2. Визначення відомостей, що становлять комерційну таємницю і конфіденційну інформацію підприємства

1. Для визначення відомостей, що становлять комерційну таємницю і конфіденційну інформацію, на підприємстві створюється комісія у складі фахівців підрозділу безпеки, юридичного підрозділу та інших фахівців, яка керуючись чинним законодавством та цим Положенням, організовує збір пропозицій від підрозділів і установ підприємства щодо переліку відомостей, які доцільно віднести до комерційної таємниці або конфіденційної інформації. Отримані пропозиції розглядаються комісією, яка за встановленими критеріями визначає:

• найбільш важливі (критичні) відомості з точки зору наслідків їх втрати;

• обсяг відомостей, поданих підрозділами і установами для віднесення їх до комерційної таємниці і конфіденційної інформації у загальному складі інформації підприємства;

• термін дії грифу “Комерційна таємниця” та “Конфіденційна інформація” щодо конкретних видів інформації;

• вартість заходів захисту відомостей, які планується віднести до комерційної таємниці і конфіденційної інформації.

1. Інформація підприємства, яка може бути віднесена до його комерційної таємниці, має відповідати таким основним ознакам:

• не становити державної таємниці;

• не підпадати під таку, що згідно з постановою Кабміну України від 09.08.03 № 611 не може становити комерційну таємницю;

• не бути загальновідомою;

• бути власністю підприємства і мати відношення до сфери його діяльності;

• бути особливо важливою для підприємства з точки зору його діяльності або перспектив розвитку, втрата такої інформації буде завдавати підприємству значних матеріальних збитків, підривати його імідж або знижувати конкурентоспроможність на ринку;

• містити відомості про виробничі технології підприємства, його комерційну діяльність та взаємовідносини з клієнтами, партнерами, контрагентами, а також принципи управління діяльністю підприємства.

Ознаками конфіденційної інформації є наявність права на володіння інформацією, певна її важливість для проведення відповідних комерційних операцій, неможливість відкритої публікації з точки зору настання негативних наслідків для підприємства.

3. Критеріями, які можуть застосовуватись при визначенні відомостей, що становлять комерційну таємницю, слід вважати:

• економічну доцільність та ефективність використання інформації у діяльності підприємства;

• новизну інформації, відсутність її аналогів;

• конкурентоспроможність інформації;

• відсутність інших форм захисту інформації.

4. Результатом роботи комісії є її висновки щодо переліку відомостей, які становлять комерційну таємницю і конфіденційну інформацію підприємства, економічної доцільності віднесення виз­наченого переліку до вказаних категорій інформації та терміну надання відповідного грифу окремим групам і видам відомостей.

Висновки подаються керівнику підприємства, який приймає рішення про затвердження чи додатковий розгляд переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю і конфіденційну інформацію, іншими фахівцями підприємства.

5. Враховуючи, що вся інформація, в тому числі і така, що підлягає під обмежений доступ, має відповідний термін ефективного її використання, перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю і конфіденційну інформацію підприємства, має щороку переглядатись. Перегляд здійснюється комісією за наказом керівника підприємства. За результатами перегляду у перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю і конфіденційну інформацію підприємства можуть вноситись відповідні зміни та доповнення.