
- •1) Предмет „Електрообладнання верстатів з чпу та ртк” та об’єкти його вивчення.
- •Тема 1.1 Принцип дії і склад колекторних машин постійного струму.
- •Тема 1.2 Генератори постійного струму
- •Тема 1.2 Генератори постійного струму.
- •Тема 1.3 Двигуни постійного струму.
- •2 Прямолінійна комутація.
- •3. Криволінійна вповільнена комутація
- •4 Способи покрашення комутації.
- •Тема 2.1 Асинхронні двигуни.
- •Тема 2.1 Асинхронні двигуни
- •Тема 2.1 Асинхронні двигуни.
- •2. Статорні одношарові обмотки
- •3. Статорні двошарові обмотки.Двошарові обмотки, так само, як і шаблонні одношарові, виготовляють з котушок однакової форми і розмірів.
- •4. Одно-двошарові обмотки
- •5. Статорні обмотки трифазних велико швидкісних двигунів
- •6. Однофазні обмотки статорів
- •7. Фазні обмотки роторів асинхронних машин
- •Тема 2.2 Пуск та регулювання частоти обертання трьох фазних асинхронних двигунів.
- •1. Пуск асинхронних двигунів
- •1.1. Пуск двигунів з короткозамкненим ротором
- •Тема 2.3 Асинхронні перетворювачі частоти.
- •2.Сучасний частотно регульований електропривод складається з асинхронного або синхронного електричного двигуна й перетворювача частоти (див. Рис. 1.).
- •Тема 2.4 Розрахунок і вибір потужності двигунів при різних режимах роботи.
- •1. Розбирання ад і дефектування вузлів
- •2. Дефектація статорів і роторів
- •3. Типовий технологічний процес ремонту обмоток статорів і роторів асинхронних двигунів.
- •Тема 2.5 Ремонт та технічне обслуговування Асинхронних двигунів та генераторів.
- •1. Ремонт підшипникових щитів
- •2. Ремонт корпусів
- •3. Ремонт валів
- •4. Ремонт підшипників.
- •5. Ремонт осердь статорів і роторів
- •6. Ремонт контактних кілець і щіткових вузлів
- •Тема 3.1. Однофазні трансформатори
- •Тема 3.2.Трифазні трансформатори
- •1 Призначення й області застосування трансформаторів.
- •Тема 3.3 Силові та спеціальні трансформатори
- •Тема 3.4 Вимірювальні та зварювальні трансформатори
- •Тема 3.5. Автотрансформатори. Інформаційні машини.
- •Тема 3.6. Дослідження однофазного трансформатору.
- •1.Автотрансформатори, будова принцип дії.
- •2.Трьох обмоточні трансформатори.
- •1. Трансформатори з плавним регулюванням напруги.
- •Тема 4.1. Електромагнітні реле постійного струму
- •Тема 4.2 .Електромагнітні реле змінного струму.
- •Тема 4.3. Апарати ручного керування електродвигунами.
- •Тема 4.4.Апарати дистанційного керування електродвигунами постійного струму.
- •Тема 4.5. Апарати дистанційного керування електродвигунами змінного струму
- •Тема 4.6 Електромагнітні пристрої автоматики.
- •Тема 4.7. Апарати електричного захисту від струмів короткого замикання.
- •Тема 4.8. Апарати захисту від перевантаження електродвигунів.
- •Тема 4.9 Схеми релейно–контактного керування верстатами з чпк та ртк.
- •Тема 4.10.Безконтактне керування верстатами з чпк та ртк.
- •Тема 1.1 Основи електропривода.
- •Тема 1.1 Основи електропривода.
- •Тема 1.2. Механічні характеристики двигунів постійного струму [дпс].
- •1. Основні види двигунів постійного струму та їх класифікація.
- •2. Види двигунів пс які використовуються в еп верстатів з чпу та ртк.
- •Тема 1.3. Механічні і електромеханічні характеристики двигуна незалежного збудження в двигуновому режимі.
- •1. Основні режими роботи двигунів в системі електропривода. Основні поняття і співвідношення для двигунів.
- •2. Робота електропривода в режимі двигуна.
- •1.Режим рекуперативного гальмування або або генераторний режим з віддачею енергії в мережу.
- •Тема 1.4 Функціональні вузли електроприводу постійного струму.
- •1.Будова електродвигуна
- •2.Можливі несправності та методи їх усунення.
- •2. Обслуговування колектора
- •3. Обслуговування щіток.
- •4. Обслуговування фільтрів
- •5. Сушка електродвигуна
- •6. Перевірка опру ізоляції відносно корпуса.
- •7. Обслуговування захисного покриття
- •Тема 2.1 Електронні пристрої
- •Тема 2.2 Електронні пристрої
- •1)Інтегральні мікросхеми
- •2)Електронні випрямлячі
- •3)Стабілізатори
- •Тема 2.3 Електронні пристрої
- •1. Система імпульсно-фазового управління.
- •2.Структурна схема системи імпульсно-фазового управління.
- •1.Загальні положення
- •2.Система автоматичного регулювання кутової швидкості з жорстким негативним зв’язком по напрузі.
- •1. Система автоматичного регулювання кутової швидкості з жорстким позитивним зворотним зв'язком по струму якоря двигуна.
- •2. Система автоматичного регулювання кутової швидкості з жорстким негативним зворотним зв'язком по кутовій швидкості двигуна
- •2. Автоматичне регулювання
- •Тема 2.6 Регулятори електроприводу постійного струму
- •Тема 2.7 Блокування та сигналізація в електроприводі постійного струму
- •Тема 3.1 Основні принципи роботи тиристорних перетворювачів еп пс верстатів з чпк та ртк.
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу бту3601
- •2. Силова частина еп типу бту3601
- •Тема 3.2 еп подач верстата з чпу типу бту3601
- •Регулятор швидкості еп типу бту3601.
- •Тема 3.2 еп подач верстата з чпу типу бту3601
- •6 .Вузол керування ключами.
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу ”кемрон”
- •1. Комплексний електро провод подачі «кемрон»
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу ”кемрон”
- •3. Регулятор швидкості
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу ”кемрон”
- •4.Методика налагодження електропривода «Кемрон» у регульованому режимі
- •Тема 3.5 еп подач верстата з чпу типу ”Мезоматик”
- •1.Будова та принцип роботи тиристорного еп типу „Мезоматик”.
- •Тема 3.5 еп подач верстата з чпу типу ”Мезоматик”
- •Тема 3.5 еп подач верстата з чпу типу ”Мезоматік”
- •1.Методика налагодження електропривода «Мезоматік»
- •Тема 3.6 еп подач верстата з чпу типу „tnp”
- •1.Принцип дії приводу подач типу tnp
Тема 3.1 Основні принципи роботи тиристорних перетворювачів еп пс верстатів з чпк та ртк.
1.Система імпульсно-фазового управління.
2.Будова.
3.Принцип дії.
4.Операційний підчилювач. Диференційний підсилювач.
5.Відємний зворотній зв’язок в [ВЗЗ][оос]в операційному підсилювачі.
6.Додатній зворотній зв’язок в [ВЗЗ][оос]в операційному підсилювачі.
СІФУ-система управління, в якій керуючі імпульси виходять без синхронізації вузлів системи керування напругою мережі змінного тока.Фазосдвігающее пристрій, принципово необхідний для синхронних систем, тут відсутня.
Необхідний кут управління тиристорами в СІФУ створюється як результат регулювання інтервалів між імпульсами в замкнутій системі з перетворювачем або його навантаженням.
СІФУ застосовують при істотних спотвореннях напруги живильної сеті.Наіболее поширені СІФУ в перетворювачах, що споживають потужність, порівнянну з потужністю джерела живлення.
Переваги:
-забезпечує достатню для вмиканя тиристорів амплітудну напругу і струму імпульсів керування;
-забезпечує високу крутизну фронтів імпульсів керування;
-забезпечує регулювання значення у заданому діапазоні;
-забезпечує симетрію імпульсів керування по фазах випрямляча;
-забезпечує достатню для надійного вмикання тиристорів тривалість імпульсів керування;
-має високу завадостійкість.
Операційний підсилювач [ОП].
Назва операційний підсилювач (ОП) було дано спочатку підсилювачам з великим коефіцієнтом підсилення які використовувались для виконання математичних операцій сумування , множення ,та ділення .Це були в загальному лампові підсилювачі які працювали при великих напругах . Від них і взяв свою назву сучасний інтегральний операційний підсилювач.
Рисунок 1 Схема підключення Операційного підсилювача.
Інтегральний операційний підсилювач має такі наступні властивості:
-Симетрію двох диференційних виводів;
-Нульову напругу на виході при відсутності сигналів на входах
-Великі коефіцієнти підсилення по напрузі ,струму, і потужності (в ідеальному випадку нескінченність).
-Велика полоса пропускання , починаючи з від постійного струму (в ідеальному випадку нескінченність).
-Великий вхідний опір (в ідеальному випадку нескінченність).
-Малий вхідний опір(в ідеальному випадку нуль).
Такі непогані властивості які були йому наданні розробниками ,дозволяють операційному підсилювачу працювати схемотехнічною основою різного типу схем властивості яких визначаються підключенням до них зовнішніх компонентів а не окремо операційного підсилювача.
На принципових схемах операційний підсилювач в загальному випадку позначається зображається в вигляді трикутника або прямокутника:
-Операційний підсилювач має п’ять основних видів
-Додатне значення напруги живлення +Uп
-Від’ємне значення напруги живлення -Uп
-Інвертуючий вихід (-)
-Неінвертуючий вихід (+)
-Вихід (-)
Рисунок 2 Реакція ОП при подачі вхідного сигналу на неінвертуючий вхід.
Останні виводи являються додатковими і використовуються для під єднання елементів корекції які вказані в паспортних даних кожного операційного підсилювача .
Рисунок 3 Реакція операційного підсилювача при подачі вхідного сигналу на інвертуючий вхід.
Слід відмітити не те що для живлення операційного підсилювача використовується джерело з розчипленним живленням , при цьму земля (загальна точка) не підєднанна до операційного підсилювача
Полярність напруги на виході операційного підсилювача залежить від різниці напруг на виході підсилювача
де
Ко-Коефіцієнт підсилення по напрузі в
схемі включення без зворотного зв’язку.
Uвх+ - Напруга на не інвертованому виході
Uвх- - Напруга на інвертованому виході.
Рисунок 4 Вплив зміщення на форму вихідної напруги
2.Відємний зворотній зв’язок в [ВЗЗ][оос]в операційному підсилювачі.
Обхват операційного підсилювача з від’ємним зворотнім зв’язком дозволяє отримати схему, коефіцієнт передачі який визначається зовнішніми елементами ,приєднаними до оперативного підсилювача і не залежать від коефіцієнта підсилення Ко самого операційного підсилювача.
Отримати розрахункову формулу для отримання коефіцієнта передачі такої схеми можна отримати двома шляхами .
На основі співвідношення між напругами які протікають в схемі
Між струмами які протікають в схемі .
Аналіз на основі струмових співвідношень.
Оскільки
напруга між входами (-) та (+) практично
рівне нулю то можливо враховувати що
вхід (-) потенційно заземлений, і відповідно
вся вхідна напруга прикладена до R1 Тоді
Весь вхідний струм протікає через
опір Rос ,так як операційний підсилювач
струму споживає (Rвх→∞) Відповідно
.Один
вивід Rос приєднаний до виходу ,а другий
кінець до потенційно заземленому
входу(-), тому
І
так ми маємо
знак „мінус” враховує різні полярності
напруг Uвх Uвих
Звідси
коефіцієнт передачі схеми
тобто не залежить від самих параметрів
операційного підсилювача.
Аналіз на основі співвідношення напруг.
В загальному випадку напруга операційного підсилювача рівне
В нашому випадку Uвх+=0, Uвх- складається з двох складових :частини напруги Uвх яка знімається з розподільника напруги R1 Rос і частини вихідної напруги Uвих яка подається через ланцюг зворотного зв’язку на вихід. Величина Uвих
нижче проводиться аналогічним способом залежність вихідної напруги від вхідних для загального диференційного операційного підсилювача
Додатній зворотній зв’язок в [ВЗЗ][оос]в операційному підсилювачі.
Додатній зворотній зв’язок здійснюється шляхом подачі вихідної напруги на неінертний вхід .Ця напруга являється своєрідною „опорною ” завдяки якій досягається „гістерезіс ” в вихідній характеристиці оперативного підсилювача.
Таким чином додатній зворотній зв’язок дає ефект тригера Шмідта і позитивно сказується при роботі з сигналами які мають велику амплітуду шумів , то повністю виключається ложне спрацювання схеми.
Приєднавши в ланцюг додатній зворотній зв’язок діод можливо отримати односторонню гістерезисну характеристику.
Лекція