Підручник з МЕ

ТЕМА 7. МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

5. Експортний податок — оподаткування експорту, що зменшує його прибутковість, сприяє поверненню частини товару на внутрішній ринок.

Застосування експортного податку деякими країнами (перш за все, країнами, що розвиваються) зумовлюється, як правило, міркуваннями фіскального характеру, оскільки інші форми мобілізації коштів до державного бюджету (податки на прибуток, на нерухоме майно тощо) не забезпечують необхідних надходжень. По-друге, якщо ціни на імпортні товари залишаються без змін, то збільшення ціни експортних товарів дозволяє поліпшити певною мірою умови торгівлі країни. По-третє, експортний податок може використовуватися з метою боротьби з інфляцією, перерозподілу доходів у межах країни.

Розглянемо застосування експортного податку на прикладі експорту зерна з Канади (за умови, що її торгова політика не впливає на рівень світових цін на зерно) (рис. 7.4). Впровадження експортного податку у розмірі $1 за буш. зерна знизить рівень цін з $5 (рівень світових цін) до $4 за буш. За цих умов виробники переміщують частину ресурсів в іншу сферу, у той же час обсяг попиту на зерно у вітчизняних споживачів зростає з D0 до D1.

Через зменшення ціни, виробники зазнають збитку, що становить область а+b+с+d. Споживачі одержують виграш, який дорівнює області а.

Обсяг податків, що збираються і розподіляються державою, дорівнює області с. У цілому країна втрачає області b і d — втрати експортерів, які не компенсуються виграшем.

Рис. 7.4. Наслідки впровадження експортного податку

131

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

7.4. Ліцензування, види ліцензій. Квотування, види квот

Ліцензування — це надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товарів у певному обсязі.

Види ліцензій:

–генеральна ліцензія — це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції щодо певного товару або з певною країною (групою країн) упродовж періоду дії режиму ліцензування цього товару;

–разова ліцензія (індивідуальна) — це разовий дозвіл, який має іменний характер. Його видають для виконання кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоторговельної діяльності на період, потрібний для виконання цієї операції;

–відкрита ліцензія (індивідуальна) — це дозвіл на експорт (імпорт) товару впродовж певного періоду часу (однак не менше 1

місяця) із зазначенням його загального обсягу. Механізми розподілу ліцензій різні, зокрема:

–аукціон — продаж ліцензій на конкурсній основі. Вважається економічно найефективнішим способом розподілу ліцензій, здатним принести доходи державній скарбниці;

–система явних переваг — закріплення урядом ліцензій за певними фірмами пропорційно розмірам їхнього імпорту за попередній період чи пропорційно структурі попиту з боку національних імпортерів;

–розподіл ліцензій на позаціновій основі — видача урядом ліцензій тим фірмам, що продемонстрували свою здатність здійсни-

ти імпорт чи експорт найбільш ефективним чином.

Квотування (контингентування) — це кількісне чи вартісне обмеження експорту або імпорту, що вводиться на певний термін на окремі товари і послуги визначених країн.

Види квот:

а) за напрямом дії:

–імпортні — кількісні обмеження імпортованої продукції;

–експортні — частка кожної країни в сукупному експорті товару;

б) за масштабом дії:

–глобальні — частка товару в обсязі світової торгівлі незалежно від того, яка країна його імпортує або експортує;

–індивідуальні — визначаються в межах глобальної квоти для кожної країни, що імпортує або експортує товар.

132

ТЕМА 7. МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

7.5. Демпінг. Види демпінгу. Експортні субсидії

Демпінг є поширеною формою конкурентної боротьби на світовому ринку.

Демпінг — ввіз на митну територію країни імпортного товару за ціною, нижчою від порівняльної ціни на подібний товар у країні експорту, що завдає шкоди національному виробнику; необґрунтоване зменшення ціни нижче від рівня світової.

Види демпінгу:

–ціновий демпінг — продаж на експортному ринку товару за ціною, нижчою його ціни на національному ринку;

–вартісний демпінг — продаж товару на експортному ринку за ціною, нижчою його вартості.

Демпінг може здійснюватися як за рахунок ресурсів окремих фірм, що хочуть заволодіти зовнішнім ринком своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам.

У комерційній практиці демпінг може приймати одну з таких форм:

–спорадичний демпінг — епізодичний продаж зайвих запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами;

–навмисний демпінг — тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і подальшого встановлення монопольних цін;

–постійний демпінг — постійний експорт товарів за ціною нижче справедливої;

–зворотний демпінг — завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку;

–взаємний демпінг — зустрічна торгівля двох країн за заниженими цінами товарів.

Для захисту від демпінгу держава-імпортер може впроваджувати антидемпінгове мито, що сприяє підвищенню внутрішніх цін на товар.

Для захисту національних виробників держава може не тільки обмежувати імпорт, але і стимулювати експорт. Однією з форм стимулювання вітчизняних експортних галузей є експортні субсидії (рис. 7.5), тобто пільги фінансового характеру (безоплатні дотації, експортні премії), що надаються державою експортерам для розширення вивозу товарів за кордон.

133

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Рис. 7.5. Наслідки впровадження експортного податку

При введенні експортної субсидії ціна наближається до рівня Рd, обсяг експорту зростає з S0D0 до S1D1. Споживачі програють область a+b, виробники виграють область a+b+c+d+e. Видатки держави становлять область b+c+d+e+f. У підсумку країна програє область b+f.

7.6. СОТ та її роль у регулюванні міжнародних торговельних відносин

Світова організація торгівлі — СОТ (World Trade Organization) —

головний міжнародний регулятор світової торгівлі.

Головна мета СОТ: лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини. Досягнення цієї мети забезпечить зміцнення міжнародної економіки, зростання інвестицій, розширення торговельних зв`язків, підвищення рівня зайнятості і доходів у всьому світі.

Функції СОТ:

–нагляд за станом світової торгівлі й надання консультацій з питань її регулювання;

–забезпечення механізмів улаштування міжнародних торговельних спорів;

134

ТЕМА 7. МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

–розробка й прийняття світових стандартів торгівлі;

–нагляд за торговою політикою країн;

–обговорення загальних проблем міжнародної торгівлі.

Сфера діяльності СОТ охоплює: митно-тарифне регулювання; антидемпінгове регулювання; використання субсидій і компенсацій; нетарифні обмеження; діяльність митних союзів і зон вільної торгівлі; торговельні аспекти захисту прав інтелектуальної власності та інвестиційних заходів тощо.

7.7. Сучасна міжнародна торгова політика

Головна мета зовнішньоторговельної політики України — активізація її участі у міжнародному поділі праці з використанням його переваг для сприяння національному економічному зростанню. Стрижнем зовнішньоторговельної політики є поєднання пріоритетів імпортозбалансування і експорторозширення національної економіки.

Вступ України до СОТ відзначився лібералізацією та розширенням зовнішньоторговельних зв’язків за рахунок поступового зменшення протекціоністських заходів. Разом з тим, зростає загроза зворотного імпорту товарів, вироблених з порушенням екологічних норм і вимог. У зв’язку з цим актуалізуються питання підвищення екологічного контролю за якістю імпортних товарів.

Необхідність скорочення негативного сальдо платіжного балансу, стабілізації економіки України в умовах подолання глобальної економічної кризи потребує активізації пріоритетів національного імпортозбалансування. Україна не може скорочувати «критичний» імпорт, що постійно зростає за рахунок підвищення ринкових цін на енергоносії. Але щодо імпорту продукції сільського господарства, машинобудування і хімічної промисловості, слід дотримуватись політики обґрунтованого протекціонізму. Застосування компенсаційних митних тарифів, скасування пільгових імпортних тарифів та державних гарантій іноземним кредиторам на ввезення продукції, аналоги якої створюються в Україні, сприятимуть підвищенню ефективності національних імпортозаміщуючих виробництв, зменшенню дефіциту балансу торгівлі товарами та послугами.

135

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Зміцненню експортного потенціалу країни сприятиме політика державної підтримки експорторозширюючих галузей і виробництв. З цією метою доцільно застосувати державні гарантії під експортні кредити, податкові пільги для виробників експортної продукції, страхування експортних ризиків, зменшення в експорті питомої ваги продукції з низьким і стимулювання збільшення обсягів продукції з високим ступенем обробки, підсилення впливу держави на формування експортних потоків на основі геоекономічної диверсифікації експорту, удосконалення механізму митного регулювання вивезення дефіцитних видів продукції та сировини.

У період загострення глобальної економічної кризи виникли специфічні проблеми, пов’язані з оптимізацією рівня протекціоністських заходів. Зокрема, надмірна ставка тарифу може перекрити імпорт взагалі, зменшувати не тільки добробут країни, а й світу у цілому. Разом з тим, саме імпортний тариф може захистити національні імпортозаміщуючі галузі й стимулювати розвиток експорторозширюючих, сприяти зростанню бюджетних надходжень і захисту національної безпеки.

Досвід антикризових самиттів G 20 (Group of Twenty Finance Ministers and Central Bank Governors)1 свідчить про неефективність в умовах глобальної економічної кризи як надмірної лібералізації торгівлі, так і зловживання протекціонізмом.

Лібералізація і відкритість національних ринків розширюють можливості для експансії імпорту, а надмірний протекціонізм призводить до уповільнення інноваційної активності і зменшення конкурентоспроможності національного виробництва.

Низький рівень тарифного захисту в умовах глобальної кризи підвищує рівень незахищеності національних економік від впливу коливань кон’юнктури світових ринків. Це активізує застосування інструментів нетарифного регулювання — антидемпінгових і компенсаційних заходів, експортних податків та імпортних квот.

1 G 20 Група двадцяти — формат міжнародних нарад глав держав і урядів, міністрів фінансів, що представляють 20 економік країн: 19 найбільш розвинутих національних економік і ЄС. У країнах G 20 проживає дві третини населення світу, створюється 90% світового ВВП, між економічними суб’єктами цих країн здійснюється 80% обсягів міжнародної торгівлі.

136

ТЕМА 7. МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

Основні терміни та поняття

Тарифне регулювання, нетарифне регулювання, митний тариф, імпортна квота, експортна субсидія, ліцензування, «добровільне» обмеження експорту, експортний податок, дискримінація імпорту в межах митного союзу, антидемпінгове регулювання, країни G20.

Контрольні та дискусійні питання

1.Обґрунтуйте наслідки впровадження митного тарифу на імпорт автомобілів в Україну.

2.Які інструменти прихованого протекціонізму застосовуються

вУкраїні?

3.У чому полягають відмінності впливу митного тарифу та експортної субсидії?

4.Які аргументи застосовують прихильники та супротивники митних тарифів?

5.Які заходи торгової політики запропоновано групою G20 для подолання економічної кризи?

6.Які принципи екологічного захисту домінують при виборі варіантів торгової політики?

Вправи

Вправа 1. Для кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідний термін або поняття.

1.Кількісне обмеження імпортованої продукції.

2.Інструмент ЗЕД, що вводиться для окремих країн з метою стимулювання імпорту.

3.Кількісне обмеження обсягів іноземної продукції, дозволеної щорічно для ввозу в країну.

4.Державні грошові збори, що стягуються через митні установи з товарів, що перетинають державний кордон.

5.Державне стимулювання експорту за рахунок бюджету.

6.Продаж на експортному ринку товару за ціною, нижчою від ціни на національному ринку.

7.Продаж товару на експортному ринку за ціною, нижчою за його вартість.

137

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

8. Ввіз на митну територію країни імпортного товару за ціною, нижчою від порівняльної ціни на товар у країні експорту, що завдає шкоди національному виробнику.

Поняття:

а) митні тарифи; б) експортні субсидії;

в) вартісний демпінг; г) імпортна квота; д) імпортний депозит; е) пільгове мито; є) демпінг; ж) ціновий демпінг.

Вправа 2. Знайдіть єдину правильну відповідь.

1. Виберіть правильне визначення митного тарифу:

а) конкретна ставка митного збору, яку необхідно сплатити при вивезенні або ввезенні товару на територію країни;

б) ставка, що залежить від обсягу імпорту товару; в) обов’язковий збір, що є умовою експорту або імпорту.

2.За напрямом дії імпортні квоти бувають: а) експортними; б) селективними; в) галузевими; д) імпортними.

3.До функцій митного тарифу не відносять: а) фіскальну; б) перерозподільну; в) балансуючу;

г) протекціоністську.

4.Головний міжнародний регулятор світової торгівлі — це: а) НАТО; б) СОТ;

138

ТЕМА 7. МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

в) ООН; г) СНД.

5.Штаб-квартира СОТ знаходиться у: а) Москві; б) Мілані; в) Парижі; г) Женеві.

6.Ввіз на митну територію країни імпортного товару за ціною, нижчою від порівняльної ціни на товар у країні експорту, що завдає шкоди національному виробнику — це:

а) демпінг; б) квотування;

в) експортна субсидія; г) ліцензія.

7.Пільги фінансового характеру, що надаються державою експортерам для розширення вивезення товарів за кордон, — це:

а) дотації; б) демпінг;

в) експортні субсидії; г) премії.

8.Додаткові імпортні збори, якими обкладаються товари, що експортуються за цінами, нижчими за рівень світових цін або внутрішніх цін імпортуючої країни, — це:

а) антидемпінгові тарифи; б) експортні субсидії; в) митні тарифи.

9.Державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання інструментів тарифного і нетарифного регулювання:

а) фритредерство; б) протекціонізм; в) автаркія.

139

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

10. Яка з нижчеперелічених галузей промисловості займає найбільшу частку в експорті України:

а) деревообробна; б) металургійна; в) легка.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке — помилкове.

1.Головним інструментом зовнішньоторгової політики є митний тариф.

2.Компенсаційне мито використовується, якщо при виробництві чи збуті імпортних товарів у країні-експортері не видавалися субсидії.

3.Специфічні тарифи встановлюють у процентах до митної вартості товару.

4.Антидемпінгові тарифи — державні грошові збори, що стягуються через митні установи з товарів і майна, що провозяться через державний кордон.

5.Протекціонізм — це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання інструментів лише тарифного регулювання.

6.Експортні субсидії — державне стимулювання експорту за рахунок бюджету.

7.Імпортні квоти — кількісне обмеження обсягів іноземної продукції, дозволеної щорічно для ввозу в країну.

8.Демпінг — додаткові імпортні збори, якими обкладаються товари, що експортуються за цінами, нижчими від рівня світових цін або внутрішніх цін імпортуючої країни.

9.СОТ — головний міжнародний регулятор світової торгівлі. Вона є правонаступницею Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) з 1995 р.

10.G 20 — формат міжнародних нарад глав держав і урядів міністрів фінансів, що представляють 20 економік країн: 19 найбільш розвинутих національних економік і ЄС. У країнах G 20 проживає дві третини населення світу, створюється 90% світового ВВП, між економічними суб’єктами цих країн здійснюється 80% обсягів міжнародної торгівлі.

140