Підручник з МЕ

ТЕМА 6. МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ОБМІН

г) фірми.

8.Технологія являє собою: а) патент;

б) набір конструкторських рішень; в) високоякісний програмний продукт; г) нормативно-правовий документ.

9.До сегментів світового ринку технологій не відносять ринок: а) патентів і ліцензій; б) високотехнологічного капіталу; в) аеробусів;

г) науково-технічних фахівців.

10.Провідну роль на ринку технологій відіграє:

а) Китай; б) Україна; в) США; г) Японія; д) Ізраїль.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке — помилкове.

1.Імпорт технологій — це доступ до сучасних нововведень.

2.Міжнародний науково-технологічний обмін найбільш вигідний країнам, що розвиваються.

3.У розвинутих країнах світу створюється найбільша частина технологій.

4.Передача технологій за кордон сприяє збільшенню виторгу фірми.

5.Франчайзинг дуже розповсюджений в Україні.

6.Хайринг оргтехніки привабливіший за рейтинг.

7.Інжиніринг в Україні не має перспектив.

8.Співробітництво українських та російських виробників в авіаційному будівництві є прикладом інжинірингу.

9.Міжнародний технологічний обмін сприяє автаркізації національної економіки.

10.Провідну роль у сучасному міжнародному обміні технологій відіграє міжфірмовий обмін.

121

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Література до теми 6

1.Дахно І. І. Міжнародна економіка / І. І. Дахно, Ю. А. Бовтрук. — К.: МАУП, 2002. — С. 41–43.

2.Ломакин В. К. Мировая экономика: учебник для вузов / В. К. Ломакин. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. — С. 217–223.

3.Світова економіка: підручник / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — С. 183–194.

4.Солонінко К. С. Міжнародна економіка: навч. посібник / К. С. Солонінко. — К.: Кондор, 2008. — С. 213–222.

5.Суэтин А. А. Мировая экономика. Международные экономические отношения. Глобалистика: учебник / Суэтин А.А. — М.: Кнорус, 2008. —

С.45–48, 215–216.

122

ТЕМА 7.

МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

Основні питання для вивчення

7.1. Торгова політика: сутність, напрямки, інструменти. 7.2. Тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито, його види та функції.

7.3. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

7.4. Ліцензування, види ліцензій. Квотування, види квот. 7.5. Демпінг. Види демпінгу. Експортні субсидії.

7.6. СОТ та її роль у регулюванні міжнародних торговельних відносин.

7.7. Сучасна міжнародна торгова політика.

7.1. Торгова політика: сутність, напрямки, інструменти

Зовнішньоторгова політика держави — це система загальнодержавних заходів, спрямованих на оптимізацію торговельного та платіжного балансів країни.

Головні напрямки зовнішньоторгової політики держави:

–протекціонізм — державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання інструментів тарифного і нетарифного регулювання;

–фритредерство — політика вільної торгівлі та обмеження втручання держави в зовнішньоторговельну діяльність.

Інструменти торгової політики:

–митні тарифи — систематизований перелік митних ставок, що нараховуються при експорті або імпорті товару;

–імпортні квоти — кількісне обмеження обсягів імпорту на певний період;

123

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

–ліцензування — регулювання зовнішньої торгівлі за рахунок надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товару у певному обсязі;

–«добровільне» обмеження експорту — кількісне обмеження експорту, визначене обов’язками одного з партнерів в обмеженні експорту, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару;

–дискримінація імпорту в межах митного союзу — диференціація торговельних обмежень для країн-учасниць митного союзу та інших країн;

–експортні субсидії — державні виплати, спрямовані на підтримку національних експортерів;

–антидемпінгове регулювання — заборона необґрунтованого зменшення цін нижче від рівня світових (табл. 7.1).

7.2. Тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Мито, його види та функції

Класичним інструментом регулювання зовнішньоторгової політики є митні тарифи, які нараховуються при імпорті або експорті товару.

124

ТЕМА 7. МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

Митний тариф — це систематизований перелік митних ставок, які нараховуються при імпорті або експорті товару на його вартість.

Тарифні методи спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).

Розглянемо наслідки впровадження митного тарифу на прикладі українського ринку зерна (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Наслідки впровадження митного тарифу

Після впровадження митного тарифу на ринку зерна України ціна 1 т зерна становитиме 550 грн.

де Р1 — ринкова ціна до впровадження митного тарифу; Р2 — ринкова ціна після впровадження митного тарифу; МТ — величина митного тарифу.

Рента українських споживачів від впровадження митного тарифу зменшується з області m+a+b+c+d до області m, тобто, їх чистий програш — область a+d+c+d. Рента виробників у цьому випадку зростає з області е до області е+а, тобто чистий виграш українських виробників зерна становить область а. При впровадженні митного тарифу на зерно зростають i національні бюджетні надходження, приріст яких визначається областю с.

125

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

де С — зміна бюджетних надходжень при впровадженні митного тарифу;

МТ — величина митного тарифу; М2 — обсяг українського імпорту зерна після введення митного

тарифу.

Митні тарифи виконують три основні функції:

–фіскальну — забезпечують поповнення доходної частини державного бюджету та поліпшують стан платіжного балансу;

–протекціоністську — захищають національного виробника від іноземної конкуренції;

–балансуючу — запобігають небажаному експорту товарів, внутрішні ціни яких нижчі від світових.

Види митних тарифів (табл. 7.2):

Залежно від способу стягнення:

–адвалорні — встановлюють у відсотках до митної вартості товару;

–специфічні — нараховують у визначеному розмірі до одиниці вимірювання товару;

–комбіновані — об’єднують специфічні та адвалорні мита.

За об’єктом стягнення:

–імпортні — обкладаються товари, що ввозяться до країни;

–експортні — нараховуються на експортні товари;

–транзитні — стягуються з товарів, що перевозяться транзитом

через територію країни. За характером дії:

–сезонні — застосовуються для оперативного регулювання торгівлі сезонною продукцією;

126

ТЕМА 7. МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

–антидемпінгові — вводяться з метою захисту від демпінгу;

–компенсаційні — нараховуються на імпортовані товари, у виробництві яких використано субсидії, й їх ввезення завдає шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів.

За походженням:

–автономні — вводяться на підставі односторонніх рішень уряду;

–конвенційні — визначаються на базі двосторонніх або багатосторонніх угод;

–преференційні — встановлюються на основі багатосторонніх угод за ставками, нижчими, ніж діючі.

За типами ставок:

–постійні — встановлюються урядом і не змінюються залежно від обставин;

–змінні — змінюються залежно від обставин, визначених урядом.

За способом нарахування:

–номінальні — визначаються в самому тарифі;

–ефективні — встановлюють рівень митних зборів з урахуванням мита на комплектуючі вироби.

У міжнародній практиці в якості економічних інструментів регулювання торговельних процесів з урахуванням екологічного чинника актуалізується використання прямих і опосередкованих (непрямих) методів регулювання, а також їх комбінації (табл. 7.3).

127

128

ТЕМА 7. МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

7.3. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Нетарифне регулювання — це комплекс заходів обмежувальнозаборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

До інструментів нетарифного регулювання належать:

1. Імпортні квоти — це кількісні обмеження обсягів імпортованої продукції.

Впровадження імпортної квоти призводить до зростання національного виробництва з S0 до S1 та граничних витрат з $200 до 220,

виграш виробників дорівнює області а. Програш споживачів становить область (а+b+с+d+е). Якщо ліцензії на імпорт продаються державою на аукціоні, то виграш держави становить область (с+d). Чистий національний програш від впровадження імпортної квоти дорівнює області (b+е) (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Наслідки від впровадження імпортних квот

2. «Добровільне» обмеження експорту — кількісне обмеження експорту, визначене обов’язками одного з партнерів, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару.

129

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Припустимо, що внутрішня пропозиція товару в країні становить Sd, а попит — Dd. Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежена і становить з першої країни обсяг S1 за ціною Р1, а з другої країни — S2 за ціною Р2. У цій ситуації внутрішнє виробництво товару складе Q1, споживання — Q7, імпорт товару — Q7Q1. У результаті скорочення зовнішньої пропозиції внутрішні ціни на товар піднімаються до рівня Р3, внутрішнє виробництво збільшиться до Q3, внутрішній обсяг попиту скоротиться до Q5, імпортстиснетьсядорозмірівквоти,тобтоQ5 Q3.Якіуразіімпортноїквоти, надлишок споживання скоротиться на a+b+c+d+e+f+g+h+i+j+k+l. При цьому ефект виробника становитиме a+h, ефект захисту b+c+i, ефект доходу d+e+j+k, ефект споживання f+g+l.

Для імпортуючих країн «добровільне» обмеження експорту країною, що ввозить товар, означає втрату не тільки ефектів захисту і споживання, які неминучі у будь-якому випадку, а й ефекту доходу, тобто всього сегмента b+c+d+e+f+g+i+j+k+l (рис. 7.3).

Рис. 7.3. Економічний ефект «добровільного» обмеження експорту

3.Антидемпінгове регулювання — заборона необґрунтованого зменшення ціни нижче рівня світової.

4.Технічні бар’єри — це перешкоди для імпорту іноземних товарів, зумовлені їхньою невідповідністю національним стандартам систем виміру та інспекції якості, вимогам техніки безпеки, санітарноветеринарним нормам, правилам пакування, маркування та іншим вимогам.

130