10. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Юридичні факти

Цивільно-правові норми не породжують цивільних правовідносин. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин відбувається у зв'язку з різними юридичними фактами, тобто за конкретних життєвих обставин, із настанням яких пов'язані певні правові наслідки. Такими життєвими обставинами можуть бути ті, що належать до сфери природи (природні - народження особи, досягнення 18-річного віку, смерть), а також ті, що стосуються соціальної сфери життя (соціальні дії людей, адміністративні акти, рішення суду). Та не всі життєві обставини можна назвати юридичними фактами. Необхідно, щоб норми цивільного законодавства пов'язували з ними настання певних правових наслідків. Отож юридичний факт характеризується двома ознаками: по-перше, це життєві обставини; по-друге, держава визнає їх юридичними фактами.

Стаття 11 ЦК України серед підстав виникнення цивільних прав і обов'язків називає:

• договори й інші правочини;

• створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

• завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

• інші юридичні факти.

Отже, юридичні факти - це життєві обставини, з настанням яких норми права (закону) пов'язують виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин.

Підставою цивільних правовідносин може бути як одиничний юридичний факт (прості юридичні факти), так і сукупність юридичних фактів (складні юридичні факти).

Правовою наукою розроблено класифікацію юридичних фактів на підставі певних критеріїв. Залежно від зв'язку з волею суб'єкта вони поділяються на події та дії.

Події -обставини, настання яких не залежить від вольової поведінки осіб. Це явища стихійного характеру (наприклад, землетрус, повінь), народження фізичної особи, її смерть.

Дії - обставини, що виникають з волі людини. Наприклад, укладення цивільного договору, прийняття спадщини.

Залежно від наявності вольового моменту у виникненні подій вони поділяються на абсолютні та відносні.

Абсолютними подіями є явища, що виникають і розвиваються без участі вольових дій учасників цивільних відносин (наприклад, стихійні лиха - повінь, бурі, землетруси тощо).

Відносні події виникають з волі людей, але надалі розвиваються незалежно від їхнього волевиявлення (скажімо, пожежа, що знищила житловий будинок, може виникнути не тільки від удару блискавки, але й унаслідок вольових дій його мешканців - підпалу).

Залежно від того, чи відповідають цивільно-правовим нормам дії, вони поділяються на правомірні й неправомірні (протиправні). Неправомірними є дії суб'єктів цивільних відносин, які суперечать актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Наприклад, заподіяння шкоди (делікти), порушення договірних зобов'язань, безпідставне збагачення та ін.

Правомірними є дії, що відповідають вимогам законодавства. Це - правочини, юридичні вчинки, адміністративні акти, дії, що створюють об’єктивний результат (винахід, написання художнього твору). Правомірні дії поділяють на юридичні акти та юридичні вчинки. Юридичні акти - правомірні дії суб'єктів, метою яких є виникнення, зміна чи припинення цивільних правовідносин (правочини, адміністративні акти).

Юридичні вчинки-правомірні дії суб'єктів цивільних правовідносин, які приводять до настання певних юридичних наслідків, передбачених законом, незалежно від того, бажав їх настання суб'єкт чи ні (створення автором об'єктів інтелектуальної власності, виявлення скарбу).

Залежно від наслідків, які вони спричиняють, юридичні факти поділяють на:

• правостворювальні - норми цивільного законодавства пов'язують з ними виникнення цивільних прав і обов'язків (народження дитини, реєстрація юридичної особи, укладення договору);

• правозмінювальні - їх настання зумовлює зміну цивільних правовідносин (зміна суб'єктного складу в зобов'язаннях через поступки права чи переведення боргу);

• правоприпинявальні - цивільне законодавство пов'язує з ними припинення цивільних правовідносин між суб'єктами (припинення зобов'язання у зв'язку з його виконанням);

• правовідновлювальні - з ними цивільне законодавство пов'язує відновлення прав і обов’язків, які суб'єкт цивільних правовідносин мав раніше, але з якихось причин втратив (факт явки особи, що раніше була визнана безвісно відсутньою).