,1992.-С.169).

• Прокоментувати бачення академіка Кессіді Ф.Х. щодо феномену “грецького дива”, народженого ментальністю давніх греків. У стародавніх греків обидва типи мислення (“правопівкульне” і “лівопівкульне” ...) - надзвичайно розвинені, а в національному характері – першопричина як “грецького дива”, так і занепаду створеного ними культурного світу.

“Якщо стародавні греки не спромоглися відповісти на виклик історії, здолати свій партикуляризм, полісну систему, і то, врешті-решт зазнали поразки, то римляни – народ державний, понад те імперський. Завоювавши ціле Середземномор’я і створивши на грунті нещадної експлуатації провінції своєрідне “суспільство масового споживання”, римляни стали народом-паразитом, який вимагав “хліба і видовищ”. Не диво, що деградовані і розбещені гедонізмом римляни не спромоглися дати відсіч натискові “варварів” – германських племен”.

( Кессіді Ф.Х. До проблем “грецького дива”. // Філософська і соціологічна думка. – 1992. - №3. – С.135-136).

Контрольні запитання

• Що Ви можете розповісти про автохтонні джерела грецької культури, зокрема про кріто-мінойську цивілізацію,особливості цієї культури, причини занепаду?

• У чому полягають особливості античного типу культури як джерела європейської культури?

• Що Ви можете розповісти про єгипетські впливи в становленні наукового знання у Греції?

• У чому відмінності античної міфології від давньоєгипетської?

• Що таке містерії, яка різниця між ними і Олімпійськими іграми?

• Розкрийте зміст понять “Еллада”,”еллінський”, “елліністичний” у їх зв’язку з періодизацією грецької культури.

• Ваша інтерпретація феномену “грецького дива”?

• Як з’являється грецький театр, в чому його особливості?

• Чому трагедія є великим відкриттям античності на зламі епох – переходу від Міфу до Логосу?

• Які головні риси притаманні римській культурі?

• Які, на Ваш погляд, головні причини занепаду греко-римської культури, переходу від язичницького до християнського світів?

• Чому античність визнається одним із культурних джерел європейської культури?