2. Умови конкуренції

Особливості ситуації, що складаються останнім часом на ринку загострили конкуренцію між його суб’єктами. Практично всі операції, які проводяться підприємством здійснюються в умовах підвищеного ризику, пов’язаного не тільки з складною економічною ситуацією, а і з посиленням агресивної поведінки суб’єктів підприємництва у взаємовідносинах між собою. В деяких випадках такі взаємовідносини набувають антагоністичного, безкомпромісного характеру і здійснюються в умовах жорсткої конфронтації. На сьогодні можна говорити, що між суб’єктами ринку ведеться справжня боротьба за виживання. Поряд з взаємовизнаними методами конкуренції, направленими на удосконалення виробництва, вироблення більш ефективних форм і способів отримання прибутку, досить часто використовуються методи недобросовісної конкуренції, направлені на послаблення позицій конкурентів на ринку. Особливо широко використовуються дії щодо переманювання клієнтів, дискредитації конкурентів, порівняльної реклами, неправомірного збирання та використання відомостей, що становлять комерційну таємницю.

Найбільш агресивно ведуть себе на ринку, в тому числі і щодо підприємства, такі суб’єкти як _________________________. Майже у всіх регіонах вказані суб’єкти створюють суттєву конкуренцію підприємству.

Поширюється використання цими суб’єктами колишніх працівників підприємства для зманювання клієнтів та створення йому негативного іміджу. Особливо гостра конкурентна боротьба ведеться в Києві, Автономній республіці Крим, _______________________ та інших областях.

Крім того, є випадки використання в конкурентній боротьбі заходів промислового шпигунства, особливо щодо створення впливу на окремих керівників філій підприємства та їх провідних фахівців.

Таким чином, підприємство здійснює свою діяльність в умовах гострої конкурентної боротьби, особливо в сфері _____________. Більш того, ситуація, що складається на ринку говорить про подальшу напруженість конкурентної боротьби, в тому числі і з застосуванням методів недобросовісної конкуренції.

3. Загрози підприємству

а) Кримінальні загрози

Сучасна кримінальна ситуація в Україні хоч і набула тенденції до стабілізації але все ж таки залишається загрозливою. За умов, які склалися на даний час основу всіх злочинів складають такі, що мають корисливу мету. У зв’язку з цим практично половина всіх злочинів носить економічну спрямованість. Особливостями сучасної економічної злочинності є: великий розмах – жертвами стає широке коло осіб: кредитори, дебітори, акціонери, ділові партнери, конкуренти, прості громадяни; тривалий характер – хоч економічна злочинність і проявляється в окремих злочинах, але останні здійснюються протягом тривалого терміну; злочини скоюються в рамках легальної господарської діяльності, яка служить основою для них, тому такі злочини дуже складно викрити.

Однією з тенденцій сучасної злочинності є прагнення кримінальних структур проникнути і закріпитись в економіці і політиці. Іде жорстока боротьба за контроль над прибутковими сферами економічної діяльності. Більш того, на сьогодні немає підстав говорити про зниження злочинності у цій сфері. Напроти очікується активізація діяльності кримінальних структур. Існує тенденція до зрощування економічної злочинності з кримінальною. Уже сьогодні з боку криміналу відмічаються неодноразові і наполегливі спроби економічного захоплення підприємств з метою оволодіння їх ресурсами, проникнення до керівництва і управлінської ланки.

Все більше ризиковою стає і діяльність підприємства. Традиційні форми забезпечення безпеки операцій і угод, що проводяться підприємством, добре вивчені і “якісно” нейтралізовані злочинцями, ефективність їх недостатня.

Основними об’єктами кримінальних посягань є ресурси, матеріальні цінності, корпоративні права, персонал, транспорт, програмні засоби інформаційних систем.

Таким чином, об’єктивне існування та висока вірогідність заг­рози втрати капіталу від кримінальних посягань практично у кожній операції вимагає від підприємства здійснювати свою діяльність на грані балансування між підпаданням під вплив кримінальних структур, з одного боку, та порушення законодавства з другого. У такій ситуації ефективність роботи підприємства, його стабільність на ринку значним чином буде залежати від якісної організації, та вмілого проведення заходів безпеки.

б) Зовнішні загрози

Зовнішні загрози діяльності підприємства можуть створювати: засоби масової інформації, клієнти, партнери, консультанти, радники, аудитори, окремі державні службовці, юридичні та фізичні особи, які займаються промисловим шпигунством і детективною діяльністю.

Зокрема, загрози підприємству можуть створюватись:

• засобами масової інформації – через безконтрольне отримання інформації про стан і діяльність підприємства та його персонал;

• клієнтами, партнерами, консультантами, радниками, аудиторами – через неврегульовані відповідними нормативно-правовими документами взаємовідносини з ними;

• державними службовцями – через наявність відповідних прав монопольно вирішувати спірні питання у сфері діяльності підприємства, беззаперечно отримувати будь-яку інформацію про підприємство, практично без особливих підстав проводити чисельні перевірки діяльності підприємства;

• особами, що займаються промисловим шпигунством і детективною діяльністю – через створення на підприємстві каналів витоку інформації з обмеженим доступом, проведення актів інформаційних, психологічних, ідеологічних диверсій.

На сьогодні всі зазначені вище суб’єкти за відповідних умов прямо чи побічно можуть створювати реальну загрозу діяльності підприємства. Результатами реалізації такої загрози може бути втрата підприємством своїх позицій та конкурентноздатності на ринку, пониженням його іміджу, недоотримання прибутків, матеріальні та фінансові втрати і т. і.

в) Внутрішні загрози

Внутрішні загрози обумовлюються наявністю передумов для негативних, протиправних, злочинних дій персоналу підприємства, безконтрольного використання технічних засобів, порушення режиму безпеки діяльності підприємства, а також недосконалими технологіями виробництва.

Основними видами внутрішніх загроз підприємству можуть бути:

• створення каналів витоку інформації з обмеженим доступом;

• велика плинність кадрів;

• напруження морально-психологічної обстановки в колективах підприємства, виникнення конфліктних ситуацій;

• безвідповідальне ставлення персоналу підприємства до виконання своїх обов’язків, порушення ним технологій виконання операцій та угод;

• шахрайство і хабарництво, зловживання службовим становищем;

• крадіжки грошей і цінностей, фальсифікація документів;

• порушення роботи інформаційних систем;

• використання недосконалих, застарілих технологій виробництва.

Враховуючи, що до 70 – 80 % злочинів скоюється за участю або при посередництві персоналу суб’єктів господарювання, основним джерелом внутрішніх загроз є працівники підприємства. Зокрема, працівники підприємства можуть утворювати загрози внаслідок:

• непрофесійних своїх дій та недостатньої професійної підготовки;

• низького стану виховної та профілактичної роботи на підприємстві;

• недосконалої системи заробітної плати та стимулювання праці персоналу підприємства;

• порушень правил кадрової роботи, невідповідності кадрової політики умовам роботи підприємства;

• психологічних та комунікаційних особливостей працівників підприємства;

• відсутності необхідної нормативної бази на підприємстві, яка б встановлювала режими його діяльності та правила поведінки персоналу;

• низького стану трудової і виробничої дисципліни, слабкої вимогливості керівного складу підприємства.

Аналіз сучасного стану роботи з персоналом підприємства показує, що серйозну передумову внутрішніх загроз утворює пасивність дій персоналу щодо удосконалення технологій комерційної діяльності підприємства, які б найбільш відповідали сучасним умовам та забезпечували успішне проведення (без втрат) комерційних операцій.

Причиною створення внутрішніх загроз на підприємстві також може бути недостатній контроль за роботою персоналу, низький стан менеджерських здібностей керівників середньої ланки (начальників відділів).

На даному етапі розвитку підприємства внутрішні загрози можуть створюватись від неадекватного сприйняття персоналом підприємства окремих рішень його керівництва і непередбаченої реакції на них колективів окремих підрозділів та установ підприємства. Крім того, внутрішню загрозу може утворювати відсутність досвіду роботи.

г) Стихійні загрози

Стихійні загрози можуть утворюватись діями різноманітних природних явищ: землетрусами, повенями, бурями і т. і.

Щодо таких загроз, то підприємство діє на підставі відповідних планів, що обумовлюється тими чи іншими ситуаціями. Такі плани періодично корегуються, а при необхідності і практично відпрацьовуються.

Поряд із стихійними, загрози можуть утворюватись внаслідок непередбачених процесів техногенного характеру (аварії, катастрофи на виробництві) та різноманітних соціальних конфліктів (колективна непокора, безладдя, погроми і т. і.).

Таким чином, сучасні умови діяльності підприємства самі по собі не можуть гарантувати якісний і стабільний його розвиток та отримання запланованого прибутку. Існуючі загрози є реальними і їх реалізація може завдати підприємству шкоди. В цих умовах, незважаючи на відносну стабільність, розгалужену структуру та значний капітал, підприємство не може ефективно функціювати, не приймаючи заходів безпеки. В той же час його безпека може бути забезпечена лише комплексним використанням всього арсеналу заходів захисту всіма його підрозділами та установами на всіх етапах виробничого циклу.