Підручник з МЕ

ТЕМА 8. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК

лізувати національні цілі та представляти її національні економічні інтереси на світових товарно-ресурсних ринках, та знаходження оптимального варіанта його «співпраці» з глобальним фінансовим капіталом.

Особливу увагу слід звернути на стрижневу тенденцію віртуалізації світового фінансового ринку й відповідну прискорену втрату зв’язку між зростанням провідних індикаторів економічної кон’юнктури (агрегованих фондових індексів) із реальною динамікою виробництва благ і послуг. Віртуалізація проявляє себе через стрімке абсолютне та відносне збільшення маси фіктивно-спекуля- тивного капіталу, не забезпеченого товарною масою чи золотовалютними резервами, що вільно мігрує світом і стає одним із найважливіших факторів внутрішньої циклічності національних економік. За оцінками Банку міжнародних розрахунків, у 2008 р. річний сукупний обіг такого капіталу наблизився до відмітки у 1,14 квадрильйони доларів США, перевищивши майже у 20 разів обсяг валового глобального продукту світу1.

Основні причини віртуалізації (надування «фінансових бульбашок»):

–невідповідність між балансовою і ринковою вартістю провідних корпорацій, що поглиблюється у міру збільшення їх нематеріальних «невидимих» активів (торгові марки, патенти, ліцензії, ноу-хоу та інші права інтелектуальної власності), ринкова ціна яких визначається експертно з огляду на переважно оптимістичні очікування доходів майбутніх періодів2;

–трансформація наприкінці ХХ ст. найбільш розвинутих кра-

їн у центри споживання, яке підживлювалося за рахунок незабезпечених ризикових кредитів. З метою убезпечення (сек’юритизації) позичених коштів шляхом страхування й

1 http://fin.izvestia.ru/articles/126/article1255330/?hyperrealurl=http%253A%25

2F%252

2 Наприклад, фірма Netscape — розробник програми для прогляду Інтернет-сай- тів та пошуку інформації в мережі Інтернет — має ринкову вартість, що перевищує 3 млрд. дол., при вартості основних і обігових фондів у 17 млн. дол. У компанії HewlettPackard співвідношення між віртуальними та реальними активами дорівнює 2,35:1, у Intel — 4,8:1, у Microsoft — 9,5:1, у Oracl — 13:1 (Див.: Антипина О. Н., Иноземцев В. Л. Постэкономическая революция и глобальные проблемы человечества.- http://www. coren.ru/books/8.php)

151

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

перестрахування кредитних ризиків створюється потужний ринковий позабіржовий сегмент похідних цінних паперів (деривативів), який в подальшому починає відносно автономно й надрентабельно функціонувати. Його розміри внаслідок неконтрольованої емісії інструментів та їх багаточисельного перепродажу із відповідним щоразовим приростом ринкової вартості стрімко зростають (рис. 8.1) і на 01.09.2008 р. вже оцінюються у 683,7 трлн. дол. США (близько 1000% від валового глобального продукту світу);

Рис. 8.1. Динаміка структури світового фондового ринку за період 1990–2008 рр1.

–порушення об’єктивного механізму ринкової селекції неконкурентоспроможних неліквідних фінансових активів (акцій, облігацій). Спостерігається масове «штучне» зростання ринкової вартості й рівня надійності «проблемних» цінних паперів завдяки додаванню до них страхових гарантій у формі кредитно-дефолт- них свопів (CDS). Останні засвідчують право покупця у випадку

1 Джерело: Рубцов Б. Б. Современные фондовые рынки: Учебное пособие для вузов. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. — С. 76; Ноздрев С. Международный рынок ценных бумаг в современной структуре финансовых рынков // Управление корпоративными финансами. — № 6. — 2009. — С. 32–33.

152

ТЕМА 8. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК

дефолту емітента отримати номінальну вартість придбаних цінних паперів від компанії-страховика (як правило, хедж-фонду чи інвестиційного банку з високим рейтингом довіри1);

–відсутність суспільного надзору за позабіржовими операціями із вторинними цінними паперами, насамперед, вимог щодо обов’язкових нормативів їх резервування та механізмів створення відповідних спеціальних резервних фондів;

–відокремлення управління від власності. Це призводить до ігнорування найманими топ-менеджерами стратегічних інтересів власників, масштабних фінансових маніпуляцій (афер) з метою підвищення будь-якою ціною показників ринкової капіталізації активів та появи глобальної корпоративної корупції, що протидіє будь-яким спробам посилити державний чи наддержавний контроль за фінансовими операціями.

8.4. Світова фінансова криза як форма прояву глибинних суперечностей міжнародної економіки початку ХХІ-го сторіччя

Руйнівне цунамі економічної кризи прокотилося теренами міжнародної економіки, яскраво демонструючи високий ступінь взаємозалежності між її окремими суб’єктами, синхронізацію національних і глобальних економічних процесів та виявляючи слабкі місця наявної моделі глобалізації. Однак недарма у мудрих китайців ієрогліф, що означає кризу, має не тільки значення «небезпека»; його друге тлумачення — «шлях до нових можливостей». Сучасний стан речей — це привід критично проаналізувати глибинні причини наявних негараздів і, враховуючи допущені помилки, продовжити впевнено рухатися в спільне економічне майбутнє.

Глибинні причини світової фінансово-економічної кризи:

–завершення п’ятого Кондрат’євського циклу, розпочатого у 1980–их рр. з відкриттів в галузі мікроелектроніки, комп’ю-

терних технологій, мобільного зв’язку та Інтернету. Ринок

1 Наприклад, перші «офіційні жертви» кризи — американські інвестиційно-іпо- течні банки Lehman Brothers Holdings Inc. і Merrill Lynch — мали найвищий з можливих рейтинг довіри ААА.

153

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

цих проривних технологій близький до насичення. Ефект масштабів майже вичерпано, що гарантовано передвіщає зміну технологічних укладів через кризове творчо-інноваційне переупорядкування системи глобальних продуктивних сил та адекватних їм техніко-економічних, соціально-економічних і організаційно-економічних відносин;

–конфлікт цивілізаційних цінностей та альтернативних моделей глобального економічного світобачення;

–порушення фундаторних відтворювальних пропорцій: втрата в розвинутих країнах зв’язку між зростанням реальної ефективності виробництва, доходами і споживанням, з одного боку, а з іншого, — між споживанням і нагромадженням. Починаючи з другої половини ХХ-го ст., кожне наступне покоління заощаджує все меншу частку доходів, тоді як споживання і попит зростають випереджальними темпами за рахунок майже необмеженого кредитного буму та доходів майбутніх періодів (політика гедонізму);

–вичерпання енергетичної, мінерально-ресурсної бази індустріального розвитку, зумовлене екстенсивним споживанням;

–територіальне дистанціювання центрів споживання і реального виробництва (продуктивної зайнятості), що ускладнює збалансованість попиту і пропозиції на світових товарно-ресурсних ринках;

–посилення нерівномірності розподілу глобалізаційної ренти між країнами («центр напівпериферія периферія»), поглиблення асиметрії у соціальній структурі міжнародної економіки1 та загострення суперечностей між національними економічними інтересами окремих країн;

–хронічне перенакопичення в розвинутих країнах спекулятивного капіталу, який не знаходить внутрішніх варіантів для самозростання в реальному секторі, а тому примушений або

повертатися до домінуючого транзакційного сектору2, або

1 За даними ООН, 20% населення Землі (так званий «золотий мільярд») отримує 83% світового доходу. Парадокс нерівномірності розвитку людства посилюється тим, що, згідно прогнозам, чисельність населення високорозвинутих країн має стійку тенденцію до скорочення, а бідних країн — до зростання.

2У 2008 р. у США в його межах створювалося 75% ВВП, тоді як у промисловості

—11%, а в сільському господарстві — лише 1%. (Див.: Krugman P. The Return of Depression. Economics and the Crisis of 2008. — N.Y., 2008. — 224 p.)

154

ТЕМА 8. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК

спрямовуватися назовні, зміцнюючи конкурентні ринкові позиції товаровиробників країн Сходу і Латинської Америки;

–диспропорції в світовому товарно-грошовому обігу, спровоковані надлишком незабезпеченого готівкового долару та його неконтрольовано непередбаченими переміщеннями за межами історичної батьківщини;

–обмежені можливості провідних товаровиробників сучасного світу впливати на універсальну валюту міжнародних торгових розрахунків — долар США;

–вихід недоліків та провалів ринку (недовиробництво суспільних благ і послуг, негативні зовнішні ефекти, тенденції до концентрації економічної влади (монополізація) тощо) за межі державних кордонів, їх поширення у планетарному масштабі в умовах відсутності дієвої системи глобального регулювання та ефективних механізмів міжнародної координації тощо.

За оцінками фахівців, відповідні суперечності й диспропорції нагромаджувалися в підвалинах міжнародної економіки щонайменш протягом останніх п’ятнадцяти років. Краплею-каталізатором, що примусила їх вибухнути, стала іпотечна криза на ринку житла США. Саме вона ініціювала обвал фінансових пірамід вторинних цінних паперів, боргову кризу, хвилю банкрутств фінансово-кредитних установ спочатку в США, а потім, за "ефектом доміно", і в інших країнах світу.

155

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Основні терміни і поняття

Міжнародний фінансовий ринок, міжнародний грошовий ринок, міжнародний ринок капіталів, міжнародний ринок страхового капіталу, міжнародний рух капіталу, експорт капіталу, імпорт капіталу, чистий приплив капіталу, міжнародна інвестиційна позиція країни, міжнародні інвестиції, перехресні інвестиції, втеча капіталу, міжнародний кредит, міжнародна гуманітарна та фінансова допомога.

Контрольні та дискусійні питання

1.Дайте визначення світового ринку капіталів, назвіть та розкрийте (з наведенням конкретних прикладів) його основні функції.

2.Наведіть структуру міжнародного фінансового ринку та охарактеризуйте його основні елементи.

3.Поясніть, чому для світового фінансового ринку характерна географічна локалізація? Назвіть провідні світові фінансові центри.

4.Розкрийте об’єктивні основи та причини міжнародного руху капіталу.

5.Охарактеризуйте основні форми міжнародного руху капіталу. Які основні показники використовуються для їх оцінки та аналізу?

6.Назвіть чинники, що впливають на міжнародний рух капіталу

всучасній економіці.

7.Розкрийте характерні риси та тенденції сучасного етапу міжнародного руху капіталу.

8.Поясніть основні причини та наведіть приклади віртуалізації світового фінансового ринку.

9.Розкрийте основні причини світової фінансової кризи 20072010 рр. та запропонуйте заходи, що дозволять в подальшому запобігти глобальним фінансовим потрясінням.

Вправи

Вправа 1. Для кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідні йому терміни та поняття.

1. Різниця між обсягом надходження грошових коштів із-за кордону (через позики і продаж іноземним інвесторам фінансових активів) та обсягом вивозу капіталу у формах позик іноземним позичальникам чи купівлі фінансових активів зарубіжних емітентів.

156

ТЕМА 8. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК

2.Механізм перерозподільних відносин між суб’єктами світового фінансового ринку щодо внесків в цільові страхові фонди, призначені для покриття ризиків та понесених збитків за результатами операцій на міжнародному грошовому ринку та ринку капіталів.

3.Сукупність відносин щодо переміщення капіталу між національними економіками та поза національними економіками на постійній чи терміновій основі заради максимізації його прибутковості чи досягнення інших економічних, соціальних і політичних вигод.

4.Організаційний механізм міждержавного руху та перерозподілу капіталів, придатних для використання за межами свого утворення та походження, міграція яких знаходиться під дією попиту та пропозиції, існуючих в окремих країнах та регіонах, а також під контролем держав та міжнародних валютно-фінансових центрів.

5.Частка експорту капіталу у ВВП країни.

6.Вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не надає інвесторові реального контролю над об’єктом інвестування, і метою якого

євиключно отримання доходу у формі дивідендів, відсотків, курсової різниці чи страхової премії

7.Міждержавний рух капіталу в формі надання валютних і товарних ресурсів за умов зворотності, строковості й платності.

8.Система однорідних національних і регіональних ринків, де здійснюються короткострокові кредитно-позикові операції, що обслуговують рух обігового капіталу фірм, короткотривалих ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.

Поняття:

а) міжнародний грошовий ринок; б) міжнародний кредит; в) світовий фінансовий ринок;

г) чистий приплив капіталу; д) портфельні інвестиції;

є) коефіцієнт експорту капіталу; ж) ринок страхового капіталу; з) міжнародний рух капіталу.

Вправа 2. Знайдіть правильну відповідь.

157

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

1.Міжнародний рух капіталу стає типовим явищем міжнародної економіки, починаючи із:

а) другої половини XVII-го сторіччя; б) першої половини XVIII-го сторіччя; в) середини XIX-го сторіччя;

г) першої половини XXго сторіччя.

2.Об’єктивною основою міжнародного руху капіталу є:

а) різні форми політичного устрою країн; б) міжнародний поділ праці та кооперація виробництва;

в) нерівномірність економічного розвитку країн; г) міжнародна конкуренція.

3. Визначити відносний показник міжнародного руху капіталу: а) обсяг імпорту капіталу; б) кількість підприємств в країні, утворених за участю іноземного

капіталу; в) частка іноземного капіталу у внутрішніх інвестиційних потребах;

г) величина зовнішньої заборгованості країни; д) чистий приплив капіталу.

4.Домінуючим компонентом сучасної структури міжнародного руху капіталу є:

а) прямі інвестиції; б) портфельні інвестиції;

в) міжбанківські кредити та банківські депозити; г) гранти та міжнародні трансферти.

5.Визначити, яка з форм міжнародного руху капіталу дозволяє інвестору отримати контроль над об’єктом інвестування:

а) портфельні інвестиції; б) прямі інвестиції; в) міжнародний кредит;

г) гранти та пільгові кредити.

6.Яка з форм міжнародного руху капіталу переважно опосередковується світовим фінансовим ринком:

158

ТЕМА 8. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК

а) портфельні інвестиції; б) прямі інвестиції; в) міжнародний кредит;

г) гранти та пільгові кредити.

7.Визначити країни — основні донори капіталу в сучасному світі: а) країни Східної Європи; б) країни «Великої сімки»; в) країни СНД; г) країни Східної Азії;

д) країни Латинської Америки.

8.Найбільша в світі частка перехресних інвестицій здійснюється: а) країнами Східної Європи; б) країнами «Великої сімки»; в) країнами СНД; г) країнами Східної Азії;

д) країнами Латинської Америки.

9.Міжнародна інвестиційна позиція країни визначає:

а) співвідношення активів, якими володіє країна за кордоном, та активами, якими володіють іноземці в країні;

б) різницю між обсягом надходження грошових коштів із-за кордону та обсягом вивозу капіталу у формах позик іноземним позичальникам чи купівлі фінансових активів зарубіжних емітентів;

в) частку іноземного капіталу у внутрішніх інвестиційних потребах;

г) обсяг залучених протягом року іноземних інвестицій на душу населення.

10. В сучасних умовах найбільший вплив на міжнародний рух капіталу здійснюють:

а)процеси глобалізації й інтернаціоналізації; б) монополізація світового фінансового ринку;

в) науково-технічний прогрес й інформаційна революція; г) підвищення регулюючої та перероздільної ролі міжнародних

фінансово-кредитних інститутів;

159

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

д) а + г; е) а + в.

11.На міжнародному ринку грошей можна отримати: а) надстрокові кредити; б) короткострокові (терміном до 1-го року) кредити;

в) середньострокові (3–5 років) кредити; г) довгострокові кредити.

12.Який з сегментів не включається в структуру міжнародного ринку капіталу:

а) кредитний ринок; б) фондовий ринок;

в) грошовий (валютний) ринок; г) ринок страхового капіталу.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове.

1.Регулююча функція світового фінансового ринку полягає у визначенні на підставі взаємодії попиту та пропозиції ціни купівлі/продажу різноманітних фінансових активів та кредитних грошей.

2.Головною функцією міжнародного ринку капіталу є забезпечення міжнародної ліквідності.

3.Для світового фінансового ринку характерна певна географічна локалізація.

4.Сучасні темпи приросту експорту капіталу в усіх його формах випереджають темпи росту товарного експорту та темпи росту ВВП

врозвинутих країнах.

5.За функціональним призначенням міжнародний рух капіталу поділяється на портфельні інвестиції, міжнародні кредити та гуманітарну допомогу.

6.Міжнародний рух капіталу може здійснюватися лише у товарній та/або грошовій формі.

7.Форми міжнародного руху капіталу, що визнаються кожною конкретною країною, встановлюються в її інвестиційному та банківському законодавстві.

8.Усі операції з міжнародного руху капіталів опосередковуються світовим фінансовим ринком.

160