4. Поняття та зміст цивільної правоздатності. Обмеження цивільної правоздатності

Людина як суб'єкт історичного процесу розвитку матеріальної та духовної культури є істотою біосоціальною. Вона має природні й суспільно-юридичні властивості. До природних належить здатність розмовляти, мислити, мати свідомість тощо. Та їх мало для того, щоби бути учасником цивільно-правових відносин. Необхідні цивільна правоздатність і цивільна дієздатність.

Цивільна правоздатність - це здатність мати цивільні права й обов'язки. Усі фізичні особи незалежно від віку та стану здоров'я мають цивільну правоздатність. Фізичні особи володіють цивільною правоздатністю незалежно від стану свого здоров’я.

Характерні ознаки правоздатності:

• рівність для всіх фізичних осіб;

• невідчужуваність на користь інших фізичних осіб;

• неможливість обмеження її актами суб'єктів приватного чи публічного права, крім випадків прямо встановлених законом;

• існування як природної невід'ємної властивості фізичної особи.

Правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження та припиняється в момент її смерті.

Зміст цивільної правоздатності фізичної особи - це сукупність (загальний обсяг) тих прав і обов'язків, які вона може мати.

Згідно зі ст. 26 ЦК України, фізична особа має всі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та ЦК України, а також здатна мати всі майнові права, встановлені ЦК України й іншими законами. Крім того, фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, ЦК України, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Зміст цивільної правоздатності фізичних осіб становить систему їхніх соціальних, економічних, культурних та інших прав, визначених і гарантованих Конституцією України, ЦК України й іншими актами законодавства.

Обсяг прав, які становлять зміст цивільної правоздатності, законодавством не обмежено. Фізична особа може мати практично будь-які права. Існує лише одне обмеження: володіння ними не повинне суперечити закону та моральним засадам суспільства. Обсяг правоздатності фізичних осіб визначений відповідно до принципу приватного права: дозволяється все, що прямо не заборонено законом.

Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним, а правовий акт

Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.

Обмеження правоздатності за загальним правилом не допускається. Проте у встановлених законом випадках і лише за рішенням суду фізична особа може бути обмежена у здатності мати деякі права.

Закон допускає два види обмеження цивільної правоздатності:

• добровільне - наприклад, закріплена в законодавчих актах заборона працівникам деяких відомств обіймати посади, пов'язані з підприємницькою діяльністю; обмеження прав громадянина, що став ченцем;

• примусове - допустиме лише тоді, коли воно передбачене законом з обов'язковим переліком конкретних випадків і встановленням порядку такого обмеження. До таких обмежень, наприклад, належать заходи кримінального покарання: арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк і довічно, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю тощо (ст. 51 Кримінального кодексу України).