3.5. Утримання шпал і брусів Утримання дерев'яних шпал і брусів

3.5.1. Своєчасне підбивання дерев'яних шпал і брусів, дотримання технології виконання робіт, пов'я­заних із їх розшиванням, обережне поводження при за­вантаженні, вивантаженні та зберіганні, а також вико­нання робіт з ремонту, поточного утримання та до­гляду за шпалами та брусами сприяють подовженню термінів їх служби в колії.

3.5.2. У нових дерев'яних шпалах і брусах по­винні обов’язково висвердлюватися та антисептуватись отвори для костилів і шурупів.

Отвори під костилі просвердлюються свердлом діаметром 12,7-13,0 мм на глибину 130 мм при м'яких породах деревини та діаметром 14 мм при твердих по­родах, а під шурупи — діаметром 16 мм на глибину 155 мм.

При виконанні робіт, пов'язаних із розшиванням брусів, костильні отвори необхідно антисептувати і за­стосовувати просочені пластинки-закріплювачі довжи­ною 110 мм перерізом 4x15 мм при переміщуванні рейкової нитки до 3 мм, перерізом 6x15 мм – при пе­реміщуванні від 4 до 6 мм.

Для запобігання розтріскування деревини при установці шурупів рекомендується розсвердлювати верхню частину отвору на глибину 20 мм свердлом ді­аметром 21 мм.

При забиванні костилів та встановленні шурупів у нові місця старі отвори необхідно забивати пробками. Для шпал пробки виготовляють поперечним перерізом 18x16 мм, встановлюючи їх ширшою стороною паралельно поздовжній осі шпали.

Для забивання костильних отворів у перевідних брусах застосовують пробки поперечним перерізом 22x24 мм, а для забивання шурупних отворів – діаметром 25-27 мм.

3.5.3. Щоб попередити або зупинити розвиток тріщин кінці шпал і брусів стягують гвинтами, шпильками або обв'язують дротом діаметром 6-7 мм, а також забивають у верхню та нижню постелі по дві П-подібні скоби (рис. 3.2). Гвинти виготовляють із сталі довжиною 260-300 мм і діаметром 12 мм, а шпильки – діаметром 13-14,5 мм і довжиною 220-240 мм. Можна застосовувати також дерев'яні гвинти.

Рис. 3.2. Місця встановлення скоб на шпалах і перевідних

брусах: а – які лежать в колії; б – перед укладанням в колію

3.5.4. При вивантаженні, укладанні та перегонці шпали та бруси не повинні зазнавати ударів. Зате­сані місця на шпалах і брусах обов’язково антисептують.

Для зниження механічного зносу дерев'яних шпал і брусів під металеві підкладки необхідно укла­дати прокладки, що відповідають технічним умовам, затвердженим Головним управлінням колійного госпо­дарства.

3.5.5. Роботи з поточного утримання та до­гляду за шпалами та брусами, що лежать в колії, по­стійно здійснюються бригадами з поточного утри­мання колії та бригадами з поточного утримання штучних споруд. До складу робіт входять:

а) зачищення задирів з антисептуванням зачище­них місць;

б) установка пластинок-закріплювачів при кости­льному скріпленні і втулок – при шурупному;

в) антисептування костильних і шурупних отво­рів;

г) установка П-подібних скоб на верхню постіль і на торці біля нижньої постелі шпал і брусів з незнач­ними тріщинами по торцю.

До складу робіт з ремонту шпал і брусів, що лежать в колії, входять:

а) очищення поверхні шпал і брусів та наявних у них тріщин;

б) зачищення задирів;

в) забивання в розроблені костильні та шурупні отвори пробок чи дюбелів із твердих порід деревини;

г) антисептування костильних, шурупних отво­рів, тріщин і зачищених місць, шпаклювання мостових брусів;

д) стягування тріщин і обв'язування кінців дро­том, штабовою сталлю, зміцнення їх дерев'яними гвинтами чи металевими болтами, і за відсутності на­скрізних тріщин, встановлення П-подібних скоб;

є) нанесення гідроізоляційного покриття на анти­септовані пастою місця. Ці роботи виконуються спеціа­лізованими бригадами.

3.5.6. При суцільних весняних та осінніх оглядах шпал і брусів, що лежать в колії, непридатні шпали та бруси позначаються вапном (круглою плямою) на шийці правої за ходом кілометрів рейки із внутріш­нього боку. Шпали та бруси, що підлягають заміні в поточному році, крім того, позначаються на шийці лі­вої рейки із внутрішнього боку також круглою пля­мою.

3.5.7. Шпали та бруси, що лежать в колії, вва­жаються непридатними і такими, що вимагають за­міни, якщо вони мають такі дефекти:

1) на головних і приймально-відправних коліях деревина під підкладками та башмаками зношена так, що після її видалення шпали будуть тоншими за 11,5 см, а бруси – тоншими за 13 см; на інших станцій­них коліях – якщо шпали будуть тоншими за 10 см, а бруси – тоншими за 12 см;

2) костильні або шурупні отвори розроблені так, що після висвердлювання зруйнованої та гнилої дере­вини діаметр отворів буде більшим ніж 40 мм;

3) шпала чи брус прогнили настільки, що не можуть виконувати свого призначення;

4) виколи шматків деревини між тріщинами, при яких шпали і бруси не можуть бути відремонто­вані;

5) поперечні злами;

6) загнили з торців так, що після обрізання гни­лої деревини шпала буде коротшою 2,5 м, а брус коро­тшим за свій проектний розмір на 0,25 м;

7) у шпалах, що лежать в кривих ділянках колії, є наскрізні з торця по всій товщині тріщини (розколи) довжиною більше 1 м;

8) тріщини наскрізні по довжині і товщині одно­часно.

Швидкість руху поїздів на ділянках із дефектними шпалами встановлюється за табл. Д. 8.13.

"Кущем" непридатних шпал називаються три чи більше непридатних шпали, що лежать підряд. У кущах непридатних шпал необхідно проводити розрядку, тобто укладання між непридатними шпалами здорової.

Якщо між суміжними кущами з трьох і більше непридатних шпал знаходиться менше трьох придат­них шпал, то це місце розглядається як один кущ, що складається з суми непридатних шпал суміжних кущів.

Швидкість руху поїздів на ділянках із кущовою непридатністю шпал встановлюється за табл. Д. 8.14.

Роботи з розрядки кущової непридатності дере­в'яних шпал виконуються в тому ж порядку, що і за­міна окремих шпал.

Головним управлінням колійного господарства дозволяється замість непри­датних дерев'яних шпал укладати залізобетонні шпали при заміні окремих дерев'яних шпал і розрядці кущо­вої непридатності. Порядок, сфери застосування і ор­ганізація робіт із укладання залізобетонних шпал за­мість дерев'яних встановлюється окремими вказівками, затвердженими Укрзалізницею.

3.5.8. До тих, що вимагають ремонту, відно­сяться шпали та бруси, які мають:

1) поздовжні тріщини з оголенням непросоченої деревини;

2) наскрізні розколи на торцях;

3) знос під підкладками та башмаками на глибину 10 мм і більше (якщо після видалення пошкодженої де­ревини товщина в підрейковій зоні буде менша ніж 10 см);

4) розроблені костильні або шурупні отвори, що послаблюють міцність прикріплення рейки;

5) ознаки загнивання деревини.

Шпали та бруси, що підлягають ремонту, позна­чаються крейдою на шийці лівої рейки кільцем.

Після ремонту або заміни шпали чи брусу по­значки на шийках рейок ліквідуються.