- •Семінарські заняття з курсу «Культурологія»
- •1. Поняття “культура” і “культурологія” та їх значення
- •Теми рефератів
- •Література Джерела
- •Контрольні запитання
- •Поясніть основні риси ведизму – орійської віри в її зв’язку з язичницькими культами і давніми віруваннями наших пращурів.
- •Що таке обряди астрального культу й, зокрема Коляда, Ярило, Купало?
- •Теми письмових робіт
- •Література Джерела
- •Додаткова література
- •А). Культура стародавнього Єгипту
- •Контрольні запитання
- •Теми письмових робіт
- •Література Джерела
- •Додаткова література
- •Б) Культура Стародавньої Індії
- •Теми письмових робіт
- •Література Джерела
- •Додаткова література
- •В). Давньокитайська культура
- •Проблемні запитання і завдання для самостійної роботи студентів
- •Теми письмових робіт
- •Література Джерела
- •Додаткова література
- •Теми реферат
- •Література Джерела
- •Додаткова література
- •Контрольні запитання
- •Теми письмових робіт
- •Література Джерела
- •Додаткова література
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Література Джерела
- •Додаткова
Теми рефератів
Концепції циклічного розвитку культури.
Морфологія культури О.Шпенглера.
Культура і особистість.
Й.Гейзінга: культура як гра.
Культура як текст.
Психоаналітичні концепції культури.
Феномен культури в сучасному неофрейдизмі.
Феноменолого-герменевтична методологія розуміння культурних знаків.
Структуралістсько-антропологічне осягнення світу культури.
Архетипи культури в концепції К.-Г. Юнга.
Традиція та діалог культур в концепції Г.Гадамера.
Світ культури і його символічні форми.
Національний етос культури.
Сучасність: конфлікт культури і цивілізації.
Масова та елітарна культура.
О.Шпенглер: культура та цивілізація.
“Ерос та цивілізація” Г.Маркузе.
“Варварство” та “людяність” як форми культурної ідентичності людини.
Історичні типи цивілізації.
Проблема плюральності культур та єдності світової історії в концепції А.Тойнбі.
Феномен Новоєвропейської цивілізації.
Культура як спосіб виживання на межі тисячоліть.
Антропологічна криза і пошуки ціннісно-смислових орієнтирів.
Е. Тайлор про первісну культуру.
З.Фройд: тотем і табу.
Тотемізм і анімізм в культурі.
Міф і символ.
К.Леві-Строс: “гарячі” і “холодні” культури.
Синкретизм ранніх форм культури.
М.Еліаде: культурний феномен шаманізму.
Міф як “архе” культури.
Міфотворчий аналіз культури (О.Потебня).
Л.Леві-Брюль про надприроднє у первісному мисленні.
Культ і культура.
Структура і логіка міфу.
Ритуал і традиція.
Знаково-символічний характер обрядів і ритуалів.
Проблема походження мови.
Новий образ міфу в етнологічних дослідженнях К.Леві-Строса.
Дар та даріння: теорія обміну М.Мосса.
Марсель Мосс: від загальної теорії магії до понять “персона” та “техніка тіла”.
Література Джерела
Вебер М. Критические исследования в области логики наук о культуре.// Культурология.ХХ век:Антология. –М.: Юрист,1995. – С. 7-57.
Гірц К. Інтерпретація культур: Вибрані есе /Пер. з англ. – К.: Дух і Літера, 2001.- С. 5-68.
Козловски П. Культура постмодерна: Общественно-культурные последствия технического развития.- М.:Республика, 1997.- C.7-21.
Геннеп А.,ван. Обряды перехода: систематическое изучение обрядов./Пер. с франц.- М.:Восточная литература,2002.- 347 с.
Дюркгайм Е. Первісні форми релігій і життя: Тотемна система в Австралії. – К.: Юніверс, 2002.
Кассирер Э. Лекции по философии и культуре. Философия символических форм.// Культурология.ХХ век:Антология. –М.: Юрист,1995. – С. 104-213.
Каюа Р. Людина та сакральне/Пер. з франц.- К.: Ваклер,2003.-256.с.
Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении.- М., 1994.
Тайлор Э.Б. Первобытная культура. – М., 1989.
Фрэзер Д.Д. Золотая ветвь: Исследование магии и религии. /Пер. с англ.- М.:Политиздат, 1983.
Фрэзер Д.Д. Фольклор в Ветхом Завете./Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1986.
Фрейд З. Тотем и табу. Психология первобытной культуры и религии. – Спб., 1997.
Элиаде М. Шаманизм. – М., 2000.
Элиаде М. Магия в первобытной культуре.- М., 2000.
Еліаде М. Священне і мирське; Міфи, сновидіння і містерії;Мефістофель і андрогін; Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання/Пер. з нім., фр., англ.-К.: Видавництво Соломії Павличко”Основи”, 2001.- С.7-116.
Арендт Х. Між минулим і майбутнім /Пер. з англ. – К.: Дух і Літера,2002.- С.181-235.
Ортега-і-Гасет.Тема нашої доби.// Ортега-і-Гасет. Вибрані твори. – К.:Основи, 1994. –С. 315- 321.
Сорокин П. Кризис нашего времени. Социальная и культурная динамика. //П. Сорокин. Человек. Цивилизация. Общество. – М.,1992.
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций?// Политические исследования.- 1991.-№1.
Фукуяма Ф. Конец истории// Вопросы философии. –1990.- №3.- С.134-155.Шпенглер О. Закат Европы. Т.1. – М., 1993.
Додаткова література
*Гарсия Д. О понятиях “культура” и “цивилизация”.//Вопросы философии. – 2002. -№12. –С.228-235.
*Культура, культурология, образование (Круглый стол). // Вопросы философии. – 1997. - №2.
*Наука и культура (материалы круглого стола). // Вопросы философии. – 1998. - №10. – С. 3-39.
*От философии жизни к философии культуры.-Сб. ст. /Под ред. В.П.Визгина. СПб.: Алетейя,2001.- 395 с.
*Свідзинський А. Культура як феномен самоорганізації. // Сучасність. – 1992. - №4. – С. 3-39.
*Шульгин Н.Н. Альтернативная герменевтика в диалоге культур.//Вопросы философии. –2002.- № 12. –С. 22-50.
*Гарсия Д. О понятиях “культура” и “цивилизация”.//Вопросы философии. – 2002. -№12. –С.228-235.
*Зиммель Г. Конфликт и трагедия культуры.// Зиммель Г. Избранное. Т.1. –М.,1999.
*Котье Ж. Эти ценности создали Европу. // Европейский альнамах. История. Традиция. Культура. – М.,1991. – С. 30-46.
*Маринский М., Карев В. Общие истоки европейской цивилизации. //Европейский альманах. История. Традиция. Культура. – М.,1991. – С.18-29.
*Удовик С.Л. Глобализация: семиотические подходы. –М.: “Рефл-бук”; К.:”Ваклер”, 2002.
*Шпенглер О. Закат Европы. (фрагмент из І и ІІ тт.). // Кризис культуры или свет в конце тоннеля. – К., 1993. – С. 6-69.
*Шпенглер О. Закат Европы. Т.1. – М., 1993. – Из раздела “Введение.”// Культурология. Ростов-на-Дону, 1999. – С. 499-506.
*Гірц К. Інтерпретація культур: Вибрані есе /Пер. з англ. – К.: Дух і Літера,2001.- С.68-202.
*Голосовкер Я.Э. Логика мифа. – М., 1987.
*Иорданский В.Б. О едином ядре древних цивилизаций. // Вопросы философии. 1998. - №12. – с.37-39.
*Леві - Строс К. Структурна антропологія./ Пер. з фр. - К.: Основи . - 2000.
*Леві-Строс К. Первісне мислення./ Пер. з фр.- К.:Український Центр духовної культури.- К.,2000.
*Ліндсей Дж. Коротка історія культури. – К., 1995. – Т.1. - с.34-40.
*Лотман Ю.М., Успенский Б.А. Миф – имя – культура. //Труды по знаковым системам. Вып 6. – Тарту, 1973.
*Магический крисстал: Магия глазами ученых и чародеев. – М.: Республика, 1994.
*Мелетинский Е.М. Поэтика мифа.-М.: Изд.фирма “Восточной литературы” РАН, 2000. –407 с.
*Мифологический словарь. – М., 1990.
*Миримонов В.В. Первобытное и традиционное искусство. – М., 1973.
*Солонько Л.А. Онтологія духу: переживання, рефлекси, ритуал, міф.//Філософська і соціологічна думка. – 1991. - №10.
*Токарев С.А. Ранние формы религии. – М.,1990.
*Токарев В.М. Епоха світового дерева.// Всесвіт. – 1977. - №6.
*Тэрнер У. Символ и ритуал. – М., 1986.
*З. Фрейд Психоанализ. Религия. Культура. – М.,1992.
*Элиаде М. Аспекты мифа/Пер. с фр. –М.: “Academia”,1994.
*Элиаде М. Мифы, сновидения, мистерии. /Пер. с англ. – М.:REFL-book, К.:Ваклер,1996.
*Эпштейн М.Н. Самоочищение. Гипотеза о возникновении культуры.// Вопросы философии. - 1997. - №5 – С .72-89.
*Чмихов М.О. Давня культура. - К., 1994.
*Шейко В.М. Історія художньої культури: Первісність. Стародавній світ. – Х.: ХДАК, 2001.
*Юнг К.Г. Архетип и символ.- М.,1991.- С.95-202.
Тема 2. Культура протослов’янських та слов’янських племен
1.Основні етапи культури протослов’янських племен
2.Характеристика трипільської культури
3.Скіфське мистецтво, його специфіка
Завдання для обговорення в аудиторії:
Поняття „геосоціальний організм Україна” та культуротворчі процеси в північному Надчорномор’ї доби палеоліту та неоліту (наукові відкриття ХХ ст. у галузі археології, антропології, етнографії, лінгвістики).
„Трипільска культура”: артефакти та сучасні тлумачення.
Арійські (ведичні) джерела слов’янської міфології та світоглядні уявлення праукраїнців: космогонічний міф „Про золотий плуг, сокиру,чашу”. Нава-Права-Ява („Велесова книга”). Обряди астрального культу (Коляда, Ярило, Купало). Культ Матері-Землі та влада Роду як непорушний лад буття. Культ Предків та вшановування померлих в українській похоронній та поминальній обрядовості (Навський чи Рахманський Великдень).
Прокоментувати наступний текст. Ваша аргументація?
а) „Після сформування білої раси у 25 тис. до н.е. частина європеоїдів-бореалів залишилась у своєму „етнічному лігві” - Північному Надчорномор’ї (Гіпербореї), а більша частина розселилась по всій Євразії. Не дивлячись на тисячі кілометрів, що їх розділяли, біла раса протягом десятків тисячоліть розвивалась як нерозривна цілісність. Це досягалося завдяки наявності єдиного духовного центру – святилища в гротах Кам’яної Могили на річці Молочній поблизу нинішнього Мелітополя.
На плитах гробів зафіксовані послідовності знаків 12-6 тисячоліть до н.е., які є першим у світі ритуально-магічним письмом. Завдяки зусиллям відомого археолога Юрія Шилова і шумеролога професора Анатолія Кіфішина вдалося розшифрувати значну частину цих записів. У тому числі, і приблизну назву святилища – „Шу-нун”, що перекладається як „Рука-закону володарки” (за розшифровкою А.Г.Кіфішина). Найдавніші розшифровані письмові записи позначені 11582-им роком до н.е. Це перше у світі письмо було піктографічним, а дати за словами А.Кіфішина, позначались різницями циклів Місяця та Сіріуса – найяскравішої після Сонця зірки. Фактично жерці Шу-нуна вели перший у світі міфо-історичний літопис.
Священі записи Шу-нуна копіювалися жерцями європеоїдної діаспори, передусім з Циркумпонтійської зони. Наприклад, фрагмент літопису Шу-нуна, датованого Дж.Меллартом 6200 + 97 роком до н.е. Багато копій цього літопису знаходимо також у бібліотеках Шумера (Сумера)”. (Каганець І. Арійський стандарт. Українська ідея епохи Великого переходу.// Перехід- IV. - №2(4). – 2000. – С.32-33).
Здійснити критичний порівняльний аналіз текстів. Ваша думка і аргументація.
а) „Зміщення літосфери 10 тисячоліть тому і різкі кліматичні зміни призвели до глобальної кризи. Способом її подолання стало формування раси 3-го рівня, яка народилась на території Північного Надчорномор’я (Гіпербореї) – там само, де і народилась раса 2-го рівня. Ця територія знову стала расотворчим казаном, еволюційним мостом між старим світом і новим. Тому Чорне (Руське) море в давнину називалося Понт, тобто „міст”.
З того часу арійська функція виконувалась у Північному Надчорномор’ї: араттами, трипільцями, кімерійцями, скитами, антами, русичами, козаками. Розселення арійців з українською етнотворчого казана призвело до виникнення феномену індоєвропейців, які в нинішньому світі є найбільшою цивілізаційною потугою”. (Каганець І. Арійський стандарт. Українська ідея епохи Великого переходу. // Перехід- IV. - №2(4). – 2000. – С.68-69).
б) „Багато архаїчних елементів козацької культури, як і української традиційної культури взагалі мають дуже глибокі історичні корені, що сягають праіндоєвропейських часів. Багато з них простежуються у культурній традиції арійської Рігведи, що почала формуватися 6000-5000р. тому в українських степах. Сліди деяких з цих архаїчних рис є у культурі інших народів індоєвропейської мовної сім’ї”. (Залізняк Л.Л. Первісна історія України: Навч. посібник. – К., 1999. – С.145).
в) „Ведизм – спільна для всіх орійських народів дієва життєтворча віра. Хто ж такі орії, й коли й де виникла орійська культура? Орії (вживається й написання арії) - самоназва першотворців аграрної світлославної миротворчої культури, що відродилася в польодовикову пору, близько десяти тисячоліть тому, в найсприятливішому для хліборобства гео-кліматичному просторі, Придніпров’ї, де з новою силою виявилась традиція світової аграрної культури, вік якої на Землі налічує близько 40-50 тисячоліть. Згодом оріями стали зватися всі хліборобські народи Євразії, які успадкувавши генотип прапредків, утворили велику етно-культурну спільність індо-орійських (індоєвропейських) народів-колін”.
(О.Шокало. Український світ. // Український світ. – 1992. - №3. – С.7).
Прокоментувати наступний уривок, висловитися щодо зазаначеної теми.
а) „Білозерські і чонгарські кургани показують, що формування змійовидних образів, божеств, зі стопами і посохами, вогневих ритуалів почалось ще до виникнення перших курганів – у крайньому разі в ІV тисячолітті до н.е., коли тільки народжувались найстародавніші на планеті держави Шумерія і Єгипет. Тоді ж почалось становлення державності в лісостепу між ріками Дніпром і Дунаєм”.
(Ю.Шилов „День Брахми” на Чонгаре //Вокруг света. -1991. -№З. - С. 40-44).
Здійснити порівняльний культурологічний аналіз текстів, окреслити проблематику, яка в них піднімається.
а) „Кімерійці,скіфи, люди, що не мають імені для нас... І серед них древніші всіляких скіфів ті таємничі трипільці, котрі обпалювали тут горщики на своїх "майданчиках", перш ніж спуститися на Балкани, щоб будувати на узбережжі Архіпелагу Єгейську культуру. Вже вільно думати, що Київські гори були батьківщиною майбутніх еллінів. З цих горбів з черепками в руках, мабуть легше, ніж де б то не було, оглянути найдавнішу історію Європи. Як і у Римі, відчуваєш тут святість грунту, але наскільки глибше вводять тут спогади в сиву древність”. (Федотов Г. //Індо-Європа. -1991. -№1. - С.53).
б) „Наша земля протягом довгих століть належала до антично-грецького кругу, до античної культури Еллади - родовища пізньої культури і Риму, і Европейського Заходу... Наша земля, отже, знаходилась в крузі великої, в своїм універсалізмі, неперевершеної, властиво, єдиної культури, до якої належав старовинний світ і з якого частини, варіянту, відтворилася геть пізніше західня культура”. (Є.Маланюк. Нариси з історії нашої культури. - К., І992. - С.11-12).
Здійснити порівняльний аналіз текстів, з’ясувати проблематику, яка в них піднімається.
а) „Займаючись довгий час порівнянням арійських мов, я переконався, що малоросійська мова не тільки старша від усіх слов’янських, не включаючи так званої старослов’янської, але й санскриту, грецької, латинської і інших арійських”.
(М.Красуський. Древность малороссийского языка.//Індо-Европа. – 1991. - №1. С. 9-10).
б) „І якщо в епічних пам’ятках на санскриті стільки точок дотикання з Україною, то, поза сумнівом, на нашій давній землі колись звучав і санскрит – мова священнодійств і жерців, мова культури, літератури і науки. Як і пракрит – мова простолюду, мова воїнів і хліборобів. Сліди цих мов і досі зберігаються в нашому фольклорі, побутовій, обрядовій і весільній термінології, в іменах, прізвищах, етнонімах, топонімах і гідронімах. Немає жодного сумніву, найбільші несподіванки й відкриття стануться при зверненні саме до санскриту й санскритських джерел, які чекають своїх дослідників і які здатні пролити яскраве світло на нашу багатовікову історію і культуру, часто-густо обідрану, перекручену й хибно витлумачену. Саме санскрит і санскритські джерела дають змогу по-новому, іноді під незвичним і незвичайним кутом поглянути на давні й сьогочасні українські реалії, які досі або не мали пояснення, або пояснювалися поверхово й малопереконливо.” (Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. – К., 2000. – С.7).
Визначте, які з цих текстів є колядки, щедрівки, веснянки? З’ясувати зміст та символіку.
а) Ой, як се було на початку світа: Не було тоді ні неба, ні землі Тільки-но було синєє море. На тім синім морі явір зеленесенький, На тім яворойку на горі гніздойко А в тім гніздойку три соколойки.
|
б) Ой, ти, соловейко ранній Ой, чого так рано із вир’їчка вийшов? Не сам же я вийшов, Дажбог мне вислав з правої ручейки, і ключики видав, з правої ручейки – літо відмикати, а лівої ручейки – зиму замикати.
|
в) Ой, там за горою та за кам’яною Щедрий вечір! Ой, там виходило та три товарищі; Що перший товариш - ясне сонце Другий товариш - ясен місяць Третій товариш - дрібен дощик.
|
Записати зі слів старших членів родини або інших людей свого краю зразки народної творчості – легенду, пісню, повір’я, кілька приказок тощо.
