
- •1) Предмет „Електрообладнання верстатів з чпу та ртк” та об’єкти його вивчення.
- •Тема 1.1 Принцип дії і склад колекторних машин постійного струму.
- •Тема 1.2 Генератори постійного струму
- •Тема 1.2 Генератори постійного струму.
- •Тема 1.3 Двигуни постійного струму.
- •2 Прямолінійна комутація.
- •3. Криволінійна вповільнена комутація
- •4 Способи покрашення комутації.
- •Тема 2.1 Асинхронні двигуни.
- •Тема 2.1 Асинхронні двигуни
- •Тема 2.1 Асинхронні двигуни.
- •2. Статорні одношарові обмотки
- •3. Статорні двошарові обмотки.Двошарові обмотки, так само, як і шаблонні одношарові, виготовляють з котушок однакової форми і розмірів.
- •4. Одно-двошарові обмотки
- •5. Статорні обмотки трифазних велико швидкісних двигунів
- •6. Однофазні обмотки статорів
- •7. Фазні обмотки роторів асинхронних машин
- •Тема 2.2 Пуск та регулювання частоти обертання трьох фазних асинхронних двигунів.
- •1. Пуск асинхронних двигунів
- •1.1. Пуск двигунів з короткозамкненим ротором
- •Тема 2.3 Асинхронні перетворювачі частоти.
- •2.Сучасний частотно регульований електропривод складається з асинхронного або синхронного електричного двигуна й перетворювача частоти (див. Рис. 1.).
- •Тема 2.4 Розрахунок і вибір потужності двигунів при різних режимах роботи.
- •1. Розбирання ад і дефектування вузлів
- •2. Дефектація статорів і роторів
- •3. Типовий технологічний процес ремонту обмоток статорів і роторів асинхронних двигунів.
- •Тема 2.5 Ремонт та технічне обслуговування Асинхронних двигунів та генераторів.
- •1. Ремонт підшипникових щитів
- •2. Ремонт корпусів
- •3. Ремонт валів
- •4. Ремонт підшипників.
- •5. Ремонт осердь статорів і роторів
- •6. Ремонт контактних кілець і щіткових вузлів
- •Тема 3.1. Однофазні трансформатори
- •Тема 3.2.Трифазні трансформатори
- •1 Призначення й області застосування трансформаторів.
- •Тема 3.3 Силові та спеціальні трансформатори
- •Тема 3.4 Вимірювальні та зварювальні трансформатори
- •Тема 3.5. Автотрансформатори. Інформаційні машини.
- •Тема 3.6. Дослідження однофазного трансформатору.
- •1.Автотрансформатори, будова принцип дії.
- •2.Трьох обмоточні трансформатори.
- •1. Трансформатори з плавним регулюванням напруги.
- •Тема 4.1. Електромагнітні реле постійного струму
- •Тема 4.2 .Електромагнітні реле змінного струму.
- •Тема 4.3. Апарати ручного керування електродвигунами.
- •Тема 4.4.Апарати дистанційного керування електродвигунами постійного струму.
- •Тема 4.5. Апарати дистанційного керування електродвигунами змінного струму
- •Тема 4.6 Електромагнітні пристрої автоматики.
- •Тема 4.7. Апарати електричного захисту від струмів короткого замикання.
- •Тема 4.8. Апарати захисту від перевантаження електродвигунів.
- •Тема 4.9 Схеми релейно–контактного керування верстатами з чпк та ртк.
- •Тема 4.10.Безконтактне керування верстатами з чпк та ртк.
- •Тема 1.1 Основи електропривода.
- •Тема 1.1 Основи електропривода.
- •Тема 1.2. Механічні характеристики двигунів постійного струму [дпс].
- •1. Основні види двигунів постійного струму та їх класифікація.
- •2. Види двигунів пс які використовуються в еп верстатів з чпу та ртк.
- •Тема 1.3. Механічні і електромеханічні характеристики двигуна незалежного збудження в двигуновому режимі.
- •1. Основні режими роботи двигунів в системі електропривода. Основні поняття і співвідношення для двигунів.
- •2. Робота електропривода в режимі двигуна.
- •1.Режим рекуперативного гальмування або або генераторний режим з віддачею енергії в мережу.
- •Тема 1.4 Функціональні вузли електроприводу постійного струму.
- •1.Будова електродвигуна
- •2.Можливі несправності та методи їх усунення.
- •2. Обслуговування колектора
- •3. Обслуговування щіток.
- •4. Обслуговування фільтрів
- •5. Сушка електродвигуна
- •6. Перевірка опру ізоляції відносно корпуса.
- •7. Обслуговування захисного покриття
- •Тема 2.1 Електронні пристрої
- •Тема 2.2 Електронні пристрої
- •1)Інтегральні мікросхеми
- •2)Електронні випрямлячі
- •3)Стабілізатори
- •Тема 2.3 Електронні пристрої
- •1. Система імпульсно-фазового управління.
- •2.Структурна схема системи імпульсно-фазового управління.
- •1.Загальні положення
- •2.Система автоматичного регулювання кутової швидкості з жорстким негативним зв’язком по напрузі.
- •1. Система автоматичного регулювання кутової швидкості з жорстким позитивним зворотним зв'язком по струму якоря двигуна.
- •2. Система автоматичного регулювання кутової швидкості з жорстким негативним зворотним зв'язком по кутовій швидкості двигуна
- •2. Автоматичне регулювання
- •Тема 2.6 Регулятори електроприводу постійного струму
- •Тема 2.7 Блокування та сигналізація в електроприводі постійного струму
- •Тема 3.1 Основні принципи роботи тиристорних перетворювачів еп пс верстатів з чпк та ртк.
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу бту3601
- •2. Силова частина еп типу бту3601
- •Тема 3.2 еп подач верстата з чпу типу бту3601
- •Регулятор швидкості еп типу бту3601.
- •Тема 3.2 еп подач верстата з чпу типу бту3601
- •6 .Вузол керування ключами.
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу ”кемрон”
- •1. Комплексний електро провод подачі «кемрон»
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу ”кемрон”
- •3. Регулятор швидкості
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу ”кемрон”
- •4.Методика налагодження електропривода «Кемрон» у регульованому режимі
- •Тема 3.5 еп подач верстата з чпу типу ”Мезоматик”
- •1.Будова та принцип роботи тиристорного еп типу „Мезоматик”.
- •Тема 3.5 еп подач верстата з чпу типу ”Мезоматик”
- •Тема 3.5 еп подач верстата з чпу типу ”Мезоматік”
- •1.Методика налагодження електропривода «Мезоматік»
- •Тема 3.6 еп подач верстата з чпу типу „tnp”
- •1.Принцип дії приводу подач типу tnp
Тема 1.2 Генератори постійного струму
1.Обмотки якоря машин постійного струму.
1.1. Петлева обмотка якоря.
2. Хвилеві обмотки якоря.
3. Вирівнюючи прилади і комбінована обмотка якоря.
4. Електрорушійна сила та електромагнітним момент машини постійного струму.
5. Вибір типа обмотки.
1 Петлева обмотка якоря.
Обмотка якоря двигуна постійного струму являє собою замкнуту систему провідників, певним образом покладених на сердечнику якоря й приєднаних до кіл колектора.
Рисунок. 3.1 Розташування активних сторін секції на сердечнику якоря та елементарні пази.
Елементом обмотки якоря є секція (котушка), приєднана до двох колекторних пластин. Відстань між пазовими частинами секції повинно бути дорівнює або мало відрізнятися від полюсного розподілу "τ"
Де DA - діаметр сердечника якоря, мм.
Обмотки якоря звичайно виконують двошаровими. Вони характерезуються наступними параметрами: числом секцій S; числом пазів (реальних) Z; числом секцій, що доводяться на один паз
;
числом витків секції ωс ; числом пазових сторін в обмотки N; числом пазових сторін в одному пазу
.
Верхня пазова сторона однієї секції і нижня пазова сторона другої секції, що лежать в одному пазу, утворять елементарний паз. Число елементарних пазів у реальному пазу Z визначається числом секцій, що доводяться на один паз:
.
Схеми обмоток якоря роблять розгорнутими, при цьому всі секції показують одновитковими. У цьому випадку кожна секція яка має дві пазові сторони відповідає один елементарний паз. Кінці секції приєднують до колекторних пластин, при цьому до пластини приєднують початок однієї секції і кінець іншої, тобто на кожну секцію доводиться одна колекторна пластина. Таким чином, для обмотки якоря є рівняння
,
де Ze - кількість елементарних пазів;
К- кількість пластин у колекторі.
Кількість секцій, що приходиться на один реальний паз, визначається відношенням
Ze / Z ,
Секції, що укладають у два реальних пази, мають загальну ізоляцію
Рисунок 3.2-Розташування активних сторін секцій в реальних пазах.
У двигунах постійного струму застосовують обмотки якоря наступних типів:
проста петлевая,
складна петлевая,
проста хвильова,
складна хвильова й комбінована.
Проста петлевая обмотка яжоря.
У простий петлевой обмотці якоря кожна секція приєднана до двох поруч лежачих колекторних пластин. При укладанні секцій на сердечнику якоря початок кожної наступної секції з'єднується з кінцем попередньої, поступово переміщаючись при цьому по поверхні якоря (і колектора) так, що за один обхід якоря укладають всі секції обмотки. У результаті кінець останньої секції виявляється приєднаним до початку першої секції, тобто обмотка якоря замикається.
Рисунок 3.3 . Кроки петлевой обмотки
На рисунку3 зображена частина розгорнутої, схеми простий петлевой обмотки, на якій показані кроки обмотки, відстані між пазовими сторонами секцій по якорю: перший частковий крок - по якорю" у1 " другий частковий крок - по якорю " у2" і результуючий крок по якорю "у".
Якщо укладання секцій обмотки ведеться з ліва на право по якорю, то обмотка називається правобічною (рисунок 3 а), а якщо укладання секцій ведеться з права на ліво та обмотка називається лівобічною (рисунок 3 б). Для правобічної обмотки результуючий крок
У=У1 –У2
Відстань між двома колекторними пластинами, до яких приєднаний початок і кінець однієї секції, називають кроком обмотки по колектору "ук".
Кроки обмотки по якорі виражають в елементарних пазах, а крок по колектору - у колекторних поділках (пластинах).
Початок і кінець кожної секції в простий петлевой обмоток приєднані до поруч лежачих колекторних пластин, відповідно, У=УК=±1
де знак плюс відповідає правобічній обмотці,
а знак мінус – лівобічній обмотці.
Для визначення всіх кроків простої петлевой обмотки достатньо розрахувати перший частковий крок по якорю:
У1=[Ze/2p]±έ
де έ - деяка величина, менша одиниці, віднімаючи або сумуючияку
яку одержують значення кроку У1 рівне цілому числу.
Другий частковий крок обмотки по якорі .
У2=У1±У= У1±1
Перш ніж приступити до виконанню схеми обмотки, необхідно відзначити і пронумерувати, всі пази й секції, нанести на схему, контури магнітних полюсів і вказати їх полярність (рисунок 4),
Рисунок3. 4. Розгорнута схема простий петлевой обмотки
При цьому потрібно мати на увазі що відмічений на схемі контур є не полюс, а дзеркальним відображення полюса, який перебуває над якорем. Потім зображують колекторні пластини, і наносять на схему першу секцію. Пазові частини якої розташовують у пазах 1 і 4. Колекторні пластини, до яких приєднані початок та кінець цієї секції, позначають 1та 2. Потім нумерують всі інші пластини й наносять на схему наступні секції (2, 3, 4 і так далі). Остання секція 12 повинна замкну обмотку, що буде свідчити про вірне виконання схеми.
Далі на схемі зображують щітки. Відстань між щітками А та В повинне бути дорівнювати
К/(2р) =12/4=12/4 = 3,
Тобто повинне відповідати полюсному розподілу. Що ж стосується розташування щіток на колекторі, то при цьому варто керуватися наступним: їх варто розташувати на колекторі по осі головних полюсів, як це показано на рисунку 5
При визначенні полярності щіток припускають, що двигун працює в генераторному режимі і її якорі обертається в напрямку стрілки (дивись
рисунок 5). У підсумку одержуємо, що щітки А1 і А2 , від яких струм відводиться в зовнішній ланцюг, є позитивними, а щітки В1 і В2 - вони є негативними. Щітки однакової полярності приєднують паралельно до виводів відповідної полярності.
Складна петлевая обмотка. При необхідності одержати петлевую обмотку з більшим числом паралельних гілок, як це потрібно, наприклад, у низьковольтних машинах постійного струму, застосовують складну петлевую обмотку.
Така обмотка являє собою декілька (звичайно дві) простих петлевих обмотки, покладених на одному якорі й приєднаних до одного колектора. Число паралельних гілок у складній-петлевій обмотці
2а=2рm
де m- кількість простих петлевих обмоток, з яких складена складна обмотка (звичайно m =2). Ширина щіток при складної петлевой обмотці приймається такий, щоб кожна щітка одночасно перекривала m колекторних пластин, тобто стільки пластин, - стільки простих обмоток у складній. При цьому прості обмотки виявляються приєднаними паралельно один одному.
На рисунку 6 показана розгорнута схема складної петлевої обмотки, що складає із двох простих (m =2): 2р=4; Ze=16. Результуючий крок обмотки по якорю і крок по колектору складній петлевій обмотки приймають рівним
У=УК= m
Перший частковий крок по якорі визначають так само як і простій петлівій обмотці
Рисунок 3.5 Розгорнута схема складної петлевой обмотки
Хвильові обмотки якоря
Проста хвильова обмотка. Просту хвильову обмотку одержують при послідовному з'єднанні секцій, що перебувають під різними парами полюсів (рисунок 7). Кінці секцій простої хвильової обмотки приєднані до колекторних пластин, вилученим друг від друга на відстань кроку обмотки по колекторі
УК=У.
За один обхід по якорі укладають стільки секцій, скільки пар полюсів має двигун, при цьому кінець останньої по обходу секції приєднують до пластині, розташованої поруч із вихідної.
Просту хвильову обмотку називають лівобічною, якщо кінець останньої по обходу секцій приєднується до пластини, що перебуває ліворуч від вихідної (рисунок 7 а). Якщо ж ця пластина знаходиться праворуч від вихідної, то обмотку називають правобічною (рисунок 7 б).
Секції хвильової обмотки можуть бути одновитковими і багатовитковими. Крок простої петлевой обмотки по колекторі
УК=У=(К±1) / р
Знак мінус відповідає_лівобічній обмотці
а знак плюс правобічній обмотці . Правобічна обмотка не одержала практичного застосування, тому що її виконання пов'язане з додатковою витратою міді на перехрещування лобових частин.
Перший частковий крок обмотки визначають так само як і в простій петлевій обмотці
Рисунок 3.6 Схеми простих хвильових обмоток
Рисунок 3.7 Розгорнута схема простої хвильової обмотки
При першому обході по якорі укладаємо секції 1 та 7 (рисунок 8). При другому обході укладаємо секції 13 та 6 і т.д., поки не будуть покладені всі 13 секцій й обмотка не виявиться замкнутою. Жирними лініями на схемі показані секції, замкнуті щітками на яку (у розглянутий момент часу). Потім визначаємо полярність щіток. Далі виконуємо електричну схему (схему паралельних гілок), з якої видно (рисунок 9),. що обмотка складається із двох паралельних гілок
(2а = 2).
Рисунок 3.8. Електрична схема обмотки, зображеної на рисунку 8
Це є характерним для простих хвильових обмоток, у яких число паралельних гілок не залежить від числа полюсів і завжди дорівнює двом.
З розглянутих схем видно, що секції, що входять в одну паралельну галузь, рівномірно розподілені під всіма полюсами двигуна або генератора. Слід також зазначити, що в простій хвильовій обмотці можна було б обійтися двома щітками, наприклад щітками В2 і А2. Але в цьому випадку порушилася б симетрія обмотки і число секцій у паралельних гілках стало б неоднаковим: в одній гілці сім секцій, а в іншій - шість. Тому в двигунах або генераторах із простими хвильовими обмотками встановлюють повний комплект щіток, стільки ж, скільки головних полюсів, тим більше що це дозволяє зменшити значення струму який приходиться на кожну щітку, а отже, зменшити розміри колектора.
Складна хвильова обмотка. Декілька простих хвильових обмоток (за звичай дві), покладених на одному якорі, утворять складную хвильову обмотку. Число паралельних гілок у складної хвильвій обмотці
2а=2 m
(за звичай 2а=4),
де m – кількість простих : мотож у складній (m =2). Прості обмотки, які входять в складну, з'єднують паралельно за допомогою щіток. Крок по колектору, а отже, і результуючий крок по якорі дорівнює:
УК=У=(К± m) / р.
Лекція