3.11. Утримання залізничних переїздів

Улаштування та утримання залізничних переїздів повинно здійснюватися відповідно до «Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних переїздів».

3.12. Утримання сигналів, колійних і сигнальних знаків та інших колійних пристроїв

3.12.1. Сигнали, сигнальні та колійні знаки, сигнали огородження повинні бути затвердженого типу згідно з Державним стандартом України ДСТУ 4183:2003.

Сигнали підрозділяються на постійні та переносні.

Сигнальні знаки підрозділяються на постійні, постійні попереджувальні та тимчасові.

Колійні знаки підрозділяються на постійні, колійні знаки особливі та попереджувальні.

До сигналів і пристроїв колійного огороджування належать постійні колійні диски та сигнали зменшення швидкості, сигнали зупинки, сигнальні світлові покажчики, колійні упори та поворотні бруси.

3.12.2. Виготовлення та установлення сигналів, сигнальних і колійних знаків, колійних і поворотних брусів та упорів виконуються згідно з порядком, встановленим Укрзалізницею.

3.12.3. Сигнальні знаки згідно ПТЕ встановлюються з правого боку колії за напрямком руху поїздів, а колійні – з правого боку за рахунком кілометрів на відстані не менше 3100 мм від осі крайньої колії. У виїмках, крім скелястих, і на виходах із них (на довжині 100 м) колійні знаки повинні встановлюватись на відстані не менше 5700 мм від осі крайньої колії.

На електрифікованих ділянках сигнальні та колійні знаки можуть встановлюватись на опорах контактної мережі, крім тих опор, на яких установлені світлофорні головки або роз'єднувачі контактної мережі.

На зимовий час біля місць перешкод встановлюються тимчасові сигнальні знаки для снігоочищувачів.

3.12.4. Справний стан колійних, сигнальних знаків і колійних пристроїв забезпечується дистанціями колії шляхом їх своєчасного ремонту, періодичного відновлення забарвлення та утримання їх у чистоті.

3.12.5. У підставок стовпів колійних і сигнальних знаків роблять розетки. При ремонті знака не можна допускати його перестановки на нове місце, поворот його, зміну напису та кольору забарвлення.

3.13. Утримання колії на ділянках із пучинами

3.13.1. При появі на залізничній колії пучин, їх зростанні чи спаді, від вершини повинні бути зроблені плавні відводи в обидва боки (рис. 3.5 – 3.6). Крутість відводу визначають за табл. 3.3 залежно від максимальних швидкостей руху поїздів, встановлених на даній ділянці.

Таблиця 3.3

Максимальна крутість відводу

Встановлена швидкість руху поїздів, км/год	На перших 5 м від вершини пучини (і1)	На решті відводу (і2)
60 та менше	0,002	0,003
від 61 до 80	0,0015	0,003
від 81 до 120	0,001	0,002
Від 121 до 140 (і3)	0,00067 (2 мм на 3 м)

Рис. 3.5. Побудова відводів від двох сусідніх пучинних горбів з роздільною площадкою між ними при швидкостях руху:

а – до 120 км/год; б – більше 120 км/год

Рис. 3.6. Будова відводів від двох сусідніх пучинних горбів з роздільною площадкою, піднятою на пучинні підкладки, при швидкостях руху: а – до 120 км/год; б – більше 120 км/год

Якщо дві пучини розташовані одна за іншою і між кінцями відводів залишається менше ніж 10 м, то колію між кінцями відводів піднімають паралельно елементу поздовжнього профілю на пучинні підкладки до такої висоти, щоб довжина площадки між зустрічними відводами від сусідніх горбів була не менша за 10 м (рис. 3.6). Крутість відводів визначають за тією ж табл. 3.3. На ділянках з встановленою швидкістю понад 120 км/год два горби можуть з’єднуватися одним елементом із крутизною не крутіше і₃.

Якщо відстані між пучинними горбами недостатньо для утворення такої площадки, то колію піднімають від горба до горба з відводами не крутіше і₁ (рис. 3.7-3.8 і табл. 3.3). Щоб забезпечити потрібну крутість відводу на вершині меншого горба укладають пучинні підкладки (рис. 3.8).

При виправленні пучин на стрілочному переводі в межах рамних рейок і хрестовини встановлюються площадки, а відводи роблять між ними і за межами стрілочного переводу. Крутість відводів повинна бути не більше і₁ (табл. 3.3). При неможливості влаштування відводу потрібної крутості площадку роблять в межах всього переводу. Висоту горба, довжину елементів відводу і товщину пучинних підкладок визначають оптичним приладом ПРП або візирками.

3.13.2. При виправленні колії на пучинах на шпали вкладають пучинні дерев'яні підкладки, які залежно від розмірів поділяються на пучинні картки, башмаки, короткі, напівнаскрізні та наскрізні нашпальники (табл. 3.4).

Картки вкладаються в колію при виправленні колії на пучинах висотою до 25 мм включно, башмаки – при висоті від 25 до 50 мм включно, нашпальники – при висоті понад 50 мм. При цьому наскрізні нашпальники вкладаються відповідно до табл. 3.5. При виправленні однобічних пучин замість наскрізних нашпальників вкладаються напівнаскрізні.

Рис. 3.7. Будова відводів від двох сусідніх пучинних горбів без роздільної площадки між ними при швидкостях руху: а, б – до 120 км/год; в – більше 120 км/год

Рис. 3.8. Будова відводів від двох сусідніх пучинних горбів з укладанням підкладок на шпали на вершині меншого горба при швидкостях руху:

а – до 120 км/год; б – більше 120 км/год

Таблиця 3.4

Найменування підкладок	Довжина		Ширина		Товщина
	Типи рейок
	UIC60, Р65, Р75	Р43, Р50	Р50, UIC60, Р65, Р75	Р43
Пучинні картки	По довжині металевої підкладки		170	160	1; 1,5; 3; 5; 8; 10; 15; 20; 25
Башмаки	400	350	170	160	25; 30; 40; 50
Нашпальники короткі	500	450	170	160	50; 60; 70; 80; 90
Нашпальники напівнаскрізні	800	800	170	160	50; 60; 70; 80; 90; 100; 110
Нашпальники наскрізні	2400	2400	170	160	50; 60; 70; 80 90; 100; 110