Тема 5. Економічна модель Франції

1. Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування.

2. Національні плани розвитку.

3. Еволюція системи державного регулювання. Децентралізація національної системи управління.

4. Роль аграрного сектору та значення сфери послуг в економіці Франції.

5. Специфіка регулювання відносин з третіми країнами та із заморськими департаментами.

Тема 6. Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)

1. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.р.

2. Основні напрями реалізації нової політики. Нові моделі 90-х років : «акціонерного капіталізму», «капіталізму співучасті».

3. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці (ВР, ВАТ, Tesco).

4. Особливості позиції британського банківського сектору та страхування в європейському господарстві

5. Британські закордонні інвестиції.

6. Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в ЄС.

7. Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.

Тема 7. Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція)

1. Роль країни в середземноморському мегарегіоні.

2. Роль державних та приватних холдингів у створенні нової економіки.

3. Особливості корпоративної структури господарства.

4. Регіональні суперечності розвитку. «Асистенціалізм» в Південній Італії.

5. Конкурентоспроможність італійських компаній.

6. Особливості розвитку італійської промисловості.

7. Особливості розвитку сільського господарства країни.

8. Значення та роль сфери послуг.

Тема 8. Скандинавська модель розвитку (Швеція, Фінляндія, Данія)

1. Причини «пізнього» членства скандинавських країн в ЄС. Форми інтеграції з ЄС.

2. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.

3. Суть та основні особливості швецької моделі (модель Рена- Мейднера).

4. Причини уповільненого економічного зростання скандинавських країн у 30-х роках ХХ ст.

5. Соціальний комплекс країни та зміни у державному регулюванні соціальних пропозицій у ХХІ ст.

Тема 9. Особливості економічних моделей нових членів єс (з 2004 р.). Україна та єс.

1. Роль спеціальних програм адаптації до членства «Про-ексешин» та «Пост-ексешин».

2. Зовнішньоекономічні зв’язки Польщі. Розвиток відносин з Україною.

3. Структура угорського господарства та проблеми зовнішнього боргу.

4. Особливості економік Чехії та Словаччини. Чеська модель регіонального розвитку.

5. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи.

6. Структура зовнішньоекономічних відносин України та ЄС.

7. Створення Спільного європейського економічного простору.

6. Поточний і підсумковий контроль знань:

6.1. Очна форма навчання:

6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни «Європейська інтеграція»

для студентів галузь знань «0305 - Економіка та підприємництво»

спеціальність «6.030503 - Міжнародна економіка»

Денна форма навчання

№ семінарського (практичного, лабораторного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на практичних заняттях
Змістовний модуль №1
1	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда	-
2	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія	4
3	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Попередня підготовка з визначених питань	Робота в малих творчих групах.	4
4	Завчасна підготовка за визначеними проблемними питаннями	Семінар-дискусія	4
5	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Міні-кейс	-
6	Розв’язання задач, що ілюструють механізми реалізації зовнішньої торгівельної політики ЄС	Семінар-розв’язання задач	4
7	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія	-
Змістовний модуль №2
8	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія	4
9	Підготовка доповідей та презентацій у малих творчих групах	Міні-кейс	2
10	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Міні-кейс	2
11	Підготовка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми	Семінар-мозковий штурм	2
12	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія	2
13	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Міні-кейс	2
14	Аналіз конкретної ділової ситуації	Семінар-вирішення ситуаційних вправ	-
Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях			30
За виконання модульних (контрольних) завдань
Модуль №1	Написання модульної контрольної роботи		5
Модуль №2	Написання модульної контрольної роботи		5
Усього балів за модульний контроль			10
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань
1. Написання реферату (есе)			5
2. Аналітичний критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою			5
3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за заданою тематикою			10
4. Підготовка наукових публікацій, тез доповідей для участі у конферен­ціях або олімпіадах			10
5. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри			10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань			10
Разом балів за СРС			50

6.1.2. Порядок поточного Та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни “ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ”

Згідно навчального плану система оцінювання включає блок поточного та підсумкового контролю знань для студентів денної та заочної форм навчання.

1. ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання модульних завдань, а також індивідуальних завдань для самостійного опрацювання.

1.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється з врахуванням активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять.

Для денної форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 30 балів. Згідно робочої навчальної програми для практичних занять відведено 28 акад. год.. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 1 год. Кількість практичних занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 30 балів складає 10 занять. Максимально можлива оцінка кожного заняття складає 2 або 4 бали. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:

• відмінному рівню (4 бали з 4; 2 бали з 2) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; обов’язковою є участь у експрес-опитуванні та активному методі підчас практичних занять;

• доброму рівню (3 бали з 4; 1 бал з 2) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; обов’язковою є участь або в експрес-опитуванні, або в активному методі підчас практичних занять;

• задовільному рівню (2 бали з 4; 1 бал з 2) відповідає виявлення знання основних положень програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні незначні помилки; участь в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки; відмова від участі в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.

Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, презентації, доповіді, тощо. Алгоритм розрахунку кількості балів за семінарські заняття такий: викладач підсумовує всі оцінки, отримані студентом протягом семестру.

Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).

1.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

З курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (відповідно по 5 та по 10 балів за кожне з завдань).

Перше модульне завдання складається з двох теоретичних питань та п’яти тестових вправ за Темами 1-4 даного курсу: