- •Українська революція: боротьба за відродження державності. Причини і передумови Української революції Причини і передумови
- •Основні події початку революції
- •Українські політичні партії в 1917 р.
- •Завдання Програмні завдання Центральної Ради
- •І Універсал уцр
- •II Універсал уцр
- •Історичне значення II Універсалу
- •Наслідки оприлюднення II Універсалу
- •Основні положення
- •III Універсал уцр
- •Результати
- •Причини прийняття
- •Історичне значення
- •Основні положення
- •Історичне значення
- •13 Листопада 1918 р. Проголошено нове державне утворення — зунр
- •Особливості
- •IV етап квітень 1920 р.-березень 1921 р.
- •Iiі етап березень -листопад 1920р
- •II етап квітень 1919 р. — лютий 1920 р.
- •Здобутки революції
Завдання Програмні завдання Центральної Ради
У
національно- культурній
сфері
У
військовій сфері
У
зовнішньо-
політичній
сфері
У
політичній сфері
У
правовій сфері
У
соціально- економічній сфері
Налагодження
дипломатичних стосунків з іншими
країнами
Розв'язання
національного питання на
демократичних засадах.
Визнання
прав українського народу на свою
культуру на свою мову
Скасування
приватної власності на землю.
Встановлення
8-годинного робочого дня.
Запровадження
державного контролю за виробництвом.
Боротьба
з безробіттям
1.
Творення
і вдосконалення діяльності
законодавчих органів.
Гарантування
громадських прав.
Заборона
смертної кари.
Проголошення
незалежної судової влади.
Запровадження
Конституції УНР
1
Проголошення
автономії України, закладання основ
національного самовизначення,
самостійного управління.
2
.Згуртування
навколо української ідеї численних
політичних партій, рухів, союзів.
Початок
процесу державотворення.
Діяльність
першого українського парламенту,
формування вищих виконавчих органів.
5.
Запровадження української символіки
Формування
українізованих військових частин,
загонів "Вільного козацтва"
Головне
завдання, яке прагнула вирішити
Центральна Рада —
це
домогтися національно-територіальної
автономії для України у складі Росії.
Національно-територіальна автономія,
як визначив її М. Грушевський, —
це
територіальне об'єднання всіх етнічних
українських земель, організоване на
основах широкого демократичного
громадського самоврядування. Об'єднання
самостійно вирішуватиме усі свої
справи: економічні, культурні, політичні,
утримуватиме військо, розпоряджатиметься
своїми дорогами, доходами, землями,
природними багатствами, матиме власні
законодавство, адміністрацію і суд.
Іншими словами, автономна Україна
повинна мати всі державні атрибути
Структура вищих органів влади в Україні (перш. пол. 1917 р.)
Центральна
Рада —
вищий орган влади
Генеральний
секретаріат (з
8
секретарів
на чолі з В.Вин- ниченком)— уряд,
виконавчий орган влади
Мала
Рада (з
30 чол.)
законодавчий
орган влади з
правами,
обмеженими
рішенням
ЦР
Губернські,
міські, повітові ради, підпорядковані
ЦР
І Універсал уцр
Основні положення
Історичне значення
|
До
першого складу Генерального Секретаріату
увійшли представники від трьох партій
– УСДРП, УПСР, УПСФ. 14 (1) вересня 1917 р.
Генеральний Секретаріат було визнано
Тимчасовим урядом і затверджено його
склад
Посада |
Прізвище |
Голова |
В. Винниченко |
Генеральний писар |
П. Христюк |
Секретар фінансових справ |
Х. Барановський |
Секретар міжнаціональних справ |
С. Сфремов |
Секретар продовольчих справ |
М. Стасюк |
Секретар земельних справ |
Б. Мартос |
Секретар військових справ |
С. Петлюра |
Секретар судових справ (юстиції) |
В. Садовський |
Секретар освіти (згодом доповнено) |
І. Стешенко |
За
час існування Генерального Секретаріату
до 16 (3) січня 1918 р. відбулося 63
засідання, на яких було розглянуто 430
питань.
Склад
Генерального Секретаріату і кількість
генеральних секретарів не був сталим
і неодноразово змінювався. Так, з’явились
генеральні секретарі праці, торгівлі
та промисловості, шляхів сполучення,
пошти і телеграфу, генеральні
контролери морських справ, міжнародних
справ, контролер у справах великоруських;
польських та єврейських.
